Судини малого кола кровообігу.

СУДИНИ МАЛОГО (ЛЕГЕНЕВОГО) КОЛА КРОВООБІГУ

Функція судин малого кола кровообігу (circulus sanguinis minor) полягає у забезпеченні обміну дихальних газів (кисню і вуглекислого газу) між альвеолярним повітрям і кров’ю легеневих капілярів. Система судин малого (легеневого) кола кровообігу складається з легеневого стовбура, що починається від правого шлуночка серця, правої і лівої легеневих артерій, які галузяться в паренхімі легень до гемокапілярів, парних правих і лівих легеневих вен, що виходять з легень і впадають у ліве передсердя. По легеневому стовбурі і легеневих артеріях венозна кров тече із серця в легені, а по легеневих венах артеріальна кров потрапляє з легень у ліве передсердя.

Легеневий стовбур і легеневі артерії

Легеневий стовбур (truncus pulmonalis) виходить з правого шлуночка серця, має довжину 4–6 см і діаметр 3–3,5 см, цілком розташований в осердній порожнині. Отвір і клапан легеневого стовбура проектують на передню стінку грудної порожнини над місцем прикріплення лівого ІІІ ребрового хряща до груднини. Праворуч і позаду від легеневого стовбура міститься висхідна частина аорти, а зліва до нього прилягає ліве вушко серця. Легеневий стовбур йде навскіс догори, ліворуч і назад попереду висхідної аорти. Під дугою аорти на рівні IV–V грудних хребців легеневий стовбур роздвоюється на праву і ліву легеневу артерії, кожна з яких заходить у ворота відповідної легені. Це місце називається роздвоєнням легеневого  стовбура  (bifurcatio  trunci  pulmonalis) і розташоване дещо нижче від роздвоєння трахеї. Між роздвоєнням легеневого стовбура (верхньої поверхні початкової ділянки лівої легеневої артерії) і нижньолівою ділянкою дуги аорти розташована коротка артеріальна зв’язка (lig. arteriosum), довжиною до 1 см і діаметром до 3 мм. Ця зв’язка утворюється після народження дитини, коли заростає артеріальна протока (ductus arteriosus), або протока Боталла, яка сполучає у плодів легеневий стовбур з дугою аорти.

Права легенева артерія (a. pulmonalis dextra) має довжину приблизно 4 см і діаметр 2–2,5 см, йде праворуч, лежить за висхідною частиною аорти і верхньою порожнистою веною. У ворота правої легені права легенева артерія заходить попереду і під правим головним бронхом, де відразу розгалужується на три крупні часткові стовбури: верхні часткові артерії, артерію середньої частки і артерії нижньої частки. Ці артерії, у свою чергу, галузяться по ходу бронхового дерева правої легені на сегментні і часточкові артерії, які в середині часточок галузяться до гемокапілярів, обплітаючи кожну альвеолу.

Верхні часткові артерії (aa. lobares superiores) галузяться у верхній частці правої легені на такі три сегментні артерії:

–             верхівкова сегментна артерія (a. segmentalis apicalis), яка входить у верхівковий сегмент [C1 ];

–             передня сегментна артерія (a. segmentalis anterior), яка входить у передній сегмент [C3]; вона має висхідну і низхідну гілки (rami ascendens et

descendens);

–             передня сегментна артерія (a. segmentalis anterior), яка входить у передній сегмент [C2]; вона

–             задня сегментна артерія (a. segmentalis posterior), яка входить у задній сегмент [C5 ]; вона має висхідну і низхідну гілки (rami ascendens et descendens).

Артерія середньої частки (a. lobaris media) галузиться у середній частці правої легені на такі дві сегментні артерії:

–             присередня сегментна артерія (a. segmentalis medialis), яка входить у присередній сегмент [C5 ];

–             бічна сегментна артерія (a. segmentalis lateralis), яка входить у бічний сегмент [C4  ].

Артерії нижньої частки (aa. lobares inferiores) галузяться  у  нижній  частці  на  такі  п’ять  сегментних артерій:

–             верхня сегментна артерія (a. segmentalis superior), яка входить у верхній сегмент [C6  ];

–             основна частина (pars basalis) розгалужується

в нижній частці на чотири сегментні артерії:

–             передню основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis anterior), яка входить у передній сегмент [C8];

–             бічну основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis lateralis), яка входить у бічний основний сегмент [C9  ];

–             присередню основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis medialis), яка входить у присередній основний (серцевий) сегмент [C7] має висхідну і низхідну гілки (rami ascendens et descendens);

–             задня сегментна артерія (a. segmentalis posterior), яка входить у задній сегмент [C ]; вона має висхідну і низхідну гілки (rami ascendens et descendens);

–             язичкову артерію (a. lingularis), яка розгалужується на:

–             нижню язичкову артерію (a. lingularis inferior),

що входить у нижній язичковий сегмент [C ];

–             верхню язичкову артерію (a. lingularis superior), що входить у верхній язичковий сегмент [C ]. Артерії нижньої частки (aa. lobares inferiores) галузяться у нижній частці лівої легені на п’ять сегментних артерій:

–             верхня сегментна артерія (a. segmentalis superior), яка входить у верхній сегмент [C  ];

–             основна частина (pars basalis) розгалужується в нижній частці на чотири сегментні артерії:

–             передню основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis anterior), яка входить у передній основний сегмент [C];

–             бічну основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis lateralis), яка входить у бічний основний сегмент [C  ];

–             присередню основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis medialis), яка входить у присередній основний (серцевий) сегмент [C   ];

– задню основну сегментну артерію (a. Segmentalis basalis posterior), яка входить у задній основний сегмент [C ].

Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra) коротша і тонша за праву легеневу артерію і є ніби продовженням легеневого стовбура. Вона розташована поперечно справа наліво попереду низхідної аорти і лівого головного бронха, перехрещуючи його, а у воротах лівої легені розташовується над ним. У ділянці кореня лівої легені, відповідно до її двох часток, ліва легенева артерія розгалужується на два крупні стовбури: артерії верхньої частки і артерії нижньої частки. Ці артерії у свою чергу галузяться по ходу бронхового дерева лівої легені на сегментні і часточкові артерії, які всередині часточок галузяться до гемокапілярів, обплітаючи кожну альвеолу.

Артерії верхньої частки (aa. lobares superiores) галузяться у верхній частці лівої легені на п’ять сегментних артерій:

– верхівкова сегментна артерія (a. segmentalis apicalis), яка входить у верхівковий сегмент [C ];

– задню основну сегментну артерію (a. segmentalis basalis posterior), яка входить у задній основний сегмент [C ].

У  паренхімі  легень  під  нутрощевою  плеврою і в ділянці дихальних (альвеолярних) бронхіол дрібні гілочки легеневої артерії і бронхові гілочки грудної частини аорти утворюють міжсистемні анастомози. Це єдине місце у судинній системі, де можливий рух крові найкоротшим шляхом з великого кола кровообігу безпосередньо в мале коло.

У немовлят діаметр легеневого стовбура і легеневих артерій більший за діаметр аорти. У дітей упродовж першого року життя у легені надходить відносно більше крові за рахунок міжсистемних анастомозів, тому легеневі артерії та їхні гілки швидко ростуть.

Легеневі вени

Збагачена киснем у капілярах артеріальна кров збирається у венули, які зливаються в крупніші вени – часточкові, сегментні і часткові. Ці судини проходять уздовж розгалужень бронхового дерева у напрямку воріт легені, формуючи по дві легеневі вени (vv. pulmonales) у кожній легені. Інколи з легені може виходити по 3–5 легеневих вен. Вони несуть артеріальну кров з легень у ліве передсердя.

Із нижньопередньої ділянки воріт правої легені виходять верхня права легенева вена (v. pulmonalis dextra superior) і нижня права легенева вена (v. pulmonalis dextra  inferior). Причому верхня права легенева вена більша за діаметром за нижню вену, бо по ній відтікає кров від верхньої і середньої часток правої легені. Над обома венами у ворота легені проходить права легенева артерія, а позаду і зверху неї – правий головний бронх.

Із нижньопередньої ділянки воріт лівої легені виходить верхня ліва легенева вена (v. pulmonalis sinistra superior) і нижня ліва легенева вена (v. pulmonalis sinistra inferior), що більша за діаметром за верхню вену. Над обома венами у ворота легені проходять дещо позаду від них лівий головний бронх, а над ним – ліва легенева артерія. Праві легеневі вени проходять майже горизонтально ліворуч, позаду верхньої порожнистої вени, правого передсердя і висхідної частини аорти. Ліві легеневі вени коротші за праві, проходять майже горизонтально праворуч, попереду низхідної частини аорти. Праві і ліві легеневі вени пронизують осердя (перикард) і впадають окремо  у  ліве  передсердя  в  ділянці  його  верхньонижньої стінки. Кінцеві відділи легеневих вен вкриті епікардом (нутрощевою пластинкою серозного осердя). Легеневі вени не містять клапанів.

Верхня права легенева вена (v. pulmonalis superior dextra) формується внаслідок злиття чотирьох вен і збирає кров від верхньої і середньої часток правої легені, відповідно від п’ятьох сегментів.

Від трьох сегментів [C] верхньої частки правої легені кров відтікає по трьох притоках:

–             верхівковій вені, або верхівковій гілці (v. apicalis; r. apicalis), яка формується внаслідок злиття внутрішньосегментної частини (pars intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

–             передньої вени, або передньої гілки (v. anterior; r. anterior), яка  формується  внаслідок злиття внутрішньосегментної  частини  (pars  intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

задньої вени, або задньої гілки (v. posterior; r. posterior), яка формується внаслідок злиття підчасткової частини (pars infralobaris) і внутрішньо часткової (між сегментарної частини) частини – pars intralobaris (intersegmentalis).

Від двох сегментів середньої частини правої легені кров відтікає по вені середньої частки, або гілці середньої частки (v. Lobi medii; r. Lobi medii),яка формується вначлідок злиття бічної частини (pars lateralis) і при середньої частини (pars medialis).

Нижня права легенева вена (v. Pulmonalis dextra inferior) збирає кров від п’яти сегментів нижньої частки правої легені, формуючись відповідно  здвох крупних вен:

– верхньої вени, або верхньої гілки (v. superior; r. superior), яка збирає кров від верхнього сегмента і формується внаслідок злиття  внутрішньосегментної частини (pars intersegmentalis);

–             загальної основної вени (v. basalis communis), що збирає кров від  усіх  основних  сегментів [C] нижньої частки і формується при злитті двох основних вен:

–             верхньої основної вени (v. basalis superior), в яку впадає передня основна вена, або передня основна гілка (v. basalis anterior; r. basalis anterior), що у свою чергу утворюється при злитті внутрішньосегментної  частини  (pars  intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

–             нижньої основної вени (v. basalis inferior).

Загальна основна вена, з’єднуючись з верхньою веною, формує нижню праву легеневу вену.

Верхня ліва легенева вена (v. pulmonalis sinistra superior) збирає кров від п’яти сегментів [C] верхньої частки лівої легені, формуючись із трьох крупних вен:

–             верхівковозадньої вени, або верхівковозадньої гілки (v. apicoposterior; r. apicoposterior), яка формується внаслідок злиття внутрішньосегментної частини  (pars intrasegmentalis)  і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

–             передньої вени, або передньої гілки (v. anterior; r. Anterior), яка формується при злитті внутрішньосегментної  частини  (pars  intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

язичкової вени, або язичкової гілки (v. lingularis;

  1. r. lingularis), яка формується при злитті верхньої частини (pars superior) і нижньої частини (pars inferior);

Нижня ліва легенева вена (v. pulmonalis sinistra inferior) збирає кров від п’яти сегментів [C] ниж-ньої частки лівої легені, вона більша за діаметром за верхню ліву легеневу вену і формується з двох круп-них вен:

– верхньої вени, або верхньої гілки (v. superior;r. superior), яка збирає кров з верхнього сегмента [C] і формується при злитті внутрішньосегментної частини (pars intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis)

–             загальна основна вена (v. basalis communis), що збирає кров від усіх основних сегментів [C   ] нижньої частки і формується при злитті двох основних вен:

–             верхньої основної вени (v. basalis superior), в яку впадає передня основна вена, або передня основна гілка (v. basalis anterior; r. basalis anterior), що у свою чергу утворюється при злитті внутрішньосегментної  частини  (pars  intrasegmentalis) і міжсегментної частини (pars intersegmentalis);

–             нижньої основної вени (v. basalis inferior).

Загальна основна вена з’єднується з верхньою веною і формує нижню ліву легеневу вену.

Кожна частка легень має свої ворота круглої чи овальної форми, через які входять відповідні часткові артерії і бронхи, а виходять часткові вени. Ворота кожної частки формують ворота легені.

У правій легені крізь ворота верхньої частки проходять по 2–3 артеріальні і венозні судини і один бронх. У ворота середньої частки правої легені входять дві артерії і один бронх, а виходять дві вени. Крізь ворота нижньої частки переважно проходять по дві артерії і вени та два бронхи.

У лівій легені через ворота верхньої частки проходять 3–4 гілки легеневої артерії, 2–3 гілки легеневих вен і переважно два бронхи. Крізь ворота нижньої частки переважно проходять три артерії, 2–3 вени і два бронхи.