Внутрішня сонна артерія.

Внутрішня сонна артерія

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є ніби продовженням загальної сонної артерії, бере початок від її роздвоєння на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. Гілки внутрішньої сонної артерії кровопостачають головний мозок, орган зору, слизову оболонку барабанної і носової порожнин.

Із топографічних міркувань у внутрішній сонній артерії виділяють чотири частини: шийну, кам’янисту, печеристу і мозкову.

Шийна частина (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії починається сонною пазухою (sinus caroticus), прямує вверх до зовнішнього отвору сонного каналу на зовнішній основі черепа між глоткою і внутрішньою яремною веною. Спочатку внутрішня сонна артерія проходить збоку і позаду, а вверху – присередньо від зовнішньої сонної артерії. Позаду та збоку від внутрішньої сонної артерії міститься симпатичний стовбур і блукаючий нерв, спереду і збоку – під’язиковий нерв, а вище від нього – язико-глотковий нерв. Від шийної частини переважно ніякі гілочки не відходять.

Кам’яниста частина (pars petrosa) внутрішньої сонної артерії проходить у сонному каналі скроневої кістки, повторюючи відповідно його хід. У сонному каналі від внутрішньої сонної артерії відходять декілька сонно-барабанних артерій (aa. caroticotympanicae), які по однойменних канальцях заходять у барабанну порожнину і живлять її слизову оболонку, анастомозуючи з гілками передньої барабанної артерії. У цій ділянці відходить також тоненька артерія крилоподібного каналу  (a.  canalis  pterygoidei),  яка  заходить у крилоподібний канал і анастомозує з однойменною гілкою низхідної піднебінної артерії.

Вийшовши із сонного каналу в порожнину черепа через його внутрішній отвір, внутрішня сонна артерія повертає вверх, а потім вперед, лягає в сонну борозну клиноподібної кістки, пронизуючи печеристу пазуху твердої оболони головного мозку. Тому цей відділ внутрішньої сонної артерії називають печеристою частиною (pars cavernosa).

Від печеристої частини внутрішньої сонної артерії відходять наступні гілки:

–             основна і крайова гілки намету (rr. basalis et marginalis tentorii), які кровопостачають намет мозочка;

–             оболонна гілка (r. meningeus), що живить найближчу ділянку твердої оболони головного мозку;

–             гілка печеристої пазухи (r. sinus cavernosi), яка живить однойменну похідну твердої оболони – печеристу пазуху;

–             нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior), яка кровопостачає найважливішу залозу внутрішньої секреції – гіпофіз;

–             гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales), які живлять однойменний вузол трійчастого нерва (V черепний нерв);

–             гілки нервів (rr. nervorum), що кровопостачають черепні нерви.

Мозкова частина (pars cerebralis) внутрішньої сонної артерії починається після її виходу із печеристої пазухи. Артерія відразу повертає догори, і на рівні зорового каналу від неї відходить очна артерія, яка через цей канал заходить в очну ямку. Вище, на рівні верхівки переднього нахиленого відростка клиноподібної кістки, внутрішня сонна артерія розгалужується на кінцеві гілки – передню і середню мозкові артерії, передню артерію судинного сплетення, задню сполучну артерію.

Печериста і мозкова частини внутрішньої частини сонної артерії на бічній проекції мають S-подібну форму, тому цю ділянку артерії називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum). Цей термін використовують в клініці, зокрема в нейрохірургії. Є різні варіанти сифона сонної артерії – від подвійної S-подібної форми до випрямленої, які добре

 Очна артерія

Очна артерія (a. ophthalmica) відходить від мозкової частини внутрішньої сонної артерії і через зоровий канал клиноподібної кістки входить в очну ямку. В зоровому каналі вона розташована збоку від зорового нерва. Увійшовши в очну ямку, очна артерія огинає збоку і зверху очний нерв, проходячи між ним і верхнім прямим м’язом очного яблука. Потім прямує вздовж присередньої стінки орбіти до присереднього кута ока, де розгалужується на кінцеві гілки – надблокову артерію і артерію спинки носа.

Від очної артерії послідовно відходять такі артерії:

–             центральна артерія сітківки (a. centralis retinae) відходить на початку очної артерії, йде вперед уздовж зорового нерва. Артерія має дві частини: позаочну і внутрішньоочну частини (partes extraocularis et intraocularis). Приблизно за 1 см від заднього полюса очного яблука центральна артерія сітківки проникає в товщу зорового нерва і входить по ньому в очне яблуко в ділянці заглибини диска зорового нерва, де променеподібно розгалужується в судинній оболонці під сітківкою (детально про судини ока див. у другому томі підручника розділ “Око та структури утворів”);

–             сльозова  артерія  (a. lacrimalis) відходить  від очної артерії в ділянці зорового каналу, проходить вперед уздовж верхнього краю бічного прямого м’яза очного яблука, розгалужується у сльозовій залозі і живить її. Від цієї артерії відходять бічні повікові артерії (aa. palpebrales laterales), які живлять бічні ділянки верхньої і нижньої повік. Від сльозової артерії також відходить сполучна гілка з середньою оболонною артерією (r. аnastomoticus cum a. meningea media), що анастомозує сполучною гілкою зі сльозовою артерією (гілка верхньощелепної артерії);

–             задні короткі і довгі війкові артерії (aa. ciliares posteriores breves et longae) йдуть вздовж зорового нерва, заходять у білкову оболонку очного яблука і розгалужуються в його судинній оболонці;

–             м’язові артерії (aa. musculares) розгалужуються у зовнішніх м’язах очного яблука і живлять їх. Від м’язових артерій відходять декілька гілок:

–             передні війкові артерії (aa. ciliares anteriores), переважно їх є 5–6 (інколи вони відходять і від сльозової артерії), заходять в білкову оболонку в ділянці переднього сегмента очного яблука і розгалужуються у товщі райдужки;

–             передні артерії сполучної оболонки (aa. conjunctivales  anteriores)  кровопостачають  передні  відділи  сполучної  оболонки  очного  яблука (кон’юнктиву);

–             надбілково-оболонкові артерії (aa. episclerales) живлять білкову оболонку (склеру) очного яблука і структури надбілково-оболонкового простору в очній ямці;

–             надочноямкова артерія (a. supraorbitalis) проходить вперед і присередньо між верхньою стінкою очної ямки і м’язом-підіймачем верхньої повіки. Потім артерія огинає надочноямковий край лобової кістки, проходячи через надочноямковий отвір  або  очноямкову  вирізку,  прямує  вверх і розгалужується в тканинах лобової ділянки. Надочноямкова артерія кровопостачає коловий м’яз ока, лобове черевце потилично-лобового м’яза і шкіру лобової ділянки, її гілки анастомозують з гілками поверхневої скроневої артерії. Губчаткова гілка (r. dіploicus) надочноямкової артерії живить губчатку (диплое) лобової луски;

–             передня решітчаста артерія (a. ethmoidalis anterior) відходить від очної артерії на рівні середини очної ямки, проходить через передній решітчастий отвір на присередній стінці очної ямки і заходить у передню черепну ямку в ділянці дірчастої пластинки решітчастої кістки (дуже часто  решітчасті  отвори  відкриваються у верхній відділ носової порожнини), де розгалужується на такі гілки:

–             передня оболонна гілка (r. meningeus anterior) живить тверду оболону головного мозку в ділянці передньої черепної ямки і анастомозує з гілками середньої оболонної артерії (гілки верхньощелепної артерії);

–             передні перегородкові гілки (rr. septales anteriores) проходять у носову порожнину через дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки і кровопостачають слизову оболонку, хрящову і кісткову тканину носової перегородки, утворюючи анастомози із задніми перегородковими гілками клино-піднебінної артерії (гілка верхньощелепної  артерії);

–             передні бічні носові гілки (rr. nasales anteriores laterales) проходять у носову порожнину через дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки і живлять слизову оболонку і тканини передньої частини бічної стінки носової порожнини (зокрема носових раковин), а також передніх і середніх решітчастих комірок. Ці гілки анастомозують з гілками задньої бічної носової артерії, що відходять від клино-піднебінної артерії (гілка верхньощелепної артерії);

–             задня решітчаста артерія (a. ethmoidalis posterior) відходить від очної артерії в задній ділянці очної ямки, проходить через задній решітчастий отвір на присередній стінці орбіти і кровопостачає слизову оболонку та кісткову тканину задніх решітчастих комірок решітчастої кістки, а також верхні відділи бічної стінки носової порожнини і носової перегородки, анастомозуючи з гілками інших артерій;

–             присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales) прямують до присереднього кута ока, де верхня і нижня їхні гілки заходять у товщу відповідно верхньої і нижньої повік, проходять вбік   паралельно   до   канта   відповідної   повіки і анастомозують з бічними повіковими артеріями сльозової артерії. При цьому утворюються верхня  і  нижня  повікові  дуги  (arcus  palpebrales superior et inferior), забезпечуючи кровопостачання усіх структур верхньої і нижньої повік. Окрім того, від присередніх повікових артерій відходять  задні артерії сполучної оболонки (aa. conjunctivales posteriores), які живлять задні відділи сполучної оболонки (кон’юнктиви) очного яблука;

–             надблокова артерія (a. supratrochlearis) є кінцевою гілкою очної артерії, проходить присередньо від надочноямкової артерії, виходить з однойменним нервом з очної ямки через лобовий отвір (чи лобову вирізку) лобової луски, повертає вверх і розгалужується в тканинах присередньої частини лобової ділянки, кровопостачаючи шкіру і м’язи. Гілки цієї артерії анастомозують  з  гілками  однойменної  артерії з протилежного боку;

–             артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) є другою кінцевою гілкою очної артерії, йде вперед до присереднього кута ока, пронизує коловий м’яз ока, проходить над присередньою зв’язкою, віддає гілку до сльозового мішка і тканин присереднього кута ока і розгалужується у верхній ділянці спинки носа. Артерія спинки носа утворює анастомоз з кутовою артерією (кінцева гілка лицевої артерії). Отже, в ділянці спинки носа функціонує анастомоз між системами внутрішньої і зовнішньої сонних артерій.

Підійшовши до нижньої поверхні головного мозку в ділянці зорового перехрестя, внутрішня сонна артерія розгалужується на чотири кінцеві гілки: передню артерію судинного сплетення, передню мозкову артерію, середню мозкову артерію і задню сполучну артерію. Ці артерії кровопостачають головний мозок, тому вони називаються артеріями головного  мозку  (аrteriae encephali).

Артерії головного мозку

Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) є тонкою судиною, що відходить від задньої поверхні внутрішньої сонної артерії, прямує назад і вбік вздовж ніжки мозку, підходить до передньонижньої ділянки скроневої частки, входить в її товщу і розгалужується, зокрема в стінках нижнього рогу бічного шлуночка. Гілки судинного сплетення бічного шлуночка (rr. choroidei ventriculi lateralis) цієї артерії входять у нижній ріг бічного шлуночка, де формують судинне сплетення бічного шлуночка (plexus choroideus ventriculi lateralis). Гілки судинного сплетення третього шлуночка (rr. choroidei ventriculi tertii) прямують з бічного шлуночка через міжшлуночковий отвір (отвір Монро) у третій шлуночок, формуючи судинне сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii).

Від передньої артерії судинного сплетення відходять численні гілки, які живлять сіру і білу речовини головного мозку, вони називаються відповідно до структур головного мозку, які вони кровопостачають, а саме:

–             гілки передньої пронизаної речовини (rr. substantiae perforatae anterioris);

–             гілки перехрестя (rr. chiasmatici);

–             гілки зорового шляху (rr. tractus optici);

–             гілки бічного колінчастого тіла (rr. corporis geniculati lateralis);

–             гілки коліна внутрішньої капсули (rr. genus capsulae internae);

–             гілки задньої ніжки внутрішньої капсули (rr. cruris posterioris capsulae internae);

–             гілки засочевицеподібної частини внутрішньої капсули (rr. partis retrolentiformis capsulae internae);

–             гілки блідої кулі (rr. globi pallidi);

–             гілки хвоста хвостатого ядра (rr. caudae nuclei caudati);

–             гілки морського коника (rr. hippocampi);

–             гілки гачка (rr. uncales);

–             гілки мигдалеподібного тіла (rr. corporis amygdaloidei);

–             гілки ядер таламуса і гіпоталамуса (rr. nucleorum thalami et hypothalami);

–             гілки чорної речовини (rr. substantiae nigrae);

–             гілки червоного ядра (rr. nuclei rubri);

–             гілки ніжок великого мозку (rr. cruris cerebri).

Передня  мозкова  артерія  (a.  cerebri  anterior) є крупною кінцевою гілкою внутрішньої сонної артерії .  Вона  проходить  вперед і присередньо над зоровим нервом, повертає вверх і заходить у поздовжню щілину великого мозку на присередню поверхню його півкулі. Потім передня мозкова артерія огинає коліно мозолистого тіла, повертає назад і прямує в борозні мозолистого тіла (по присередній поверхні півкулі великого мозку) до тім’яно-потиличної борозни. На  рівні  зорового перехрестя права і ліва передні мозкові артерії з’єднуються між собою своєрідним шунтом – передньою сполучною артерією (a. communicans anterior), забезпечуючи надійне кровопостачання головного  мозку.

Численні гілки передньої мозкової артерії живлять тканину головного мозку з боку присередньої поверхні лобової, тім’яної і частково потиличної часток, верхню частину верхньобічної і частково нижньої поверхонь півкулі великого мозку (кора, біла речовина), коліно і стовбур мозолистого тіла, нюхову цибулину, нюховий шлях і передню пронизану речовину, частково основні (базальні) ядра.

Із топографічних міркувань передню мозкову артерію поділяють на дві частини: передсполучну (сегмент А1) і засполучну (сегмент А2).

Передсполучна частина, або сегмент А1 (pars precommunicalis; segmentum A1) є початковим відділом передньої мозкової артерії, включаючи передню сполучну артерію.

Від передсполучної частини (сегмента А1) відходять  передньоприсередні  центральні  артерії (aa. centrales anteromediales), які живлять нижньоприсередні ділянки лобової частини півкулі великого мозку і прилеглих структур. Ці артерії мають гілки:

–             ближчі присередні смугасті артерії (aa. striatae mediales proximales);

–             надзорова артерія (a. supraoptica);

–             передні пронизні артерії (aa. perforantes anteriores);

–             передзорові артерії (aa. preopticae).

Передня сполучна артерія (a. communicans anterior) з’єднує між собою праву і ліву передні мозкові артерії на рівні зорового перехрестя. Від неї відходять передньоприсередні центральні артерії (aa. centrales anteromediales), гілочки яких живлять відповідні структури головного мозку, зокрема це такі гілки:

–             надперехресна артерія (a. suprachiаsmatica);

 

–             серединна  спайкова  артерія  (a.  commissuralis mediana);

–             серединна мозолиста артерія (a. callosa mediana). Засполучна частина, або сегмент А2 (pars postcommunicalis; segmentum A2) є дистальним відділом передньої мозкової артерії. Від цієї частини відходять такі гілки:

– дальша присередня смугаста артерія (a. striata medialis distalis), яка живить нижньозадню ділянку лобової частки півкулі великого мозку;

–             присередня лобово-основна артерія, або присередня очноямкова лобова артерія (a. frontobasalis medialis; a. orbitofrontalis medialis) живить структури головного мозку в ділянці нижньоприсереднього краю лобової частки;

–             лобова полюсна артерія (a. polaris frontalis) відходить від передньої мозкової артерії під коліном мозолистого тіла, живить присередню ділянку передньої частини лобової частки півкулі великого мозку;

–             мозолисто-крайова артерія (a. callosomarginalis) відходить від передньої мозкової артерії на початку стовбура мозолистого тіла, заходить в борозну пояса і по ній прямує назад до прицентральної часточки. Від мозолисто-крайової артерії відходять:

–             передньоприсередня, проміжно-присередня і зад-

ньоприсередня лобові гілки (rr. frontales anteromedialis, intermediomedialis et posteromedialis), які живлять присередню ділянку задньоверхньої частини лобової частки півкулі великого мозку;

–             поясні гілки (rr. cingulares), які кровопостачають

поясну звивину;

–             прицентральні гілки (rr. paracentrales), які живлять передню прицентральну звивину прицентральної часточки (лобова звивина);

–             навколомозолиста артерія (a. pericallosa) є кінцевою ділянкою передньої мозкової артерії, що проходить назад у борозні мозолистого тіла, перед валиком мозолистого тіла вона повертає вверх, заходить у кінцеву ділянку борозни пояса і йде по ній попереду передклина до верхнього краю півкулі великого мозку, віддаючи наступні  гілки:

–             прицентральні гілки (rr. paracentrales), які живлять задню прицентральну звивину прицентральної часточки (тім’яна частка);

–             передклинні гілки (rr. precuneales) є кінцевими судинами навколомозолистої артерії, які кровопостачають передклин і задню прицентральну звивину (тім’яна частка);

–             тім’яно-потиличні гілки (rr. parietooccipitales) анастомозують з однойменними гілками задньої мозкової артерії, кровопостачаючи присередню ділянку задньої частини тім’яної частки і передньої частини потиличної частки (клина).

Середня мозкова артерія

Середня мозкова артерія (a. cerebri media) є найкрупнішою кінцевою гілкою внутрішньої сонної артерії,  ніби  її  продовженням .  Вона прямує вбік, заходить в глибину бічної борозни (борозни Сільвія) півкулі великого мозку, прямуючи по ній вверх і назад, і виходить на верхньобічну поверхню півкулі. Ця артерія живить верхньобічні ділянки лобової, тім’яної і скроневої часток півкулі великого мозку (кору, частково основні ядра і білу речовину).

Із топографічних міркувань середню мозкову артерію поділяють на три частини: клиноподібну частину, або горизонтальну частину (сегмент М1); острівцеву частину (сегмент М2); нижні і верхні кінцеві гілки, або нижні і верхні кіркові гілки (сегмент М2).

Клиноподібна частина, або горизонтальна частина – сегмент М1 (pars sphenoidalis; pars horizontalis – segmentum M1) прилягає до великого крила клиноподібної кістки, йде горизонтально і вбік. На початку від неї відходять пронизні гілки (rr. perforantes), які заходять у передню пронизану речовину основної частини кінцевого мозку.

Від клиноподібної частини (сегмента М1) послідовно відходять такі судини:

–             передньобічні центральні артерії (aa. centrales anterolaterales), які живлять передній відділ лобової частки збоку верхньобічної і нижньої поверхонь. Від цієї артерії відходять ближчі і дальші смугасті гілки (rr. proximales et distales laterales striati), які кровопостачають смугасте тіло основної частини кінцевого мозку;

–             скронева полюсна артерія (a. polaris temporalis) своїми численними гілками живить ділянку скроневого полюса скроневої частки півкулі великого мозку. Ця судина може відходити безпосередньо від передньої скроневої артерії;

–             передня скронева артерія (a. temporalis anterior) кровопостачає передню ділянку скроневої частки півкулі великого мозку.

Острівцева частина – сегмент М2 (pars insularis – segmentum M2) є невеликою ділянкою середньої мозкової артерії, що прилягає до острівцевої частки (острівця). Від цієї частини відходять острівцеві артерії (aa. insulares), які кровопостачають тканину острівцевої частки півкулі великого мозку.

Майже посередині бічної борозни середня мозкова артерія розгалужується на верхні і нижні кінцеві гілки, які живлять верхньобічні ділянки лобової, тім’яної, скроневої і частково потиличної часток півкулі великого мозку.

Нижні кінцеві гілки, або нижні кіркові гілки – сегмент М2 (rr. terminales inferiores; rr. corticales inferiores – segmentum M2), проходять вздовж  бічної борозни, від них відходять такі судини:

– передня,  середня  і  задня  скроневі  гілки (rr. temporales anterior, medius et posterior) виходять з бічної борозни, йдуть донизу по верхньо-бічній поверхні скроневої частки, галузяться і кровопостачають скроневу частку півкулі великого мозку;

–             скронево-потилична гілка (r. temporooccipitalis) живить верхньобічну ділянку задньої частини скроневої і передньої частини потиличної часток півкулі великого мозку;

–             гілка кутової звивини (r. gyri angularis) кровопостачає однойменну звивину потиличної частки півкулі великого мозку.

Верхні кінцеві гілки, або верхні кіркові гілки – сегмент М2 (rr. terminales superiores; rr. corticales superiores – segmentum M2) проходять уздовж бічної борозни, від них послідовно відходять наступні судини:

–             бічна лобово-основна артерія, або бічна очно-

ямково-лобова артерія (a. frontobasalis lateralis;

  1. orbitofrontalis lateralis) повертає вперед і йде по нижньобічному краю лобової частини, її гілки кровопостачають нижньобічну ділянку лобової частки півкулі великого мозку;

–             передлобова артерія  (a.  prefrontalis)  виходить з бічної борозни, йде вверх, приблизно посередині верхньобічної  поверхні лобової частки, а  її гілки кровопостачають прилеглі ділянки лобової частки півкулі великого мозку;

–             артерії передцентральної, центральної і зацентральної борозни (aa. sulci precentralis, centralis et postcentralis) виходять з бічної борозни і послідовно заходять в однойменні борозни півкулі великого мозку, де відповідно галузяться. Ці три артерії живлять верхньобічні ділянки задньої частини лобової і передньої частини тім’яної часток півкулі великого мозку;

–             передня і задня тім’яні артерії (aa. parietales anterior et posterior) є кінцевими гілками середньої мозкової артерії, виходять з бокової борозни, галузяться і кровопостачають верхньобічну ділянку задньої частини тім’яної частки.

Задня сполучна артерія

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відгалужується від внутрішньої сонної артерії відразу після відходження від неї очної артерії. Ця артерія прямує назад і дещо присередньо, з’єднуючись із задньою мозковою артерією, що відходить від основної артерії (із системи підключичної артерії), і утворює артеріальний анастомоз між системами внутрішньої сонної артерії і підключичної артерії.

Від задньої сполучної артерії відходять такі тонкі короткі гілки:

–             задньоприсередні центральні артерії (aa. centrales posteromediales), які своїми передніми і задніми гілками (rr. anteriores et posteriores) живлять на нижній поверхні прилеглі ділянки головного мозку;

–             гілка перехрестя (r. chiasmаticus) живить зорове перехрестя гіпоталамуса;

–             артерії сірого горба (aa. tuberis cinerei), які своїми присередніми і бічними гілками (rr. mediales et laterales) кровопостачають сірий горб гіпоталамуса;

–             таламо-горбова  артерія  (a.  thalamotuberalis) живить передній горб таламуса;

–             підталамічна гілка (r. hypothalamicus) кровопостачає прилеглу ділянку гіпоталамуса;

–             сосочкоподібні артерії (aa. mamillares) живлять сосочкове тіло гіпоталамуса;

–             гілка окорухового нерва (r. nervi oculomotorii) живить початкову ділянку однойменного черепного нерва.

 

Хребтова артерія

Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного  відростка VII шийного хребця. В ній виділяють чотири частини: передхребтову, поперечну або шийну, атлантову і внутрішньочерепну.

Передхребтова частина (pars prevertebralis) коротка, йде вверх позаду загальної сонної артерії у драбинчасто-хребтовому каналі (canalis scalenovertebralis), який обмежений: присередньо – довгим м’язом шиї; збоку – переднім драбинчастим м’язом; спереду – передхребтовою пластинкою шийної фасції; ззаду – середнім драбинчастим м’язом та передніми міжпоперечними м’язами шиї. Драбинчасто-хребтовий канал вперше описаний українськими клініцистами і морфологами (В. Ф. Москаленко та співавтори, 2009) як місце можливої компресії хребтової артерії, наслідком чого є розвиток спінальної ішемії, вертебробазилярної недостатності та гіпоталамічного синдрому.

Поперечна частина, або шийна частина (pars transversaria; pars cervicalis) хребтової артерії найдовша, проходить через поперечні отвори поперечних відростків VI–II шийних хребців. Від цієї частини хребтової артерії відходять:

–             спинномозкові гілки (rr. spinales), які через міжхребцеві отвори заходять у хребтовий канал, де розгалужуються  на:

–             передні і задні корінцеві гілки (rr. radiculares anteriores et posteriores), які проходять вздовж відповідного спинномозкового корінця і живлять його, але не доходять до спинномозкових артерій;

–             сегментні артерії спинного мозку (aa. medullares segmentales), які проходять вздовж переднього корінця, досягають передньої спинномозкової артерії і анастомозують з нею, формуючи артеріальне сплетення спинномозкової м’якої оболони, та живлять посегментно спинний мозок, а також тіла відповідних хребців;

–             м’язові гілки (rr. musculares) кровопостачають глибокі м’язи шиї.

Атлантова частина (pars atlantica) хребтової артерії починається від рівня виходу її з поперечного отвору ІІ шийного хребця, повертає вбік і проходить через поперечний отвір атланта (І шийного хребця). Вийшовши з цього отвору, артерія йде присередньо по борозні хребтової артерії атланта, пронизує  задню атланто-потиличну перетинку та спинномозкову тверду оболону і заходить через великий отвір потиличної кістки в порожнину черепа у підпавутинний простір.

Внутрішньочерепна частина (pars intracranialis) хребтової артерії йде вверх і присередньо по схилу потиличної кістки та передньобічній поверхні довгастого мозку, наближаючись до однойменної  артерії протилежного боку. На рівні заднього краю моста головного мозку права і ліва хребтові артерії зливаються між собою, утворюючи одну основну артерію, яка проходить вперед по основній борозні на передній поверхні моста. На рівні переднього краю моста основна артерія роздвоюється на праву і ліву задні мозкові артерії, кожна з яких дугоподібно повертає вбік і назад.

Від внутрішньочерепної частини хребтової артерії відходять послідовно такі судини:

–             оболонні гілки (rr. meningei), вони кровопостачають тверду оболону головного мозку в ділянці задньої черепної ямки;

–             задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli) відходить від хребтової артерії на рівні нижнього кінця оливи, огинає довгастий мозок, йде вбік і розгалужується в нижньозадньому відділі півкулі мозочка, кровопостачаючи його.

Від задньої нижньої мозочкової артерії відходять такі гілки:

–             задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) огинає довгастий мозок, заходить у хребтовий канал і опускається по задній поверхні спинного мозку вздовж задньобічної борозни до кінського хвоста. Численні гілки задньої спинномозкової артерії анастомозують з гілками протилежної задньої спинномозкової артерії, а також зі спинномозковими гілками хребтової,  задніх  міжребрових,  поперекових і бічної крижової артерій, формуючи артеріальне сплетення спинномозкової м’якої оболони. Ця артерія забезпечує посегментне живлення задньобічної ділянки спинного мозку, а також кровопостачає спинномозкові оболони. Часто задня спинномозкова артерія безпосередньо відходить від хребтової артерії;

–             гілка мигдалика мозочка (r. tonsillae cerebelli)

живить мигдалик мозочка;

–             гілка судинного сплетення четвертого шлуночка (r.  сhoroideus  ventriculi  quarti)  заходить у порожнину четвертого шлуночка, формуючи судинне  сплетення;

–             передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) відходить від присередньої поверхні хребтової артерії на рівні переднього краю великого отвору потиличної кістки. Вона прямує вниз і присередньо, а на рівні перехрестя пірамід довгастого мозку з’єднується з протилежною однойменною артерією, утворюючи одну передню спинномозкову артерію. Ця артерія йде вниз по передній серединній щілині спинного мозку до кінця його кінцевої нитки. Її численні гілки анастомозують з гілками задніх спинномозкових артерій, а також із спинномозковими гілками хребтової, задніх міжребрових, поперекових і бічних крижових артерій, формуючи артеріальне сплетення спинномозкової м’якої оболони. Від передньої спинномозкової артерії вглиб спинного мозку до його правої та лівої половин посегментно відходять центральні гілки (rr. centrales). Передня спинномозкова артерія забезпечує посегментне живлення передньобічної і глибокої ділянок спинного мозку, а також кровопостачає спинномозкові оболони;

–             присередні і бічні мозкові гілки (rr. medullares mediales et laterales) живлять довгастий мозок.

Отже, спинний мозок живлять три артеріальні магістралі – передня, права і ліва задні спинномозкові артерії, що відходять від хребтової артерії (із системи підключичних артерій), а також спинномозкові гілки хребтових, задніх міжребрових, поперекових і бічних крижових артерій. Численні гілки цих артерій анастомозують між собою, утворюючи густе артеріальне сплетення спинномозкової м’якої оболони, гілки якого кровопостачають посегментно спинний мозок, мозкові оболони, а також тіла хребців.

Основна артерія

Основна артерія (a. basilaris) утворюється при злитті правої і лівої хребтових артерій на рівні заднього краю мосту головного мозку. Вона проходить по основній борозні мосту і на рівні його переднього краю роздвоюється на праву і ліву задні мозкові артерії.

Від основної артерії послідовно відходять такі парні судини:

–             передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebellі) інколи може відходити від хребтової артерії, йде вбік і догори до мозочка, розгалужується і живить передньонижню ділянку мозочка. Від цієї артерії відходить артерія лабіринту (a. labyrinthi), яка заходить через внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий хід (там проходить разом з присінково-завитковим нервом), проникає у внутрішнє вухо і кровопостачає його структури;

–             артерії мосту (aa. pontis) розгалужуються на присередні і бічні гілки (rr. mediales et laterales), які входять у товщу мосту і живлять його;

–             середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae) живлять середній мозок;

–             верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli)

відходить від основної артерії біля переднього краю мосту, йде вбік і назад, огинаючи ззовні ніжки  мозку,  розгалужується  на  присередню і бічну гілки (rr. medialis et lateralis), які живлять верхню частину півкулі мозочка, а деякі гілочки беруть участь у формуванні судинного сплетення третього шлуночка. Від присередньої гілки верхньої мозочкової артерії відходять верхня артерія черв’яка (a. vermis superior), яка кровопостачає черв’як мозочка.

Задня мозкова артерія

Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) є парною – правою і лівою кінцевими гілками основної артерії. Бере початок після її роздвоєння на рівні переднього краю мосту. Вона дугоподібно згинається, йде вбік і назад, огинає збоку ніжки мозку і прямує назад по нижньоприсередньому краю півкулі великого мозку. Задня мозкова артерія розгалужується на нижній поверхні скроневої і потиличної часток, а також на присередній поверхні потиличної частки. Ця артерія кровопостачає потиличну частку і нижню частину скроневої частки півкулі великого мозку (кору, білу речовину), основні ядра, середній і проміжний мозок, ніжки мозку. У праву і ліву задні мозкові артерії впадають відповідно права і ліва задні сполучні артерії (гілки правої і лівої внутрішніх сонних артерій), в результаті чого на нижній поверхні головного мозку утворюється артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – коло Віллізія, гілки якого надійно забезпечують кровопостачання головного мозку.

Із топографічних міркувань задню мозкову артерію поділяють на чотири відділи (сегменти): передсполучну частину – сегмент Р1, засполучну частину – сегмент Р2, бічну потиличну артерію – сегмент Р3, присередню потиличну артерію – сегмент Р4 4.

Передсполучна частина – сегмент Р1 (pars precommunicalis – segmentum P1) задньої мозкової артерії, йде дугоподібно вбік по передньому краю мосту до місця впадіння в неї задньої сполучної артерії. Від цієї частини артерії – сегмента Р1, відходять такі судини:

–             задньоприсередні центральні артерії (aa. centrales posteromediales) представлені численними тоненькими гілочками, що проходять вглиб прилеглих структур мозку, зокрема в задню пронизану речовину середнього мозку, і живлять їх;

–             короткі обвідні артерії (aa. circumferentiales breves);

–             пронизна артерія таламуса (a. thalami perforans)

пронизує тканину проміжного мозку і живить таламус;

–             горбкова артерія, або чотиригорбкова артерія (a. сollicularis; a. quadrіgeminalis) живить пластинку покрівлі середнього мозку, зокрема нижні і верхні горбки та їхні ручки;

Засполучна частина – сегмент Р2 (pars postcommunicalis – segmentum P2) задньої мозкової артерії, є короткою ділянкою, що починається від місця впадіння в задню мозкову артерію задньої сполучної артерії і огинає ніжку мозку до її середини. Від цієї частини артерії відходять:

–             задньобічні центральні артерії (aa. centrales posterolaterales), які відразу заходять у глибину півкулі великого мозку, кровопостачаючи її основні ядра і білу речовину;

–             таламо-колінчаста артерія (a. thalamogeniculata) своїми численними гілками живить присереднє і бічне колінчасті тіла, а також передні відділи таламуса;

–             присередні задні гілки судинного сплетення (rr. choroidei posteriores mediales) огинають ніжку мозку, проходять вверх і вперед попереду верхнього горбка середнього мозку у надшишкоподібний закуток, проникають у порожнину третього шлуночка і беруть участь у формуванні його судинного сплетення;

–             бічні задні гілки судинного сплетення (rr. choroidei posteriores laterales) проникають у порожнину бічного шлуночка півкулі великого мозку і беруть участь у формуванні його судинного сплетення;

–             ніжкові гілки (rr. pedunculares) кровопостачають ніжки мозку, а також задню пронизану речовину середнього мозку;

 

Бічна потилична артерія – сегмент Р3 (a. occipitalis lateralis – segmentum P3) задньої мозкової артерії, проходить назад вздовж нижньоприсереднього краю скроневої частки великого мозку. Від неї відходять вбік і розгалужуються на нижній поверхні скроневої частки передні, проміжні (серединні) і задні скроневі  гілки  (rr.  temporales  anteriores,  intermedii  (medii) et posteriores), які живлять нижню ділянку скроневої частки.

Присередня потилична артерія – сегмент Р4 (a. occipitalis medialis – segmentum P4), є кінцевою ділянкою задньої мозкової артерії, яка розгалужується переважно на присередній поверхні потиличної частки півкулі великого мозку. Від неї відходять такі гілки:

–             задня гілка мозолистого тіла (r. corporis callosi dorsalis) йде вверх і вперед, огинає позаду валик мозолистого тіла, заходить на його верхню поверхню і анастомозує з гілками навколомозолистої артерії, кровопостачаючи прилеглі ділянки мозку. Її тім’яна гілка (r. parietalis) живить присередню ділянку передклина тім’яної частки півкулі великого мозку;

–             тім’яно-потилична гілка (r. parietooccipitalis) проходить по тім’яно-потиличній борозні на присередній поверхні півкулі, галузиться і кровопостачає прилеглі присередні ділянки передклина тім’яної частки і клина потиличної частки півкулі великого мозку;

–             острогова гілка (r. calcarinus) йде назад по остроговій борозні, галузиться і живить присередню і нижню ділянки потиличної частки півкулі великого мозку;

–             потилично-скронева гілка (r. occipitotemporalis) розгалужується на нижній поверхні потиличної частки, кровопостачаючи її, а також прилеглу нижню ділянку скроневої частки.

Артеріальне коло мозку

Артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – коло Віллізія – утворюється на нижній поверхні головного мозку внаслідок сполучення між собою правої і лівої передніх мозкових артерій, задніх сполучних (із системи внутрішніх сонних артерій) і правої та лівої задніх мозкових артерій (із системи підключичних артерій).

Передню частину артеріального кола мозку замикає передня сполучна артерія (a. communicans anterior), яка з’єднує праву і ліву передсполучні частини – сегменти А1 (partes precommunicales – segmenta A1 dexter et sinister), що відходить відповідно від правої і лівої внутрішніх сонних артерій (aa. carotici interni dexter et sinister). Задню частину артеріального кола мозку замикають права і ліва задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores dexter et sinister), що відходять від основної артерії (a. basilaris). Права і ліва задні сполучні артерії (aa. communicantes posteriores dexter et sinister) з’єднують з кожного боку задню мозкову артерію з внутрішньою сонною артерією.

Артеріальне коло мозку, що розташоване на його нижній поверхні в підпавутинному просторі, охоплює  попереду  і  з  боків  зорове  перехрестя.  Права і ліва задні сполучні артерії пролягають з боків від гіпоталамуса, задні мозкові артерії проходять вздовж переднього краю мосту.

Окрім описаного артеріального кола мозку, виділяють також розташоване позаду менше артеріальне коло (коло Захарченка). Попереду його замикають кінцеві відділи правої і лівої хребтових артерій, зливаючись в основну артерію, а позаду – права і ліва передні спинномозкові артерії, які відходять від відповідних хребтових артерій і з’єднуються в одну передню спинномозкову артерію.

Така конструкція артеріального кола мозку, що з’єднує хребтову артерію (система підключичної артерії) з внутрішньою сонною артерією, а також праві і ліві половини цих систем, забезпечує надійне кровопостачання головного мозку навіть при різних варіантах та аномаліях його будови.

Варіанти будови артеріального кола мозку

У 60 % людей артеріальне коло мозку має типову будову, яка описана вище. Однак трапляються різні варіанти, аномалії і вади розвитку окремих його судинних елементів. Наприклад, у 5–8 % випадків передня сполучна артерія, що відходить від правої передньої мозкової артерії у типовому місці, продовжується у засполучну частину (сегмент А2) лівої передньої мозкової артерії. При цьому від лівої внутрішньої сонної артерії відходить тоненька гілочка до лівої засполучної частини (сегмента А2) передньої мозкової артерії. Інколи ця гілочка відсутня. Деколи (до 10 % випадків) від правої чи лівої передньої сполучної артерії посередині відходить додаткова передня мозкова артерія.

Відзначено численні варіанти величини діаметра задніх сполучних артерій (до 15 % випадків): права або ліва, або обидві є дуже тонкими гілочками (іноді одна з них може бути відсутня); ліва задня сполучна артерія дугоподібно переходить у ліву задню мозкову артерію, яка з’єднується тоненькою гілкою з основною артерією. У 10 % випадків основна артерія довша, а одна передня спинномозкова артерія відходить від місця злиття правої і лівої хребтових артерій в основну артерію.

Артеріальні   анастомози в ділянці голови

У ділянці голови функціонують артеріальні анастомози між гілками внутрішньої і зовнішньої сонних артерій:

–             у носовій ділянці поблизу присереднього кута ока між артерією спинки носа, що відходить від очної артерії, з кутовою артерією, яка є кінцевою гілкою лицевої артерії;

–             на межі лобової та скроневої ділянок між надочноямковою, а також надблоковою артеріями, які відходять від очної артерії, і лобовою гілкою поверхневої скроневої артерії.

Між мозковою частиною внутрішньої сонної артерії, через її гілку (задню сполучну артерію) утворюється анастомоз із задньою мозковою артерією (із системи хребтової артерії, що є гілкою підключичної артерії).

Права і ліва внутрішні сонні артерії анастомозують між собою через передню сполучну артерію, з’єднуючи праву і ліву передсполучні частини (сегменти А1) обох передніх мозкових артерій. Права і ліва хребтові артерії анастомозують між собою через основну артерію, що залягає в основній борозні мосту головного мозку.