М’язи і фасції живота. Піхва прямого м’язу живота. Пахвинний канал. Біла лінія живота.

Живіт (abdomen) – це частина тулуба, що розташована між грудьми і тазом. Верхньою границею ділянки живота є лінія, що проходить праворуч та ліворуч косо вниз і вбік від основи мечоподібного відростка груднини вздовж ребрової дуги і XII ребра до задньої пахвової лінії. З боків межі живота проходять по задніх пахвових лініях від XII ребра до клубового гребеня. Нижня межа живота йде від нижніх точок бічних границь вниз і присередньо вздовж гребенів клубових кісток, пахвинних складок, що відповідають пахвинним зв’язкам (див. нижче), і верхніх гілок лобкових кісток.

Дві горизонтальні лінії розділяють ділянку живота на 3 поверхи. Міжреброва лінія (linea bicostarum) проходить між нижніми точками X ребер (місце з’єднання ребрового хряща з ребровою кісткою), що відповідає рівню верхнього краю тіла III поперекового хребця. Міжостьова лінія (lіnea bispinаrum) з’єднує верхні передні клубові ості (рівень верхнього краю тіла II крижового хребця). Отже, між підгруднинним кутом та ребровими дугами вгорі і міжребровою лінією знизу розташований верхній поверх – надчерев’я (epigastrium). Міжреброва лінія вгорі і міжостьова лінія знизу обмежовують середній поверх ділянки живота – черев’я (mesogаstrіum). Нижче міжостьової лінії розташоване підчерев’я (hypogаstrium), що внизу обмежовано пахвинними зв’язками і верхнім краєм лобкового симфізу. Дві вертикальні лінії, що проходять вздовж бічних країв прямих м’язів живота від ребрової дуги вгорі до лобкового горбка знизу, поділяють кожен поверх у свою чергу на 3 ділянки. У надчерев’ї виділяють праве і ліве підребер’я, які ще називаються правою і лівою підребровими   ділянками   (hypochondrium   dextrum et sinistrum; regіones hypochondricae dextra et sinistra), а між ними розташована надчеревна ділянка (rеgiо epigаstrica). У середньому поверсі ділянки живота виділяють правий і лівий бік або праву і ліву бічні ділянки (lates dextrum et sinistrum; regiones laterales dextra et sinistra), між якими розташована пупкова ділянка (rеgiо umbilicаlis) з пупком (umbilicus) у центрі. У підчерев’ї виділяють праву і ліву пахвину або праву і ліву пахвинні ділянки (inguen dexter et sinister; regiоnes inguinales dextra et sinistra). Між ними над лобковим симфізом розміщена лобкова ділянка (rеgiо pubica). Отже, в межах живота є 9 ділянок.

Внутрішні межі живота  (черевної  порожнини) не збігаються з зовнішніми. Черевна порожнина вгорі обмежована куполом діафрагми, що виступає в грудну порожнину до рівня четвертого міжребрового простору по правій середньоключичній лінії і п’ятого міжребрового простору по лівій середньоключичній лінії. Унизу порожнина живота досягає дна порожнини таза, утвореного м’язами і фасціями промежини.

На передню стінку живота проектуються внутрішні органи, що розташовані в черевній порожнині. У надчеревній ділянці проектуються шлунок, дванадцятипала кишка, ліва частка печінки, головка і тіло підшлункової залози. На рівні правого підребер’я розміщена права частка печінки з жовчним міхуром, верхній кінець (полюс) правої нирки і права надниркова залоза, правий (печінковий) згин ободової кишки. На рівні лівого підребер’я розташовані селезінка, дно шлунка, лівий (селезінковий) згин ободової кишки, верхній кінець (полюс) лівої нирки і ліва надниркова залоза, хвіст підшлункової залози.

На рівні пупкової ділянки розміщені велика кривина шлунка, горизонтальна (нижня) і висхідна частини дванадцятипалої кишки, петлі брижової частини тонкої кишки, середня частина поперечної ободової кишки, ниркові ворота з сечоводами. У правій бічній ділянці розташовані частина петель клубової кишки, висхідна ободова кишка, нижній кінець (полюс) правої нирки; у лівій бічній ділянці – частина петель порожньої кишки, нисхідна ободова кишка, нижній кінець (полюс) лівої нирки.

У лобковій ділянці проектуються сечовий міхур (наповнений) і тазова частина сечоводів, матка з матковими трубами  (у  жінок),  частина  петель  тонкої кишки. У правій пахвинній ділянці розміщений кінцевий відділ клубової кишки, сліпа кишка з червоподібним відростком, нижній відділ черевної частини правого сечовода; у лівій пахвинній ділянці – частина петель тонкої кишки, сигмоподібна ободова кишка, нижній відділ черевної частини лівого сечовода.

Шкіра живота тонка, утворює складки. Волосяний покрив у чоловіків (від лобкової ділянки) вузькою смужкою піднімається до пупка, а іноді до груднини. У жінок волосяний покрив є тільки на лобковій ділянці, верхня лінія оволосіння розташована горизонтально. Підшкірна жирова клітковина (panniculus adiposus) в основному зосереджена в нижній частині живота.

Передня і бічні стінки черевної порожнини утворені трьома парними широкими м’язами живота, їхніми широкими сухожилками – апоневрозами і прямими м’язами живота з їх фасціями. М’язи і фасції формують черевний прес (prеlum abdominаle), що захищає внутрішні органи черевної порожнини від зовнішніх впливів, створює на них тиск і утримує їх у визначеному положенні, а також бере участь у рухах хребта і ребер. До складу задньої стінки черевної порожнини входять поперековий відділ хребта, а також парні м’язи – великий поперековий м’яз і квадратний м’яз попереку. У формуванні нижніх відділів стінки черевної порожнини беруть участь клубові кістки. У порожнині живота виділяють власне порожнину живота і порожнину таза. На рівні межової лінії таза порожнина живота переходить у порожнину малого таза. Стінками малого таза служать позаду тазова поверхня крижової кістки з грушоподібними м’язами, попереду і з боків – кульшові кістки з внутрішніми затульними м’язами, знизу – промежина. Стінки черевної порожнини вистелені зсередини пристінковою фасцією живота, яку ще називають внутрішньочеревною фасцією (fascia abdominis parietalis; fascia endoabdominalis), яка вкрита пристінковим листком очеревини.

М’язи живота (mm. abdominis) розташовані пошарово. Розрізняють 3 групи м’язів: м’язи бічних стінок черевної порожнини – зовнішній і внутрішній косі та поперечний м’язи живота; м’язи передньої стінки – прямі і пірамідні м’язи; м’язи задньої стінки – квадратний м’яз попереку, великий і малий поперекові м’язи .

 

М’язи бічних стінок черевної порожнини

Пучки м’язів бічних стінок черевної порожнини мають різний напрямок. Пучки зовнішнього і внутрішнього косих м’язів живота розташовані один до одного майже під прямим кутом, а пучки поперечного м’яза живота спрямовані горизонтально. Передні відділи м’язів бічних стінок живота продовжуються в широкі плоскі сухожилки – апоневрози, що утворюють для прямих м’язів живота сполучнотканинну піхву. По передній серединній лінії від мечоподібного відростка груднини до лобкового симфізу в результаті перехресту волокон апоневрозів косих і поперечних м’язів обох боків живота утворюється біла лінія (linea alba). Майже на її середині розміщене пупкове кільце (anulus umbilicalis).

Зовнішній косий м’яз живота (т. obliquus externus abdominis) – найширший з м’язів живота, розташовується на передньобічній поверхні живота і має дуже широкий апоневроз.

Початок: від зовнішньої поверхні V–XII ребер 7–8 великими зубцями . Верхні п’ять зубців м’яза розміщені між зубцями переднього зубчастого м’яза, нижні три – між зубцями найширшого м’яза спини. Верхні пучки зовнішнього косого м’яза живота спрямовані майже горизонтально, а нижчерозташовані пучки йдуть косо зверху вниз і присередньо, а найнижчі пучки – майже вертикально.

Прикріплення: зовнішній косий м’яз живота має складні елементи прикріплення. Знизу апоневроз м’яза прикріплюється до зовнішньої губи клубового гребеня і верхнього краю лобкового симфізу. Нижній потовщений край апоневрозу довжиною 12–16 см, що вільно перекидається від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка і лобкового симфізу, завертається всередину і догори у вигляді жолоба. Ця частина апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота називається пахвинною зв’язкою (lig. inguinаle) – зв’язкою Пупарта. Жолоб пахвинної зв’язки служить нижньою стінкою пахвинного каналу. Поблизу місця прикріплення до лобкової кістки апоневроз розщеплюється на дві ніжки – присередню і бічну.

Присередня ніжка (crus mediale) прикріплюється до передньої поверхні лобкового симфізу, а бічна ніжка (crus laterale) – до лобкового горбка. Між ніжками поперечно проходять міжніжкові волокна (fibrae intercrurales), що належать власній фасції зовнішнього косого м’яза живота. З присереднього боку міжніжкова щілина обмежована сполучнотканинною пластинкою – поверненою зв’язкою (lig. reflеxum). Міжніжкова щілина є поверхневим пахвинним кільцем (anulus inguinalis superficialis), через яке у чоловіків проходить у пахвинний канал сім’яний канатик, а у жінок виходить кругла маткова зв’язка. Присередня частина апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота по передній серединній лінії з’єднується з таким самим апоневрозом  м’яза протилежного  боку, сполучнотканинні волокна апоневрозів переплітаються і беруть участь в утворенні білої лінії (linea alba).

Між заднім краєм зовнішнього косого м’яза живота збоку, клубовим гребенем знизу і нижньопереднім краєм  найширшого  м’яза  спини  присередньо  утво рюється проміжок трикутної форми – нижній поперековий трикутник (trigonum lumbale inferius). Дном цього трикутника є початкова частина внутрішнього косого м’яза живота (над гребенем клубової кістки).

Функція: зовнішній косий м’яз живота при двобічному скороченні опускає ребра і згинає хребет, наближаючи грудну клітку до таза; у лежачому положенні на спині м’яз піднімає таз; при однобічному скороченні обертає грудну клітку в протилежний бік. Цей м’яз входить до складу м’язів черевного преса – підтримує внутрішньочеревний тиск, сприяє випорожненню порожнистих органів черевної порожнини. Опускаючи ребра, бере участь у акті видиху і при кашлі.

Кровопостачання: задні міжреброві і бічна грудна артерії, а також поверхнева огинальна артерія клубової кістки.

Іннервація: нижні міжреброві нерви (Th5 –Th12 ), клубово-підчеревний (Th12–L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.

 

 

Внутрішній косий м’яз живота (т. obliquus internus abdominis) має вигляд широкої м’язовосухожилкової пластинки, що розташована у другому м’язовому шарі стінки черевної порожнини відразу за зовнішнім косим м’язом живота .

Початок: від проміжної лінії клубового гребеня, грудо-поперекової фасції і бічної половини пахвинної зв’язки.

Прикріплення: м’язові пучки віялоподібно розходяться, верхня частина цих пучків прикріплюється до зовнішньої поверхні хрящів Х–ХІІ ребер, а решта пучків переходить присередньо в широкий апоневроз, який вплітається в білу лінію.

Вище пупка апоневроз внутрішнього косого м’яза живота, не доходячи 1–3 см до бічного краю прямого м’яза живота, розщеплюється на два листки – передній і задній. Передній листок проходить попереду прямого м’яза живота, а задній – позаду цього м’яза. Нижче пупка весь апоневроз внутрішнього косого м’яза живота проходить попереду прямого м’яза живота. У чоловіків пучки нижньої частини внутрішнього косого м’яза живота разом з пучками, що відокремилися від поперечного м’яза живота, входять до складу сім’яного канатика й утворюють м’язпідіймач яєчка (т. cremаster).

Функція: внутрішній косий м’яз живота при однобічному скороченні нахиляє і обертає тулуб у свій бік. При двобічному скороченні м’язи згинають хребет, наближають грудну клітку до таза, опускають нижні ребра, сприяючи видиху, при фіксованій грудній клітці піднімають таз. Він належить до м’язів черевного пресу.

Кровопостачання:    задні     міжреброві,     верхня і нижня надчеревні та м’язово-діафрагмова артерії.

Іннервація: нижні міжреброві нерви (Th5 –Th12 ), клубово-підчеревний (Th12–L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.

 

 

Поперечний м’яз живота (т. transvеrsus abdominis) представлений тонкою м’язово-сухожилковою пластинкою з поперечним напрямком м’язових пучків і утворює третій, найглибший шар м’язів бічної стінки живота.

Початок: від внутрішньої поверхні VII–XII ребер, займаючи проміжки між зубцями ребрової частини діафрагми, глибокого листка грудо-поперекової фасції, передньої половини внутрішньої губи клубового гребеня і бічної третини пахвинної зв’язки.

Прикріплення: поблизу бічного краю прямого м’яза живота м’язові пучки поперечного м’яза живота переходять у широкий апоневроз по увігнутій в  присередньому  напрямку  лінії,  яка  називається півмісяцевою  лінією  (lіnea  semilunаris) –  лінія  Спінґеля.  На  рівні  передньої  серединної  лінії  волокна апоневрозу переплітаються з подібними волокнами апоневрозу поперечного м’яза живота протилежного боку, беручи участь в утворенні білої лінії.

Верхні дві третини апоневрозу поперечного м’яза живота, що розташовані вище пупка, проходять позаду прямого м’яза живота і зростаються з заднім листком апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота, утворюючи задню стінку піхви прямого м’яза живота. Нижче пупка апоневроз поперечного м’яза живота проходить попереду прямого м’яза живота, зростається з апоневрозами зовнішнього і внутрішнього косих м’язів живота і входить до складу передньої стінки піхви прямого м’яза живота.

Функція: поперечний м’яз живота, будучи важливою складовою частиною черевного преса, зменшує об’єм черевної порожнини, відтягує ребра вперед до серединної лінії. При однобічному скороченні нахиляє тулуб у свій бік. При двобічному скороченні згинає хребет; опускає нижні ребра, тягне їх вперед і присередньо, тобто бере участь в акті видиху. Цей м’яз також є складовою частиною черевного преса.

Кровопостачання: задніміжреброві, верхня і нижня надчеревні та м’язово-діафрагмова артерії.

Іннервація: міжреброві нерви (Th –Th), клубово-підчеревний (Th–L ) і клубово-пахвинний (L ), нерви поперекового сплетення.

 

 

М’язи передньої стінки черевної порожнини

Прямий м’яз живота (т. rectus abdominis) – це плоский довгий стрічкоподібний м’яз , розширений вгорі і звужений донизу. Обидва прямі м’язи живота розмежовані між собою білою лінією. Морфологічною особливістю прямого м’яза живота є те, що він складається з окремих частин, з’єднаних між собою сухожилковими переділками (intersectiоnes tendinеaе), що зрощені з передньою пластинкою піхви прямого м’яза живота. Перша (верхня) сухожилкова переділка розташована на рівні хряща VIII ребра; друга – на середині відстані між першою переділкою і пупком; третя – на рівні пупка; четверта (непостійна) – менш виражена, розташована нижче пупка.

Початок: від мечоподібного відростка груднини і зовнішньої поверхні хрящів V–VII ребер.

Прикріплення: два пучки м’яза прикріплюються до лобкового гребеня і лобкового симфізу.

Функція: згинає хребет, опускає ребра і нахиляє тулуб; при фіксованій грудній клітці піднімає таз.

Кровопостачання: верхня і нижня надчеревні артерії, задні міжреброві артерії.

Іннервація: міжреброві нерви (Th6 –Th12), клубовопідчеревний нерв поперекового сплетення (Th12–L1).

М’язи  живота,  що  прикріплюються  до  кісток грудної клітки, тягнуть її вниз і сприяють акту видиху. Одночасно ці м’язи діють на хребет, нахиляють його і тулуб уперед. При фіксованій грудній клітці (вис на верхніх кінцівках на спортивному снаряді) м’язи живота згинають поперекову  частину  хребта разом з тазом, піднімають передню частину таза. Косі м’язи живота, скорочуючись на одному боці, нахиляють і обертають грудну клітку у свій бік.

 

Пірамідний м’яз (т. pyramidаlis) має форму трикутника, гострий кут якого спрямований догори. М’яз розташовується попереду нижньої частини прямого м’яза живота, усередині його піхви. Іноді він відсутній.

Початок: від лобкового гребеня.

Прикріплення: волокна м’яза вплітаються в білу лінію живота, часом аж до пупка. М’яз може мати 2–3 сухожилкові переділки.

Функція: натягує білу лінію живота.

Кровопостачання: нижня надчеревна артерія, артерія м’яза – підіймача яєчка у чоловіків, а у жінок – артерія круглої зв’язки матки.

Іннервація: міжреброві нерви (Th5 –Th12), клубово-підчеревний нерв поперекового сплетення (Th12–L1 ).

Опис функцій кожного м’яза передньої і бічної стінок черевної порожнини умовний, бо вони скорочуються одночасно. Пучки м’язових і сухожилкових волокон, що йдуть у різних напрямках (поперечному, поздовжньому, косо – зверху донизу і присередньо, знизу догори і вбік) утворюють складну конструкцію у товщі передньої і бічних стінках живота – черевний прес. При одночасному скороченні всіх м’язів живота у різних напрямках зменшується об’єм черевної порожнини, розташовані в ній внутрішні органи зміщуються догори.

 

 

М’язи задньої стінки черевної порожнини

Квадратний м’яз попереку (т. quadratus lumborum) плоский, має чотирикутну форму, розташований збоку від поперечних відростків поперекових хребців і утворює задню стінку живота. Біля бічного краю квадратного м’яза попереку розміщується м’язово-сухожилковий початок поперечного м’яза живота.

Початок: від задньої частини внутрішньої губи клубового гребеня і клубово-поперекової зв’язки.

Прикріплення: до нижнього краю XII ребра, тіла ХІІ грудного хребця і поперечних відростків I–IV поперекових хребців. Пучки бічної частини м’яза проходять косо догори і присередньо, пучки присередньої частини спрямовані догори.

Функція:  при   двобічному   скороченні   утримує хребет (тулуб) у вертикальному положенні; при однобічному скороченні разом із м’язом-випрямлячем хребта і м’язами бічної стінки живота нахиляє хребет у свій бік, опускає XII ребро.

Кровопостачання: підреброва, поперекові та клубо-поперекова артерії.

Іннервація: м’язові гілки поперекового сплетення (Th12–L5 ).

 

Топографія фасцій і клітковинних просторів стінок черевної порожнини

 

 

Шкіра живота дуже рухлива і тонка. Підшкірна жирова клітковина у людей розвита по-різному.

Фасція  живота  (fascia  abdominis)  поділяється на нутрощеву, заочеревинну і пристінкову.

Нутрощева фасція живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі органи черевної порожнини, утворюючи для кожного з них власну фасцію органа (fascia propria organi). Наприклад, нирка зовні покрита нирковою фасцією.

Частина пристінкової фасції, що вкриває знизу діафрагму, називається діафрагмовою фасцією (fascia diaphragmatica), стінки таза покриває тазова фасція (fascia pelvis).

Заочеревинна  фасція   (fascia  extraperitonealis) в заочеревинному просторі вкриває зсередини задню стінку живота.

Пристінкова фасція живота, яку ще називають внутрішньочеревною фасцією (fascia abdominis parietalis; fascia endoabdominalis) покриває стінки черевної порожнини ізсередини і ззовні. Залежно від того де вона розташована і що вкриває, виділяють такі її частини: попереково-клубову, поперечну і обгортальну фасції живота.

Попереково-клубова фасція (fascia iliopsoas) покриває на задній стінці черевної порожнини попереково-клубовий м’яз. Ця фасція має дві частини – поперекову частину (pars psoatica) і клубову  частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини цього м’яза. На бічній стінці черевної порожнини попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.

Поперечна фасція (fascia transversalis) покриває зсередини бічні і передню стінки черевної порожнини. Поперечна фасція бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м’яза живота. У пахвинній ділянці ця фасція ущільнюється і прикріплюється до пахвинної зв’язки та внутрішньої губи клубового гребеня. Ось чому над бічною частиною пахвинної зв’язки  і клубовим гребенем пахвинні грижі не утворюються. На 1,5 см вище середини пахвинної зв’язки у поперечній фасції є овальна ямочка лійкоподібної форми, що відповідає глибокому пахвинному кільцю. На цьому рівні поперечна фасція знову стовщується і формує між’ямкову зв’язку (lig. interfoveolare) – зв’язку Гессельбаха, бічна частина якої є одним із країв глибокого пахвинного кільця. У нижній частині білої лінії живота поперечна фасція укріплена поздовжніми сполучнотканинними пучками – підпорою білої лінії (adminiculum lineae albae). Ущільнена частина поперечної фасції за пупком називається пупковою фасцією (fascia umbilicalis). З боку черевної порожнини поперечна фасція покрита пристінковою очеревиною.

У нижньому відділі на задній поверхні передньої стінки черевної порожнини пристінкова очеревина утворює п’ять пупкових складок; одну серединну, дві присередні і дві бічні.

Серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana) розташована по передній серединній лінії між верхівкою сечового міхура і пупком, у ній проходить зарощена сечова протока.

Присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis) парна, проходить з обох боків від серединної пупкової складки від пупка косо вниз і вбік до бічної стінки сечового міхура. У ній залягає зарощена частина пупкової артерії, а у плодів ця артерія функціонує.

Бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis) парна, розташована збоку від присередньої пупкової складки, у її товщі проходять нижні надчеревні артерія і вена.

Між пупковими складками розташовані три парні ямки. Збоку від серединної пупкової складки над сечовим міхуром помітна парна надміхурова ямка (fossa supravesicalis). Між присередньою і бічною пупковими складками розташована парна присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis), яка проектується на поверхневе пахвинне кільце. Збоку від бічних пупкових складок розміщена парна бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), яка збігається з глибоким пахвинним кільцем.

Під пахвинною зв’язкою нижче присередньої пахвинної ямки розміщена стегнова ямка (fovea femoralis).

Названі ямки є “слабкими” місцями передньої стінки живота, через які можуть проникати грижі. Зокрема, через бічну і присередню пахвинні ямки, а також через стегнову ямку можуть проходити відповідно коса і пряма пахвинні грижі та стегнова грижа.

Між поперечною фасцією і пристінковою очеревиною міститься підочеревинний клітковинний простір, заповнений жировою клітковиною. Позаду прямих м’язів живота підочеревинної жирової клітковини мало, але кількість її зростає у нижніх відділах передньої і бічних стінок живота. Підочеревинна жирова клітковина у “слабких” ділянках передньої черевної стінки може проникати через щілини між сполучнотканинними і м’язовими пучками, утворюючи жирові грижі – підочеревинні ліпоми. Через такі щілини через передню стінку живота може проникати навіть очеревина.

Обгортальна фасція живота (fascia investiens abdominis) є частиною пристінкової фасції живота. Вона розташована поверхнево і має декілька листків, що покривають з усіх боків м’язи живота, за винятком внутрішньої поверхні поперечного м’яза живота. Ці фасціальні листки мають свої назви: поверхнева, проміжна і глибока обгортальні фасції.

Поверхнева обгортальна фасція (fascia investiens superficialis) є продовженням поверхневої фасції грудей. У верхніх відділах живота ця фасція тонка, але в пахвинних ділянках вона товста і щільна, зростається з пахвинними зв’язками. Ось чому гематоми і гнійники, що виникають під поверхневою обгортальною фасцією, не опускаються нижче пахвинних зв’язок.

У ділянці білої лінії живота поверхнева фасція не має чітко сформованого листка.  Тут між шкірою  і сполучнотканинними волокнами білої лінії розташовані окремі сполучнотканинні пучки, що іноді розділяють підшкірну жирову клітковину передньої стінки черевної порожнини на праву і ліву половини. Тому шкіра вздовж білої лінії малорухлива.

Волокна поверхневої обгортальної фасції живота переходять у чоловіків на спинку статевого члена і утворюють підвішувальну зв’язку статевого члена (lig. suspensorium penis), а у жінок – підвішувальну зв’язку клітора (lig. suspensorium clitoridis).

Під поверхневою обгортальною фасцією  є тонкий  шар  жирової  клітковини,  який  значно  зростає у повних людей.

Проміжна обгортальна фасція (fascia investiens intermediae) покриває попереду зовнішній косий м’яз живота і міцно з ним зростається. У ділянці поверхневого пахвинного кільця волокна цієї фасції утворюють міжніжкові волокна (fibrae interсrurales), а також переходить на сім’яний канатик у вигляді фасції м’яза-підіймача яєчка (fascia cremasterica).

Глибока обгортальна фасція (fascia investiens profunda) своїми листками охоплює внутрішній косий м’яз живота і покриває ззовні поперечний м’яз живота, зростаючись з їх перимізієм. У товщі фасції між внутрішнім косим і поперечним м’язами живота розташована невелика кількість пухкої сполучної та жирової тканини, де проходять нерви і кровоносні судини.

Між шкірою живота і поверхневою обгортальною фасцією міститься підшкірна жирова клітковина (panniculus adiposus), якої дуже багато у повних людей.

На задній стінці черевної порожнини позаду квадратного м’яза попереку проходить глибока пластинка грудо-поперекової фасції, від якої частково починається м’яз-випрямляч хребта. Бокова частина квадратного м’яза попереку покрита фасцією квадратного м’яза попереку  (fascia  musculi  quadrati lumborum), тобто передньою (глибокою) пластинкою грудо-поперекової фасції. Ця фасція переходить у фасцію поперечного м’яза живота.

Угорі  фасціальний  чохол  квадратного  м’яза  попереку прикріплюється до XII ребра і сухожилкової дуги  (дуги  Галлера),  що  натягнута  між  XII  ребром і I поперековим хребцем. Унизу фасціальний чохол зростається з окістям присередньої частини клубового гребеня і бічної  частини  крижової  кістки. За квадратним м’язом попереку і прилеглої до нього позаду глибокої пластинки грудо-поперекової фасції виділяють поперековий чотирикутник (чотирикутник Лесгафта), стінками якого є: вгорі – XII ребро і нижній край заднього нижнього зубчастого м’яза; знизу – верхньоприсередній край внутрішнього косого м’яза живота; присередньо-остьовий м’яз; збоку – задній край зовнішнього косого м’яза живота. У товщі передньої пластинки фасції квадратного м’яза   попереку   проходять   клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви. До присередньої частини квадратного м’яза попереку та його передньої фасціальної пластинки прилягають великий і малий поперекові м’язи з їхніми власними фасціями – поперековою частиною попереково-клубової фасції. Ця  щільна  фасція  присередньо   прикріплюється до передньоприсередньої поверхні тіл поперекових хребців, а збоку – до їх поперечних відростків.

Біла лінія (linea alba) живота має вигляд щільної сполучнотканинної пластинки, що проходить по передній серединній лінії від мечоподібного відростка до лобкового симфізу. Біла лінія утворена схрещеними між собою сполучнотканинними волокнами апоневрозів трьох широких м’язів живота з обох боків. По середині білої лінії розташоване пупкове кільце (аnulus umbilicаlis). Біла лінія і пупкове кільце є “слабкими” місцями передньої стінки живота, через які можуть проникати пупкові грижі та грижі білої лінії. Пупкове кільце – це зарослий отвір, через який у внутрішньоутробному періоді проходять пупкові судини, що з’єднують кровоносні системи матері і плода. У дорослої людини довжина білої лінії коливається в межах 35–40 см, а її ширина у верхній частині досягає 4 см, а знизу – 2 см.

У нижньому вузькому відділі білої лінії, на її задній поверхні, є поздовжній сполучнотканинний тяж, що вплітається у верхній край лобкового симфізу – підпора білої лінії (adminiculum lineae аlbaе).

Біла лінія живота дуже міцна і містить мало кровоносних судин, тому при її розсіченні під час оперативних втручань майже не виникає кровотеча.

Піхва прямого м’яза живота. Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) є парним утворенням, розташованим з боків від білої лінії, тобто вона є чохлом для кожного з цих м’язів і прилеглих до них пірамідних м’язів. Піхва прямого м’яза живота утворена апоневрозами косих і поперечних м’язів живота , має передню і задню пластинки (lamina anterior et lamina posterior), що істотно відрізняються за будовою.

За особливостями будови, в піхві прямого м’яза живота виділяють два відділи – верхній і нижній. Межею між цими відділами є горизонтальна лінія, що проходить на 2–5 см нижче пупка. Цій межі на задній пластинці піхви прямого м’яза живота відповідає дещо опукла догори дугоподібна лінія (linea arcuata) – лінія Дугласа, що утворена нижнім краєм апоневрозів поперечного і внутрішнього косого м’язів живота. Верхній відділ: передня пластинка піхви прямого м’яза живота утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і передньою пластинкою апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота; задня пластинка піхви утворена задньою пластинкою апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота, апоневрозом поперечного м’яза живота, поперечною фасцією і пристінковою очеревиною. Нижній відділ: передня пластинка піхви прямого м’яза живота утворена апоневрозами всіх трьох широких м’язів – зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м’яза живота; задня пластинка піхви прямого м’яза живота представлена тільки поперечною фасцією живота і пристінковою очеревиною.

Місце переходу обох поперечних м’язів живота в їх апоневрози має вигляд опуклої донизу лінії, яка називається півмісяцевою лінією (linea semilunaris).

У зв’язку з тим, що нижче дугоподібної лінії апоневрози косих і поперечних м’язів живота розташовані попереду прямих м’язів живота, а позаду них є лише поперечна фасція і пристінкова очеревина, піхви правого і лівого прямих м’язів живота в цьому відділі сполучаються між собою. Між прямими м’язами живота і задньою пластинкою їх піхв є вузька щілина, що заповнена пухкою сполучною тканиною  і  клітковиною,  проходять  надчеревні  судини і кінцеві гілки нижніх міжребрових нервів і артерій.

Пахвинний канал (canаlіs inguinаlis) парний, розташований праворуч і ліворуч у нижньому відділі пахвинної ділянки, безпосередньо над присередньою половиною пахвинної зв’язки, збоку від нижнього відділу піхви прямого м’яза живота. Пахвинний канал має вигляд щілини довжиною 4–6 см, що проходить через передню черевну стінку черевної порожнини косо зверху вниз і присередньо від глибокого пахвинного кільця до поверхневого пахвинного кільця. Через пахвинний канал у чоловіків проходить сім’яний канатик, у жінок – кругла маткова зв’язка, яка оточена пухкою сполучною тканиною. Пахвинний канал є місцем утворення косих і прямих пахвинних гриж.

Пахвинний канал має два кільця – глибоке і поверхневе, а також 4 стінки: передню, задню, верхню і нижню.

Глибоке пахвинне кільце (аnulus inguinаlis profundus) має вигляд лійкоподібного заглиблення в поперечній фасції, яке розміщене на 1 см вище від середини пахвинної зв’язки, ззовні від бічної пупкової складки. Це кільце прикрите із середини пристінковою очеревиною і збігається з бічною пахвинною ямкою (fossa inguinаlis lateralis). Присередньо і знизу глибоке пахвинне кільце обмежоване між’ямковою зв’язкою (lig. interfoveolare) – зв’язка Жімбернa1, стовщеними сполучнотканинними волокнами поперечної фасції і апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м’язів живота.

Поверхневе пахвинне кільце (аnulus inguinаlis superficialis)  розташоване  під  шкірою  між  бічною і присередньою ніжками пахвинної зв’язки, над верхньою гілкою лобкової кістки. Воно обмежоване зверху присередньою ніжкою (crus mediale) пахвинної зв’язки, знизу – бічною ніжкою (crus laterale) пахвинної зв’язки, збоку – міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) поверхневої обгортальної фасції, присередньо – поверненою зв’язкою (lig. reflexum) – зв’язка Коллеза. Поверхневе пахвинне кільце проектується на присередню пахвинну ямку (fossa inguinаlis medialis) на внутрішній поверхні передньої стінки черевної порожнини. Кільце має овальну форму, поздовжній розмір якого дорівнює 2–3 см, поперечний – 1–2 см. У жінок поверхневе кільце удвічі менше, ніж у чоловіків.

 

Стінки пахвинного каналу:

 

– передня стінка утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

– задня стінка представлена поперечною фасцією і пристінковою очеревиною; вона зміцнена пахвинним серпом (falx inguinаlis), що утворений сполучнотканинними волокнами апоневрозів внутрішнього косого і поперечного м’язів живота;

– верхня стінка утворена нижніми (вільними) краями внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;

– нижня стінка представлена жолобом пахвинної зв’язки.

 

Варіанти й аномалії м’язів живота

Зовнішній косий м’яз живота може мати різну кількість зубців (від 7 до 9). При збільшенні числа зубців нижній з них починається від поперечного відростка I поперекового хребця і грудо-поперекової фасції. Місце прикріплення м’яза до клубового гребеня, розміри м’язової та апоневротичної частин можуть бути різними. При збільшенні ширини м’яза донизу поперековий трикутник не визначається. Іноді зовнішній косий м’яз живота має додаткові пучки, що з’єднують його з переднім зубчастим м’язом, найширшим м’язом спини і нижнім заднім зубчастим м’язом.

Внутрішній косий м’яз живота може мати сухожилкові переділки. Розміри м’язової та апоневротичної частин можуть бути різними. У ділянці дугоподібної лінії трапляються розщеплення сполучнотканинних пучків апоневрозу, тому ця лінія майже непомітна. Іноді цей м’яз об’єднується з поперечним м’язом живота.

Поперечний м’яз живота може мати декілька початкових пучків – від 5 до 8, а також різні розміри м’язової й апоневротичної частин. Дуже рідко м’яз відсутній з одного боку, але може бути подвійний м’яз. Частіше відсутні м’язові пучки, що починаються від клубового гребеня і від пахвинної зв’язки. Трапляються додаткові м’язові пучки поблизу пахвинних ямок: між’ямковий м’яз, м’яз – натягувач поперечної фасції, м’яз – натягувач задньої пластинки піхви прямого м’яза живота тощо.

Прямий м’яз живота може мати різну ширину і число сухожилкових переділок – від 1 до 7, може прикріплюватись до IV, III, II і I ребер, а іноді навіть до ключиці. Дуже рідко буває відсутній м’яз з одного боку.

Пірамідний м’яз може доходити аж до пупка, іноді має сухожилкові переділки. Інколи м’яз відсутній з одного і навіть з двох боків.

Квадратний м’яз попереку має різні розміри, місця початку і прикріплення.