Загальні ознаки хребців

Загальні  ознаки  хребців

 

Хребет дорослої людини – це довгий S-подібно вигнутий стовп, що складається з розташованих один над одним 33–34 хребців. У будові хребців чітко виражена одна з важливих закономірностей будови кісткової системи. Там, де при незначному об’ємі кістки необхідно забезпечити міцність конструкції, зберігаючи її легкість, утворюється губчаста речовина. Тіла хребців побудовані з губчастої речовини, вкритої по периферії тонкою пластинкою щільної речовини. Характерне розташування балок (трабекул) губчастої речовини відповідає лініям стиснення і розтягнення, що забезпечує міцність хребців. Міцність хребтового стовпа, як  системи,  залежить від з’єднань хребців і потужного зв’язкового апарату, який забезпечує йому значну гнучкість та рухливість.

Незалежно  від  відділу  хребта,  майже  всі  хребці гомологічні, тобто мають однакове походження і загальний план будови, обумовлений вертикальним положенням тіла людини. Хребет складається з 7 шийних хребців, 12 грудних хребців, 5 поперекових хребців, 5 крижових хребців та 2–4 куприкових хребців. У немовлят є 33 окремих хребці. У дорослої людини хребці нижнього відділу зростаються, утворюючи крижову кістку і куприк, тому окремих хребців налічується 28.

Хребець (vertebra) складається з тіла хребця (corpus vertebrae), розташованого попереду, яке є його опорною частиною. За тілом розташовується  дуга хребця (arcus vertebrae), що  з’єднується з тілом хребця за допомогою двох ніжок дуги хребця (pedunculi arcus vertebrae). Тіло і дуга  обмежують хребцевий отвір (foramen vertebrale). Отвори всіх хребців формують хребтовий канал (canalis vertebralis), де розташований спинний мозок.

Поверхня тіла хребця, оберненого  до  хребцевого отвору, ввігнута, на ній є живильні отвори, у які входять кровоносні судини. Від дуги хребця відходять 7 відростків, до яких прикріплюються м’язи. По серединній лінії відходить назад непарний найдовший остистий  відросток  (processus  spinosus).  У  лобовій площині праворуч і ліворуч розташовується парний поперечний відросток (processus transversus). Уверх і донизу від дуги спрямовані парні верхні і нижні суглобові відростки (processus articulares superiores et inferiores).

На суглобових відростках є плоскі суглобові поверхні для з’єднання із суміжними хребцями, відповідно верхня суглобова поверхня і нижня суглобова поверхня (facies articularis superior et facies articularis inferior). У шийному відділі хребта площини суглобових поверхонь суглобових відростків розташована майже під кутом 45° до лобової площини. Ці поверхні поступово донизу змінюють свій напрямок у поперековому відділі хребта вони вже розташовані у стріловій площині. Основи суглобових відростків обмежують верхню і нижню хребцеві вирізки (incisurae vertebrales superiores et inferiores). При з’єднанні хребців між собою нижні і верхні хребцеві вирізки двох суміжних хребців утворюють з обох боків міжхребцеві отвори (foramina intervertebralia), через які проходять спинномозкові нерви і кровоносні судини.