М’язи нижньої кінцівки. Фасції і топографія нижньої кінцівки.

М’язи і фасції нижньої кінцівки

 

Нижні кінцівки людини як органи опори і пересування мають найбільш потужну мускулатуру, на її частку припадає більше половини усіх м’язів дорослої людини. Відповідно до поділу кінцівок на відділи розрізняють м’язи тазового пояса і м’язи вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки і стопи). З усіх м’язів нижньої кінцівки в людини найбільш розвинуті великий сідничний (розгинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні), а також чотириголовий м’яз стегна (розгинає гомілку, згинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні). Потужний триголовий м’яз литки згинає стопу.

 

М’язи тазового пояса

 

М’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici) оточують кульшовий суглоб з усіх боків . Усі вони починаються від кульшових кісток, поперекових хребців і крижової кістки, а прикріплюються до верхньої третини стегнової кістки. М’язи тазового пояса поділяються на дві групи. Внутрішня група розташована в порожнині таза (клубово-поперековий, грушоподібний і внутрішній затульний м’язи). Зовнішня група м’язів розташована на бічній поверхні таза й в сідничній ділянці (великий, середній і малий сідничні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-натягувач широкої  фасції,  зовнішній  затульний  м’яз,  верхній  і нижній близнюкові м’язи). М’язи зовнішньої групи розташовані кількома шарами. Ці м’язи підтримують рівновагу тіла в положенні стоячи і при ходьбі.

 

Внутрішні м’язи тазового пояса

Клубово-поперековий м’яз (т. iliopsоas) складається з двох м’язів – великого поперекового і клубового . Ці м’язи починаються від поперекових хребців і клубової кістки, потім з’єднуються в єдиний м’яз, що при кріплюється до стегнової кістки. Великий поперековий м’яз бере участь в утворенні задньої стінки черевної порожнини.

Великий  поперековий  м’яз  (т.   psoas   major) це товстий, довгий, веретеноподібний м’яз, що розташований на задній стінці порожнини живота і прилягає до тіл поперекових хребців. Збоку і позаду від великого поперекового м’яза розташовуються квадратний м’яз попереку (угорі) і клубовий м’яз (знизу).

Початок: від бічної поверхні тіл, міжхребцевих дисків і поперечних відростків XII грудного, I–V поперекових хребців. М’яз прямує вниз, перетинає попереду межову лінію таза і з’єднується з клубовим м’язом.

Клубовий м’яз (т. iliаcus) великий і плоский, має трикутну форму, розташований в клубовій ямці. Присередньо він межує з великим поперековим м’язом.

Початок: від верхніх двох третин клубової ямки та внутрішньої губи клубового гребеня клубової кістки, передньої крижово-клубової і клубово-поперекової зв’язок. М’яз прямує вниз і на рівні межової лінії з’єднується з великим поперековим м’язом, утворюючи єдиний клубово-поперековий м’яз.

Прикріплення: клубово-поперековий м’яз, звужуючись, виходить з порожнини таза на передню поверхню стегна через м’язову затоку і тонким коротким сухожилком прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки.

Між сухожилком м’яза і малим вертлюгом є клубова  підсухожилкова  сумка  (bursa  subtendinea  iliacа).

Між сухожилками клубово-поперекового і гребінного м’язів міститься клубово-гребінна сумка (bursa iliope tinea).

Функція: клубово-поперековий м’яз згинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні нахиляє таз разом з тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта, а при однобічному скороченні – нахиляє поперекову частину хребта у свій бік.

Кровопостачання: гілки клубово-поперекової артерії, огинальна артерія клубової кістки.

Іннервація: м’язові гілки поперекового сплетення (L1 –L4 ).

Малий  поперековий  м’яз  (т.  psоas  minor)  непостійний (є у 60 % людей), має невелике коротке черевце і тонкий довгий сухожилок. Цей м’яз розташований на передній поверхні великого поперекового м’яза і зрощений з його фасцією.

Початок:  від  бічної  поверхні  тіл  XII  грудного і I поперекового хребців, а також від міжхребцевого диска між ними.

Прикріплення: до клубово-лобкового підвищення. Частина сполучнотканинних пучків сухожилка продовжується в клубову фасцію.

Функція: натягує клубову фасцію, згинає поперековий відділ хребта.

Кровопостачання: поперекові артерії.

Іннервація: м’язові гілки поперекового сплетення (L1 –L4).

Внутрішній затульний  м’яз  (т. obturatorius internus) має вигляд трикутної пластинки, розширена частина м’яза розташована на внутрішній поверхні затульної перетинки, а його звужена частина спрямована вниз і назад до малого сідничного отвору. Зверху між пучками м’яза є внутрішній отвір затульного каналу.

Початок: від країв затульного отвору (окрім затульної борозни) кульшової кістки, внутрішньої поверхні затульної перетинки і затульної фасції.

Прикріплення: звужуючись, м’яз виходить з порожнини малого таза через малий сідничий отвір, перекидається   через   край   малої   сідничої   вирізки,як через блок, повертається під гострим кутом убік і  прикріплюється  міцним  коротким  сухожилком до вертлюгової ямки стегнової кістки. Між м’язом і краєм  сідничої  вирізки  розташована підсухожилкова  сумка  внутрішнього  затульного  м’яза  (bursa subtendinea musculi obturatorii interni).

Від виходу з малого сідничого отвору до внутрішнього затульного м’яза зверху і знизу приєднуються два тонкі короткі м’язи – верхній і нижній близнюкові м’язи, які разом із сухожилком внутрішнього затульного м’яза прикріплюються до вертлюгової ямки.

Верхній близнюковий м’яз (т. gemеllus superior) починається від сідничої ості, а нижній близнюковий м’яз (т. gemеllus inferior) – від сідничого горба.

Функція: внутрішній затульний м’яз разом із двома близнюковими м’язами обертають стегно назовні. При фіксованих нижніх кінцівках (в положенні стоячи) ці м’язи допомагають утримувати таз від нахилу в протилежний бік.

Кровопостачання:   нижня    сіднична,    затульна і внутрішня соромітна артерії.

Іннервація:  м’язові  гілки  крижового  сплетення (L4 –L5 , S1 –S3 ).

Грушоподібний   м’яз   .  pirifоrmis)  має   конусоподібну форму, початковий відділ м’яза розміщений у малому тазі, середній і кінцевий відділи – на зовнішній поверхні таза, під великим сідничним м’язом.

Початок: від тазової поверхні крижової кістки (II–IV крижових хребців) збоку від тазових крижових отворів. З порожнини малого таза м’яз виходить через великий сідничий отвір.

Прикріплення: круглим сухожилком до верхівки великого вертлюга стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні і відводить його. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні м’язи нахиляють таз уперед, при однобічному скороченні – нахиляє таз у свій бік.

Кровопостачання: верхня  і  нижня  сідничні  артерії.

Іннервація:  м’язові  гілки  крижового  сплетення (S1 –S3 ).

Зовнішні м’язи тазового пояса

Зовнішні м’язи тазового пояса розташовані в сідничній ділянці і на бічній поверхні таза. Ці м’язи починаються від кульшових кісток і спинної поверхні крижової кістки, а своїми товстими сухожилками прикріплюються до стегнової кістки. М’язи розташовані трьома шарами. У поверхневому шарі залягають великий сідничний м’яз і м’яз – натягувач широкої фасції; у середньому шарі – середній сідничний м’яз і квадратний м’яз стегна. У середній шар виходять з порожнини таза грушоподібний, внутрішній затульний і два близнюкові м’язи. У глибокому шарі розташовані малий сідничний і зовнішній затульний м’язи. Усі ці м’язи приводять в рух стегнову кістку в кульшовому суглобі.

Великий сідничний м’яз (т. glutеus mаximus) є одним з найпотужніших м’язів людини, представлений товстою (до 3 см) широкою чотирикутною пластинкою. М’яз формує рельєф сідничної ділянки. М’яз сильно розвинений у людини у зв’язку з прямоходінням і вертикальним положенням тіла.

Початок: від задньої частини сідничної поверхні крила клубової кістки і клубового гребеня, задньої сідничної лінії, грудо-поперекової фасції, спинної поверхні крижової і куприкової кісток, крижовогорбової зв’язки.

Прикріплення: потужні м’язові пучки, що прямують косо зверху вниз  і  вбік,  прикріплюються до сідничної горбистості стегнової кістки. Частина м’язових пучків проходить поверх великого вертлюга і вплітається в клубово-гомілкове пасмо широкої фасції, яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Між сухожилком м’яза і великим вертлюгом стегнової кістки є вертлюгова сумка великого сідничного м’яза (bursa trochanterica musculi glutei maximi).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Верхні пучки м’яза, діючи разом з м’язом-натягувачем широкої фасції, сприяють розгинанню гомілки. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні великих сідничних м’язів таз, а разом з ним і тулуб відхиляються назад. М’язи підтримують рівновагу тіла і утримують його у вертикальному положенні, надають тілу прямої постави. Точками опори при скороченні обох великих сідничних м’язів є головки стегнових кісток.

Кровопостачання: верхня і нижня сідничні артерії, присередня огинальна артерія стегна.

Іннервація: нижній сідничний нерв (L –S ).

Середній сідничний м’яз (т. gluteus mеdius) має трикутну форму, товстий. Задні пучки м’яза прикриті великим сідничним м’язом.

Початок: широкою основою від сідничної поверхні крила клубової кістки між передньою і задньою сідничними лініями та клубовим гребенем.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вниз і вбік, звужуються і переходять у міцний плоский сухожилок, який прикріплюється до верхівки і зовнішньої поверхні великого вертлюга стегнової кістки.

Між  сухожилком  середнього  сідничного  м’яза і великим вертлюгом розташовані вертлюгові сумки середнього сідничного м’яза (bursaе trochantericae musculi glutei medii).

Функція: середні пучки м’яза відводять стегно, передні пучки обертають його до середини, а задні пучки обертають стегно назовні. При фіксованій нижній кінцівці передні пучки обертають таз, а разом з ним і тулуб, назовні, середні пучки нахиляють таз у свій бік, а задні пучки обертають таз досередини і нахиляють його у свій бік.

Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна.

Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ).

 

Малий сідничний м’яз (т. glutеus minimus) має трикутну форму, розташований попереду від середнього сідничного м’яза між грушоподібним м’язом позаду і м’язом – натягувачем широкої фасції попереду.

Початок: широкою основою від сідничної поверхні крила клубової кістки між передньою і нижньою сідничними лініями, а також від краю великої сідничної вирізки.

Прикріплення: м’язові пучки, що прямують вниз, звужуються і переходять у плоский сухожилок, який прикріплюється до передньобічної поверхні великого вертлюга стегнової кістки попереду від місця прикріплення середнього сідничного м’яза. Частина пучків малого сідничного м’яза вплітається в капсулу кульшового суглоба. Між сухожилком малого сідничного м’яза і великим вертлюгом є вертлюгова сумка малого сідничного м’яза (bursa trochanterica musculi glutei minimi).

Функція: відводить стегно.  Передні  пучки обертають стегно до середини, а задні пучки обертають його назовні.

Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна.

Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ).

М’яз-натягувач широкої фасції (т. tensor fasciae lаtaе)  має  видовжену  стрічкоподібну  форму.  М’яз розташований у сідничній ділянці і на бічній поверхні стегна, де залягає між поверхневою і глибокою пластинками широкої фасції стегна.

Початок: від зовнішньої губи клубового гребеня поблизу його верхньої передньої ості.

Прикріплення: на межі між верхньою і середньою третинами стегна м’яз вплітається в широку фасцію стегна  і  переходить в  клубово-гомілкове пасмо (trаctus iliotibiаlis) пасмо Мессіа, що прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки.

Функція: натягує широку фасцію стегна, зміцнює колінний суглоб у розігнутому положенні, згинає стегно в кульшовому суглобі та відводить його, згинає гомілку в колінному суглобі та обертає її назовні.

Кровопостачання: верхня сіднична артерія і бічна огинальна артерія стегна.

Іннервація: верхній сідничний нерв (L4 –S1 ).

Квадратний м’яз стегна (т.  quadrаtus  fеmoris) має вигляд чотирикутної пластинки, розташований між нижнім близнюковим м’язом вгорі і  верхнім краєм короткого привідного м’яза знизу. М’язові пучки розташовані горизонтально.

Початок: від зовнішнього краю сідничного горба сідничої кістки.

Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні.

Кровопостачання: нижня сіднична артерія, при-

середня огинальна артерія стегна і затульна артерія.

Іннервація: сідничий нерв (L4 –S1 ).

Зовнішній затульний м’яз (т. obturatorius externus) має вигляд трикутної пластинки, розташований на зовнішній поверхні затульної перетинки. Зовнішній затульний м’яз прикритий гребінним м’язом і початковою частиною довгого привідного м’яза стегна.

Початок: від країв затульного отвору і зовнішньої поверхні двох третин затульної перетинки.

Прикріплення: м’язові пучки прямують вбік і догори,  позаду  шийки  стегнової  кістки  переходять у тонкий сухожилок, який прикріплюється до вертлюгової ямки великого вертлюга стегнової кістки, поруч із сухожилком внутрішнього затульного м’яза. Частина пучків зовнішнього затульного м’яза вплітається в капсулу кульшового суглоба.

Функція: обертає  стегно  назовні,  бере  участь у його згинанні.

Кровопостачання: затульна артерія і бічна огинальна артерія стегна.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L4 ).

М’язи вільної частини нижньої кінцівки

М’язи стегна

М’язи стегна розвинені дуже добре у зв’язку з прямоходінням. Вони  потужні,  діють на кульшовий і колінний суглоби, беруть участь у функціях стояння, ходьби, бігу. Ці м’язи не тільки забезпечують пересування тіла, але й утримують його у вертикальному положенні. М’язи стегна поділяються на три групи. Передня група (згиначі стегна і розгиначі гомілки) включає два м’язи – чотириголовий м’яз стегна і кравецький м’яз; до задньої групи (розгиначі стегна і згиначі гомілки) належать три м’язи – півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, двоголовий м’яз стегна; присередня група (привідні м’язи) утворена п’ятьма м’язами – це гребінний і тонкий м’язи, довгий, короткий і великий привідні м’язи.

 

Передня група м’язів стегна

 

Кравецький м’яз (т. sartоrius) має стрічкоподібну форму і довжину до 50 см, розташований на передній поверхні стегна в борозні між чотириголовим м’язом стегна і привідними м’язами.

Початок: від верхньої передньої клубової ості, попереду від м’яза-натягувача широкої фасції.

Прикріплення:  м’яз   прямує   косо   зверху   вниз і присередньо, огинає ззаду присередній відросток стегнової  кістки,  переходить  у  міцний  сухожилок і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також вплітається у фасцію гомілки.

У місці прикріплення сухожилок кравецького м’яза зростається із сухожилками тонкого і півсухожилкового м’язів, утворюючи разом з ними трикутну пластинку – поверхневу гусячу лапку (pеs anserіnus superficiаlis), під якою розташовані гусяча сумка (bursa anserina) і підсухожилкові сумки кравецького м’яза (bursae subtendineaе musculi sartоrii).

Функція: згинає стегно у кульшовому суглобі, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі і обертає її до середини.

Кровопостачання: бічна огинальна артерія стегна, низхідна колінна артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 ).

Чотириголовий м’яз стегна (т. quadriceps fеmoris) є одним із найпотужніших м’язів людини, розташований у передньому відділі стегна . Складається з чотирьох окремих м’язів: прямого м’яза стегна, бічного, проміжного і присереднього широких м’язів стегна, які оточують майже з усіх боків стегнову кістку. У нижній третині стегна всі чотири м’язи з’єднуються й утворюють загальний для них сухожилок. Цей широкий і товстий сухожилок прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв’язкою наколінка (lig. patelle). Таким чином, наколінок, що розміщений у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна, є сесамоподібною кісткою, що збільшує кут прикріплення цього сухожилка до горбистості великогомілкової кістки.

Перед наколінком під сухожилком розташована переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Під сухожилком чотириголового м’яза, в місці його прикріплення до горбистості великогомілкової кістки, міститься глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).

Прямий м’яз стегна (т. rеctus fеmoris) це найдовший м’яз з усіх частин чотириголового м’яза стегна,  він  має  веретеноподібну  форму  і  є  двоперистим. На початковому відділі м’яза розрізняють пряму головку (caput rectum) і повернену головку (caput reflexum).

Початок:  від  нижньої  передньої  клубової  ості (пряма головка) і зовнішньої поверхні клубової кістки над кульшовою западиною (повернена головка). М’яз  прямує  зверху  вниз   попереду   від   кульшового суглоба, виходить на  передню  поверхню  стегна, де переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна.

Бічний  широкий  м’яз  (т.  vаstus   laterаlis) – це плоский одноперистий м’яз, розташований на задньобічній поверхні стегнової кістки. Цей м’яз прикритий м’язом – натягувачем широкої фасції і клубово-гомілковим   пасмом.

Початок: від міжвертлюгової лінії нижньої частини великого вертлюга, бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо зверху вниз і присередньо до наколінка переходячи у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза продовжується в бічний тримач наколінка (retinаculum patellae laterаlе).

Присередній широкий м’яз (m. vastus medialis) одноперистий, плоский, розташований на передньоприсередній поверхні стегнової кістки.  Вгорі  і  позаду цей м’яз прилягає до великого і довгого привідних м’язів, іноді навіть зрощений з ними. Присередня поверхня м’яза прикрита кравецьким м’язом.

Початок: від нижньої половини міжвертлюгової лінії, присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, а також від присередньої міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує косо вниз, переходить у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м’яза бере участь в утворенні присереднього тримача наколінка (retinаculum patellae mеdiаlе).

Проміжний широкий м’яз (т. vаstus intermеdius) має вигляд плоскої пластинки, з боків він зрощений з бічним і присереднім широкими м’язами, дещо прикритий їхніми краями. Попереду проміжний широкий м’яз прикритий прямим м’язом стегна.

Початок: від верхніх двох третин передньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії, нижньої частини бічної губи шорсткої лінії і від бічної міжм’язової перегородки стегна. М’яз прямує зверху вниз і переходить у загальний сухожилок чотириголового м’яза стегна.

Частина глибоких м’язових пучків проміжного широкого м’яза в нижній частині стегна прикріплюється до верхніх і бічних відділів капсули колінного суглоба, тому вони називаються суглобовим м’язом коліна (т. articulаris genus).

Функція: чотириголовий м’яз стегна є потужним розгиначем гомілки в колінному суглобі. Окрім того, прямий м’яз стегна згинає стегно у кульшовому суглобі. М’яз відіграє важливу роль у прямоходінні й утримуванні тіла у вертикальному положенні, протидіючи силі ваги, що прагне зігнути ногу в колінному суглобі.

Кровопостачання: стегнова артерія, глибока стегнова артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2 –L4 )

 

Задня група м’язів стегна

До задньої  групи  м’язів  стегна,  що  розташовані в його задньому відділі, належать три м’язи: двоголовий м’яз стегна, півсухожилковий і півперетинчастий м’язи. Всі вони починаються від сідничого горба. Початкові відділи цих м’язів покриті великим сідничним м’язом. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи, що прилягають позаду до великого привідного м’яза, розміщені присередньо. Двоголовий м’яз стегна проходить збоку і межує з бічним широким м’язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна м’язи розходяться. Півсухожилковий і півперетинчастий м’язи прямують вниз і присередньо, обмежовують підколінну ямку зверху і присередньо. Двоголовий м’яз стегна спрямований вниз і вбік, обмежуючи підколінну ямку зверху і збоку.

М’язи задньої групи стегна відіграють  важливу роль у підтримці вертикального положення тіла і при прямоходінні, перешкоджаючи згинанню тулуба в кульшовому суглобі під впливом сили ваги.

Двоголовий м’яз стегна (т. biceps fеmoris) довгий і потужний, має дві головки – довгу і коротку.

Початок: довга головка (cаput lоngum) починається товстим коротким сухожилком від верхньоприсередньої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв’язки. Ця головка прямує зверху вниз і вбік поруч з півсухожилковим м’язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна довга головка двоголового м’яза відокремлюється від півсухожилкового м’яза і з’єднується з короткою головкою.

коротка головка (cаput brеve) починається від бічної губи шорсткої лінії і верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки, а також від бічної міжм’язової перегородки стегна.

Прикріплення:    обидві    головки    з’єднуються на межі між середньою і нижньою частинами стегнової кістки, переходять у загальний  сухожилок, що прикріплюється до головки малогомілкової кістки і до зовнішньої поверхні бічного виростка великогомілкової кістки. Частина волокон цього сухожилка вплітається у фасцію гомілки.

Між сухожилком двоголового м’яза стегна і обхідною малогомілковою зв’язкою є нижня підсухожилкова  сумка  двоголового  м’яза  стегна  (bursa subtendinea musculi bicipitis femoris inferior). Верхня сумка двоголового м’яза стегна (bursa musculi bicipitis femoris superior) розташована між початком довгої головки цього м’яза і сідничим горбом.

Функція: розгинає і приводить стегно в кульшовому суглобі, згинає гомілку в колінному суглобі, обертає назовні зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна і пронизні артерії – гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв – довга головка (S1–S2 ), загальний малогомілковий нерв – коротка головка (L4 –S1).

Півсухожилковий м’яз (т. semitendinоsus) довгий і плоский, розташований присередньо у задньому відділі стегна. Збоку цей м’яз межує із двоголовим м’язом стегна, а присередньо – з півперетинчастим м’язом. Проксимальна частина півсухожилкового м’яза покрита великим сідничним м’язом. Іноді приблизно на середині стегна півсухожилковий м’яз має сухожилкову переділку. На рівні середньої третини стегна м’яз переходить у довгий сухожилок.

Початок: від верхньоприсередньої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв’язки.

Прикріплення: сухожилок м’яза огинає позаду присередній надвиросток стегнової кістки і прикріплюється до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки, а також до фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки (pеs anserіnus superficiаlis).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі; обертає досередини зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: пронизні артерії, що є гілками глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 ).

Півперетинчастий   м’яз   (т.  semimembranоsus) плоский і довгий.

Початок: від сідничого горба між початком півсухожилкового і великого привідного м’язів довгим плоским сухожилком, який на рівні середини стегна переходить у м’язове черевце, що розташоване попереду від півсухожилкового м’яза і довгої головки двоголового м’яза стегна. Сухожилок півперетинчастого м’яза  спочатку  сплощений,  потім  заокруглюється і розташовується на присередньому боці його черевця.

Прикріплення: сухожилок м’яза проходить позаду присереднього надвиростка стегнової кістки, на рівні задньої поверхні колінного суглоба він сплощується і поділяється на три сухожилкові пучки – присередній, середній і бічний, тому цю розгалужену частину сухожилка називають глибокою гусячою лапкою (pеs anserіnus   profundus).   Присередній   сухожилковий пучок йде горизонтально вперед і прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки під обхідною великогомілковою зв’язкою колінного суглоба. Середній сухожилковий пучок прикріплюється до задньої поверхні присереднього виростка великогомілкової кістки і вплітається у фасцію підколінного м’яза. Бічний сухожилковий пучок повертає вбік і догори, продовжуючись в косу підколінну зв’язку колінного суглоба.

Під сухожилком півперетинчастого м’яза в місці його розділення на три сухожилкові пучки розміщена сумка півперетинчастого м’яза (bursa musculi semimembranosi).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі, обертає до середини зігнуту в колінному суглобі гомілку, відтягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна, пронизні і підколінна артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S1 ).

Присередня група м’язів стегна

До м’язів присередньої групи стегна належать п’ять м’язів: тонкий і гребінний м’язи, великий, довгий і короткий привідні м’язи. Привідні м’язи дуже розвинуті в людини в зв’язку з прямоходінням. Вони розташовані у присередньому відділі стегна. Присередні м’язи стегна починаються від лобкової і сідничої кісток біля затульного отвору. Початкові відділи привідних м’язів прикривають зовнішній затульний м’яз. Поверхнево в групі привідних м’язів розташовані гребінний і тонкий м’язи, глибше розміщений довгий привідний м’яз, а найглибше – великий і короткий привідні м’язи. М’язи присередньої групи прикріплюються вздовж стегнової кістки – від малого вертлюга до присереднього надвиростка стегнової кістки.

Тонкий м’яз (т. grаcilis) плоский, довгий і стрічкоподібний, розташований поверхнево вздовж присередньої поверхні стегна. У верхній частині стегна присередньо від тонкого м’яза розміщений довгий привідний м’яз, а позаду – великий привідний м’яз. У нижній третині стегна попереду тонкого м’яза розташований кравецький м’яз, а позаду – півперетинчастий м’яз. На рівні колінного суглоба тонкий м’яз лежить між кравецьким і півсухожилковим м’язами.

Початок: від передньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки і нижнього краю лобкового симфізу.

Прикріплення: до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки і фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки разом із сухожилками півсухожилкового і кравецького м’язів Функція:  приводить  стегно,  згинає  гомілку  в  колінному суглобі і одночасно обертає її до середини.

Кровопостачання: затульна і поверхнева зовнішня соромітна артерія, а також гілки стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L4 ).

Гребінний м’яз . pectіneus) є коротким і плоским, прилягає до передньої поверхні зовнішнього затульного м’яза і короткого привідного м’яза. М’яз прямує вниз і вбік. До бічного краю гребінного м’яза прилягає клубово-поперековий м’яз, між ними утворюється клубово-гребінна борозна. Присередньо гребінний м’яз межує з довгим привідним м’язом і капсулою кульшового суглоба.

Початок: від лобкового гребеня і верхньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки, що розташована між задньою поверхнею малого вертлюга і шорсткою лінією стегна.

Функція: приводить і згинає стегно в кульшовому суглобі.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

 

Довгий привідний м’яз (т. adductor lоngus) товстий, плоский, розташовується присередньо і донизу від гребінного м’яза, закриває попереду короткий привідний м’яз і верхні пучки великого привідного м’яза.

Початок: за допомогою товстого міцного сухожилка від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки між лобковим горбком і лобковим симфізом, збоку від початку тонкого м’яза. Довгий привідний м’яз проходить зверху вниз і вбік, продовжується в широкий плоский сухожилок.

Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, між зонами прикріплення великого привідного і присереднього широкого м’язів стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, одночасно згинаючи і обертаючи його назовні.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

Короткий привідний м’яз (т. adductor brеvis) товстий і плоский, має трикутну форму. Розташований за гребінним і довгим привідним м’язами.

Початок: від зовнішньої поверхні тіла і нижньої гілки лобкової кістки, збоку від початку тонкого м’яза. М’яз прямує вниз і вбік, поступово розширюючись.

Прикріплення:  коротким  товстим  сухожилком до верхньої частини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки позаду місця прикріплення довгого привідного м’яза. Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його згинанні й обертанні стегна назовні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2 –L3 ).

Великий привідний м’яз (т. adductor mаgnus) потужний, плоский, має трикутну форму – це найбільший з усіх м’язів стегна. Він розташовується за коротким і довгим привідними м’язами, попереду від нижніх пучків великого сідничного, півсухожилкового, півперетинчастого м’язів і довгої головки двоголового м’яза стегна. М’яз розширюється донизу і присередньо, його верхні пучки спрямовані майже горизонтально, а нижні пучки – вниз.

Початок: від сідничного горба, гілки сідничої кістки і нижньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: вздовж усієї присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки аж до її присереднього надвиростка.

Між сухожилковими пучками, що прикріплюються до привідного горбка і присереднього надвиростка, утворюється привідний розтвір (hiatus adductorius), через який в підколінну ямку проходить стегнова артерія з привідного каналу і відходить підколінна вена. Вище цього  розтвору  розташована широко-привідна міжм’язова перегородка (septum intermusculare  vastoadductorium  fascia),  що   з’єднує у вигляді містка великий привідний м’яз і присередній широкий м’яз. Верхні пучки великого привідного м’яза розташовані майже горизонтально. Цю частину м’яза називають малим привідним м’язом (т. adductor minimus). Його пучки розташовані за коротким привідним м’язом, угорі вони межують із зовнішнім затульним м’язом і квадратним м’язом стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його розгинанні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація:   поперекове   сплетення,   затульний нерв (L2 –L3), сідничий нерв (L2 –L5 ).

 

М’язи гомілки

М’язи гомілки утворюють три групи – передню, задню і бічну.

Передня група м’язів гомілки

До передньої групи м’язів гомілки, які за фукцією є розгиначами, належать три м’язи: передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз-розгинач пальців і довгий м’яз-розгинач великого пальця. Передні м’язи гомілки, що розташовані в передньому відділі гомілки,

прикріплюються до кісток стопи, зокрема до фаланг пальців (розгиначі пальців). Ці м’язи збоку відокремлені від бічної групи м’язів гомілки передньою міжм’язовою перегородкою гомілки. Присередньо м’язи передньої групи прилягають до бічної поверхні великогомілкової кістки, а позаду – до міжкісткової перетинки гомілки.

Передній великогомілковий м’яз (т. tibiаlis anterior) довгий, звужується донизу, розташовується поверхнево і присередньо.

Початок: від бічного виростка і верхньої половини бічної поверхні тіла великогомілкової кістки, а також від верхньої частини міжкісткової перетинки і фасції гомілки.

М’яз прямує зверху вниз, межуючи збоку з довгим м’язом-розгиначем пальців (угорі) і з довгим м’язом-розгиначем великого пальця (у нижніх відділах гомілки). На рівні нижньої третини гомілки черевце переднього великогомілкового м’яза переходить у довгий, тонкий і плоский сухожилок, що проходить в синовіальній піхві попереду надп’ятковогомілкового суглоба під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів.

Прикріплення: обігнувши  присередній  край  стопи, сухожилок м’яза прикріплюється до підошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки і основи I плеснової кістки. Під сухожилком у місці його прикріплення  розміщена  підсухожилкова сумка переднього  великогомілкового  м’яза  (bursa  subtendinea musculi tibialis anterioris).

Функція: розгинає стопу в надп’ятковогомілковому суглобі і відвертає її (супінує), піднімає присередній край стопи і обертає стопу назовні, зміцнює поздовжні склепіння стопи. При фіксованій стопі нахиляє вперед гомілку, сприяє утримуванню тіла у вертикальному положенні.

Кровопостачання: передня великогомілкова артерія.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L4–S1).

Довгий м’яз-розгинач пальців (т. extensor digitоrum lоngus) це плоский, одноперистий м’яз, розташований збоку від переднього великогомілкового м’яза.

Початок: від бічного виростка великогомілкової кістки, головки і переднього краю малогомілкової кістки, а також від верхньої третини міжкісткової перетинки, передньої міжм’язової перегородки і фасції гомілки.

М’яз прямує вниз, його сухожилок проходить під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів. На рівні надп’ятково-гомілкового суглоба сухожилок м’яза розділяється на чотири сухожилки, що розташовані в загальній синовіальній піхві під тримачами  м’язів-розгиначів.

Прикріплення: кожний сухожилок на рівні проксимальних фаланг II–V пальців розділяється на три сухожилкові пучки. Середній пучок прикріплюється до основи середньої фаланги, а два бічних – до основи кінцевої фаланги. Непостійний п’ятий сухожилок цього м’яза прикріплюється до основи V плеснової кістки.

Цей сухожилок часто зростається з непостійним третім малогомілковим м’язом, т. fibulаris (peronеus) tеrtius, який починається від нижньої третини малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки, а прикріплюється до основи V плеснової кістки.

Функція:  розгинає  II–V  пальці  в  міжфалангових і плесно-фалангових суглобах, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, піднімає її бічний край і дещо приводить (пронує) стопу. Нахиляє гомілку при фіксованій стопі. Третій малогомілковий м’яз піднімає бічний край стопи.

Кровопостачання: передня великогомілкова артерія.

Іннервація:  глибокий  малогомілковий  нерв (L4 –S1 ).

Довгий м’яз-розгинач великого пальця (т. extensor hаllucis lоngus) плоский і одноперистий. Він розташований між переднім великогомілковим м’язом (присередньо) і довгим м’язом-розгиначем пальців (збоку), який частково прикриває цей м’яз попереду.

Початок: від середньої третини передньої поверхні малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Далі м’яз прямує зверху вниз, переходить у сухожилок, що проходить на тил стопи під верхнім і нижнім тримачами м’язів-розгиначів в окремій синовіальній піхві.

Прикріплення: на тилі стопи  сухожилок  довгого м’яза-розгинача великого пальця розташований присередньо (пальпується під шкірою) і прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. Окремі  сухожилкові  пучки  м’яза  можуть  прикріплюватися також до основи проксимальної фаланги. Між сухожилком і головкою I плеснової кістки розміщена сумка довгого м’яза-розгинача великого пальця (bursa musculi extensoris hallucis longi).

Функція: розгинає великий палець в міжфаланговому і плесно-фаланговому суглобах, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, піднімає її присередній край. Якщо стопа зафіксована, то нахиляє гомілку вперед.

Кровопостачання: передня  великогомілкова  артерія.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L2 –S1).

 

Задня група м’язів гомілки

 

М’язи задньої групи гомілки, що розташовані у її задньому відділі, складаються з двох частин – поверхневої (литкової) і глибокої, котрі розділені листком фасції. У поверхневій частині залягає потужний триголовий м’яз литки і підошвовий м’яз. У глибокій частині розташовані підколінний м’яз, довгий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця і задній великогомілковий м’яз.

Поверхнева (литкова) частина задньої групи м’язів гомілки

Триголовий м’яз литки (т. triceps surae) формує випуклу округлість заднього відділу гомілки – литку, він складається з двох окремих м’язів. Поверхнево розміщений литковий м’яз, а глибше – камбалоподібний м’яз. Литковий м’яз перекидається через колінний і надп’ятково-гомілковий суглоби, а камбалоподібний м’яз – тільки через надп’ятковогомілковий суглоб. Обидва м’язи мають загальний товстий п’ятковий сухожилок (сухожилок Ахілла), що прикріплюється до п’яткової кістки.

Литковий м’яз (т. gastrocnemius) плоский і широкий, має дві масивні головки: присередню і бічну, котрі обмежовують знизу підколінну ямку.

Початок: бічна головка (cаput laterаlе) починається від підколінної поверхні стегнової кістки над її бічним виростком, а присередня головка (cаput mеdiаlе) також починається від підколінної поверхні стегнової кістки, але над присереднім виростком.

Приблизно на середині гомілки обидві головки з’єднуються   в   загальне   черевце,   що   трохи   нижче переходить  у  широкий  плоский  сухожилок,  який поступово звужується. Між кожною головкою литкового м’яза і капсулою колінного суглоба (на рівні задньої поверхні відповідного виростка стегнової кістки) є синовіальні сумки: бічна і присередня підсу-хожилкові сумки литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis et bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis). Обидві сумки часто сполучаються з порожниною колінного суглоба.

Камбалоподібний м’яз (т. sоleus) це товстий і плоский двоперистий м’яз з потужним черевцем. Форма м’яза відповідає його назві. Розташований попереду литкового м’яза.

Початок: від головки і задньої поверхні верхньої третини малогомілкової кістки, лінії камбалоподібного м’яза, що навскіс проходить на задній поверхні верхньої третини тіла великогомілкової кістки, а також  від  сухожилкової  дуги  камбалоподібного  м’яза (arcus tendines musculi solei), що  натягнута  навскіс між малогомілковою і великогомілковою кістками. М’яз прямує вниз, переходить у плоский сухожилок, що з’єднується із сухожилком литкового м’яза.

Прикріплення: литковий і камбалоподібний м’язи утворюють один товстий п’ятковий сухожилок (tendo calсaneus) сухожилок Ахілла, що прикріплюється до п’яткового горба. Між п’ятковим сухожилком і п’ятковою кісткою залягає сумка п’яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, дещо її приводить і обертає назовні, сприяє згинанню гомілки в колінному суглобі, у вертикальному положенні піднімає п’яту. Якщо стопа зафіксована, тягне гомілку і стегно назад.

Кровопостачання: задня великогомілкова артерія.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 )

 

Підошвовий м’яз (т. plantаris) непостійний, має невелике м’язове черевце веретеноподібної форми довжиною 3–7 см і тонкий довгий сухожилок. Черевце розташоване на задній поверхні верхньої третини гомілки попереду від литкового м’яза, а сухожилок м’яза проходить вниз між литковим і камбалоподібним м’язами, поруч з присереднім краєм п’яткового сухожилка.

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка стегнової кістки дещо вище від початку бічної головки литкового м’яза, а також від капсули колінного суглоба.

Прикріплення: тонкий сухожилок підошвового м’яза переважно зростається з п’ятковим сухожилком, іноді самостійно прикріплюється до п’яткового горба.

Функція: бере участь у згинанні стопи, натягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: підколінна артерія.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S 2).

 

Глибока частина задньої групи м’язів гомілки

 

Підколінний м’яз (т. popliteus) плоский і короткий, залягає в підколінній ямці безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба.

Початок: міцним товстим сухожилком від бічної поверхні бічного виростка стегнової кістки нижче місця прикріплення обхідної малогомілкової зв’язки і від капсули колінного суглоба.

Прикріплення: м’яз прямує вниз і присередньо, дещо розширюючись, і прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки над лінією камбалоподібного  м’яза.

Функція: згинає гомілку, обертає її досередини, натягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: підколінна артерія.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2).

 

Довгий м’яз-згинач пальців (т. flеxor digitоrum lоngus) двоперистий і має веретеноподібну форму, розташований на задній поверхні великогомілкової кістки позаду  і присередньо  від  заднього великогомілкового  м’яза.

Початок: від задньої поверхні тіла великогомілкової кістки нижче лінії камбалоподібного м’яза, глибокої пластинки фасції гомілки і задньої міжм’язової  перегородки  гомілки.

М’яз прямує зверху вниз, його довгий міцний сухожилок огинає позаду і знизу присередню кісточку та підпору  надп’яткової  кістки,  проходячи на підошву в окремій синовіальній піхві під тримачем м’язів-згиначів. У цьому місці сухожилок довгого м’яза-згинача пальців розташований між сухожилками заднього великогомілкового м’яза (присередньо) і довгого м’яза-згинача великого пальця (збоку).

Прикріплення: на підошві сухожилок довгого м’яза-згинача пальців розташовується між коротким м’язом-згиначем пальців (знизу) і сухожилком довгого м’яза-згинача великого пальця (зверху). Сухожилок розділяється на чотири самостійні сухожилки, кожний з яких проходить між двома ніжками  сухожилка  короткого  м’яза-згинача  пальців і прикріплюється до підошвової поверхні кінцевої фаланги II–V пальців. У ділянці пальців сухожилки проходять у синовіальних піхвах пальців стопи.

Функція:  згинає  II–V   пальці   в   міжфалангових і  плесно-фалангових  суглобах,  згинає  стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, обертає її назовні, сприяє зміцненню склепінь стопи.

Кровопостачання: задня великогомілкова артерія.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 ).

 

Довгий  м’яз-згинач  великого  пальця  (т.  flеxor hаllucis lоngus) є найбільшим з глибоких м’язів гомілки, має двоперисту будову. Розташований збоку, частково прикриває позаду задній великогомілковий м’яз. У середній і нижній частинах гомілки межує з бічним краєм довгого м’яза-згинача пальців. Від бічної групи м’язів гомілки довгий м’яз-згинач великого пальця відокремлений задньою міжм’язовою перегородкою  гомілки.

Початок: від задньої поверхні нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки і задньої міжм’язової перегородки гомілки.

На рівні нижньої третини гомілки м’яз продовжується  в  довгий  сухожилок,  який  огинає  позаду і знизу присередню кісточку, проходячи в окремій синовіальній піхві збоку від сухожилка довгого м’яза-згинача пальців під тримачем м’язів-згиначів. Сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця прямує  вперед  в  однойменній  борозні  на  задньому відростку надп’яткової кістки і далі під підпорою

надп’яткової кістки. На підошві цей сухожилок розташований між сухожилком довгого м’яза-згинача пальців (знизу) і кістковою основою стопи (зверху).

Прикріплення: сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця, проходячи на підошві між присередньою і бічною головками короткого м’яза-згинача великого пальця, прикріплюється до підошвової поверхні кінцевої фаланги великого пальця.

Функція: згинає великий палець у міжфаланговому і плесно-фаланговому суглобах, згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, а також її приводить і відвертає (супінує), зміцнює поздовжнє склепіння стопи.

Кровопостачання: задня великогомілкова і малогомілкова артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 ).

Задній великогомілковий м’яз (т. tibiаlis posterior) розташований  найглибше, у  задньому відділі гомілки, безпосередньо на міжкістковій перетинці гомілки, між довгим м’язом-згиначем пальців (присередньо) і довгим м’язом-згиначем великого пальця (збоку) і прикритий цими м’язами. Верхня частина цього м’яза двопериста, нижня – однопериста.

Початок: від нижньої поверхні бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, а також від задньої поверхні тіла малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки.

М’яз прямує зверху вниз і над присередньою кісточкою переходить у потужний сухожилок, який розміщений в окремій синовіальній піхві під тримачем м’язів-згиначів у борозні на задній поверхні присередньої кісточки. У цьому місці сухожилок проходить попереду сухожилка довгого м’яза-згинача пальців і далі продовжується на підошвову поверхню стопи.

Прикріплення: до горбистості човноподібної кістки, а також окремими пучками до підошвової поверхні трьох клиноподібних кісток, основ ІІ–IV плеснових кісток і довгої підошвової зв’язки.

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить і відвертає (супінує) стопу, натягує довгу підошвову зв’язку, зміцнює поздовжні склепіння стопи.

Кровопостачання: задня великогомілкова артерія.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4 –S2 ).

 

Бічна група м’язів гомілки

До бічної групи м’язів гомілки належать два м’язи: довгий і короткий малогомілкові м’язи, які розташовані  у  бічному  відділі  гомілки  між  передньою і задньою міжм’язовими перегородками гомілки під пластинкою власної фасції. Обидва м’язи залягають в окремому бічному фасціальному ложі.

Довгий малогомілковий м’яз [т. fibularis (peroneus) longus] це плоский, довгий двоперистий м’яз, що розміщений поверхнево у бічному відділі гомілки. Зверху м’яз розташовується безпосередньо на малогомілковій кістці, а знизу прикриває короткий малогомілковий м’яз. Довгий малогомілковий м’яз переднім краєм прилягає до довгого м’язарозгинача пальців, а заднім краєм – до камбалоподібного  м’яза,  відокремлюючись  від  них  передньою  і задньою міжм’язовими перегородками гомілки.

Початок: м’яз починається двома головками – передньою і задньою: передня головка починається від головки малогомілкової кістки, бічної поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і фасції гомілки, задня головка – від верхньої частини бічної поверхні малогомілкової кістки. Між цими головками залишається вузька щілина – верхній м’язовомалогомілковий  канал.

М’язове черевце в нижній третині гомілки переходить у довгий сухожилок, який огинає позаду бічну кісточку і прямує на підошву спочатку у загальній синовіальній піхві  із  сухожилком  короткого малогомілкового м’яза під верхнім тримачем малогомілкових м’язів, а потім під нижнім тримачем малогомілкових м’язів  у  борозні  сухожилка  довгого малогомілкового м’яза на п’ятковій кістці. На підошві  сухожилок  довгого   малогомілкового   м’яза, що розташований у власній синовіальній піхві, проходить косо вперед і присередньо в одноіменній борозні  на  нижній  поверхні  кубоподібної  кістки.

Прикріплення: до підошвової поверхні основ I і II плеснових кісток і присередньої клиноподібної кістки.

У ділянці позаду бічної кісточки і кубоподібної кістки напрямок сухожилка змінюється, у його товщі є волокнистий хрящ і сесамоподібна кістка.

Функція: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, опускає присередній край стопи, а бічний її край піднімає, одночасно відводячи і привертаючи стопу (пронує), зміцнює поперечні і поздовжнє склепіння стопи.

Кровопостачання: малогомілкова і бічна нижня колінна артерії.

Іннервація:  поверхневий  малогомілковий  нерв (L4 –S1 ).

 

Короткий    малогомілковий    м’яз    [т.   fibularis (peronеus) brеvis] плоский і двоперистий, розташований на малогомілковій кістці і прикритий довгим малогомілковим  м’язом.

Початок: від нижніх двох третин бічної поверхні малогомілкової кістки аж до бічної кісточки, а також від передньої і задньої міжм’язових перегородок гомілки.

Сухожилок м’яза огинає позаду бічну кісточку, проходить вниз і вперед по бічній поверхні п’яткової кістки під її малогомілковим блоком у загальній синовіальній піхві із сухожилком довгого малогомілкового м’яза (попереду нього) під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м’язів.

Прикріплення: до горбистості V плеснової кістки. Функція: згинає стопу в надп’ятково гомілковому суглобі і піднімає її бічний край, одночасно відводячи і привертаючи (пронуючи) стопу.

Кровопостачання: малогомілкова артерія.

Іннервація: поверхневий малогомілковий нерв (L4 –S1).

 М’язи стопи

Приводять в рух пальці стопи, окрім деяких м’язів гомілки також власні м’язи, що розташовані на тильній  і підошвовій поверхнях стопи. На тильній поверхні стопи розміщені два м’язи: короткий м’яз-розгинач пальців і короткий м’яз-розгинач великого пальця. На підошві розташовується 19 коротких м’язів. Це м’язи – згиначі великого та інших пальців, привідні і відвідні м’язи великого пальця та мізинця, червоподібні та міжкісткові м’язи тощо. За функцією ці м’язи дещо подібні до м’язів кисті. Підошвові м’язи виконують ще одну дуже важливу функцію – зміцнюють склепіння стопи.

 

М’язи тилу стопи

 

М’язи тилу стопи  розташовані під тильною фасцією і під сухожилками довгих м’язів-розгиначів пальців.

Короткий м’яз-розгинач пальців (т. extensor digitоrum brеvis) плоский і тонкий, має три черевця.

Початок: від тильної і бічної поверхонь передньої частини п’яткової кістки, а також від нижнього тримача м’язів-розгиначів, м’яз прямує косо вперед і присередньо по тильній поверхні стопи.

Прикріплення: на рівні середини плеснових кісток кожне черевце переходить у тонкий сухожилок, які прямують до II–ІV пальців і приєднуються збоку до відповідного сухожилка довгого м’яза-розгинача пальців,   а   потім    разом    з    ним    прикріплюються до основ  середньої  і  кінцевої фаланги  II–ІV  пальців. До мізинця відходить окремий сухожилок від третього малогомілкового м’яза, або від сухожилка короткого м’яза-розгинача пальців, що йде до IV пальця.

Функція: розгинає II–V пальці стопи (разом із довгим м’язом-розгиначем пальців) і дещо відводить їх.

Кровопостачання: бічна заплеснова артерія, пронизні гілки малогомілкової артерії.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L4 –S1 ).

 

Короткий  м’яз-розгинач  великого  пальця  (т. extensor hаllucis brеvis) плоский, має веретеноподібне черевце, розміщений присередньо від короткого м’яза-розгинача  пальців.

Початок: від верхньої бічної поверхонь передньої частини п’яткової кістки, прямує косо вперед і присередньо, переходить на рівні І заплеснової кістки у довгий тонкий сухожилок.

Прикріплення: до  тильної  поверхні  основи  проксимальної фаланги великого пальця.

Функція: розгинає великий палець стопи.

Кровопостачання: тильна артерія стопи.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L4 –S1 ).

 

М’язи підошви стопи

М’язи, що розташовані на підошвовій поверхні стопи, поділяють на три групи: присередню, бічну і середню М’язи присередньої групи приводять у рух великий палець стопи. До цієї групи належать три м’язи: відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-згинач великого пальця і привідний м’яз великого пальця. До бічної групи входять також три м’язи, які приводять у рух мізинець: відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз-згинач мізинця і протиставний м’яз мізинця. М’язи середньої групи, що розташовані між присередніми і бічними м’язами, діють на пальці стопи переважно як згиначі. До середньої групи належать 13 м’язів. Це короткий м’яз-згинач пальців,  квадратний  м’яз  підошви,  4  червоподібні м’язи, 3 підошвові міжкісткові м’язи і 4 тильні між кісткові м’язи

 

Присередня група м’язів підошви

 

Відвідний м’яз великого пальця (т. abductor hallucis) відносно великий, плоский і двоперистий, розташований поверхнево вздовж присереднього краю стопи. Він прикриває місця прикріплення переднього і заднього великогомілкових м’язів.

Початок: від присередньої поверхні п’яткового горба,  підошвової  поверхні  човноподібної  кістки, тримача м’язів-згиначів і підошвового апоневрозу.

Прикріплення:  сухожилок   відвідного   м’яза   великого пальця з’єднується із сухожилком короткого м’яза-згинача великого пальця і прикріплюється до  присередньої  поверхні  основи  проксимальної фаланги  та  присередньої  сесамоподібної  кістки  великого  пальця.

Функція: відводить великий палець стопи в присередньому  напрямку.

Кровопостачання: присередня підошвова артерія.

Іннервація: присередній підошвовий нерв (L5 –S1 ).

 

Короткий м’яз-згинач великого пальця (т. flеxor hаllucis brеvis) плоский, його черевце утворює дві головки – присередню і бічну (caput mediale et caput laterale), кожна з них має свій сухожилок для прикріплення. Присередньо цей м’яз зрощений з відвідним м’язом великого пальця, а збоку – з привідним м’язом великого пальця.

Початок: від присередньої частини підошвової поверхні човноподібної кістки і присередньої клиноподібної кістки, від довгої підошвової зв’язки і сухожилка заднього великогомілкового м’яза.

Прикріплення: присередня головка – до присередньої сесамоподібної кістки і присередньої частини підошвової поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця, бічна головка – до бічної сесамоподібної кістки і бічної частини підошвової поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця. Між цими двома головками проходить сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця.

Функція: згинає проксимальну фалангу великого пальця стопи.

Кровопостачання: присередня підошвова артерія, гілки глибокої підошвової дуги.

Іннервація: бічна головка – бічний підошвовий нерв  (S1 –S2 );  присередня  головка –  при середній підошвовий нерв (L5 –S1 ).

 

Привідний м’яз великого пальця (т. adductor hаllucis) має дві головки: товстішу косу головку (caput obliquum) і поперечну головку (caput transversum). М’яз розташовується безпосередньо на підошвовій поверхні плеснових кісток і на підошвових міжкісткових м’язах. Знизу м’яз прикритий сухожилками довгого і короткого м’язів-згиначів пальців, а також червоподібними  м’язами.

Початок: коса головка, що прямує вперед і присередньо, від підошвової поверхні кубоподібної і бічної клиноподібної кісток, основ II–IV плеснових кісток і довгої підошвової зв’язки; поперечна головка, що прямує присередньо, окремими пучками від підо-швової поверхні капсул ІІ–V плесно-фалангових суглобів,  глибоких  поперечних  плеснових  зв’язок і дистальних кінців II–V плеснових кісток.

Прикріплення:  сухожилки   обох   головок   об’єднуються і прикріплюються до бічної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця і бічної сесамоподібної  кістки.

Функція: приводить і дещо згинає великий палець стопи.

Кровопостачання:   гілки   глибокої   підошвової дуги, підошвові плеснові артерії.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2 ).

 

Бічна група м’язів підошви

Відвідний  м’яз  мізинця  (т. abductor digiti minimi) вузький,   веретеноподібний,   розташований   вздовж бічного  краю  стопи  над  підошвовим  апоневрозом, прикриває  короткий  м’яз-згинач  мізинця  і  протиставний м’яз мізинця.

Початок: від підошвової поверхні бічного і присереднього  відростків  п’яткового  горба,  горбистості V плеснової кістки і підошвового апоневрозу Прикріплення: до бічної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.

Функція: відводить і згинає проксимальну фалангу мізинця.

Кровопостачання: бічна підошвова артерія.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2 ).

Короткий м’яз-згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brеvis) тонкий, розташований присередньо від відвідного м’яза мізинця, частково прикритий цим м’язом і підошвовим апоневрозом.

Початок: від підошвової поверхні основи V плеснової кістки, підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м’яза і довгої зв’язки підошви.

Прикріплення:  до  основи  підошвової  поверхні проксимальної фаланги мізинця.

Функція: згинає проксимальну фалангу мізинця.

Кровопостачання: бічна підошвова артерія.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2 ).

Протиставний  м’яз  мізинця  (т.  opponens  digiti minimi) тонкий, часто відсутній. Розташований на підошвовій поверхні V плеснової кістки збоку від короткого м’яза-згинача мізинця, прикритий відвідним м’язом мізинця. Початок: від довгої зв’язки підошви і підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м’яза.

Прикріплення: до бічного краю V плеснової кістки. Функція: протиставляє мізинець великому пальцю стопи, бере участь у зміцненні бічного поздовжнього склепіння стопи.

Кровопостачання: бічна підошвова артерія.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2).

Середня група м’язів підошви

Короткий м’яз-згинач пальців (т. flеxor digitоrum brеvis) плоский, залягає поверхнево безпосередньо над підошвовим апоневрозом, між відвідним м’язом мізинця і відвідним м’язом великого пальця. Над коротким м’язом-згиначем пальців залягають квадратний м’яз підошви, сухожилки довгого м’яза-згинача пальців, а також червоподібні м’язи.

Початок: коротким товстим сухожилком від підошвової поверхні п’яткового горба в ділянці його присереднього відростка і підошвового апоневрозу.

Прикріплення: плоске м’язове черевце на середині стопи переходить у чотири сухожилки, кожен з яких на рівні проксимальної фаланги розділяється на дві ніжки, що прикріплюються з обох боків до підошвових поверхонь середніх фаланг II–V пальців. Частина сухожилкових пучків  вплітається у волокнисті піхви пальців стопи. Між ніжками сухожилків короткого м’яза-згинача пальців проходять відповідні сухожилки довгого м’яза-згинача пальців.

Функція: згинає середні фаланги II–V пальців, зміцнює поздовжнє склепіння стопи, вкорочуючи стопу.

Кровопостачання: присередня і бічна підошвові артерії.

Іннервація: присередній підошвовий нерв (L5 –S1 ).

Квадратний м’яз підошви (т. quadrаtus plаntaе), який ще називають додатковим м’язом-згиначем (т. flеxor accessоrius), плоский, розташований глибше над коротким м’язом-згиначем пальців, має присередню і бічну головки, що з’єднуються в загальне черевце.

Початок: двома головками відповідно від бічного і присереднього боків підошвової поверхні задньої частини п’яткової кістки, а також від довгої підошвової зв’язки.

Прикріплення: вздовж до бічного краю сухожилків довгого м’яза-згинача пальців, біля місця його поділу на окремі сухожилки.

Функція: згинає кінцеві фаланги II–V  пальців  стопи; регулює дію довгого м’яза-згинача пальців, відтягуючи його сухожилок убік, змінює напрямок його тяги.

Кровопостачання: бічна підошвова артерія.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2 ).

 

Червоподібні м’язи m. lumbricаles) представлені чотирма тонкими, веретеноподібними м’язами, що розташовані між сухожилками довгого м’язазгинача пальців.

Початок: присередній червоподібний м’яз починається одною головкою від присереднього краю сухожилка довгого м’яза-згинача пальців, що  прямує до II пальця, а інші три м’язи починаються двома головками від суміжних двох сухожилків довгого м’яза-згинача   II–V   пальців.

Прикріплення: кожен червоподібний м’яз направляється вперед і присередньо, продовжується в тонкий сухожилок, що прикріплюється до присереднього краю проксимальної фаланги ІІ–V пальців і вплітається в тильну фасцію відповідного пальця.

Між сухожилками червоподібних м’язів і глибокою поперечною плесновою зв’язкою розташовуються синовіальні сумки червоподібних м’язів стопи.

Функція: згинають проксимальні фаланги, одночасно розгинаючи середні і кінцеві фаланги II–V пальців, приводять ІІ–V пальці в бік великого пальця.

Кровопостачання: присередня і бічна підошвові артерії.

Іннервація: присередній і бічний підошвові нерви (L5 –S2).

Міжкісткові м’язи  (musculi interossei) тонкі,  веретеноподібні, розташовані глибоко в міжплеснових проміжках на їх підошвовій частині – підошвові міжкісткові м’язи, а також на тильній частині – тильні міжкісткові м’язи. Якщо на кисті міжкісткові м’язи згруповані з боків від III пальця, то на стопі вони розташовані з обох боків від II пальця. Це пов’язано з опорною функцією стопи.

До підошвових міжкісткових м’язів m. interossei plantares) належать  три  м’язи,  що  розташовані в проміжках між II і III, III і IV, IV і V плесновими кістками.

Початок: кожний з цих м’язів починається від присередньої поверхні III, IV і V плеснових кісток і довгої підошвової зв’язки.

Прикріплення: до присередньої поверхні основи проксимальної фаланги III, IV, V  пальців.  Частина сухожилкових пучків переходить  присередньо на тильну поверхню проксимальної фаланги і вплітається в тильну фасцію відповідного пальця.

Функція: приводять III, IV, V пальці до II пальця, згинають їх проксимальні фаланги, одночасно розгинаючи середні і кінцеві фаланги.

Кровопостачання: гілки глибокої підошвової дуги, підошвові плеснові артерії.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2).

До  тильних  міжкісткових  м’язів  m.  interossei  dorsales)  належать  чотири  короткі  двоголові м’язи, які розташовані в міжплеснових проміжках на їх тильних частинах.

Початок: кожен м’яз починається двома головками від суміжних поверхонь двох сусідніх плеснових кісток – I і II, II і III, III і IV, IV і V.

Прикріплення: сухожилок кожного м’яза прикріплюється до основи проксимальної фаланги II–IV пальців, а частина їх пучків – до відповідного сухожилка довгого м’яза-розгинача пальців; зокрема, перший тильний міжкістковий м’яз прикріплюється до присередньої поверхні основи проксимальної фаланги II пальця, а три інші м’язи – відповідно до бічної поверхні основи проксимальної фаланги II, III, IV пальців.

Функція: перший тильний міжкістковий м’яз приводить II палець присередньо (до великого пальця). Інші три м’язи відводять відповідно II, ІІІ, IV пальці вбік, наближаючи їх до мізинця, а також ці м’язи згинають проксимальні фаланги II–IV пальців та розгинають їх середні і кінцеві фаланги.

Кровопостачання: гілки глибокої підошвової дуги, підошвові плеснові артерії.

Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1 –S2).

Варіанти й аномалії м’язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

Клубово-поперековий м’яз часто має додаткові пучки, що приєднуються до сусідніх м’язів. Описаний малий клубовий м’яз, який розташовувався попереду на сідничій поверхні клубової кістки. Місце з’єднання клубового і великого поперекового м’язів, а також місце їх початку може бути різним.

Малий поперековий м’яз мінливий за величиною і місцем прикріплення. Іноді його сухожилок прикріплюється до малого вертлюга або тіла стегнової кістки. Буває подвоєння м’яза.

Внутрішній   затульний   м’яз   іноді   зростається з грушоподібним, трапляються додаткові м’язові головки і пучки, що йдуть до сусідніх м’язів. Іноді відсутні один або обидва близнюкові м’язи.

Грушоподібний м’яз іноді відсутній. М’яз може бути розділений на 2–3 частини.

Великий сідничний м’яз може починатися від остистих відростків поперекових хребців. Іноді він зростається з м’язом – натягувачем широкої фасції, а також може мати додаткові пучки, що з’єднуються із сусідніми м’язами.

Середній сідничний м’яз може мати додаткові пучки, що йдуть до сусідніх м’язів. Іноді він зростається з грушоподібним або з малим сідничним м’язами.

Малий сідничний м’яз іноді з’єднується з грушоподібним  або  м’язом-натягувачем  широкої  фасції.Часом малий сідничний м’яз прикріплюється до капсули кульшового суглоба.

М’яз-натягувач широкої фасції може бути подвійним або складатися з кількох пучків, часом він зростається із середнім сідничним м’язом; іноді м’яз відсутній.

Квадратний м’яз стегна може зростатися з близнюковими м’язами; іноді він відсутній.

Зовнішній затульний м’яз може мати різну форму, величину та додаткові головки, а також зростатися з грушоподібним м’язом.

Кравецький м’яз іноді роздвоюється, може мати сухожилкові переділки; рідко відсутній.

Чотириголовий м’яз стегна може мати додаткові головки, а його частини – різні розміри і місця початку, а також переходу в загальний сухожилок. Іноді відсутній один із м’язів.

Двоголовий м’яз стегна може мати до 4 головок. Іноді коротка головка відсутня. Коротка головка може бути розділена на кілька самостійних головок, до яких підходять додаткові пучки від сусідніх м’язів.

Півсухожилковий м’яз може мати додаткові пучки, що приєднуються до сусідніх м’язів. Іноді м’язове черевце розділене 1–3 сухожилковими переділками. Півперетинчастий  м’яз  може  бути  роздвоєни або мати додаткові пучки. Іноді від півперетинчастого м’яза відходить пучок до задньої частини фасції гомілки. Дуже рідко м’яз відсутній.

Тонкий м’яз іноді зростається з кравецьким м’язом або з присереднім широким м’язом стегна, може мати додаткові пучки. Мінливими є місця початку і прикріплення. Часом тонкий м’яз відсутній.

Гребінний м’яз  іноді  відсутній,  бувають  додаткові пучки. Мінливими є місця початку і прикріплення м’яза (наприклад, до малого вертлюга стегнової кістки).

Довгий привідний м’яз іноді має додаткові  пучки, що з’єднуються із сусідніми м’язами. Мінливими є місця початку і прикріплення м’яза, розміри м’язового черевця і сухожилка.

Короткий привідний м’яз може бути розділений проміжним сухожилком на два черевця.

Великий привідний м’яз може зростатися з іншими привідними м’язами, а також із квадратним м’язом стегна, півперетинчастим і навіть двоголовим м’язами. Цей м’яз може прикріплюватися до стегнової кістки значно нижче звичайного місця.

Передній великогомілковий м’яз може бути подвійним або мати декілька окремих сухожилків, які самостійно прикріплюються до II, III, IV плеснових кісток.

Довгий м’яз-розгинач пальців є мінливим за формою і величиною. Іноді трапляються додаткові пучки, що зростаються із сусідніми м’язами. М’яз може мати додаткову головку, що починається від малогомілкової кістки.

Довгий м’яз-розгинач великого пальця може мати роздвоєний сухожилок, рідко бувають роздвоєння всього м’яза або його зрощення з довгим м’язомрозгиначем пальців. Украй рідко м’яз відсутній.

Литковий м’яз може мати тільки одну присередню головку. У сухожилку бічної головки в 20 % випадків є сесамоподібна кістка – favеlla. Інколи литковий м’яз має додаткову головку – третій литковий м’яз (т. gastrocnеmius tеrtius), що складається з одного чи двох м’язових тяжів. Ці тяжі починаються від підколінної поверхні чи шорсткої лінії стегнової кістки, а дистально вони вплітаються в одну з головок литкового м’яза.

Камбалоподібний м’яз може мати два  черевця, що починаються в різних місцях. М’язові пучки камбалоподібного м’яза можуть приєднуватися до сусідніх м’язів, а сухожилок іноді самостійно прикріплюється до п’яткового горба.

Підошвовий м’яз є мінливим за формою і величиною, іноді відсутній. М’яз може мати два черевця, що починаються від кісток гомілки, від триголового та інших м’язів. Сухожилок підошвового м’яза іноді прикріплюється до фасції, що розташована між литковим і камбалоподібним м’язами, а також до капсули надп’ятково-гомілкового суглоба. Іноді цей м’яз прикріплюється навіть до підошвового апоневрозу, тоді його називають м’язом натягувачем підошвового  апоневрозу  (т.  tеnsor  aponeurоsis  plantаris).

Підколінний м’яз є мінливим за величиною і формою, іноді м’яз відсутній. У проксимальному сухожилку трапляється сесамоподібна кістка.

Довгий м’яз-згинач пальців часто має додаткову головку, що починається від малогомілкової кістки, а також додаткові пучки, що йдуть до сусідніх м’язів. Мінливими є довжина черевця і сухожилка. Іноді додатковий сухожилковий пучок зростається з сухожилком довгого м’яза-згинача великого пальця.

Довгий м’яз-згинач великого пальця може мати додаткові сухожилкові пучки, що прикріплюються до кінцевих фаланг II, III, IV пальців. Іноді є додатковий м’язовий пучок, що натягує сухожилкову піхву цього м’яза.

Задній великогомілковий м’яз може мати додаткові пучки, що вплітаються в сусідні м’язи.

Довгий малогомілковий м’яз може мати дві головки. Від сухожилка м’яза іноді відходять окремі пучки, що прикріплюються до основ III–V плеснових кісток.

Короткий малогомілковий м’яз може мати додаткові сухожилкові пучки, що прикріплюються до головки і тіла V плеснової кістки, до основи проксимальної фаланги мізинця. Іноді є додаткові м’язові пучки, що починаються від бічної поверхні нижньої частини малогомілкової кістки, які називаються  четвертим  малогомілковим  м’язом  (т.  peronеus quаrtus). Сухожилок цього додаткового м’яза вплітається в сухожилкове розтягнення на тильній поверхні мізинця або прикріплюється до п’яткової, кубоподібної чи V плеснової кісток.

Короткий м’яз-розгинач пальців може мати від 2 до 5 сухожилків. Часто відсутній сухожилок до IV пальця, часом є додатковий сухожилок до мізинця. Інколи м’яз відсутній.

Короткий м’яз-розгинач великого пальця рідко відсутній. Частіше черевце цього м’яза зростається з черевцем короткого м’яза-розгинача пальців.

Відвідний м’яз великого пальця може мати додатковий сухожилок до основи проксимальної фаланги II пальця. Досить часто буває роздвоєння м’яза на глибоку і поверхневу частини.

Короткий м’яз-згинач великого пальця може починатися від проміжної і бічної клиноподібних кісток, а також від кубоподібної кістки. М’яз може зростатися із сусідніми м’язами.

Привідний м’яз великого пальця може мати додаткові пучки, що розташовані у першому міжплесновому проміжку, між першим тильним міжкістковим м’язом і його косою головкою та між його косою і поперечною головками. Поперечна головка м’яза іноді відсутня.

Відвідний м’яз мізинця може мати додаткові пучки, мінливим є місце прикріплення м’яза.

Короткий м’яз-згинач мізинця іноді має додатковий м’язовий пучок, що починається від підошвової п’ятково-човноподібної зв’язки, тоді цей м’яз називається  додатковим  м’язом-згиначем  мізинця (т. flexor digiti minimi accessоrius).

Короткий м’яз-згинач пальців є мінливим за довжиною черевця і сухожилка. Іноді відсутній сухожилок до мізинця.

Квадратний м’яз підошви може мати одну головку. Частіше відсутня бічна головка. Іноді м’яз починається від однієї з кісток гомілки. Можуть відходити м’язові пучки до сусідніх м’язів.

Червоподібні м’язи можуть бути відсутні (один чи декілька). М’яз може мати дві головки. Мінливим є місце прикріплення м’язів, зокрема до сумок плесно-фалангових суглобів або до середньої фаланги.

Міжкісткові м’язи: мають різну ступінь розвитку м’язів, іноді відсутні один чи кілька м’язів. Інколи м’язові пучки з’єднуються з коротким м’язомрозгиначем  пальців.

 

Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки

На нижній кінцівці помітно ряд кісткових і м’язових орієнтирів. Це опуклість сідничної ділянки, що відділена від стегна сідничною борозною, у глибині якої присередньо пальпується сідничий горб. У верхній частині сідничної ділянки пальпується клубовий гребінь. У нормостеніків на стегні попереду помітна пахвинна складка і клубово-гребінна ямка, де пальпується стегнова артерія. Чітко видні контури чотириголового м’яза стегна. У передній колінній ділянці добре видні наколінок, а з боків від нього – дві ямки. Пальпуються присередній і бічний виростки стегнової кістки. У задній колінній ділянці визначається підколінна ямка. На передній поверхні гомілки контурується передній край великогомілкової кістки, на задній поверхні – литковий м’яз, що переходить у п’ятковий сухожилок, який прикріплюється до п’яткової кістки. З боків надп’ятково-гомілкового суглоба добре видно контури бічної і присередньої кісточок. У нормі на присередньому краї стопи помітне її поздовжнє склепіння.

Товщина шкіри на нижній кінцівці залежить від функції того чи іншого сегмента і величини тиску на неї. Так, шкіра сідниці, передньої колінної ділянки і особливо підошви найтовща. Шкіра стегна, задньої колінної ділянки, гомілки і тилу стопи тонка, рухлива. Підшкірна жирова клітковина особливо розвинена в сідничній ділянці, де вона складається з двох шарів – поверхневого і глибокого. Глибокий шар переходить нагорі в клітковину поперекової ділянки, утворюючи загальне жирове тіло – попереково-сідничну жирову масу. У підшкірній клітковині залягають розгалуження сідничної артерії, вени і нерви. Слабко розвинена поверхнева фасція вона є продовженням поверхневої фасції тіла.

Як відомо, м’язи тазового пояса  починаються від поперекового і крижового відділів хребта, а також кульшових кісток, тому власні фасції цих м’язів зв’язані з фасціями, що вистилають стінки черевної порожнини і таза.

Попереково-клубова фасція, яку ще називають клубовою фасцією (fascia iliopsoas seu fascia iliaca), як частина внутрішньочеревної фасції, покриває попереду на задній стінці черевної порожнини клубовопоперековий м’яз. Ця фасція має дві частини: поперекову частину (pars psoatica) і клубову частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини клубово-поперекового м’яза. На бічній стінці живота попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.

Поперекова частина (pars psoaticа) попереково-клубової фасції покриває попереду великий поперековий м’яз. Її присередній край прикріплюється до міжхребцевих дисків, що виступають над краями тіл поперекових хребців, і до основи крижової кістки. Бічний край фасції з’єднується з фасцією, що покриває квадратний м’яз попереку. Присередня ділянка фасції, що перекидається від поперечного відростка ІІ поперекового хребця до тіла І поперекового хребця, називається присередньою дугоподібною зв’язкою (lig. arcuatum mediale). Донизу поперекова частина фасції переходить у клубову частину попереково-клубової фасції.

Клубова частина (pars iliaca) попереково-клубової фасції прикріплюється до внутрішньої губи клубового гребеня,  дугоподібної лінії  клубової  кістки, клубово-лобкового підвищення і до лобкового гребеня. Спускаючись донизу під пахвинну зв’язку, фасція зростається з глибоким листком власної фасції стегна. Збоку, переходячи в поперечну фасцію, клубова частина попереково-клубової фасції зростається із заднім краєм пахвинної зв’язки. Присередньо ця фасція, перекидаючись від пахвинної зв’язки до клубоволобкового підвищення, потовщується і утворює клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus). Таким чином, ця дуга розділяє увесь простір під пахвиною зв’язкою на м’язову і судинну затоки.

М’язова затока (lacuna musculorum) розташована збоку. Вона обмежована: спереду і зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – клубовою кісткою; присередньо – клубово-гребінною дугою. Через м’язову затоку на передню ділянку стегна виходять клубово-поперековий м’яз і стегновий нерв.

Судинна затока (lacuna vasorum) розташована присередньо від м’язової затоки і обмежована: спереду і зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки; збоку – клубовогребінною дугою; присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare). Через судинну затоку проходять стегнові артерія (збоку) і вена (присередньо).

Тазова фасція (fascia pelvis) є продовженням внутрішньочеревної фасції, вкриває зсередини стінки таза і внутрішньотазові м’язи. Від неї відходять численні перетинки до внутрішніх органів малого таза. Донизу тазова фасція з’єднується з фасцією промежини.

Пристінкова  пластинка  тазової  фасції  називається  пристінковою  фасцією  таза,  або  внутрішньотазовою   фасцією   (fascia  pelvis  parіetalis  seu fascia endopelvina). Частина цієї фасції, що вкриває внутрішній затульний м’яз, називається затульною фасцією  (fascia obturatoria), а  грушоподібний  м’яз покриває фасція грушоподібного м’яза (fascia musculi piriformis).

Сіднична фасція (fascia glutea) щільна, є продовженням грудо-поперекової фасції і покриває ззовні великий і частково середній сідничні м’язи. Фасція починається від спинної поверхні крижової кістки і зовнішньої губи клубового гребеня. Від неї відходять вглиб численні перетинки, що проходять між м’язовими пучками. Глибокий листок сідничної фасції відокремлює великий сідничний м’яз від середнього сідничного м’яза і м’яза – натягувача широкої фасції. Сіднична фасція знизу і збоку переходить у широку фасцію.

Як було вже сказано вище,  дві  міцні  зв’язки, що натягнуті між крижовою кісткою і сідничим горбом – крижово-горбова зв’язка, та між крижовою кісткою і сідничою остю – крижово-остьова зв’язка, разом з великою сідничою вирізкою обмежовують великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus). Проходячи через цей отвір, грушоподібний м’яз поділяє його на дві частини: верхню – надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriformis), і нижню – підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriformis). Через надгрушоподібний отвір проходить верхній судинно-нервовий пучок – верхні сідничні артерія, вена і нерв. Через підгрушоподібний отвір проходить нижній судинно-нервовий пучок – нижні сідничні артерія, вена і нерв, а також внутрішня соромітна артерія, соромітний нерв, задній шкірний нерв стегна і сідничий нерв. На рівні нижнього краю великого сідничного м’яза сідничий нерв розташований поверхнево, його прикриває тільки шкіра і широка фасція.

Затульний канал (canаlis obturotоrius) має довжину 2–2,5 см, обмежований зверху затульною борозною лобкової кістки, а знизу – затульною перетинкою і внутрішнім затульним м’язом. У каналі проходять затульні кровоносні судини і нерв.

У межах передньої стегнової ділянки виділяють ряд важливих топографічних утворень: стегновий трикутник, клубово-гребінну і передню стегнові борозни, привідний канал.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) трикутник Скарпи, обмежований зверху пахвинною зв’язкою, збоку – кравецьким м’язом, присередньо – довгим привідним м’язом. У межах цього трикутника розташовані стегнові артерія і вена, велика підшкірна вена, гілки стегнового нерва, пахвинні лімфатичні вузли.

Судинна затока продовжується на стегно в клубово-гребінну борозну (sulcus iliopectineus), яка розміщена між двома м’язами – клубово-поперековим (збоку) і гребінним (присередньо). Клубово-гребінна борозна донизу переходить в передню стегнову борозну (sulcus femorаlis anterior), яка обмежована збоку присереднім широким м’язом, а присередньо – довгим і великим привідними м’язами.

У цих борознах проходять стегнові артерія і вена, а також підшкірний нерв.

Унизу стегнового трикутника передня стегнова борозна переходить у привідний канал (canalis adductorius), який ще називають каналом Гунтера. Він проходить вздовж нижньої третини стегна в підколінну ямку. Привідний канал має три стінки: бічна стінка утворена присереднім широким м’язом; присередня стінка – великим привідним м’язом; передня стінка утворена широко-привідною міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium femoris), що натягнута між великим привідним м’язом і присереднім широким м’язом.

Привідний  канал  відкривається  в  підколінну ямку через привідний розтвір (hiatus  adductorius), що розміщений між сухожилковими пучками великого привідного м’яза і стегновою кісткою. У привідному каналі попереду стегнової артерії проходить підшкірний нерв, а позаду – стегнова вена. У нижній частині широко-привідної міжм’язової перегородки є отвір, через який з привідного каналу виходить підшкірний нерв і низхідна колінна артерія, що є гілкою стегнової артерії.

Широка фасція (fascia lata) обгортає всі м’язи стегна. Попереду і зверху широка фасція прикріплюється до  клубового  гребеня, пахвинної  зв’язки, лобкового симфізу і сідничої кістки. Позаду ця фасція переходить у сідничну фасцію, а донизу на рівні колінного суглоба вона продовжуються у фасцію гомілки.

Спереду широка фасція утворює піхву для кравецького м’яза і в ділянці стегнового трикутника розділяється  на  поверхневу  і  глибоку  пластинки. Глибока пластинка покриває дистальний відділ клубово-поперекового м’яза і гребінний м’яз, зверху ця пластинка переходить у клубову частину попереко-клубової фасції. Між поверхневою і глибокою  пластинками  розташовані  стегнові  артерія і вена, пахвинні лімфатичні вузли і жирова клітковина. Біля присереднього краю гребінного м’яза глибока і поверхнева пластинки знову зростаються.

У поверхневій пластинці широкої фасції трохи нижче пахвинної зв’язки є овальний отвір – підшкірний розтвір (hiatus saphenus), через який проходить велика підшкірна вена, що впадає в стегнову вену. Цей розтвір обмежований зверху, збоку і знизу серпоподібним краєм (margo falciformis) широкої фасції. Загострена верхня частина серпоподібного краю називається верхнім рогом (cornu superius), який вплітається у пахвинну зв’язку, а його нижня частина – нижнім рогом (cornu inferius). Підшкірний розтвір закритий дірчастою фасцією (fascia cribrosa), у якій є численні отвори для проходження судин і нервів.

На бічній поверхні стегна широка фасція значно потовщується, а її поздовжні сполучнотканинні волокна утворюють клубово-гомілкове пасмо (tractus iliotibialis). Воно є одночасно сухожилком м’яза – натягувача широкої фасції. Широка фасція утворює окремі фасціальні піхви для м’яза – натягувача широкої фасції, кравецького і тонкого м’язів.

Від широкої фасції відходять численні перетинки, які утворюють фасціальні піхви для окремих м’язів та їх груп, а також для судинно-нервових пучків. Найтовщими з них є дві міжм’язові перегородки стегна – бічна і присередня, які прикріплюються вздовж до стегнової кістки.

Бічна міжм’язова перегородка стегна (septum intermusculare   femoris   laterale)    прикріплюється до бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і відокремлює задню групу м’язів стегна від передньої.

Присередня міжм’язова перегородка стегна (septum intermusculare femoris mediale) прикріплюється до присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і відокремлює чотириголовий м’яз стегна від привідних м’язів (присередньої групи м’язів). Іноді на стегні є задня міжм’язова перегородка стегна, що відокремлює привідні м’язи від задньої групи м’язів стегна.

Стегновий канал (canalis femoralis) у нормі не існує, він виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Цей канал має довжину 2–3 см і простягається від його внутрішнього отвору – стегнового кільця, до підшкірного розтвору, що при стегновій грижі стає зовнішнім отвором каналу. Через підшкірний розтвір стегнова грижа може вийти під шкіру стегна. Стегнове  кільце  (anulus  femoralis)  розташоване в присередній частині судинної затоки й обмежоване: спереду – пахвинною зв’язкою; ззаду – лобковим гребенем, що вкритий стовщеним окістям – гребінною зв’язкою; присередньо – затоковою  зв’язкою; збоку – стегновою веною.

У стегновому каналі виділяють три стінки: передню, задню і бічну. Передню стінку стегнового каналу утворює пахвинна зв’язка і зрощений з нею верхній ріг серпоподібного краю широкої фасції; задню стінку – глибока пластинка широкої фасції, що покриває в цьому місці гребінний м’яз; бічною стінкою каналу є стегнова вена.

У колінній ділянці є кілька синовіальних сумок:

  • переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris);
  • піднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea infrapatellaris);
  • підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки (bursa subcutanea tuberositatis tibiae);
  • переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris), що розміщена під власною фасцією;
  • наднаколінкова сумка (bursa  suprapatellaris), що розміщена між сухожилком чотириголового м’яза стегна і стегновою кісткою; вона сполучається з порожниною колінного суглоба.

Підколінна ямка (fossa poplitea), що розташована у задній колінній ділянці, обмежована: зверху і зовні – двоголовим м’язом стегна; зверху і присередньо – півсухожилковим і півперетинчастим м’язами; знизу і зовні – бічною головкою литкового м’яза; знизу і присередньо – присередньою головкою литкового м’яза. Ця ямка має вигляд ромбоподібної заглибини, вона заповнена жировою клітковиною і пухкою сполучною тканиною. Дно підколінної ямки утворене підколінною поверхнею стегнової кістки і капсулою колінного суглоба. Ямку покриває ззаду власна фасція, що є продовженням широкої фасції.

У підколінній ямці проходить судинно-нервовий пучок: безпосередньо під фасцією залягає великогомілковий нерв, глибше і присередньо – підколінна вена, найглибше і присередньо – підколінна артерія. В ямці розташовані 1–3 підколінні поверхневі і глибокі лімфатичні вузли, поверхневі лімфатичні вузли розміщені поверх підколінної фасції. Найчастіше є лише тільки один підколінний лімфатичний вузол.

Клітковинний простір підколінної ямки сполучається із заднім м’язовим ложем стегна, що переходить у глибокий клітковинний простір сідничної ділянки, а також через привідний канал – із стегновим трикутником. Гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus) розміщений між поверхневою і глибокою частинами задньої групи м’язів гомілки. Попереду розташовані задній великогомілковий м’яз і довгий м’яз-згинач великого пальця, а позаду – камбалоподібний м’яз. У цьому каналі проходять великогомілковий нерв, а також задні великогомілкові артерія і вени. Вхідний отвір цього каналу обмежований попереду підколінним м’язом, а позаду – сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза.

Гомілково-підколінний канал має три отвори. Через верхній (вхідний) отвір, що обмежований попереду сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза, а позаду – підколінним м’язом, у канал проходить з підколінної ямки задній судинно-нервовий пучок гомілки. У цьому  пучку присередньо розташовані задні великогомілкові артерія і дві вени, а збоку – великогомілковий нерв. Через нижній отвір каналу, що обмежований попереду заднім великогомілковим м’язом, а позаду – п’ятковим сухожилком, судиннонервовий пучок позаду  присередньої кісточки  переходить на підошву. Через розтвір у міжкістковій перетинці гомілки передня великогомілкова артерія проникає у передній відділ гомілки.

Верхній м’язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus superior) розташований у верхній третині гомілки між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м’язом. Канал обмежований головкою довгого малогомілкового м’яза, головкою малогомілкової кістки і бічним виростком великогомілкової кістки. У цьому каналі проходить загальний малогомілковий нерв, який розгалужується на поверхневий (розміщений збоку) і глибокий (розміщений присередньо) малогомілкові нерви.

У середній третині гомілки від гомілково-підколінного каналу відгалужується нижній м’язовомалогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що обмежований попереду малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим мязом, а позаду – довгим м’язом-згиначем великого пальця. Стінками нижнього м’язово-малогомілкового каналу є: попереду – малогомілкова кістка і задній великогомілковий м’яз, а позаду – довгий м’яз-згинач великого пальця. У цьому каналі проходять малогомілкові артерія і вени (a. et vv. fibulares).

Тонка шкіра переднього відділу гомілки покриває безпосередньо великогомілкову кістку. Підшкірна клітковина тут відсутня. У підшкірній клітковині присередньої  поверхні  гомілки  проходить  велика підшкірна вена і підшкірний нерв. У підшкірній клітковині задньої поверхні гомілки проходить мала підшкірна вена, що впадає в підколінну вену. Фасція гомілки (fascia cruris), яка є продовженням широкої фасції, охоплює зовні всі м’язи гомілки, зростається з окістям переднього краю і присередньої поверхні великогомілкової кістки. Вглиб від фасції відходять численні перетинки, які утворюють фасціальні піхви для окремих м’язів та їх груп.  Найщільнішими  і  найміцнішими  з  них є передня і задня міжм’язові перегородки гомілки:

  • передня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris anterius) прикріплюється до переднього краю малогомілкової кістки і відокремлює бічну групу м’язів гомілки від передньої групи;
  • задня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris posterius) прикріплюється до заднього краю малогомілкової кістки і відокремлює задню групу м’язів гомілки від бічної групи.

У задньому відділі гомілки фасція гомілки розділя-

ється на глибоку і поверхневу пластинки. Глибока пластинка відокремлює триголовий м’яз литки від довгого м’яза-згинача пальців, довгого м’яза-згинача великого пальця і заднього великогомілкового м’яза. Поверхнева пластинка покриває ззовні триголовий м’яз литки.

Таким чином, у гомілковій ділянці сформовані три фасціальні ложа, що відповідають трьом відділам гомілки – переднє, бічне і заднє.

У передньому фасціальному ложі, що обмежоване фасцією гомілки, задньою міжм’язовою перегородкою гомілки, малогомілковою кісткою, міжкістковою перетинкою гомілки і бічною поверхнею великогомілкової кістки, розташовані такі м’язи: передній великогомілковий м’яз (присередньо), довгий м’яз-розгинач пальців (збоку), а у нижній третині гомілки між цими двома м’язами розташований м’яз-розгинач великого пальця.

По передній поверхні міжкісткової перетинки гомілки проходить судинно-нервовий пучок – передні великогомілкові артерія і дві вени, а також  глибокий малогомілковий нерв. Цей пучок розташований у верхній третині гомілки між переднім великогомілковим м’язом  і  довгим  м’язом-розгиначем  пальців. У нижній третині гомілки судинно-нервовий пучок розміщений між переднім великогомілковим м’язом і довгим м’язом-розгиначем великого пальця. Глибокий малогомілковий нерв у верхній третині гомілки проходить збоку від передньої великогомілкової артерії, у середній третині – попереду неї, а в нижній третині гомілки – присередньо від артерії. Передні великогомілкові артерія і вени проникають у передній відділ гомілки через розтвір у міжкістковій перетинці гомілки, що розміщений на 4–5 см нижче рівня головки малогомілкової кістки з її присереднього краю.

У бічному фасціальному ложі, що обмежоване фасцією гомілки, передньою і задньою міжм’язовими перегородками гомілки та бічною поверхнею малогомілкової кістки, розташовані довгий і короткий малогомілкові  м’язи.

У задньому фасціальному ложі, яке обмежоване фасцією гомілки, задньою міжм’язовою перегородкою гомілки, задньою і присередньою поверхнями малогомілкової кістки, міжкістковою перетинкою гомілки і задньою поверхнею великогомілкової кістки, розташовані м’язи заднього відділу гомілки, які глибокою пластинкою фасції гомілки розділені на поверхневу і глибоку частини. У поверхневій частині містяться триголовий м’яз литки і підошвовий м’яз, а в глибокій частині – підколінний м’яз, довгий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця і задній великогомілковий м’яз. Як уже було сказано вище, між поверхневою і глибокою частинами задньої групи м’язів гомілки проходить гомілково-підколінний  канал  (canalis  cruropopliteus). У ділянці надп’ятково-гомілкового суглоба на рівні основ присередньої і бічної кісточок фасція гомілки ущільнюється поперечними сполучнотканинними пучками і утворює тримачі м’язів: верхній і нижній тримачі м’язів-розгиначів, тримач м’язів-згиначів, верхній і нижній тримачі малогомілкових м’язів. Позаду надп’ятково-гомілкового суглоба фасція гомілки розщеплюється і утворює піхву для п’яткового сухожилка триголового м’яза литки.

Тримач м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) розташований присередньо, перекидається від присередньої кісточки до присередньої поверхні п’яткової кістки. Від утримувача відходять до заплеснових кісток сполучнотканинні пучки, що розділяють простір під тримачем м’язів-згиначів на три кістково-волокнисті  канали:

  • у першому каналі, який розміщений відразу позаду і знизу присередньої кісточки проходить піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculis tibialis posterioris);
  • у другому  каналі,  який  розміщений  позаду і дещо вбік від першого каналу, проходить піхва сухожилків довгого м’яза-згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);
  • у третьому каналі, що розташований позаду перших двох каналів, проходить піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (vagina tendinum musculi flexoris hallucis longi).

В окремому волокнистому каналі, що розміщений між піхвами сухожилків довгого м’яза-згинача пальців і довгого м’яза-згинача великого пальця, проходять із заднього відділу гомілки на підошву задній судинно-нервовий пучок гомілки – задні великогомілкові артерія і дві вени, а також великогомілковий нерв.

Верхній  тримач  м’язів-розгиначів   (retinaculum  musculorum  extensorum  superius)  розташований в нижній частині переднього відділу гомілки, він натягнутий  між   переднім   краєм   великогомілкової кістки і  бічною  поверхнею  малогомілкової кістки.   Під   цим   тримачем    проходять    сухожилки переднього великогомілкового м’яза, довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’язарозгинача  пальців.

Нижній тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum inferius)  розташований  нижче попереднього, перекидається над сухожилками м’язів передньої групи гомілки у місці їх переходу на тил стопи. Він починається від бічної поверхні п’яткової кістки і розділяється на дві ніжки: верхня прикріплюється  до  присередньої  кісточки,  а  нижня – до човноподібної та присередньої клиноподібної кісток. Від нижнього тримача м’язів-розгиначів до кісток стопи відходять перегородки, які розділяють простір під тримачем на чотири кістково-волокнисті канали:

  • у присередньому каналі проходить піхва сухожилка переднього  великогомілкового  м’яза  (vagina tendinis  musculi  tibialis  anterioris),  яка  простягається  від  верхнього  краю  верхнього  тримача  м’язіврозгиначів до рівня верхівки присередньої кісточки;
  • у середньому каналі розміщена піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi);
  • у наступному, третьому каналі проходять тильні артерія і вени стопи, а також глибокий малогомілковий нерв;
  • у бічному каналі розміщена піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi).

Піхви сухожилків довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’яза-розгинача пальців проходить на тилі стопи до рівня основ плеснових кісток.

Позаду і знизу від бічної кісточки розміщені верхній та нижній тримачі малогомілкових м’язів.

Верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius) проходить від бічної кісточки до бічної поверхні п’яткової кістки.

Нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) прикріплюється до бічної поверхні п’яткової кістки.

У кістково-волокнистому каналі під тримачами малогомілкових м’язів  проходить  спільна  піхва сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium). Спочатку сухожилки обох малогомілкових м’язів розташовані в одній піхві, яка на рівні нижнього тримача малогомілкових м’язів розділяється на дві  піхви для  сухожилків  кожного   м’яза.   Піхва   сухожилка короткого малогомілкового м’яза закінчується на рівні нижнього краю нижнього тримача малогомілкових м’язів. Піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза довша і закінчується на бічному краї стопи на рівні його переходу на підошвову поверхню.

На підошвовій поверхні стопи є ще окрема підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi). Вона проходить у борозні сухожилка довгого малогомілкового  м’яза  кубоподібної  кістки,  прямує  вперед і присередньо до рівня основ перших двох плеснових кісток та присередньої клиноподібної кістки.

Фасція гомілки на рівні надп’ятково-гомілкового

суглоба переходить у тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis), яка має дві пластинки – поверхневу і глибоку. Поверхнева  пластинка фасції дуже  тонка. Глибока пластинка тильної фасції стопи покриває тильні міжкісткові м’язи і зростається з окістям плеснових кісток. Між обома пластинками тильної фасції стопи розташовані сухожилки довгих і коротких м’язів-розгиначів пальців, тильні артерія і вени стопи та глибокий малогомілковий нерв.

На підошві шкіра дуже товста і за допомогою сполучнотканинних пучків з’єднується з підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris), що є похідним поверхневої пластинки підошвової фасції стопи. Підошвовий апоневроз побудований з товстих поздовжніх сполучнотканинних пучків, що починаються від підошвової поверхні п’яткового горба. Цей апоневроз зростається з нижньою поверхнею короткого м’яза-згинача пальців.

На рівні середини плеснових кісток підошвовий апоневроз розширюється, стає тоншим і розділяється на п’ять плоских пучків, що направляються до пальців стопи і вплітаються в їхні волокнисті піхви. Поздовжні пучки підошвового  апоневрозу на рівні головок плеснових кісток укріплені поперечними пучками (fasciculi transversi), утворюючи поверхневу поперечну плеснову зв’язку (lig. metatarsale transversum superficiale).

Глибока пластинка підошвової фасції вкриває квадратний, червоподібні та підошвові міжкісткові м’язи.

На підошві вздовж обох країв короткого м’язазгинача пальців проходять дві борозни – присередня і бічна підошвові борозни. Присередня підошвова борозна (sulcus plantaris medialis) розташована між коротким м’язом-згиначем пальців (збоку) і відвідним м’язом великого пальця (присередньо). У цій борозні проходить присередній судинно-нервовий пучок – присередні підошвові артерія і нерв. Бічна підошвова борозна (sulcus plantaris lateralis) розташована між коротким м’язом-згиначем пальців (присередньо) і відвідним м’язом мізинця (збоку). У цій борозні проходить бічний судинно-нервовий пучок – бічні підошвові артерія і нерв.

Від підошвового апоневрозу  у  стріловій  площині відходять до  глибокої фасціальної пластинки  дві міжм’язові перегородки, що відокремлюють середню групу м’язів підошви від присередньої і бічної, утворюючи три м’язові ложа:

  • у присередньому фасціальному ложі розташовані відвідний і привідний м’язи великого пальця, короткий м’яз-згинач великого пальця; у цьому ложі проходить присередній  судинно-нервовий  пучок;
  • середнє фасціальне ложе розділене фасціальною пластинкою на глибоке (верхнє) і поверхневе (нижнє) фасціальні ложа; у глибокому ложі розміщені підошвові міжкісткові м’язи, червоподібні м’язи, сухожилки довгого  м’яза-згинача  пальців, а також сухожилок довгого малогомілкового м’яза, що оточений власною синовіальною піхвою; у поверхневому ложі розміщений короткий м’яз-згинач пальців і квадратний м’яз підошви;
  • у бічному фасціальному ложі розташовані відвідний м’яз мізинця і короткий м’яз-згинач мізинця.

Через серединне фасціальне ложе між коротким м’язом-згиначем пальців (збоку) і квадратним м’язом підошви (присередньо) проходить бічний судинно-нервовий пучок. На рівні основ плеснових кісток бічна підошвова артерія повертає присередньо, утворюючи підошвову дугу, від якої відходять підошвові плеснові артерії.

На тильній поверхні фаланг пальців стопи сухожилки м’язів-розгиначів розширюються і утворюють тильний апоневроз пальців.

На підошвовій поверхні фаланг пальців стопи розташовані піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis), кожна з яких складається із зовнішнього і внутрішнього шарів.

Зовнішній шар піхв представлений волокнистими піхвами пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які на рівні тіл фаланг складаються з кільцевої частини волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), а  на  рівні  міжфалангових  суглобів – з  хрестоподібної  частини  волокнистої  піхви  (pars cruciformis vaginae fibrosae). Внутрішній шар піхви сухожилків пальців стопи утворений синовіальними піхвами  пальців  стопи  (vaginae  synoviales  digitorum pedis).

У синовіальній піхві великого пальця проходить сухожилок м’яза-згинача великого пальця, який простягається від рівня середини І плеснової кістки до основи кінцевої фаланги. У синовіальних піхвах ІІ–V пальців проходять по два сухожилки – сухожилки довгого і короткого м’язів-згиначів пальців, які простягаються від рівня головок плеснових кісток до основи кінцевих фаланг.