З’єднання кісток верхньої кінцівки.

 

З’єднання кісток верхньої кінцівки

 

З’єднання кісток грудного пояса.

Кістки грудного пояса сполучаються між собою і з грудниною за допомогою різного виду з’єднань, що забезпечують велику рухливість плеча, передпліччя і кисті .

Ключиця з грудниною сполучається за допомогою груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis), який є сідлоподібним, комплексним, багатоосьовим. Цей суглоб утворений груднинною суглобовою поверхнею груднинного кінця ключиці і ключичною вирізкою ручки груднини. Ці суглобові поверхні інконгруентні. Між суглобовими поверхнями розташований хрящовий суглобовий диск (discus articulаris), який збільшує конгруентність поверхонь, а, отже, й обсяг рухів. Диск по периферії зростається з капсулою і поділяє суглобову порожнину на дві камери. Тонка суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглоб зміцнюють кілька позакапсульних зв’язок. Це передня і задня груднинно-ключичні зв’язки (ligg. stеrnoclavicularia antеrius et postеrіus), що починаються відповідно від передньої і задньої поверхонь груднинного кінця ключиці і вплітаються в окістя груднини. Міжключична зв’язка (lig. interclaviculаrе) з’єднує верхні частини груднинних кінців правої і лівої ключиць, при цьому зростається з яремною вирізкою ручки груднини. Реброво-ключична зв’язка (lig. costoclaviculаre) коротка і широка, з’єднує нижню поверхню груднинного кінця ключиці з I ребром.

У груднинно-ключичному суглобі можливі такі рухи ключиці: навколо стрілової (сагітальної) осі – піднімання і опускання; навколо вертикальної осі – надплечовий кінець ключиці рухається вперед і назад; ключиця може виконувати колове обертання.

Надплечово-ключичний суглоб (articulаtio acromioclaviculаre) є плоским, багатоосьовим, але малорухомим, він утворений ключичною суглобовою поверхнею надплечового відростка і надплечовою суглобовою поверхнею ключиці. У 30 % випадків між цими суглобовими поверхнями розташовується суглобовий диск. Тонка суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглоб зміцнюють дві зв’язки: над суглобом розташована надплечово-ключична зв’язка (lig. acromioclaviculаre), що з’єднує кінець надплечового відростка лопатки і надплечовий кінець ключиці, і потужна дзьобо-ключична зв’язка (lig. coracoclaviculаre). Дзьобо-ключична зв’язка складається з двох окремих зв’язок, що починаються від основи дзьобоподібного відростка лопатки. Перша з них прикріплюється до конусоподібного горбка надплечового кінця ключиці і називається конічною зв’язкою (lig. conoideum). Збоку від неї розташована трапецієподібна зв’язка (lig. trapezоideum), що прикріплюється до трапецієподібної лінії ключиці. Дзьобо-ключична зв’язка обмежує рухи в надплечово-ключичному суглобі.

Різні ділянки лопатки також з’єднані між собою власними зв’язками. Дзьобо-надплечова зв’язка (lig. coracoacromiаlе) має форму трикутної пластинки, що натягнута над плечовим суглобом між верхівкою надплечового відростка і дзьобоподібним відростком лопатки. Ця зв’язка захищає плечовий суглоб зверху й обмежує відведення плеча в ньому. Над вирізкою лопатки розташована верхня поперечна зв’язка лопатки (lig. transvеrsum scapulae superius), що перетворює цю вирізку в отвір. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. transvеrsum scapulae inferius) натягнута між основою надплечового відростка і заднім краєм суглобової западини лопатки.

Надплечово-ключичному і груднинно-ключичному суглобам належить важлива роль при рухах грудного пояса. Так, відведення руки до горизонтальної лінії здійснюється в плечовому суглобі. Вище горизонтальної лінії верхня кінцівка відводиться (піднімається) завдяки підняттю ключиці навколо стрілової осі в груднинно-ключичному суглобі й обертання лопатки в надплечово-ключичному суглобі. Якщо ключиця робить рухи навколо стрілової осі, то грудний пояс зміщається догори чи донизу. Якщо ключиця рухається навколо вертикальної осі, то грудний пояс зміщається вперед чи назад. Розмах рухів лопатки навколо стрілової осі досягає 30°–35°, відведення – до 15°–20°.

З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки. Кістки вільної верхньої кінцівки з’єднуються між собою, а також з лопаткою, суглобами. Плечова кістка з’єднується з лопаткою за допомогою плечового суглоба.

 

Плечовий суглоб (articulаtio humeri) за формою кулястий, багатоосьовий, утворений сплощеною суглобовою западиною лопатки і головкою плечової кістки. Завдяки хрящовій губі суглобової западини (lаbrum glenoidаle), яка прикріплюється до країв суглобової западини, остання поглиблюється, але рухи у суглобі губа не обмежує. Тонка, вільна суглобова капсула, особливо в нижньому відділі, прикріплюється на лопатці до зовнішньої поверхні суглобової губи і країв суглобової западини, а більш широка частина капсули на плечовій кістці приєднується до її анатомічної шийки. Перекидуючись у вигляді містка над верхньою частиною міжгорбкової борозни, синовіальна мембрана суглобової капсули плечового суглоба утворює міжгорбкову сухожилкову  піхву  (vagina  tendinis  intertubercularis). Ця синовіальна піхва огортає сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча, що проходить через суглоб  над  головкою  плечової  кістки.  Синовіальна  перетинка  суглобової  капсули  також  утворює підсухожилкову  сумку  підлопаткового  м’яза  (bursa subtendinea musculі subscapularis), що розміщена біля основи дзьобоподібного відростка лопатки під сухожилком  підлопаткового  м’яза.  Поблизу  плечового суглоба розташовані піддельтоподібна сумка (bursa subdeltoidea) та синовіальні сумки для сухожилків м’язів грудного  пояса  та  інших м’язів.  Усі  названі синовіальні сумки не сполучаються з порожниною плечового суглоба.

Єдиною позакапсульною зв’язкою цього суглоба є дзьобо-плечова зв’язка (lig. coracohumerаle), що зміцнює верхню частину капсули. Ця зв’язка починається від зовнішнього краю і основи дзьобоподібного відростка лопатки; пройшовши ззовні і вниз, прикріплюється до верхньої частини анатомічної шийки плечової кістки.

У плечовому суглобі відбуваються рухи навколо 3 осей. Навколо стрілової (сагітальної) осі можливе відведення верхньої кінцівки до горизонтального рівня та її приведення до тулуба. Навколо лобової (фронтальної) осі – відбувається згинання до 135° (підняття кінцівки вперед) і розгинання до 45°, а навколо вертикальної осі – обертання плеча назовні і досередини із загальним обсягом до 100°. Окрім того, у плечовому суглобі можливе колове обертання (circumductio), коли плече при русі описує конус. Відведення верхньої кінцівки вище горизонтального рівня здійснюються за рахунок лопатки, яка з’єднана з тулубом м’язами, а також з ключицею. Рухаючись в груднинно-ключичному суглобі, ключиця переміщається разом з лопаткою у певному напрямку.

У  немовлят  суглобова  западина  лопатки  плоска і має овальну форму, суглобова губа невисока, а хрящова головка плечової кістки куляста. Натягнута суглобова капсула зростається з короткою і добре розвинутою дзьобо-плечовою зв’язкою, що обмежує обсяг рухів у суглобі. У дітей впродовж перших 3-х років життя плечовий суглоб інтенсивно росте, суглобова западина набуває типової форми. Суглобова капсула стає вільнішою, дзьобо-плечова зв’язка подовжується.

Плечовий суглоб кровопостачається гілками пахвової артерії: грудо-надплечовою артерією, передньою і задньою огинальними артеріями плеча. Кров відтікає в однойменні вени, що впадають у пахвову вену. Лімфа відтікає в пахвові лімфатичні вузли. Суглоб іннервується гілками пахвового і надлопаткового нервів.

З’єднання кісток передпліччя між собою та з плечовою кісткою. Кістки передпліччя з’єднуються між собою проксимальним і дистальним променево-ліктьовими суглобами, а також за допомогою синдесмозу – міжкістковою перетинкою передпліччя (membrana interossea antebrachii). Ця перетинка натягнута між міжкістковими краями променевої і ліктьової кісток. У складі міжкісткової перетинки передпліччя проходить косо донизу від проксимального променево-ліктьового суглоба товстий пучок колагенових волокон – коса струна (chorda obliqua).

 

 

Ліктьовий суглоб (articulаtio cubiti) утворений відповідними частинами трьох кісток: виростком плечової кістки, проксимальними наростками ліктьової і променевої кісток. За будовою цей суглоб складний, він складається з трьох окремих суглобів: плечо-ліктьового, плечо-променевого і проксимального променево-ліктьового, що мають спільну суглобову капсулу.

Блокоподібний одноосьовий плечо-ліктьовий суглоб (articulаtio humeroulnarіs) утворений блоком виростка плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки. Кулястий плечо-променевий суглоб (articulаtio humeroradiаlis) утворений головочкою виростка плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки. Обертовий одноосьовий проксимальний променево-ліктьовий суглоб (articulаtio radioulnаris proximаlis) утворений суглобовим обводом променевої кістки і вирізкою променевої кістки на ліктьовій кістці.

Суглобова капсула є загальною для трьох суглобів вона вільна попереду і позаду, слабо натягнута, товстіша з боків, а на рівні ліктьової ямки капсула особливо тонка. Попереду капсула прикріплюється до плечової кістки над вінцевою і променевою ямками, залишаючи їх у порожнині суглоба, позаду – охоплює дві третини ліктьової ямки, а з боків – нижче надвиростків. На ліктьовій кістці суглобова капсула прикріплюється до краю блокової вирізки, а на променевій кістці – до її шийки, утворюючи попереду мішкоподібний закуток (recessus sacciformis). З боків суглобова капсула укріплена двома позакапсульними обхідними зв’язками. Обхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterаle ulnаrе) починається від основи присереднього надвиростка плечової кістки і, віялоподібно розширюючись донизу, прикріплюється до присереднього краю блокової вирізки ліктьової кістки. Обхідна променева зв’язка (lig. collaterаle radiаle) товста і міцна, починається від бічного надвиростка плечової кістки. Прямуючи до головки променевої кістки, вона поділяється на два пучки. Передній пучок прикріплюється до передньобічного краю блокової вирізки ліктьової кістки. Задній пучок проходить за шийкою променевої кістки, охоплює її у вигляді петлі і вплітається в кільцеву зв’язку променевої кістки. Кільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulаre rаdiі) охоплює шийку променевої кістки, але не зростається з нею, прикріплюється до переднього і заднього країв вирізки променевої кістки на ліктьовій кістці.

У ділянці ліктьового суглоба є декілька синовіальних  сумок.  Це  ліктьова  підшкірна  сумка  (bursa subcutanea olecrani), що розташована між ліктьовим відростком ліктьової кістки і шкірою. Підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachiі) розміщена між сухожилком триголового  м’яза  і  ліктьовим  відростком.  Двоголово-променева  сумка  (bursa  bicipitoradialis)  розташована біля прикріплення сухожилка двоголового м’яза плеча до горбистості променевої кістки.

 

У ліктьовому суглобі здійснюються рухи навколо двох осей. Згинання і розгинання передпліччя відбувається навколо лобової (фронтальної) осі з обсягом до 170°. При згинанні передпліччя дещо відхиляється присередньо, кисть лягає на груди. При максимальному розгинанні передпліччя ліктьовий відросток упирається в однойменну ямку плечової кістки, тоді плече  з передпліччям  розгалужується  майже на одній прямій. Згинання і розгинання передпліччя відбувається одночасно в плечо-ліктьовому і плечопроменевому  суглобах.  Навколо  вертикальної  осі в  плечо-променевому  суглобі  та  проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах одночасно виконується обертання променевої кістки разом з кистю навколо ліктьової кістки в обсязі до 140°. Ці рухи називаються привертанням (pronatio) і відвертанням (supinatio).

У немовлят обхідні ліктьова і променева зв’язки зрощені з натягнутою суглобовою капсулою, а кільцева зв’язка променевої кістки розслаблена. Остаточне формування капсули і зв’язок ліктьового суглоба завершується у підлітків.

Ліктьовий суглоб кровопостачається гілками від плечової, ліктьової і променевої артерій. В утворенні ліктьової суглобової сітки беруть участь верхня і нижня ліктьові обхідні артерії (із плечової артерії), середня і променева обхідні артерії (із глибокої артерії плеча), поворотна променева артерія (із променевої артерії), поворотна міжкісткова артерія (із задньої міжкісткової артерії), передня і задня гілка ліктьової поворотної артерії (з ліктьової артерії). Відтік крові здійснюється по однойменних венах у глибокі променеві, ліктьові і плечові вени. Відтік лімфи відбувається в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові. Іннервацію ліктьового суглоба здійснюють гілки серединного, ліктьового і променевого нервів.

Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulаtio radioulnаris distаlis) обертовий і одноосьовий, він утворений суглобовим обводом ліктьової кістки і вирізкою ліктьової кістки на променевій кістці . Вільна суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Проксимально між дистальними наростками кісток передпліччя суглобова капсула утворює випинання – мішкоподібний закуток (recеssus saccifоrmis).

Рухи в проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах, що разом утворюють комбінований суглоб, відбуваються одночасно навколо вертикальної осі – променева кістка обертається навколо ліктьової кістки. При цьому головка променевої кістки обертається в її вирізці на ліктьовій кістці, бо її утримує кільцева зв’язка променевої кістки. Дистальний наросток променевої кістки, рухаючись по суглобовому обводу ліктьової кістки, описує дугу навколо її нерухомої головки. Разом з променевою кісткою рухається кисть, бо вона з’єднана з нею за допомогою променево-зап’ясткового суглоба. У цьому комбінованому суглобі відбувається привертання (pronatio) і відвертання (supinatio) з максимальним обсягом до 120°.

Особливістю цього суглоба є те, що знизу цей суглоб обмежує хрящова пластинка, яка прикріплюється до наростка ліктьової кістки, про що буде детально сказано нижче.

Суглоби кисті (articulationes manus). Кістки кисті з’єднуються з кістками передпліччя, утворюючи променево-зап’ястковий суглоб, а між собою – за допомогою численних суглобів .

Променево-зап’ястковий суглоб (articulаtio radiocаrpalis) за конструкцією є складним, еліпсоподібним, комплексним і двохосьовим. Він утворений зап’ястковою суглобовою поверхнею дистального наростка променевої кістки і хрящового суглобового диска. Ці суглобові поверхні формують суглобову западину еліпсоподібної форми. Еліпсоподібна суглобова головка утворена проксимальними поверхнями трьох зап’ясткових кісток першого ряду – човноподібної, півмісяцевої і тригранної, які з’єднані між собою міжкістковими міжзап’ястковими зв’язками (ligg. іntercarpalia interossea). Суглобовий диск (discus articularis) представлений трикутною хрящовою пластинкою, яка своєю широкою основою прикріплюється до нижнього краю вирізки ліктьової кістки на променевій кістці, а верхівкою присередньо – до шилоподібного відростка ліктьової кістки. Цей диск відокремлює променево-зап’ястковий суглоб від дистального променево-ліктьового суглоба.

Суглобова капсула тонка, особливо позаду, вона прикріплюється до країв суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Капсула променевозап’ясткового суглоба укріплена кількома зв’язками. Променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterаle cаrpi radiаle) натягнута між шилоподібним відростком променевої кістки  і човноподібною  кісткою. Ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterаle cаrpi ulnаrе) починається від шилоподібного відростка ліктьової кістки, а прикріплюється до тригранної і горохоподібної зап’ясткових кісток. Долонна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocаrpale palmare) починається на передньому краї суглобової поверхні променевої кістки і прикріплюється окремими пучками до зап’ясткових кісток першого ряду і до головчастої кістки. Тильна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocаrpale dorsale) починається на тилі дистального наростка променевої кістки і прикріплюється до зап’ясткових кісток першого ряду.

 

У променево-зап’ястковому суглобі здійснюються рухи навколо лобової (фронтальної) осі – згинання і розгинання кисті загальним обсягом до 70°, а навколо стрілової (сагітальної) осі – приведення кисті до 45° та її відведення до 15°. Окрім того, в цьому суглобі можливе колове обертання кисті.

Променево-зап’ястковий суглоб кровопостачається гілками від зап’ясткової сітки, в утворенні якої беруть участь променева, ліктьова, передня і задня міжкісткові артерії. Венозна кров відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.

У  рухах  кисті  стосовно  передпліччя  беруть участь не тільки променево-зап’ястковий суглоб, але й середньозап’ястковий і зап’ястково-п’ясткові суглоби, а також міжзап’ясткові і міжп’ясткові суглоби. Усі ці суглоби, що об’єднані загальною функцією, клініцисти нерідко називають кистьовим суглобом. Загальний обсяг рухів кисті є сумою рухів у всіх цих суглобах.

Середньозап’ястковий суглоб (articulаtio mediocаrpаlis) утворений між зап’ястковими кістками першого і другого ряду, окрім горохоподібної кістки, що є сесамоподібною. Суглобова щілина має S-подібну форму. У суглобі є як би дві головки. Одна з них утворена човноподібною кісткою, що зчленовуєтьсязкісткою-трапецієюітрапецієподібноюкісткою. Другу головку формують головчаста і гачкувата кістки, що прилягають до тригранної, півмісяцевої і човноподібної кісток. Суглобова капсула відносно вільна і дуже тонка з тильного боку, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Середньозап’ястковий суглоб блокоподібний та одноосьовий, він функціонально зв’язаний з променево-зап’ястковим суглобом і бере участь у згинанні і розгинанні кисті.

Міжзап’ясткові   суглоби   або   зап’ясткові   суглоби                (articulatiоnes      intercаrpales articulatiоnes carpi) є  плоскими,  але  малорухомими,  вони  утворені   прилеглими   одна   до   однієї   суглобовими поверхнями         зап’ясткових        кісток.                Порожнини середньозап’ясткового  і  міжзап’ясткових  суглобів сполучаються  між  собою.  Тонка  суглобова  капсула цих суглобів прикріплюється до країв суглобових  поверхонь.  Капсула  укріплена  короткими  долонними   і   тильними   міжзап’ястковими   зв’язками (ligg. іntercаrpalia palmаrіa еt dorsаliа), а також променевою   зв’язкою   зап’ястка   (lig.   cаrpi   radiаtum), що розташована поверхнево. Волокна променевої зв’язки на долонній поверхні розходяться радіально від головчастої кістки до сусідніх зап’ясткових кісток. У міжзап’ясткових суглобах є також міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercаrpalia interossea). Горохоподібна кістка утворює самостійний суглоб із тригранною кісткою – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). Цей суглоб укріплений горохо-гачкуватою зв’язкою і горохо-п’ястковою зв’язкою (lig. pisohamаtum еt lig. pisometacаrpale). Остання зв’язка прикріплюється до основ IV–V п’ясткових кісток. Обидві ці зв’язки є продовженням сухожилка ліктьового м’яза-згинача зап’ястка, що прикріплюється до горохоподібної кістки.

Обсяг рухів одночасно в променево-зап’ястковому і міжзап’ясткових суглобах при згинанні і розгинанні складає приблизно 85°, при відведенні і приведенні – 25–30°. Колове обертання в цих суглобах є результатом послідовних рухів навколо стрілової та лобової осей. Кінці пальців кисті при цьому описують коло.

 

Зап’ястково-п’ясткові суглоби (articulatiоnes carpometacаrpales) плоскі за формою, малорухомі, утворені дистальними суглобовими поверхнями зап’ясткових кісток другого ряду і суглобовими поверхнями основ II–V п’ясткових кісток. Загальна суглобова щілина має вигляд поперечної ламаної лінії, що з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових і середньозап’ясткових суглобів. Суглобова капсула є загальною для всіх чотирьох зап’ястковоп’ясткових суглобів (ІI–V), вона тонка, але туго натягнута і прикріплюється до країв суглобових поверхонь.  Капсула  укріплена  міцними  долонними і тильними зап’ястково-п’ястковими зв’язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Ці суглоби плоскі, але малорухомі, в них можливе незначне ковзання до 5–10° у різних напрямках.

 

Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця (articulаtio carpometacarpalis pollicis) за формою сідлоподібний, але анатомічно ізольований від інших однойменних суглобів. Він утворений суглобовими поверхнями кістки-трапеції і основою I п’ясткової кістки. Суглобова  капсула  вільна,  прикріплюється до країв суглобових поверхонь.

У  цьому  рухливому  суглобі  відбуваються  рухи І п’ясткової кістки, а разом з нею і великого пальця, навколо двох осей – умовної “лобової” та стрілової. Навколо “лобової” осі виконується згинання і розгинання великого пальця разом з його п’ястковою кісткою. Оскільки лобова вісь, насправді, розташована під кутом стосовно лобової площини, то при згинанні великий палець нахиляється у бік долоні – протиставляється іншим пальцям кисті (oppositio), а зворотний рух називається зіставленням (repositio). Загальний обсяг таких рухів становить 45–60°. Навколо стрілової осі великий палець приводиться (adductio) до вказівного (ІІ) пальця і відводиться від нього (abductio), обсяг цих рухів дорівнює 35–40°. Окрім того, у зап’ястково-п’ястковому суглобі можливе колове обертання великого пальця (circumductio).

 

Міжп’ясткові   суглоби   (articulatiоnes  intermeta cаrpales) утворені між прилеглими поверхнями основ II–V п’ясткових кісток, вони є плоскими, але малорухомими.  Їхні  суглобові  капсули  спільні  і  для зап’ястково-п’ясткових  суглобів.  Ці  суглоби  укріплені    позакапсульними    долонними   і    тильними п’ястковими  зв’язками  (ligg.  metacarpаlia  palmаria еt dorsаlia) і з’єднують основи сусідніх п’ясткових кісток. Окрім того, в цих суглобах є ще міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea).

 

П’ястково-фалангові            суглоби (articulatiоnes metacarpophalаngeae)    за    формою    еліпсоподібні і двохосьові, утворені округлими суглобовими поверхнями головок п’ясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Вільні суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Ці суглоби укріплені натягнутими з обох боків між основами проксимальних фаланг і головками п’ясткових кісток позакапсульними обхідними зв’язками (ligg. collaterаliа). Частина волокон цих двох зв’язок  проходить  на  долонну поверхню, де  схрещуються  і  прикріплюються до основи проксимальних фаланг, утворюючи долонні зв’язки (ligg. palmаria). П’ястково-фалангові суглоби II–V пальців ще укріплені поперечно розташованими між головками п’ясткових кісток глибокими поперечними п’ястковими зв’язками (ligg. metacarpаlia transvеrsa profunda). У п’ястковофалангових суглобах можливі такі рухи пальців: навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання в межах 90°, навколо стрілової осі – відведення і приведення в межах 45°–50°. У п’ястковофалангових суглобах також можливе колове обертання пальців.

Міжфалангові суглоби кисті (articulatiоnes interphalаngeae mаnus) утворені основами і головками сусідніх фаланг. Це типові блокоподібні суглоби, суглобові капсули яких укріплені з боків обхідними зв’язками (ligg. collaterаliа), а на долонній поверхні – долонними зв’язками (ligg. palmаria). У цих суглобах можливе тільки згинання і розгинання фаланг навколо лобової осі в межах 90°.

Зап’ясткові кістки міцно з’єднані між собою численними зв’язками. Тильні зв’язки значно слабші за долонні. Дистальний ряд зап’ясткових кісток (кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста, гачкувата), що з’єднані між собою і з II–V п’ястковими кістками, формують тверду і дуже міцну основу кисті.

Особливо   важливим   для   трудової   діяльності є сідлоподібний двовісний зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця, що забезпечує протиставлення великого пальця іншим пальцям кисті.

 

У немовлят суглобова капсула променевозап’ясткового суглоба тонка. Місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, що заповнені пухкою сполучною тканиною. Суглобовий диск цього суглоба безпосередньо переходить у хрящовий дистальний наросток променевої кістки. Рухи в променево-зап’ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені внаслідок невідповідності суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Лише після остаточного скостеніння кісток кисті закінчується формування суглобових поверхонь, капсул і зв’язок суглобів.

Суглоби кисті  кровопостачаються  артеріями, що відходять від глибокої долонної дуги, долонної і тильної зап’ясткових  сіток;  відтік  венозної  крові відбувається  в  однойменні  вени,  відтік  лімфи – у ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація суглобів кисті здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.

Рентгенанатомія суглобів верхньої кінцівки. Якщо верхня кінцівка  приведена  до  тулуба, на передньозадній  проекції  плечового  суглоба  видна головка плечової кістки, суглобова западина лопатки, а між ними дугоподібна суглобова щілина. У нижній частині суглоба головка плечової кістки нашаровується на суглобову западину лопатки.

У ліктьовому суглобі в прямій проекції суглобова поверхня плечової кістки має вигляд вигнутої лінії. На суглобову щілину ліктьового суглоба, що має зигзагоподібну форму і ширину 2–3 мм, накладається зображення ліктьового відростка ліктьової кістки. Видна також суглобова щілина проксимального променево-ліктьового суглоба. У бічній проекції, коли передпліччя в ліктьовому суглобі утворює прямий кут із плечовою кісткою, видно суглобову щілину між виростком плечової кістки і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки, а також головкою променевої кістки.

На рентгенограмах кисті чітко видні всі її кістки, що зчленовуються між собою, а також суглобові щілини між ними. У променево-зап’ястковому суглобі  суглобова  щілина  вузька  біля  променевої кістки і широка біля головки ліктьової кістки через “прозорість” суглобового диска. “Тінь” горохоподібної кістки накладається на тригранну кістку. Суглобові щілини зап’ястково-п’ясткових суглобів дещо вигнуті, щілини п’ястково-фалангових суглобів опуклі в дистальному напрямку. У міжфалангових суглобах, блокоподібних за формою, суглобова щілина відповідає контурам суглобових поверхонь фаланг, що  зчленовуються.