М’язи верхньої кінцівки. Фасції і топографія верхньої кінцівки.

М’язи і фасції верхньої кінцівки

Верхня кінцівка попереду відділена від тулуба умовною лінією, що проходить по дельтоподібно-грудній борозні, позаду – по задній дельтоподібній борозні, знизу – лінією, що з’єднує нижні краї великого грудного м’яза (попереду) і найширшого м’яза спини разом з великим круглим м’язом (позаду). На верхній кінцівці визначається ряд орієнтирів: дельтоподібний м’яз в однойменній ділянці, двоголовий м’яз на передній поверхні плеча і триголовий на задній його поверхні. Пальпуються присередній і бічний надвиростки плечової кістки, а позаду – ліктьовий відросток однойменної кістки. У ділянці променевозап’ясткового суглоба визначаються шилоподібні відростки променевої і ліктьової кісток. На кисті добре помітні підвищення великого пальця і мізинця.

Верхня кінцівка, як орган праці, робить різноманітні рухи завдяки численним м’язам.

Одні м’язи починаються від кісток тулуба – ребер, груднини, хребта і прикріплюються до кісток грудного пояса і плечової кістки (вони описані вище). Деякі м’язи верхньої  кінцівки  починаються від кісток плечового пояса (ключиці, лопатки) і прикріплюються до плечової кістки і кісток передпліччя (ліктьової, променевої). Інші м’язи верхньої кінцівки починаються від кісток її вільної частини, перекидаються через один чи кілька суглобів і прикріплюються до інших кісток верхньої кінцівки .

М’язи верхньої кінцівки (musculi membri superioris) поділяються на м’язи грудного пояса і м’язи вільної верхньої кінцівки (mm. membri superioris liberi).

 

М’язи грудного пояса

М’язи грудного пояса (mm. cinguli pectoralis) оточують плечовий суглоб попереду, зверху і позаду. Поверхневий   шар   утворений   дельтоподібним   м’язом, глибокий –  надостьовим  і  підостьовим,  великим і малим круглими, підлопатковим і дзьобо-плечовим м’язами.

Дельтоподібний м’яз (m. deltoіdeus) багатоперистий, за формою нагадує грецьку букву “дельта”, він товстий, опуклий, розташований безпосередньо під шкірою. Цей м’яз покриває плечовий суглоб попереду, зверху, позаду і збоку, формуючи округлість надпліччя.

Дельтоподібний м’яз має три частини, які називаються відповідно до їх початку: ключична частина (pars clavicularis), надплечова частина (pars acromialis), остьова частина (pars spinalis).

Початок: від бічної частини ключиці, надплечового відростка і ості лопатки, частково від підостьової фасції.

Прикріплення: м’язові пучки, що розділені між собою прошарками сполучної тканини, конвергують у бічному напрямку і прикріплюються до дельтоподібної горбистості плечової кістки.

Передній край дельтоподібного м’яза межує з верхнім краєм великого грудного м’яза, і між ними утворюється вузька трикутна щілина – дельто-грудний трикутник (trigоnum deltoideopectorаlе). Під дельтоподібним м’язом, між глибокою пластинкою однойменної фасції і великим горбком плечової кістки, розташована піддельтоподібна сумка (bursa subdeltoіdeа), що приблизно в 10 % випадків сполучається з порожниною плечового суглоба.

Функція: відводить руку від тулуба до горизонтального рівня; ключична частина згинає плече, обертаючи  його  досередини,  підняту  руку  опускає; остьова частина розгинає плече, обертаючи його назовні, підняту руку опускає.

Кровопостачання: грудо-надплечова артерія, задня огинальна артерія плеча.

Іннервація: пахвовий нерв (С5 –С6 ).

 

Надостьовий м’яз (m. supraspinаtus) розташований в надостьовій ямці лопатки, прикритий дельтоподібним і трапецієподібним м’язами.

Початок: від усієї поверхні надостьової ямки лопатки і надостьової фасції.

Прикріплення: до верхівки великого горбка плечової кістки і суглобової капсули плечового суглоба.

Сухожилок м’яза проходить під дзьобоподібним відростком лопатки і дзьобо-надплечовою зв’язкою.

Функція: відводить руку до горизонтального  рівня (синергіст дельтоподібного м’яза);  відтягує догори суглобову капсулу, запобігаючи її защемленню.

Кровопостачання: надлопаткова артерія та огинальна артерія лопатки.

Іннервація: надлопатковий нерв (С5 –С6 ).

 

Підостьовий м’яз (m. infraspinаtus) має вигляд трикутної пластинки, розташований у підостьовій ямці, прикритий дельтоподібним і трапецієподібним м’язами.

Початок: від усієї поверхні підостьової ямки лопатки і підостьової фасції.

Прикріплення: пучки м’яза конвергують вбік і догори, проходять позаду плечового суглоба і прикріплюються до середини задньої поверхні великого горбка плечової кістки. У ділянці прикріплення є підсухожилкова сумка підостьового м’яза (bursa subtendіnea musculi infraspinati).

Функція: обертає назовні плече і приводить його до тулуба, відтягує суглобову капсулу плечового суглоба.

Кровопостачання:  огинальна   артерія   лопатки і надлопаткова артерія.

Іннервація: надлопатковий нерв (С5 –С6 ).

 

Малий круглий м’яз (m. tеrеs minor) має вигляд видовженого валика, що прилягає знизу до підостьового м’яза, прикритий остьовою частиною дельтоподібного м’яза.

Початок: від бічного краю лопатки і підостьової фасції.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вбік і догори, прикріплюються до нижньої частини задньої поверхні великого горбка плечової кістки. Частина пучків м’яза вплітається в суглобову капсулу плечового суглоба.

Функція: обертає назовні плече і приводить його до тулуба (синергіст підостьового м’яза), відтягує суглобову капсулу плечового суглоба.

Кровопостачання:  огинальна   артерія   лопатки і надлопаткова артерія.

Іннервація: надлопатковий нерв С5.

 

М’язи вільної верхньої кінцівки

М’язи плеча (mm. brachii)

У плечовій ділянці (regio brachialis) виділяють передній і задній відділи плеча, у яких розташовані відповідно передня і задня групи м’язів плеча. До передньої групи м’язів плеча, що є згиначами, належать: дзьобоплечовий м’яз, двоголовий м’яз плеча і плечовий м’яз. До задньої групи м’язів, що є розгиначами, належать триголовий м’яз плеча і ліктьовий м’яз. Передня група м’язів відділена від задньої групи щільними сполучнотканинними присередньою і бічною міжм’язовими перегородками плеча (septum intermusculаre brаchii mеdiаlе еt septum intermusculаre brаchii latеrale), що зрощені з окістям плечової кістки і формують м’який сполучнотканинний скелет плеча. Присередня міжм’язова перегородка плеча товстіша і закінчується знизу на присередньому надвиростку плечової кістки.

 

Передня група м’язів плеча

Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brаchii) довгий, має веретеноподібну форму, розташований у передньому відділі плеча. М’яз має дві головки: довгу головку (cаput lоngum) і коротку головку (cаput brеve).

Початок: довга головка починається від надсуглобового горбка лопатки круглим сухожилком, що проходить зверху донизу у порожнині плечового суглоба і покритий синовіальною перетинкою. Сухожилок довгої головки виходить із суглобової порожнини через міжгорбкову борозну, де його оточує міжгорбкова сухожилкова піхва (vagina tendinis intertubercularis). Коротка головка починається від дзьобоподібного відростка лопатки.

Прикріплення: довга і коротка головки йдуть поруч зверху донизу, на рівні середини плеча з’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми. Черевце двоголового м’яза поблизу ліктьового суглоба продовжується в довгий сухожилок, що прикріплюється до горбистості променевої кістки. У місці прикріплення сухожилка розташована двоголово-променева сумка (bursa bicipitoradialis). Від передньоприсередньої поверхні сухожилка двоголового м’яза плеча відходить тонкий і широкий апоневроз двоголового м’яза плеча (aponeurоsis musculi bicipitis brachii) – фасція Пирогова,  що  покриває  попереду  ліктьову  ямку і вплітається присередньо у фасцію передпліччя.

Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відвертає його (супінує), якщо передпліччя до того було привернуте (проноване); згинає плече в плечовому суглобі. При скороченні м’яза напружується апоневроз двоголового м’яза плеча.

Кровопостачання: пахвова, плечова, верхня і нижня ліктьові обхідні та променева поворотна артерії.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (С5 –С8 ).

 

Дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachiаlis) має вигляд сплощеного тяжа, що розташований присередньо від короткої головки двоголового м’яза плеча, із сухожилком якого цей м’яз зрощений.

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.

Прикріплення: широкий плоский сухожилок прикріплюється до передньоприсередньої поверхн плечової кістки, починаючи від гребеня малого горбка аж до середини цієї кістки. Частина м’язових пучків вплітається в присередню міжм’язову перегородку плеча. У товщі дзьобо-плечевого м’яза є вузька щілина, через яку проходить м’язово-шкірний нерв.

Між плечовою кісткою та дзьобо-плечовим м’язом, короткою головкою двоголового м’яза плеча і сухожилком підлопаткового м’яза розташована сумка дзьобо-плечового м’яза (bursa coracobrachialis).

Функція: згинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба, обертає назовні плече, якщо воно було обернене до середини.

Кровопостачання: передня і задня огинальні артерії плеча.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (С5 –С8 ).

 

Плечовий м’яз (m. brachialis) широкий, плоский, розташований в нижній половині переднього відділу плеча, попереду прикритий двоголовим м’язом плеча.

Початок: від передньої поверхні нижніх двох третин плечової кістки нижче дельтоподібної гористості, а також від при середньої і бічної міжм’язових перегородок плеча. Початкові відділи плечового м’яза охоплюють двома зубцями місце прикріплення дельтоподібного м’яза.

Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки, пучки глибокої частини м’яза вплітаються в капсулу ліктьового  суглоба.

Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Кровопостачання:  верхня  і  нижня  ліктьові  обхідні артерії, глибока артерія плеча, променева поворотна артерія.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (С –С ).

Задня група м’язів плеча

 

Задня група м’язів плеча розташована у задньому відділі плеча, до цієї групи входять триголовий м’яз плеча і ліктьовий м’яз.

Триголовий м’яз плеча (m. triceps brаchii) товстий, веретеноподібний, займає весь задній відділ плеча. М’яз має три головки: довгу головку (cаput lоngum), бічну головку (cаput laterаle) і присередню головку (cаput mеdiаlе).

Початок головок м’яза:

Довга  головка  починається  товстим  коротким круглим сухожилком від підсуглобового горбка лопатки. Найчастіше сухожилок з’єднується вузькою смужкою із сухожилком найширшого м’яза спини. М’язове черевце довгої головки проходить униз між малим і великим круглими м’язами аж до середини задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною і присередньою головками.

Бічна головка починається короткими сухожилковими пучками від задньобокової поверхні плечової кістки, між місцем прикріплення малого круглого м’яза вгорі і борозною променевого нерва знизу, а також від задньої поверхні бічної міжм’язової перегородки. Бічна головка, що частково прикрита дельтоподібним м’язом, проходять вниз і присередньо, прикриваючи борозну променевого нерва, у якій проходить променевий нерв і глибокі судини плеча.

Присередня головка найкоротша, починається м’язовими пучками від задньої поверхні плечової кістки присередньо від борозни променевого нерва, між місцем прикріплення великого круглого м’яза вгорі і ліктьовою ямкою знизу, а також від присередньої і бічної міжм’язових перегородок нижче борозни променевого нерва. Велика частина присередньої головки  прикрита  бічною  головкою,  з  якою  вона частково  зростається.  Між  початками  присередньої і бічної головок та борозною променевого нерва міститься вузький канал променевого нерва (canalis nervi  radialis),  у  якому  проходять  променевий  нерв і кровоносні судини.

Прикріплення: приблизно на середині задньої поверхні плеча три головки м’яза об’єднуються і утворюють загальне черевце, що переходить у плоский широкий сухожилок і прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. Частина пучків триголового м’яза плеча вплітається в капсулу ліктьового суглоба й у фасцію передпліччя.

Біля місця прикріплення м’яза під його сухожилком розташована підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachii). Усередині сухожилка біля ліктьового відростка розміщена ліктьова внутрішньосухожилкова сумка (bursa intratendinea olecrani). Окрім того, між задньою поверхнею ліктьового відростка і шкірою залягає ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea oleсrani).

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, а довга головка розгинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба.

Кровопостачання: задня огинальна артерія плеча, глибока артерія плеча, верхня і нижня ліктьові обхідні артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

 

Ліктьовий   м’яз   (m.  ancоneus)  представлений плоскою   трикутною    пластинкою,    розташований на задній поверхні ліктьового суглоба і зростається з його суглобовою капсулою.

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки і обхідної променевої зв’язки.

Прикріплення: до задньобічної поверхні ліктьового відростка, проксимальної частини ліктьової кістки і до фасції передпліччя.

Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відтягує його суглобову капсулу.

Кровопостачання: поворотна міжкісткова артерія, глибока артерія плеча.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

 

М’язи передпліччя (mm. antebrachii)

Передплічна ділянка (regio antebrachialis) має два відділи: передній відділ, що складається з поверхневої і глибокої частин, і задній відділ. Також виділяють променевий (бічний) край і ліктьовий (присередній) край.

Численні м’язи передпліччя виконують важливі функції, що зв’язані з трудовою діяльністю людини. Більшість з цих м’язів діють на кілька  суглобів:  ліктьовий,  проксимальний і дистальний променево-ліктьові, променевозап’ястковий, суглоби кисті і пальців, тобто є багатосуглобовими м’язами. М’язи передпліччя поділяються на дві групи: передню і задню. До передньої групи належать 9 м’язів, 7 з яких – згиначі кисті і пальців: плечо-променевий  м’яз,  променевий  і  ліктьовий, м’язи-згиначі зап’ястка, довгий долонний м’яз (іноді відсутній), поверхневий і глибокий м’язи-згиначі пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний м’язи-привертачі. Згиначі пальців здійснюють надзвичайно тонкі і високодиференційовані рухи, що властиві лише людині.

До задньої групи м’язів передпліччя  входять 10 м’язів, 8 з яких є розгиначами кисті і пальців: довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка, м’яз-розгинач пальців, м’язи-розгиначі мізинця і вказівного пальця,  довгий  і  короткий   м’язи-розгиначі   великого пальця, довгий відвідний м’яз великого пальця і м’яз-відвертач. Передні і задні м’язи передпліччя розташовані кількома шарами.

Передня група м’язів передпліччя

Передні м’язи передпліччя розташовані у його передньому відділі чотирма шарами. У поверхневому шарі (починаючи з боку променевої кістки в напрямку  до  ліктьової)  розміщені  плечо-променевий  м’яз, круглий   м’яз-привертач,   променевий   м’яз-згинач зап’ястка, довгий долонний м’яз, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка; у другому шарі – поверхневий м’яз-згинач пальців; у третьому шарі – глибокий м’яз-згинач пальців (на ліктьовому краї) і довгий м’яз-згинач великого пальця (на променевому краї); у найглибшому четвертому шарі залягає квадратний м’яз-привертач. Кожен м’яз розташований у власній фасціальній піхві.

Більшість передніх м’язів передпліччя починаються від присереднього надвиростка плечової кістки.

Перший (поверхневий) шар м’язів передпліччя

Плечо-променевий м’яз (m. brachioradiаlis) веретеноподібний, розташований у бічній частині перед нього відділу передпліччя, обмежує збоку ліктьову ямку.

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і його гребеня, а також від бічної міжм’язової перегородки плеча.

Прикріплення: на рівні середини передпліччя м’язове черевце переходить у вузький плоский сухожилок, який, пройшовши під сухожилками довгого відвідного м’яза великого пальця і короткого м’язарозгинача великого пальця, прикріплюється до бічної поверхні дистального кінця променевої кістки над його шилоподібним відростком.

Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі, встановлює його в середнє положення між привертанням і відвертанням. Якщо передпліччя максимально відвернено, то цей м’яз може привертати його.

Кровопостачання: променеві обхідна і поворотна артерії, променева артерія.

Іннервація: променевий нерв (С5 –C8 ).

 

Круглий  м’яз-привертач  (m. pronаtor tеrеs) – це короткий і круглий за формою м’яз, що розташований нижче ліктьового суглоба під апоневрозом двоголового м’яза плеча. М’яз має плечову і ліктьову головки (caput humerale et caput ulnare), між якими проходить серединний нерв.

Початок: плечова головка – від присереднього надвиростка плечової кістки, присередньої міжм’язової перегородки плеча і фасції передпліччя; ліктьова головка – від присереднього краю горбистості ліктьової кістки і від її вінцевого відростка.

Прикріплення: обидві головки відразу з’єднуються в одне черевце, яке, проходячи вниз і вбік під сухожилком двоголового м’яза плеча та його апоневрозом, прикріплюється коротким плоским сухожилком до середини бічної поверхні променевої кістки. Цей м’яз обмежує з нижньоприсереднього боку ліктьову ямку.

Функція: привертає (пронує) передпліччя і згинає його в ліктьовому суглобі.

Кровопостачання: м’язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Променевий  м’яз-згинач  зап’ястка  (m.  Flexor cаrpi radiаlis) має веретеноподібну форму, розташований між плечо-променевим м’язом (збоку) і довгим долонним м’язом (присередньо).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки, присередньої міжм’язової перегородки плеча і його фасції.Приблизно на середині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий плоский  сухожилок, що проходить під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) у піхві сухожилка променевого м’яза-згинача зап’ястка.

Прикріплення: до долонної  поверхні  основи II п’ясткової кістки.

Між сухожилком м’яза і човноподібною кісткою розміщена сумка променевого м’яза-згинача зап’ястка (bursa musculi flexoris carpi radialis).

Функція: згинає і відводить кисть у променевозап’ястковому суглобі, згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Кровопостачання: м’язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Довгий долонний м’яз (m. palmаris lоngus) має веретеноподібну форму, розташований поверхнево, м’яз інколи відсутній.

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і фасції передпліччя.

Прикріплення: на середині передпліччя черевце переходить у довгий стрічкоподібний сухожилок, який проходить на кисть над тримачем м’язів-згиначів і переходить у широку товсту сполучнотканинну пластинку – долонний апоневроз (aponeurosis palmaris).

Функція: натягує долонний апоневроз, згинає кисть і передпліччя.

Кровопостачання: променева артерія.

Інневрація: серединний нерв (С5-Th1).

 

Ліктьовий  м’яз-згинач  зап’ястка  (m. flеxor cаrpі ulnаris) – плоский одноперистий м’яз, розташований присередньо, має короткі плечову і ліктьову головки (caput humerale et caput ulnare). Через щілину між плечовою і ліктьовою головками проходить ліктьовий нерв.

У верхній третині передпліччя обидві головки з’єднуються в загальне черевце, яке переходить у довгий сухожилок.

Початок:  плечова  головка –  від  присереднього надвиростка плечової кістки і присередньої міжм’язової перегородки плеча; ліктьова головка – від верхніх двох третин присередньої поверхні ліктьової кістки, ліктьового відростка і фасції передпліччя.

Прикріплення: до  горохоподібної  кістки  і  гачка гачкуватої кістки, а також горохо-п’ясткової та горохо-гачкуватої  зв’язок.

Функція: згинає і приводить кисть у променевозап’ястковому суглобі.

Кровопостачання: верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, ліктьова артерія.

Іннервація: ліктьовий нерв (С7 –С8 ).

 

Приблизно на середині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий плоский  сухожилок, що

Початок: плечова головка – від присереднього надвиростка плечової кістки, присередньої міжм’язової перегородки плеча і фасції передпліччя; ліктьова головка – від присереднього краю горбистості ліктьової кістки і від її вінцевого відростка.

Прикріплення: обидві головки відразу з’єднуються в одне черевце, яке, проходячи вниз і вбік під сухожилком двоголового м’яза плеча та його апоневрозом, прикріплюється коротким плоским сухожилком до середини бічної поверхні променевої кістки. Цей м’яз обмежує з нижньоприсереднього боку ліктьову ямку.

Функція: привертає (пронує) передпліччя і згинає його в ліктьовому суглобі.

Кровопостачання: м’язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

 

 

Другий шар м’язів передпліччя

 

Поверхневий м’яз-згинач пальців (m. flеxor digitоrum superficiаlis) є плоским м’язом, що починається двома головками – плечо-ліктьовою головкою (caput humeroulnare) і головкою променевої кістки (caput radiale). Обидві головки розділені щілиною, у якій проходить серединний нерв.

Початок: плечо-ліктьова головка більша, починається від присереднього надвиростка плечової кістки,   фасції   передпліччя,   обхідної   ліктьової   зв’язки і від присереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки; головка променевої кістки менша, починається від верхніх двох третин переднього краю променевої  кістки.

У верхній третині передпліччя обидві головки з’єднуються в загальне черевце, що розташовується під променевим м’язом-згиначем зап’ястка і довгим долонним  м’язом.  У  нижній  третині   передпліччя  поверхневий  м’яз-згинач  пальців  розділяється на 4 довгі сухожилки, які разом із сухожилками глибокого м’яза-згинача пальців проходять через канал зап’ястка (canalis carpi), що розташований під тримачем м’язів-згиначів і долонним апоневрозом у спільній піхві сухожилків м’язів-згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum).

Прикріплення:  сухожилки   м’яза   направляються до долонної поверхні основи середньої фаланги ІІ–V пальців. На рівні середини проксимальної фаланги кожен сухожилок поверхневого м’яза-згинача пальців роздвоюється на ніжки, що прикріплюються з обох боків до основ середніх фаланг ІІ–V пальців. Через роздвоєння між ніжками кожного сухожилка проходить відповідний сухожилок глибокого м’язазгинача пальців. Уздовж II–IV пальців кожен сухожилок поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців розташовуються в одній із чотирьох синовіальних піхв пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus).

Функція: згинає середню і проксимальну фаланги II–V пальців, кисть, а також передпліччя.

Кровопостачання: променева і ліктьова артерії.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Третій шар м’язів передпліччя

 

Глибокий м’яз-згинач пальців (m. flеxor digitоrum profundus) має коротке ,широке і плоске черевце.

Початок: від проксимальних двох третин передньої поверхні ліктьової кістки нижче її горбистості і від міжкісткової перетинки передпліччя.

Прикріплення: черевце м’яза переходить в чотири тонкі сухожилки, що разом із сухожилками поверхневого м’яза-згинача пальців проходять у каналі зап’ястка у спільній піхві сухожилків м’язівзгиначів, потім у синовіальних піхвах пальців кисті і прикріплюються до основи дистальних фаланг II–V пальців. На рівні проксимальних фаланг кожен сухожилок глибокого м’яза-згинача пальців проходить у щілині між ніжками відповідного сухожилка поверхневого  м’яза-згинача  пальців.

Функція: згинає кінцеві, середні і проксимальні фаланги II–V пальців, а також кисть у променевозап’ястковому суглобі.

Кровопостачання: променева і ліктьова артерії.

Інневрація: ліктьовий і серединний нерви (С5-Тh1).

 

Довгий  м’яз-згинач  великого  пальця  (m. flеxor pоllicis lоngus) – це вузький веретеноподібний, одноперистий м’яз, розташований збоку від глибокого м’яза-згинача  пальців.

Початок: від верхніх двох третин передньої поверхні променевої кістки, міжкісткової перетинки передпліччя (від рівня горбистості променевої кістки до верхнього краю квадратного м’яза-привертача) і від присереднього надвиростка плечової кістки.

М’яз продовжується в довгий сухожилок, що проходить через канал зап’ястка в окремій піхві сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi), а потім на долонній поверхні великого пальця між поверхневою і глибокою головками короткого м’яза-згинача великого пальця.

Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Функція: згинає кінцеву і проксимальну фаланги великого пальця, бере участь у згинанні кисті.

Кровопостачання: променева, ліктьова і передня міжкісткова  артерії

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Четвертий (глибокий) шар м’язів передпліччя

Квадратний м’яз-привертач (m. pronаtor quadrаtus) має вигляд чотирикутної плоскої пластинки з поперечно орієнтованими м’язовими пучками. Розташовується під сухожилками м’язівзгиначів пальців на передній поверхні нижньої третини кісток передпліччя і міжкісткової перетинки.

Початок: від переднього краю і передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки.

Прикріплення: до передньої поверхні і переднього краю нижньої третини променевої кістки.

Функція: обертає досередини променеву кістку навколо ліктьової – привертає (пронує) передпліччя і кисть.

Кровопостачання: передня міжкісткова артерія.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Задня група м’язів передпліччя

 

М’язи  задньої  групи   передпліччя  , які за функцією є розгиначами, утворюють два шари – поверхневий і глибокий. У поверхневому шарі розташовані довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, м’язрозгинач пальців, м’яз-розгинач мізинця, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка. У глибокому шарі залягають м’яз-відвертач, довгий відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-розгинач великого пальця, довгий м’яз-розгинач великого пальця, м’яз-розгинач вказівного пальця. Кожен м’яз оточений власною фасцією.

 

Поверхневий шар м’язів передпліччя

 

М’язи поверхневого шару задньої групи починаються від бічного надвиростка плечової кістки, бічної міжм’язової перегородки плеча і від фасції передпліччя.

Довгий променевий  м’яз-розгинач  зап’ястка (m. extensor cаrpi radiаlis lоngus) – це видовжений плоский  м’яз.  Початковий   відділ   м’яза   прилягає до бічної поверхні капсули ліктьового суглоба, потім м’яз проходить між плечо-променевим м’язом (попереду) і коротким променевим м’язом-розгиначем зап’ястка  (позаду).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і бічної міжм’язової перегородки плеча.

На середині передпліччя м’яз переходить у плоский сухожилок, що проходить на кисть під тримачем  м’язів-розгиначів  (retinaculum  musculorum  extensorum) разом з сухожилком короткого променевого м’яза-розгинача  зап’ястка  у  другій  синовіальній піхві – піхві сухожилків променевих м’язів-розгиначів зап’ястка  (vagina  tendinum  musculorum  extensorum carpi radialium).

Прикріплення:  до  тильної   поверхні   основи II п’ясткової кістки.

Функція: розгинає зап’ясток і кисть у променевозап’ястковому   суглобі;   скорочуючись   одночасно з променевими м’язом-згиначем зап’ястка, відводить кисть; дещо згинає передпліччя у ліктьовому суглобі.

Кровопостачання: променева артерія, променеві обхідна і поворотна артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

Задня група м’язів передпліччя

М’язи  задньої  групи   передпліччя  ,які за функцією є розгиначами, утворюють два шари – поверхневий і глибокий. У поверхневому шарі розташовані довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, м’язрозгинач пальців, м’яз-розгинач мізинця, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка. У глибокому шарі залягають м’яз-відвертач, довгий відвідний м’яз великого паль-

 

Короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor cаrpi radiаlis brеvis) має веретеноподібну форму, розташований поруч з довгим променевим м’язом-розгиначем зап’ястка на променевій частині передпліччя.

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв’язки і фасції передпліччя.

На середині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий плоский сухожилок.

У дистальних відділах передпліччя сухожилки короткого і довгого м’язів-розгиначів зап’ястка проходять під сухожилками довгого відвідного м’яза великого пальця кисті, і довгого м’яза-розгинача великого пальця, що залягають поверхнево в косому напрямку. У ділянці променево-зап’ясткового суглоба сухожилки довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка проходять, як вже було сказано вище, у загальній піхві сухожилків променевих м’язів-розгиначів зап’ястка.

Прикріплення:  до  тильної  поверхні  основи  III п’ясткової кістки.

Функція: розгинає зап’ясток і кисть у променевозап’ястковому   суглобі;   скорочуючись   одночасно з променевим м’язом-згиначем зап’ястка, відводить кисть.

Кровопостачання: променеві обхідна і поворотна артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

 

М’яз-розгинач  пальців  (m.  extensor  digitоrum) є широким і плоским, розташовується поверхнево, присередньо від довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів  зап’ястка.

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв’язки і фасції передпліччя.

Поблизу променево-зап’ясткового суглоба м’яз розділяється на 4 сухожилки, що проходять під тримачем м’язів-розгиначів у загальній для них четвертій синовіальній піхві (разом із сухожилком м’яза-розгинача вказівного пальця) – піхві сухожилків м’язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis).

Прикріплення:  чотирма   сухожилками   до   тильної поверхні середньої і кінцевої фаланг ІІ–V пальців. Особливість прикріплення: кожний сухожилок м’яза розщеплюється на три ніжки – середня ніжка прикріплюється до тильної поверхні середньої фаланги, а дві крайні ніжки прикріплюються до тильної поверхні кінцевої фаланги. Окрім того, на рівні п’ясткових кісток сухожилки м’яза-розгинача пальців з’єднані між собою косо орієнтованими міжсухожилковими зв’язками (connеxus intertendіneі).

Функція:  розгинає  II–V  пальці,  а  також  кисть у променево-зап’ястковому суглобі.

Кровопостачання: задня міжкісткова артерія

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

 

М’яз-розгинач мізинця (m.extensor digiti minimi) має вигляд тонкого видовженого веретена.

Початок: від бічного надвис=остка плечової кістки і фасції передпліччя (разом з м’язом-розгиначем пальців і розташовується при середньо від нього0.

Тонкий сухожилок проходить під тримачем м’язів-розгиначів в окремій п’ятій синовіальній піхві – піхві сухожилка м’яза-розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi).

Прикріплюється: до тильної поверхні основи середньої і кінцевої фаланг V пальця.

Функція: розгинає мізинець.

Кровопостачання: задня міжкісткова артерія.

Іннервація: променевий нерв (С6-С8).

Ліктьовий  м’яз-розгинач  зап’ястка  (m.  extensor carpi ulnаris) – це тонкий плоский м’яз, що розташований на ліктьовому краї заднього відділу передпліччя   між   м’язом-розгиначем   мізинця   (збоку) і початком ліктьового м’яза-згинача зап’ястка (присередньо).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, задньої поверхні ліктьової кістки, капсули ліктьового суглоба і фасції передпліччя.

Сухожилок м’яза проходить в окремій шостій синовіальній піхві – піхві сухожилка ліктьового м’язарозгинача зап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris) під тримачем м’язів-розгиначів.

Прикріплення: до тильної  поверхні основи V п’ясткової кістки.

Функція: розгинає і приводить кисть у променевозап’ястковому суглобі.

Кровопостачання: задня міжкісткова артерія.

Іннервація: променевий нерв (С6 –С8 ).

 

 

Глибокий шар м’язів передпліччя

М’яз-відвертач (m. supіnator) – плоский, розташований у проксимальній частині заднього відділу передпліччя, майже цілком покритий поверхневими м’язами.

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв’язки, капсули ліктьового суглоба, кільцевої зв’язки променевої кістки і від гребеня  м’яза-відвертача.

Прикріплення: м’яз-відвертач, проходячи косо вниз і присередньо, прикріплюється до передньобічної поверхні верхньої третини променевої кістки від її горбистості до місця прикріплення круглого м’язапривертача. Між глибокою і поверхневою частинами м’яза-відвертача є поздовжня щілина – канал від вертача (canаlis supinatоrius), через який проходить глибока гілка променевого нерва.

Функція: відвертає (супінує) передпліччя, при цьому променева кістка обертається назовні навколо ліктьової  кістки.

Кровопостачання: променева артерія, променева поворотна і задня міжкісткова артерії.

Іннервація: променевий нерв (С6 –С8).

 

Довгий відвідний м’яз великого пальця (т. abductor pollicis longus) плоский, двоперистий, розташований в дистальній частині заднього відділу передпліччя між ліктьовим м’язом-розгиначем зап’ястка і м’язом-відвертачем. Початковий відділ м’яза позаду прикритий м’язом-розгиначем пальців і коротким променевим м’язом-розгиначем зап’ястка.

Початок: від задньої поверхні ліктьової і променевої кісток, а також від міжкісткової перетинки передпліччя.

Довгий сухожилок цього м’яза проходить збоку під тримачем м’язів-розгиначів разом із сухожилком короткого  м’яза-розгинача  великого  пальця  в  загальній для них першій синовіальній піхві – піхві сухожилків довгого відвідного м’яза та короткого м’язарозгинача великого пальця (vagina tendinis musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis). Дистально м’яз розташовується безпосередньо під фасцією передпліччя і шкірою. М’яз прямує зверху вниз і вбік, огинає ззовні променеву кістку і сухожилки короткого і довгого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка.

Прикріплення:  до  тильної  поверхні  основи  I п’ясткової кістки.

Функція: відводить великий палець і кисть.

Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8).

 

Короткий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor pоllicis brеvis) тонкий, має веретеноподібну форму, розташований присередньо і нижче відвідного довгого м’яза великого пальця.

Початок: від задньої поверхні променевої кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.

М’яз прямує косо вниз і вбік, огинаючи променеву кістку. Довгий тонкий сухожилок м’яза проходить під тримачем м’язів-разгиначів у першій синовіальній піхві разом із сухожилком довгого відвідного м’яза великого пальця.

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого  пальця.

Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця і відводить його.

Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

Довгий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor pоllіcis lоngus) тонкий, має веретеноподібну форму, розташований під м’язом-розгиначем пальців.

Початок: від задньої поверхні середньої третини ліктьової кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.

Сухожилок цього м’яза проходить під тримачем м’язів-розгиначів у третій синовіальній піхві піхві сухожилка  довгого  м’яза-розгинача  великого  пальця (vagina tendinis musculi pollicis longi).

Прикріплення: сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця проходить косо вниз і вбік, над сухожилками довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Функція: розгинає великий палець і кисть.

Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 )

М’яз-розгинач  вказівного  пальця  (т. extensor indicis) це тонкий довгий двоперистий м’яз, розташований на ліктьовому краї заднього відділу передпліччя поруч з довгим м’язом-розгиначем великого пальця.

Початок: від задньої поверхні нижньої  третини ліктьової кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.

Сухожилок цього м’яза разом із сухожилками м’яза-розгинача пальців проходить під тримачем м’язів-розгиначів у загальній четвертій синовіальній піхві – піхві сухожилків м’язів-розгиначів пальців та розгиначі вказівного пальця (vagina tendinis musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis).

Прикріплення: до  тильної  поверхні  проксимальної фаланги вказівного пальця.

Функція: розгинає вказівний палець, сприяє розгинанню кисті.

Кровопостачання:  передня  і  задня  міжкісткові артерії.

Іннервація: променевий нерв (С5 –С8 ).

М’язи кисті

У життєдіяльності кожної людини кисть і пальці мають першорядне значення, бо безпосередньо забезпечують унікальні витончені рухи і контактують з предметами. Усі ці рухи виконують численні м’язи передпліччя і кисті. Особливе місце відведене м’язам кисті (їх є 19), що розташовані тільки на долонній поверхні. На тильній поверхні кисті проходять лише сухожилки описаних вище м’язів-розгиначів кисті і пальців.

 

М’язи долонної ділянки кисті

М’язи долонної ділянки кисті поділяють  на  3 групи . Перша група – 4 м’язи, що утворюють підвищення великого пальцятенар (thеnar), а саме: короткий відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-згинач великого пальця, привідний м’яз великого пальця і протиставний м’яз великого пальця. Друга група – 4 м’язи, що утворюють підвищення мізинця – гіпотенар (hypothеnar), а саме: короткий долонний м’яз, відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз-згинач мізинця і протиставний м’яз мізинця. Середня група м’язів кисті, яка розташована між зазначеними двома підвищеннями, включає 4 червоподібні м’язи, а також 3 долонні і 4 тильні міжкісткові м’язи .

 

М’язи підвищення великого пальця

Короткий  відвідний  м’яз  великого  пальця  (т. abductor pollicis brevis) представлений короткою широкою плоскою пластинкою, яка розташована поверхнево під шкірою з боку підвищення великого пальця.

Початок: від бічної частини тримача м’язівзгиначів, горбка човноподібної кістки, поперечної зв’язки зап’ястка і фасції передпліччя.

Прикріплення: до променевого краю основи проксимальної фаланги великого пальця кисті.

Функція: відводить  великий  палець  кисті.

Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії.

Іннервація: серединний нерв (С5 –Th1 ).

 

Протиставний  м’яз  великого  пальця  (т.  opponens pоllicis) короткий і стрічкоподібний, прикритий попереднім м’язом; зрощений з коротким м’язомзгиначем великого пальця, який розташований присередньо від нього.

Початок:  від  тримача  м’язів-згиначів  і  горбка кістки-трапеції.

Прикріплення: до  променевого  краю  і  долонної поверхні I п’ясткової кістки. Функція: протиставляє великий палець мізинця та іншим пальцям кисті.

Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії та гілки глибокої долонної артеріальної дуги.

Іннервація: серединний нерв (C5 –Th1).

Короткий   м’яз-згинач   великого   пальця   (т. flexor pоllicis brеvis) має вигляд вузької пластинки, розташований на присередньому боці підвищення великого пальця, частково прикритий коротким відвідним м’язом великого пальця. М’яз має поверхневу і глибоку головки (cаput superficiаle et cаput profundum). Через щілину між обома головками проходить сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця.

Початок: поверхнева головка – від тримача м’язів-згиначів; глибока головка – від кістки-трапеції, трапецієподібної кістки і основи I п’ясткової кістки.

Прикріплення: поверхнева головка – до основи проксимальної фаланги великого пальця за допомогою бічної сесамоподібної кістки; глибока головка – до присереднього боку проксимальної фаланги великого пальця за допомогою присередньої та бічної сесамоподібних кісток.

Функція: згинає проксимальну фалангу великого пальця. Крім того, пучки поверхневої головки беруть участь у протиставленні великого пальця, а пучки глибокої головки – у його відведенні.

Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії, гілки глибокої долонної дуги.

Іннервація: серединний нерв (С –Th ) – поверхнева головка, ліктьовий нерв (С –Th ) – глибока головка.

Привідний м’яз великого пальця (т. Adductor pollicis) має вигляд короткої трикутної пластинки, розташований під сухожилками поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців та під червоподібними м’язами. М’яз має косу і поперечну головки (cаput oblіquum et cаput transvеrsum).

Початок: коса головка – від головчастої кістки, основ долонної поверхні II і III п’ясткових кісток, променевої зв’язки зап’ястка; поперечна головка – від долонної поверхні III п’ясткової кістки.

Прикріплення: м’язові пучки розташовані майже поперек  долоні,  але  сходяться  в  один  сухожилок, який прикріплюється до присередньої сесамоподібної кістки, основи долонної поверхні проксимальної фаланги  великого  пальця  і  до  капсули  п’ястковофалангового суглоба.

Функція: приводить великий палець до вказівного та згинає його.

Кровопостачання:  гілки  від  поверхневої  та  глибокої долонних дуг.

Іннервація: ліктьовий нерв (С8 –Th1 ).

 

М’язи підвищення мізинця

Короткий долонний м’яз (m. palmаris brеvis) має вигляд тонкої пластинки, розташований поперечно в підшкірній основі підвищення мізинця.

Початок: від тримача м’язів-згиначів і присереднього краю долонного апоневрозу.

Прикріплення: вплітається в шкіру присереднього краю долоні.

Функція: зморщує шкіру підвищення мізинця.

Кровопостачання: гілки ліктьової артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (С8 –Th1 ).

Відвідний м’яз мізинця (m. abductor digіti minimi) має вигляд вузької смужки, розташований поверхнево на присередньому краї кисті.

Початок:  від  горохоподібної  кістки  і  тримача м’язів-згиначів.

Прикріплення:  до  присереднього  краю  основи проксимальної фаланги мізинця.

Функція: відводить мізинець.

Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (С7–Th1).

Протиставний  м’яз  мізинця  (m.  opponens  digiti minimi) має вигляд тонкої смужки, розташований збоку від короткого м’яза-згинача мізинця і під відвідним м’язом мізинця.

Початок: від тримача м’язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.

Прикріплення: до присереднього краю і долонної поверхні V п’ясткової кістки.

Функція: протиставляє мізинець великому пальцю кисті.

Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (C8 –Th1).

Короткий м’яз-згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) має вигляд вузької смужки, розташований збоку від відвідного м’яза мізинця.

Початок: від тримача м’язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.

Прикріплення: до долонної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.

Функція: згинає мізинець.

Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (С8 –Th1).

Середня група м’язів кисті

М’язи середньої групи розташовані в міжкісткових проміжках п’ястка (долонні і тильні міжкісткові м’язи) на рівні сухожилків глибокого м’яза-згинача пальців (червоподібні м’язи).

Червоподібні м’язи (тт. lumbricаles) – це чотири тонкі веретеноподібні м’язи, що залягають безпосередньо під долонним апоневрозом між сухожилками м’язів-згиначів  пальців.

Початок: від сухожилків глибокого м’яза-згинача пальців. Перший і другий червоподібні м’язи починаються від променевого краю сухожилків, що йдуть до II і III пальців, третій м’яз – від обернених один до одного країв сухожилків глибокого м’яза-згинача пальців, що йдуть до III і IV пальців, а четвертий м’яз – від обернених один до одного країв сухожилків, що йдуть до IV і V пальців.

Прикріплення: м’язи прямують дистально, огинаючи   променеві   краї    II–V    пальців,    переходять на тильну поверхню проксимальних фаланг, де їхні сухожилки вплітаються в міжсухожилкові зв’язки м’яза-розгинача  пальців.

Функція: згинають проксимальні фаланги та розгинають середні і кінцеві фаланги II–V пальців.

Кровопостачання: гілки поверхневої і глибокої долонних артеріальних дуг.

Іннервація: перший і другий м’язи – серединний нерв (С5 –Th1 ), третій і четвертий м’язи – ліктьовий нерв (С5 –Th1 ).

Міжкісткові м’язи (mm. interossei) розташовані між п’ястковими кістками, поділяються на дві групи: долонні міжкісткові м’язи і тильні міжкісткові м’язи . Ці м’язи беруть початок від бічних поверхонь п’ясткових кісток і прикріплюються

до тильної поверхні проксимальних фаланг ІІ–ІV пальців кисті.

Долонні міжкісткові м’язи (mm. interоssei palmаres)це три короткі плоскі м’язи, що залягають у другому, третьому і четвертому міжкісткових проміжках, закриваючи їх з боку долоні.

Початок: перший (бічний) міжкістковий м’яз – від присереднього (ліктьового) краю II п’ясткової кістки; другий і третій долонні міжкісткові м’язи – від бічного (променевого) краю основи IV і V п’ясткових кісток.

Прикріплення: м’язові пучки переходять у тонкі сухожилки, що прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг II, IV і V пальців, а також до капсул п’ястково-фалангових суглобів і міжсухожилкових зв’язок ІІ, IV і V пальців. Перший міжкістковий долонний м’яз прикритий привідним м’язом великого пальця кисті, інші розміщені під сухожилками глибокого м’яза-згинача пальців.

Функція: приводять II, IV і V пальці до ІІІ (середнього) пальця, а також беруть участь у згинанні проксимальної та розгинанні середньої і кінцевої фаланг ІІ, IV і V пальців.

Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги.

Іннервація: ліктьовий нерв (С7 –Th1 ).

Тильні  міжкісткові  м’язи  (тт. interоssei dorsаles) представлені чотирма короткими двоперистими м’язами, що розташовані в тильній частині міжп’ясткових проміжків.

Початок: кожен м’яз починається двома головками від обернених одна до одної поверхонь основ I–V п’ясткових кісток.

Прикріплення: тонкими сухожилками до основ проксимальних фаланг II–V пальців, при цьому сухожилки другого і третього тильних міжкісткових м’язів прикріплюються до основи відповідного променевого (бічного) та ліктьового (присереднього) країв проксимальної фаланги III (середнього) пальця; сухожилок першого м’яза – до променевого краю проксимальної фаланги II пальця, а сухожилок четвертого м’яза – до ліктьового краю проксимальної фаланги IV пальця.

Функція: відводять II і IV пальці від ІІІ (середнього) пальця, утримують ІІІ палець або відводять і приводять його, а також беруть участь у згинанні проксимальних фаланг і розгинанні середніх та кінцевих фаланг ІІ–ІV пальців.

Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги, тильні п’ясткові артерії.

Іннервація: ліктьовий нерв (С7 –Th1 ).

Варіанти й аномалії м’язів верхньої кінцівки

Дельтоподібний м’яз може бути недорозвиненим, іноді відсутня його ключична і остьова частини. Може бути самостійна ключична частина м’яза або подвоєння м’яза. Часом м’яз з’єднується з великим грудним, трапецієподібним, плечовим або плечопроменевим  м’язами.

Надостьовий м’яз іноді може мати додаткові пучки, які з’єднуються з трапецієподібним м’язом.

Підостьовий м’яз інколи відсутній з одного боку.

Великий круглий м’яз іноді зростається із сухожилками найширшого м’яза спини чи сухожилком довгої головки триголового м’яза плеча. Дуже рідко цей м’яз відсутній.

Малий круглий м’яз іноді відсутній, часом зростається з підостьовим м’язом. Трапляється відокремлення нижнього м’язового пучка, який самостійно прикріплюється до гребеня великого горбка плечової кістки.

Підлопатковий м’яз інколи розділений на кілька пучків, частина з яких прикріплюється до сумки плечового суглоба чи дзьобоподібного відростка лопатки.

Двоголовий м’яз плеча рідко відсутній, інколи має одну головку. Трапляються випадки, коли кількість головок м’яза  збільшується  до  п’яти.  Мінливими є місця початку м’яза і його прикріплення до ліктьової кістки. Іноді він розділений на два самостійні м’язи.

Дзьобо-плечовий м’яз іноді розділений на декілька частин, а його середня частина є самостійним м’язом, що прикріплюється до присереднього надвиростка плечової кістки. Частіше м’яз має додаткові пучки, рідко м’яз відсутній. Мінливим є місце початку м’яза.

Триголовий м’яз плеча може мати додаткові пучки, що з’єднуються з підостьовим, великим круглим і ліктьовим м’язами, а також з ліктьовим м’язомзгиначем зап’ястка. Іноді довга головка м’яза складається з двох частин.

Плечо-променевий м’яз іноді починається на рівні дельтоподібної горбистості, а прикріплюється в різних місцях – від середини передпліччя до основи III п’ясткової кістки. Часом м’яз складається з двох окремих частин. Можливе з’єднання м’яза з дельтоподібним і плечовим м’язами, а також променевим м’язом-згиначем зап’ястка. Дуже рідко м’яз відсутній.

Круглий м’яз-привертач може мати 3–4 головки. Мінливим є місце початку та прикріплення м’яза. Іноді відсутня ліктьова головка м’яза.

Променевий м’яз-згинач зап’ястка може зростатися з розташованими поруч м’язами (круглим м’язомпривертачем, довгим долонним м’язом, поверхневим м’язом-згиначем пальців). Мінливим є місце початку і прикріплення м’яза.

Довгий долонний м’яз у 25 % випадків відсутній на одній або обох верхніх кінцівках. М’яз може мати два черевця, а часом роздвоюється. Мінливими є величина м’язової частини і сухожилка, початок і прикріплення.

Ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка інколи не має ліктьової головки на одній або обох верхніх кінцівках. Мінливим є місце прикріплення м’яза до п’ясткових кісток, можливе прикріплення до поверхневої поперечної п’ясткової зв’язки. Іноді цей м’яз зростається із сусідніми м’язами (довгим долонним м’язом, присередньою головкою триголового м’яза).

Поверхневий м’яз-згинач пальців іноді не має головки променевої кістки. М’яз може складатися з чотирьох окремих частин, кожна з яких прикріплюється до одного пальця. Часом відсутні сухожилки до IV чи V пальців. Іноді дистальні відділи сухожилків  не  роздвоюються  і   прикріплюються до променевого краю середньої фаланги пальців. М’яз може зростатися із сусідніми м’язами (круглим м’язом-привертачем, променевим м’язом-згиначем зап’ястка, плечо-променевим м’язом, глибоким м’язом-згиначем   пальців).

Глибокий  м’яз-згинач  пальців  може   складатися з окремих частин, кожна  з  яких  прикріплюється до одного пальця. Іноді м’яз починається на променевій кістці або зростається із сусідніми м’язами (довгим долонним м’язом, поверхневим м’язомзгиначем  пальців).

Довгий м’яз-згинач великого пальця може мати додатковий пучок, що починається від вінцевого відростка ліктьової  кістки.  Іноді  м’яз  зростається із сусідніми м’язами (плечовим, круглим м’язомпривертачем, поверхневим і глибоким м’язами – згиначами пальців).

Квадратний м’яз-привертач може мати різну форму, розміри, місця початку і прикріплення.

Довгий променевий  м’яз-розгинач  зап’ястка може мати до п’яти головок або додаткові сухожилки, що прикріплюються до основи I п’ясткової кістки, кістки-трапеції, а також до сухожилків сусідніх м’язів.

Короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка може мати загальне черевце з довгим променевим м’язом-розгиначем зап’ястка; інколи м’яз буває подвійним.

М’яз-розгинач   пальців   може   бути   розділений на кілька самостійних м’язів, варіює число його сухожилків. Іноді йде додатковий сухожилок до I пальця і відсутній сухожилок до V пальця. Мінливим є число і розташування міжсухожилкових зв’язок.

М’яз-розгинач мізинця інколи відсутній або може бути подвоєним. Сухожилок м’яза часом зростається із сухожилком м’яза-розгинача пальців, що йде до V пальця.

Ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка може бути подвоєний чи зрощений із сусідніми м’язами (ліктьовим м’язом, триголовим м’язом плеча, довгим м’язом-розгиначем великого пальця і довгим відвідним м’язом великого пальця). Трапляється додатковий сухожилок, що прикріплюється до капсули V п’ястково-фалангового   суглоба.

М’яз-відвертач іноді складається з поверхневої і глибокої пластинок. Інколи замість м’яза наявний апоневроз з невеликою кількістю м’язових волокон.

Довгий відвідний м’яз великого пальця часто зрощений з довгим і коротким м’язами – розгиначами великого пальця. Інколи сухожилок м’яза прикріплюється до I п’ясткової кістки чи до сухожилків різних м’язів підвищення великого пальця.

Короткий м’яз-розгинач великого пальця може роздвоюватись, мати додатковий сухожилок до II пальця, зростатися з м’язом-розгиначем вказівного пальця, коротким м’язом-розгиначем великого пальця або довгим відвідним м’язом великого пальця.

М’яз-розгинач вказівного пальця може роздвоюватися, часом є додатковий сухожилок, що прикріплюється до великого пальця. Інколи м’яз відсутній.

Короткий відвідний м’яз великого пальця може зростатися із сусідніми м’язами.

Протиставний м’яз великого пальця у деяких людей відсутній, часом він зростається із  сусідніми м’язами (коротким відвідним м’язом і коротким м’язом-згиначем великого пальця).

Короткий м’яз-згинач великого пальця може мати тільки одну з головок. Глибока головка іноді зрощена із сусідніми м’язами (коротким відвідним м’язом великого пальця і протиставним м’язом великого пальця).

Привідний м’яз великого пальця може мати додаткові м’язові пучки, що прикріплюються до II і III п’ясткових кісток. Іноді поперечна головка є самостійним м’язом.

Короткий долонний м’яз варіює за формою і товщиною. М’яз може починатися від тригранної чи гачкуватої кісток. Інколи м’яз відсутній.

Відвідний м’яз мізинця іноді відсутній, або має додаткові пучки, які починаються від ліктьового м’язазгинача зап’ястка чи поверхневого м’яза-згинача пальців.

Протиставний м’яз мізинця може мати додаткову головку, що починається від фасції передпліччя. Рідко м’яз відсутній.

Короткий м’яз-згинач мізинця рідко відсутній. Іноді м’яз зростається з відвідним чи протиставним м’язами мізинця. Трапляється додатковий сухожилок, що прикріплюється до основи V п’ясткової кістки.

Червоподібні м’язи можуть мати різні місця початку і прикріплення. Приблизно в половині випадків є подвоєння або відсутність однієї чи декількох червоподібних м’язів.

Долонні міжкісткові м’язи можуть мати різні місця  початку  і  прикріплення.  Часом  відсутній  один і рідко два чи всі три м’язи. Інколи один чи декілька м’язів подвоєні.

Тильні міжкісткові м’язи можуть мати різні місця прикріплення. Іноді є подвійні м’язи, часом відсутні один чи декілька м’язів.

 

 

 

Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

На верхній кінцівці, що включає грудний пояс і вільну частину верхньої кінцівки, визначають ряд кісткових і м’язових орієнтирів. Найважливішими є: ость лопатки, надплечовий відросток, присередній і бічний краї, а також нижній кут лопатки, контури м’язів грудного пояса і вільної верхньої кінцівки. На передній поверхні грудного пояса верхньої кінцівки видно ключицю і підключичну ямку, дельтоподібно-грудну борозну, контури великого грудного м’яза. Пахвова ділянка відповідає добре помітній пахвовій ямці при відведеній руці, передня межа якої визначається за нижнім краєм великого грудного м’яза, а задня – за нижнім краєм найширшого м’яза спини. На плечі помітні присередня і бічна двоголові борозни, що переходять дистально в ліктьову ямку й розмежовують м’язи переднього відділу плеча від заднього. Біля ліктьового згину легко пальпуються присередній і бічний надвиростки плечової кістки, а позаду ліктьового суглоба виступає ліктьовий відросток. На передній поверхні передпліччя слабо контуруються променева і ліктьова борозни, а також сухожилки м’язів-згиначів зап’ястка. На лінії променево-зап’ясткового суглоба пальпуються шилоподібні відростки променевої і ліктьової кісток. На долоні добре виражені підвищення великого пальця і мізинця, а між ними – долонна западина трикутної форми, основа якої обернена в бік пальців. Добре позначені місця суглобових ліній між фалангами. Тильна поверхня кисті опукла. Біля основи великого пальця при його відведенні між сухожилками довгого і короткого м’язів-розгиначів великого пальця видно ямку, яку називають “анатомічною табакеркою”. Тут у глибині, під фасцією, косо розташована променева артерія, що проходить на долоню через перший міжкістковий проміжок п’ястка.

Шкіра в лопатковій ділянці товста, міцно з’єднується з підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією численними сполучнотканинними волокнами. Над дельтоподібним м’язом шкіра також товста, малорухома. У підключичній ділянці шкіра тонка, тут добре розвинута підшкірна клітковина (особливо в жінок).

Пахвова ділянка (regio axillaris) відкривається при відведеній верхній кінцівці. Присередня межа пахвової  ділянки  проходить  по  лінії,  що  з’єднує нижні краї великого грудного м’яза і найширшого м’яза спини і відповідає рівню III ребра. Бічна межа проходить на присередній поверхні плеча по лінії, що з’єднує нижні краї зазначених вище м’язів біля їх прикріплення до плечової кістки. Шкіра пахвової ділянки у людей з періоду статевого дозрівання має волосяний покрив. У шкірі багато потових і сальних залоз. Підшкірна клітковина виражена слабо.

На плечовій ділянці шкіра  має  різну  товщину. На бічній і задній поверхні вона товща, підшкірна клітковина пухка. На задній ліктьовій ділянці шкіра значно товща, ніж на передній. У підшкірній сполучній тканині над верхівкою ліктьового відростка розміщена синовіальна ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani), у якій при травмах можуть виникати запальні процеси (бурсит). Шкіра переднього відділу передпліччя тонка і рухома, заднього відділу – товстіша і менш рухома. На долоні кисті шкіра товста, малорухома, позбавлена волосся, підшкірна клітковина має комірчасту будову. На тилі кисті шкіра тонка, рухома і у багатьох людей вкрита волоссям. Підшкірна клітковина пухка, що сприяє утворенню набряків при запальних захворюваннях кисті.

 

Фасції верхньої кінцівки

 

Верхню кінцівку вкриває дуже тонка поверхнева фасція, яка є частиною поверхневої фасції тіла. Окрім того, є ще власна фасція верхньої кінцівки, яка представлена щільною сполучнотканинною пластинкою. Листки цієї фасції обгортають вільну верхню кінцівку, розмежовують групи м’язів між собою, утворюють фасціальні піхви для окремих м’язів, тримачі м’язів, міжм’язові перетинки, апоневрози, кісткововолокнисті простори і канали тощо.

Виділяють фасції грудного пояса, плеча, передпліччя і кисті.

У ділянці грудного пояса є такі фасції: надостьова, підостьова, дельтоподібна і пахвова.

Надостьова фасція (fascia supraspinata) щільна, має товщину до 2 мм. Угорі вона зрощена з верхньою поперечною зв’язкою лопатки, дзьобоподібним відростком  і капсулою плечового суглоба. Окрім того, надостьова фасція прикріплюється до країв надостьової ямки лопатки, утворюючи піхву для надостьового м’яза.

Між надостьовим м’язом і дном надостьової ямки є тонкий шар пухкої клітковини, у якій проходять надлопаткові нерв, артерія і вени.

Підостьова   фасція   (fascia  infraspinata)  щільна і товста, прикріплюється до країв підостьової ямки, утворюючи піхви для підостьового м’яза, а також для малого круглого і частково для великого круглого м’язів. У пухкій клітковині під підостьовим м’язом проходить огинальна артерія лопатки. Угорі підостьова фасція зростається з глибокою пластинкою дельтоподібної фасції. На рівні основи надплечового відростка лопатки надостьова і підостьова фасціальна піхви сполучаються між собою. Через цей простір проходять у підостьову ямку кровоносні судини і нерви.

Підлопатковий м’яз вкритий дуже тонкою власною фасцією, яка прикріплюється до країв одноіменної ямки.

Дельтоподібна  фасція  (fascia deltoidea) щільна і товста, має дві пластинки – поверхневу і глибоку, які утворюють фасціальну піхву для дельтоподібного м’яза. Поверхнева пластинка тонша, вона вкриває дельтоподібний м’яз ззовні і попереду переходить в грудну фасцію. Від цієї фасції в глибину між м’язовими пучками відходять численні перетинки. Особливо ці перетинки добре виражені між частинами дельтоподібного м’яза. Глибока пластинка обгортає дельтоподібний м’яз і відокремлює його від інших м’язів грудного пояса. Дельтоподібна фасція позаду  зростається  з  підостьовою  фасцією,  а  вбік і донизу продовжується у плечову фасцію.

Під надплечовою частиною дельтоподібною м’яза є піддельтоподібний клітковинний простір, у якому проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча і передні огинальні артерія і вена плеча. У цей простір через чотирибічний отвір проникають гілки пахвового нерва і задня огинальна артерія плеча.

Пахвова фасція (fаscia axillаris) тонка, покриває пахвову ямку, має численні отвори, через які проходять шкірні нерви, кровоносні і лімфатичні судини. У межах пахвової ділянки пахвова фасція значно товща, зрощена з фасціями сусідніх ділянок і переходить у грудну і плечову фасції.

Пахвова фасція утворює потовщення – підвішувальну зв’язку пахвової фасції (lig. suspensorium axillae).

Після  розсічення  пахвової  фасції  відкривається пахвова порожнина (cavitas axillaris). Вона має форму чотирибічної піраміди, вершина якої спрямована догори і присередньо, а її основа – вниз і вбік. Верхній отвір пахвової порожнини, що обмежований попереду ключицею, I ребром присередньо і позаду верхнім краєм лопатки, з’єднує пахвову ямку з бічною ділянкою шиї. Пахвова порожнина має чотири стінки. Передня стінка утворена великим і малим грудними м’язами; задня стінка – найширшим м’язом спини, великим круглим і підлопатковим м’язами; присередня стінка – переднім зубчастим м’язом;  бічна  стінка –  двоголовим  м’язом  плеча і дзьобо-плечовим м’язом.

У ділянці задньої стінки пахвової порожнини між малим і великим круглими м’язами є щілина трикутної форми, через яку проходить довга головка триголового м’яза плеча. Ця головка поділяє щілину на два отвори. Присередньо розташований трибічний отвір (foramen trilaterum), який  обмежований  зверху  малим  круглим  м’язом і нижнім краєм підлопаткового м’яза, знизу – великим круглим м’язом, збоку – довгою головкою триголового м’яза плеча. Через цей отвір проходять огинальні артерія і вена лопатки. Збоку розташований чотирибічний отвір (foramen quadrilaterum), що обмежований зверху малим круглим м’язом і нижнім краєм підлопаткового  м’яза,  знизу –  великим  круглим м’язом, присередньо – довгою головкою триголового м’яза плеча, збоку – хірургічною шийкою плеча. Через цей отвір проходять задні огинальні артерія і вена плеча, а також пахвовий нерв.

У пахвовій порожнині, що заповнена жировою клітковиною і пухкою сполучною тканиною, проходять судини і нерви (пахвові артерія і вена, пучки плечового нервового сплетення та їх гілки), а також розташовані численні пахвові лімфатичні вузли.

На передній стінці пахвової порожнини виділяють три топографічні трикутники, у межах яких проходять кровоносні судини і нерви:

  • ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale), спрямований вершиною вбік, обмежований угорі ключицею, знизу – верхнім краєм малого грудного м’яза, присередньо – передньою серединною лінією. У його межах розташовуються пахвові артерія і вена, а також присередній пучок плечового нервового сплетення;
  • грудний трикутник (trigоnum pectoralе) відповідає контурам малого грудного м’яза. У цьому трикутнику від пахвової артерії відходить бічна грудна артерія і проходить грудний нерв;
  • підгрудний трикутник (trigоnum subpectorаlе) обмежований зверху нижнім краєм малого грудного м’яза, знизу – нижнім краєм великого грудного м’яза, збоку – нижнім краєм дельтоподібного м’яза. У межах цього трикутника проходять пахвові артерія і вена, а від пахвової артерії відходять підлопаткова артерія, передня і задня огинальні артерії плеча, проходять серединний, м’язово-шкірний і ліктьовий нерви.

Плечова фасція (fаscia brachii) щільна і товста, обгортає все  плече.  Від фасції  присередньо і збоку відходять дві міжм’язові перегородки, приростаючи до плечової кістки, а саме: присередня міжм’язова перегородка плеча (sеptum intermusculаre brаchіі mеdiale) і бічна міжм’язова перегородка плеча (septum intermusculаre brаchii laterаlе).

Завдяки цим перегородкам у плечовій ділянці утворюються дві кістково-фасціальні піхви – передня і задня, у яких розміщені відповідно м’язизгиначі і м’язи-розгиначі. У передній кістково-фасціальній піхві м’язи розташовані двома шарами. Поверхнево попереду розміщений двоголовий м’яз плеча, а за ним – дзьобо-плечовий м’яз (проксимально) і плечовий м’яз (дистально). Обидва шари м’язів розділені глибоким листком плечової фасції, під яким проходить м’язово-шкірний нерв. У задній кістково-фасціальній піхві залягає триголовий м’яз плеча, кожна головка якого обгорнута глибокими листками плечової фасції.

У задньому відділі плеча попереду задньої кістково-фасціальної піхви проходить косо, вниз і вбік канал променевого нерва (canаlis nеrvi radiаlis), який утворений борозною променевого нерва на задньобічній поверхні плечової кістки і присередньою та бічною головками триголового м’яза плеча. Канал має два отвори. Верхній (вхідний) отвір каналу розміщений присередньо на межі між верхньою і середньою третинами тіла плечової кістки. Цей отвір обмежований плечовою кісткою присередньою та бічною головками триголового м’яза плеча. Нижній (вихідний) отвір каналу розташований збоку на межі між середньою та нижньою третинами тіла плечової кістки. Цей отвір обмежований плечовою кісткою, плечовим та плечо-променевим м’язами. У цьому каналі проходить променевий нерв разом із глибокими артерією і венами плеча.

У передньому відділі плеча виділяють присередньо і збоку дві поздовжні борозни, які добре помітні на шкірі. Присередня двоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis) проходить між присередніми краями плечового м’яза і двоголового м’яза плеча. У цій борозні проходить судинно-нервовий пучок: серединний нерв, плечові артерія і вени, а також основна вена. Бічна двоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis) розташована між бічними краями плечового м’яза і двоголового м’яза плеча, вона менш помітна. У цій борозні проходить головна вена, а в її нижній третині – променевий нерв.

Унизу плечова фасція зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, а потім переходить у фасцію передпліччя.

Фасція передпліччя (fаscia antebrаchiі) щільна і товста, утворює загальну піхву для всіх м’язів передпліччя.

Від неї відходять численні перетинки до кісток передпліччя, що розмежовують окремі м’язи і групи м’язів передпліччя. Фасція найтовща в задній ліктьовій ділянці, де вона міцно зростається з присереднім і бічним надвиростками плечової кістки ліктьовим відростком і заднім краєм ліктьової кістки. У цій ділянці у фасцію передпліччя вплітаються волокна сухожилка триголового м’яза плеча. Від цієї частини фасції починаються м’язи передпліччя.

У задній ліктьовій ділянці під фасцією з обох боків від ліктьового відростка розташовані дві борозни:

  • задня присередня ліктьова борозна (sulcus cubitalis posterior medialis) проходить між ліктьовим відростком і присереднім надвиростком плечової кістки. У цій борозні проходить ліктьовий нерв (його можна прощупати), а також анастомозують між собою верхня ліктьова обхідна артерія і задня гілка ліктьової поворотної артерії;
  • задня бічна ліктьова борозна (sulcus cubitalis posterior lateralis) розташована між ліктьовим відростком і бічним надвиростком плечової кістки. У ній анастомозують між собою променева обхідна артерія і променева поворотна артерія.

У передній ліктьовій ділянці під фасцією розташована ліктьова ямка (fossa cubitalis). Вона обмежована зверху плечовим м’язом, знизу і збоку – плечопроменевим м’язом, знизу і присередньо – круглим м’язом-привертачем. Дно ямки утворене плечовим м’язом. Ліктьова ямка заповнена пухкою клітковиною, в глибині ямки проходить сухожилок двоголового м’яза плеча, а присередньо під його апоневрозом – плечова артерія, дві однойменні вени і серединний нерв. У ямці розташовані глибокі ліктьові лімфатичні вузли, а поверхневі лімфатичні вузли залягають поверх фасції. Безпосередньо під шкірою у передній ліктьовій ділянці проходить серединна вена ліктя, а також догори присередньо і збоку прямують відповідно основна та головна вени. У ділянці ліктьової ямки є дві борозни:

  • передня присередня ліктьова борозна (sulcus cubitalis anterior medialis) розташована між плечовим м’язом і круглим м’язом-привертачем. У цій борозні анастомозують між собою нижня ліктьова обхідна артерія і передня гілка ліктьової поворотної артерії;
  • передня бічна ліктьова борозна (sulcus cubitalis anterior lateralis) розміщена між плечовим м’язом і плечо-променевим м’язом, у цій борозні проходить променевий нерв, а також анастомозують між собою середня обхідна артерія і поворотна міжкісткова артерія.

По лініях цих борозен від фасції передпліччя вглиб відходять присередня і бічна міжм’язові перегородки, що прикріплюються до надвиростків плечової кістки і до капсули плечового суглоба. В передній ліктьовій ділянці утворюються три фасціальні піхви – присередня, бічна і середня, у яких розташовані переважно початкові відділи м’язів передпліччя. У присередній піхві розташований круглий м’язпривертач, променевий м’яз-згинач зап’ястка, довгий долонний м’яз і ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, а найглибше розміщується поверхневий м’яз-згинач пальців. У бічній піхві розміщуються плечо-променевий м’яз, під ним – м’яз-відвертач. У середній піхві розташована дистальна частина двоголового м’яза плеча і його сухожилок, а за ним – ліктьовий м’яз. З обох боків від середньої фасціальної піхви на передпліччя проходять присередній і бічний судиннонервові пучки. Дистальніше від ліктьового суглоба присередня і бічна фасціальні міжм’язові перегородки зближаються і з’єднуються, утворюючи присередню променеву міжм’язову перегородку передпліччя.

У передній передплічній ділянці фасція передпліччя, що стовщена в  проксимальному  відділі, утворює три борозни – променеву, серединну і бічну:

  • променева борозна (sulcus radialis) обмежована збоку плечо-променевим м’язом і присередньо – променевим м’язом-згиначем зап’ястка; у борозні проходять променева артерія, дві променеві вени і поверхнева гілка променевого нерва;
  • серединна борозна (sulcus medianus) розташована між променевим м’язом-згиначем зап’ястка і поверхневим м’язом-згиначем пальців. У цій борозні проходить серединний нерв;
  • ліктьова борозна (sulcus ulnaris) обмежована збоку поверхневим м’язом-згиначем пальців і присередньо – ліктьовим м’язом-згиначем зап’ястка; у борозні проходить ліктьова артерія, дві ліктьові вени і ліктьовий нерв.

У задній передплічній ділянці фасція передпліччя товста, міцно зрощена із заднім краєм ліктьової кістки.

Від фасції передпліччя у передній і задній ділянках передпліччя усередину відходять дві перегород ки –  передня  і  задня  променеві  міжм’язові  перегородки (septum intermusculare radiale posterior; septum intermusculare radiale anterior), які прикріплюються до променевої кістки. Передня перегородка проходить вздовж променевої борозни передпліччя, а задня перегородка – по бічному краю м’яза-розгинача пальців. Ці дві перегородки розділяють підфасціальний простір передпліччя на три фасціальні ложа – переднє,  бічне  і  заднє.  У  кожному  фасціальному ложі  передпліччя  розташовуються  м’язи,  кожний з яких обгорнутий фасціальним листком, а також нерви і кровоносні судини.

Переднє фасціальне ложе найбільше, воно обмежоване збоку передньою променевою міжм’язовою перегородкою, присередньо – фасцією передпліччя, що зрослася з заднім краєм ліктьової кістки – цю ділянку фасції називають ліктьовою міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare ulnare). Передньою стінкою цього ложа є фасція передпліччя, а задньою – передня поверхня ліктьової і променевої кісток, а також міжкісткова перетинка передпліччя. Переднє фасціальне ложе розділене на поверхневий і глибокий відділи глибокою пластинкою фасції передпліччя, що розташовується між поверхневим і глибоким м’язами-згиначами пальців.

У    передньому    фасціальному    ложі    розміщені 8 м’язів, що розташовані чотирма шарами. У поверхневому шарі є чотири м’язи: круглий м’яз-привертач, променевий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьовий м’яззгинач зап’ястка і довгий долонний  м’яз.  У  другому шарі розміщені поверхневий м’яз-згинач пальців; у третьому шарі – глибокий м’яз-згинач пальців і довгий м’яз-згинач великого пальця. У четвертому шарі міститься тільки квадратний м’яз-привертач, розташований дистально. Між глибоким м’язом-згиначем пальців і довгим м’язом-згиначем великого пальця є клітковинний простір (простір Пирогова). У глибині цього ложа вздовж міжкісткової перетинки передпліччя проходить судинно-нервовий пучок: передні міжкісткові артерія і дві вени, а також передній міжкістковий нерв передпліччя (гілка серединного нерва).

Бічне фасціальне ложе обмежоване попереду передньою променевою міжм’язовою перегородкою, позаду – задньою променевою міжм’язовою перегородкою, а збоку – фасцією передпліччя. У ньому розташовані три м’язи: поверхнево розміщений плечо-променевий м’яз, а під ним – довгий і короткий променеві м’язи – розгиначі зап’ястка.

Заднє фасціальне ложе збоку обмежоване задньою променевою міжм’язовою перегородкою; присередньо – фасцією передпліччя, що прикріплена до заднього краю ліктьової кістки; попереду – задньою поверхнею променевої і ліктьової кісток, а та-кож міжкістковою перетинкою передпліччя; позаду – фасцією передпліччя.

У задньому фасціальному ложі залягають 8 м’язів, що утворюють два шари. У поверхневому шарі є три м’язи: ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка, м’яз-розгинач мізинця і збоку – м’яз-розгинач пальців. У глибокому шарі заднього фасціального ложа розташовано п’ять м’язів: м’яз-відвертач (у проксимальній частині передпліччя), довгий м’яз-розгинач великого пальця (біля ліктьової кістки), короткий м’яз-розгинач великого пальця (біля променевої кістки), довгий відвідний м’яз великого пальця (за променевою кісткою і міжкістковою перетинкою передпліччя) і м’яз-розгинач вказівного пальця (біля ліктьової кістки). Між поверхневим і глибоким шарами м’язів міститься задній клітковинний простір передпліччя і глибока пластинка фасції передпліччя. Передній і задній клітковинні простори передпліччя  сполучаються  між  собою  через  отвори в міжкістковій перетинці передпліччя, через які проходять кровоносні судини. У глибині ложа вздовж міжкісткової перетинки передпліччя проходить судиннонервовий пучок: задні міжкісткові артерія і дві вени, глибока гілка променевого нерва.

У дистальному відділі фасція передпліччя значно потовщується і приростає до шилоподібних відростків ліктьової та променевої кісток. У передній і задній зап’ясткових ділянках сполучнотканинні волокна фасції, що розташовані колоподібно, утворюють на передній поверхні тримач м’язів-згиначів, а на задній поверхні –  тримач  м’язів-розгиначів. Ці тримачі запобігають зміщенню сухожилків при скороченні м’язів, створюючи оптимальні біомеханічні умови для функціонування м’язів передпліччя.

Тримач м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) представлений товстою сполучнотканинною пластинкою, що перекидається у вигляді мостика над борозною зап’ястка . Тримач м’язів-згиначів прикріплюється присередньо до горохоподібної і гачкуватої кісток, а збоку – до човноподібної кістки і кістки-трапеції. Таким чином, між тримачем м’язів-згиначів і зап’ястковими кістками, що вкриті глибокими зв’язками, борозна зап’ястка перетворюється в  канал  зап’ястка  (canalis  carpi). У цьому каналі у синовіальних піхвах проходить 8 сухожилків поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців, серединний нерв і сухожилок довгого м’язазгинача великого пальця .

Сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця проходить у власній синовіальній піхві сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Ця піхва проксимально виступає на 1–2,5 см над тримачем м’язів-згиначів, а дистально вона закінчується на рівні основи кінце вої фаланги великого пальця. Інколи піхва може сполучатися із спільною піхвою сухожилків м’язів-згиначів.

Вісім сухожилків поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців розташовані у спільній піхві сухожилків м’язів-згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum). Проксимально піхва виступає на 1–2,5 см над тримачем м’язів-згиначів, дистально закінчується на середині долоні, а на мізинці простягається до основи кінцевої фаланги.

На долонній поверхні ІІ, ІІІ і ІV пальців від рівня п’ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus), у яких проходять сухожилки поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців. Ці піхви з’єднуються із сухожилками м’язів вуздечками сухожилків (vincula tendinum).

Від рівня середини п’ясткових кісток до рівня п’ястково-фалангових суглобів сухожилок поверхневого і глибокого м’язів-згиначів ІІ, ІІІ і IV пальців не мають синовіальних піхв, вони проходять під долонним апоневрозом у пухкій сполучній тканині.

На долонних поверхнях пальців фасція кисті приростає до країв фаланг, утворюючи волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitоrum manus), у яких проходять синовіальні піхви пальців кисті. У кожній волокнистій піхві пальців виділяють кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), розташовану у ділянці тіл фаланг, і хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), що розміщені на рівні міжфалангових суглобів. Від шкіри долонної поверхні пальців до їх волокнистих піхв і окістя фаланг проходять сполучнотканинні  волокна,   утворюючи   комірки, у яких міститься жирова клітковина.

Від присередньої і бічної частин тримача м’язів-згиначів відокремлюються сполучнотканинні пластинки, які формують променевий і ліктьовий канали зап’ястка. У променевому каналі зап’ястка (canalis carpi radialis) проходить сухожилок променевого м’яза-згинача зап’ястка, що оточений піхвою сухожилка променевого м’яза-згинача зап’ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis). Ця піхва виступає проксимально на 1–2 см над тримачем м’язів-згиначів.

У ліктьовому каналі зап’ястка (canalis carpi ulnaris) проходять ліктьовий нерв (присередньо), ліктьові артерія і дві вени.

На долонній поверхні фасція кисті покриває м’язи підвищень великого пальця і мізинця, а також сухожилки м’язів-згиначів пальців і червоподібні м’язи, формуючи для них окремі фасціальні піхви.

На поверхні підвищень великого пальця і мізинця поверхнева пластинка долонної фасції тонка. У середньому відділі долоні фасція значно потовщується, утворюючи долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), який має трикутну форму. Вершина долонного апоневрозу з’єднується з дистальним краєм тримача м’язів-згиначів і сухожилком довгого долонного м’яза, а широка основа апоневрозу обернена у бік пальців. Апоневроз утворений поздовжніми і поперечними сполучнотканинними пучками. На рівні п’ястковофалангових суглобів долонний апоневроз розділяється на чотири тяжі, які направляються до пальців і беруть участь в утворенні волокнистих піхв пальців кисті. Між тяжами проходять поперечні пучки волокон (fasciculi transversi). Сполучнотканинні пучки долонного апоневрозу і волокнистих піхв пальців вплітаються в шкіру, що зумовлює утворення на поверхні шкіри долоні і пальців характерних борозен.

Від поверхневої долонної фасції кисті відходять дві поздовжні перегородки – бічна і присередня, що прикріплюються відповідно до долонної поверхні ІІІ і V п’ясткових кісток, утворюючи на долоні три міжфасціальні простори – бічний, середній і присередній.

У бічному міжфасціальному просторі, що розташований між піхвою сухожилка довгого м’язазгинача великого пальця і бічною фасціальною перегородкою (прикріплюється до ІІІ п’ясткової кістки), розміщені м’язи підвищення великого пальця.

Середній міжфасціальний простір розміщений між бічною і присередньою фасціальними перегородками. У ньому є поверхневий і глибокий відділи. У поверхневому відділі проходять сухожилки поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців, червоподібні м’язи, а також артеріальна поверхнева долонна дуга, від якої відходять загальні долонні пальцеві артерії. Між поверхневою долонною дугою і сухожилками м’язів-згиначів пальців та червоподібними м’язами проходять гілки серединного і ліктьового нервів. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору розташований між сухожилками м’язів-згиначів  пальців,  червоподібними  м’язами і  глибокою  пластинкою  долонної  фасції   кисті, що покриває  міжкісткові  м’язи.  У цьому  просторі розміщена глибока долонна дуга, від якої відходять чотири долонні п’ясткові артерії. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору сполучається через канал зап’ястка з клітковинним простором у передньому відділі передпліччя, який розташований між глибоким м’язом-згиначем пальців і довгим м’язом-згиначем великого пальця (простором Пирогова). Дистально глибокий відділ середнього міжфасціального простору через щілини по ходу червоподібних м’язів сполучається з клітковиною тилу ІІІ, IV і V пальців. Уздовж цих клітковинних щілин і просторів можуть поширюватися гнійні процеси.

 

Присередній міжфасціальний простір обмежований збоку присередньою фасціальною перегородкою, яка прикріплюється до долонної поверхні V п’ясткової кістки, і поверхневою пластинкою долонної фасції. У цьому просторі розміщені м’язи підвищення мізинця. Глибока пластинка долонної фасції у цій ділянці тонка, вона відмежовує міжкісткові м’язи від сухожилків м’язів-згиначів пальців. Проксимально глибока пластинка долонної фасції покриває  долонну  поверхню  зап’ясткових  кісток, а  також  зростається  з  окістям  п’ясткових  кісток і глибокою поперечною п’ястковою зв’язкою. У ділянках підвищень великого пальця і мізинця глибока пластинка долонної фасції утворює піхви для кожного м’яза.

Тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) розташований у задній зап’ястковій ділянці , утворений стовщеною дистальною частиною фасції передпліччя. Тримач м’язів-розгиначів збоку прикріплюється до дистального кінця променевої кістки, а присередньо – до шилоподібного відростка ліктьової кістки і ліктьової обхідної зв’язки зап’ястка. Від тримача м’язіврозгиначів відходять сполучнотканинні перегородки до тильної поверхні кісток передпліччя, утворюючи під тримачем шість каналів. У цих каналах проходять сухожилки м’язів-розгиначів зап’ястка і пальців, які оточені синовіальними піхвами :

 •  у першому каналі (променевий край) – піхва сухожилків довгого відвідного м’яза та короткого м’яза-розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);

  • у другому каналі – піхва сухожилків променевих м’язів-розгиначів зап’ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);
  • у третьому каналі – піхва сухожилків довгого мязарозгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);
  • у четвертому каналі, найширшому – піхва сухожилків м’язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis);
  • у  п’ятому   каналі –   піхва  сухожилка  м’яза – розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);
  • у шостому каналі (ліктьовий край) – піхва сухожилка ліктьового м’яза-розгинача зап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

Синовіальні піхви сухожилків м’язів-розгиначів виступають з-під тримача м’язів-розгиначів проксимально на 2–3 см вище рівня шилоподібного відростка променевої кістки, а дистально досягають середини п’ясткових кісток.

 

Тильна фасція кисті (fascia dorsalis manus) складається з двох пластинок – поверхневої і глибокої. Поверхнева пластинка дуже  тонка,  покриває  ззовні сухожилки м’язів-розгиначів пальців і зап’ястка. На тилі пальців ця пластинка зростається із сухожилками м’язів-розгиначів пальців. Глибока пластинка тильної фасції кисті товща, покриває тильні міжкісткові м’язи і зростається з окістям тильної поверхні п’ясткових кісток.