Підключична артерія. Артерії верхньої кінцівки.

Підключична артерія

Ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra) відходить від дуги аорти, а права підключична артерія (a. subclavia dextra) – від плечо-головного стовбура на рівні правого груднинно-ключичного суглоба. Ліва підключична артерія приблизно на 4 см довша за праву, її внутрішньогрудна частина розташована позаду лівої плечо-головної вени. Підключична артерія прямує догори і вбік, виходить через верхній отвір грудної клітки, огинаючи купол плеври і верхівку легені, заходить у міждрабинчастий простір між переднім і середнім драбинчастими м’язами. У цьому просторі артерія лежить у борозні підключичної артерії, а над нею проходять три стовбури плечового нервового сплетення. Обігнувши верхню поверхню першого ребра, вона проходить під ключицею і заходить у пахвову ямку, отримавши назву пахвової артерії. Умовною межею між цими артеріями є зовнішній край першого ребра.

Топографічно підключичну артерію поділяють на три відділи: перший відділ – від її початку до рівня внутрішнього краю переднього драбинчастого м’яза; другий відділ – в ділянці міждрабинчастого простору; третій відділ – поза межами міждрабинчастого простору до рівня зовнішнього краю першого ребра.

У першому відділі від підключичної артерії відходять: хребтова артерія, внутрішня грудна артерія і щито-шийний стовбур, від якого відходить, у більшості випадків, поперечна артерія шиї. У другому відділі (у міждрабинчастому просторі) від підключичної артерії відходить реброво-шийний стовбур. Інколи поперечна артерія шиї відходить від кінцевого відділу підключичної артерії.

Права і ліва підключичні артерії та їхні гілки кровопостачають: шийний відділ спинного мозку з його оболонами, стовбуровий відділ головного мозку (ромбоподібний і середній мозок), потиличні і частково скроневі частки півкуль великого мозку, глибокі і частково поверхневі м’язи шиї; шийні хребці, міжреброві м’язи у першому і другому міжребрових просторах, частину підпотиличних м’язів, м’язів спини і лопатки, діафрагму, шкіру передньої стінки грудної порожнини і верхньої половини живота, прямий м’яз живота, грудь, гортань, трахею, стравохід, щитоподібну і загруднинну залози.

Гілки першого відділу підключичної артерії

Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні  поперечного  відростка VII шийного хребця. Потім вона заходить у поперечний отвір поперечного відростка VI шийного хребця, підіймається вверх по однойменних отворах усіх шийних хребців і заходить у порожнину черепа через великий отвір потиличної кістки. Хребтова артерія детально описана в розділі “Артерії головного мозку” (читай вище). Гілки правої і лівої хребтових артерій живлять шийний відділ спинного мозку з його оболонами, ромбоподібний і середній мозок, потиличні і частково скроневі частки півкуль великого  мозку.

Типове відходження хребтової артерії спостерігається у 90 % людей, а у 10 % осіб наявні різні варіанти. Зокрема, у 3–4 % людей хребтова артерія відходить справа від місця роздвоєння плечо-головного стовбура, а зліва – від початкового відділу лівої підключичної артерії. У 2–4 % осіб вона відходить з одного чи з обох боків від кінцевого відділу підключичної артерії, а в 1–2 % людей – від щито-шийного стовбура або дуги аорти чи інших судин.

У 5 % осіб хребтова артерія заходить у поперечний отвір V шийного хребця, у 2 % – VII шийного хребця, а в 1–3 % випадків – навіть у поперечний отвір IV або III шийних хребців.

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) починається від нижньої поверхні підключичної артерії навпроти хребтової артерії. У 4–8 % людей внутрішня грудна артерія відходить від щито-шийного стовбура, можливі також інші варіанти. Артерія прямує донизу позаду підключичної вени, через верхній отвір грудної клітки потрапляє в її порожнину, спускається паралельно до краю груднини по задній поверхні I–VII ребрових хрящів. У цьому місці артерія вкрита поперечним м’язом грудної клітки і ребровою частиною пристінкової плеври. Пройшовши через діафрагму, внутрішня грудна артерія входить у прямий м’яз живота і вже називається верхньою надчеревною артерією.

Гілки внутрішньої грудної артерії:

–             середостінні гілки (rr. mediastinales) кровопостачають передній відділ середостінної частини пристінкової плеври, клітковину і лімфатичні вузли  середостіння;

–             гілки загруднинної залози (rr. thymici) живлять однойменну  залозу  (тимус);

–             трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et bronchiales) кровопостачають  нижню  частину  трахеї і   головний   бронх.   Бронхові   гілки,   зайшовши в легеню через її ворота, розгалужуються по ходу бронхового дерева і живлять легеню як орган;

–             осердно-діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica) відходить від внутрішньої грудної артерії на рівні І ребра, прямує донизу разом з діафрагмовим нервом по бічній поверхні осердя (перикарда), кровопостачаючи їх та середостінну частину пристінкової плеври, а також діафрагму, утворюючи численні анастомози з гілками інших артерій, що живлять діафрагму;

–             груднинні гілки (rr. sternales) живлять груднину;

–             пронизні гілки (rr. perforantes) проходять крізь 6–7 міжреброві простори і кровопостачають великий і малий грудні м’язи, а також шкіру передньої стінки грудної клітки в ділянці 6–7 міжребрових  просторів.  Від  пронизних  гілок  відходять 3–5 присередніх гілок груді (rr. mammarii mediales), які живлять грудну залозу (грудь);

– передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores) заходять у шість верхніх міжребрових проміжків. Причому кожна з них розгалужується на верхню і нижню гілки, які проходять уздовж нижнього і верхнього країв ребер у відповідних міжребрових проміжках. Гілки, що йдуть уздовж нижнього краю ребра, крупніші за гілки, що проходять уздовж верхнього краю ребра. Передні міжреброві гілки утворюють анастомози із задніми міжребровими артеріями, що відходять від грудної аорти.

На рівні VII ребра внутрішня грудна артерія розгалужується на дві кінцеві гілки – м’язово-діафрагмову артерію і верхню надчеревну артерію:

–           м’язово-діафрагмова артерія (a. musculophrenica), відійшовши від внутрішньої грудної артерії на рівні VII ребра, йде вниз і вбік уздовж ребрової дуги по лінії прикріплення ребрової частини діафрагми (над нею) до грудної клітки. Численні гілки м’язово-діафрагмової артерії живлять діафрагму, структури п’ятьох нижніх міжребрових просторів і м’язи живота;

–             верхня надчеревна артерія (a. epigastrica superior) є ніби продовженням внутрішньої грудної артерії; пройшовши скрізь діафрагму, вона пронизує задню пластинку піхви прямого м’яза живота і заходить в його товщу. Ця артерія кровопостачає верхню частину прямого м’яза живота та його піхву, а також шкіру в надчеревній і пупковій ділянках живота. У пупковій ділянці верхня надчеревна артерія утворює потужний анастомоз з гілками нижньої надчеревної артерії, що відходить від зовнішньої клубової артерії.

Щито-шийний   стовбур    (truncus   thyrocervicalis) є товстою короткою гілкою, довжиною приблизно 1,5 см. Він відходить від передньоверхньої поверхні підключичної артерії на рівні присереднього краю переднього драбинчастого м’яза, перед міждрабинчастим простором. Щито-шийний стовбур відразу розгалужується на чотири гілки (можливі варіанти у 4–10 % людей): нижню щитоподібну, висхідну шийну і надлопаткову артерію, а також поперечну артерію шиї (приблизно у 70–80 % випадків).

Гілки щито-шийного стовбура

Нижня щитоподібна артерія (a. thyroidea inferior) йде вверх і присередньо по передній поверхні переднього драбинчастого м’яза, позаду внутрішньої яремної вени і загальної сонної артерії. На рівні IV шийного хребця артерія дугоподібно повертає вниз і присередньо, підходить до задньої поверхні нижньої ділянки бічної частки щитоподібної залози, де розгалужується на такі гілки:

–             нижню гортанну артерію (a. laryngea inferior), яка входить у стінку гортані і живить її, анастомозуючи з гілками верхньої гортанної артерії, що відходить від верхньої щитоподібної артерії;

–             залозові гілки (rr. glandulares), які кровопостачають щитоподібну і прищитоподібні залози;

–             глоткові гілки (rr. pharyngeales), що живлять глотку;

–             стравохідні гілки (rr. oesophageales), які кровопостачають шийну частину стравоходу;

–             трахейні гілки (rr. tracheales), які живлять трахею.

Висхідна шийна артерія (a. cervicalis ascendens) прямує  догори  по  передній  поверхні  переднього драбинчастого м’яза і м’яза-підіймача лопатки, проходячи присередньо від діафрагмового нерва. Численні гілки висхідної шийної артерії кровопостачають глибокі м’язи шиї і підпотиличні м’язи. Спинномозкові гілки (rr. spinales) цієї артерії через міжхребцеві  отвори  заходять  у  хребтовий  канал і беруть участь у кровопостачанні шийної частини спинного мозку.

Надлопаткова артерія (a. suprascapularis) йде вбік і дещо донизу, позаду ключиці та попереду переднього драбинчастого м’яза. Прямуючи вздовж нижнього черевця лопатково-під’язикового м’яза, артерія досягає вирізки лопатки на її верхньому краї, проходить під верхньою поперечною зв’язкою лопатки в надостьову ямку, де її гілки кровопостачають однойменний м’яз. Потім надлопаткова артерія огинає позаду шийку лопатки і входить у підостьову ямку, де живить підостьовий і круглі м’язи лопатки. У цій ділянці численні гілки надлопаткової артерії анастомозують з гілками огинальної артерії лопатки, що відходить від підлопаткової артерії (гілки пахвової артерії). Цей артеріальний анастомоз має дуже важливе клінічне значення, оскільки забезпечує кровопостачання верхньої кінцівки при пошкодженні пахвової артерії.

Від надлопаткової артерії відходить надплечова гілка (r. аcromialis), яка прямує до надплечового відростка, де анастомозує з однойменною гілкою пахвової артерії. Ця гілка живить надплечовий відросток і м’які тканини, що прилягають до нього.

Поперечна артерія шиї (a. transversa colli; a. transversa cervicis) у 70–80 % людей відходить від щитошийного стовбура, приблизно у 15–25 % випадків вона починається від третього відділу підключичної артерії, поза межами міждрабинчастого простору, а в 1–4 % осіб вона відходить навіть від початку внутрішньої грудної артерії. Можливі також інші варіанти.

Поперечна артерія шиї прямує назад і вбік, проходить між стовбурами плечового нервового сплетення, по зовнішній поверхні середнього і заднього драбинчастих м’язів доходить до місця прикріплення м’яза-підіймача лопатки до її верхнього кута. Приблизно на цьому рівні поперечна артерія шиї розгалужується на поверхневу і глибоку гілки:

–             поверхнева гілка (r. superficialis), яка має висхідну і низхідну гілки (rr. ascendens et descendens), іде вверх поміж м’язом-підіймачем лопатки і ремінним м’язом шиї, кровопостачаючи їх, а також прилеглі м’язи;

–             глибока гілка, або тильна артерія лопатки (r. profundus; a. dorsalis scаpulae) йде вниз уздовж присереднього краю лопатки між прикріпленням до нього ромбоподібних м’язів і переднього зубчастого м’яза, досягає найширшого м’яза спини. Ця артерія кровопостачає відповідні м’язи та шкіру цих ділянок спини, анастомозуючи з кінцевими гілками грудо-спинної артерії, що є гілкою підлопаткової артерії (гілка пахвової артерії).

Гілки поперечної артерії шиї утворюють численні анастомози з гілками потиличної артерії (від зовнішньої сонної артерії) і задніми міжребровими артеріями (гілки грудної частини аорти).

Гілки другого відділу підключичної артерії

Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis) відходить від заднього півкола підключичної артерії в міждрабинчастому просторі, йде назад і догори. На рівні шийки І ребра стовбур розгалужується на глибоку шийну артерію і найвищу міжреброву артерію:

–             глибока шийна артерія (a. cervicalis profunda) йде назад поміж І ребром і поперечним відростком VII  шийного  хребця, повертає   догори і розгалужується у м’язах задньої шийної ділянки. Ця артерія живить півостьові м’язи шиї і голови, її спинномозкові гілки проходять через  міжхребцеві  отвори  у  хребтовий  канал і кровопостачають шийну частину спинного мозку. Гілки глибокої шийної артерії анастомозують з гілками хребтової, висхідної шийної і потиличної артерій (остання є гілкою зовнішньої сонної артерії);

–             найвища міжреброва артерія (a. intercostalis suprema) йде вниз по внутрішній (передній) поверхні шийок І і ІІ ребер, віддаючи у два верхні міжреброві простори (І і ІІ) відповідно першу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior prima) і другу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior secunda), які живлять відповідні міжреброві м’язи, ребра і реброву частину пристінкової плеври. Ці артерії анастомозують у міжребрових просторах з передніми міжребровими гілками внутрішньої грудної артерії та з гілками сусідніх артерій.

Від першої і другої задніх міжребрових артерій відходять:

–             задня гілка (r. dorsalis), яка розгалужується на присередню і бічну гілочки, що живлять глибокі м’язи спини і шкіру відповідних ділянок;

–             спинномозкова гілка (r. spinalis), яка заходить через відповідний міжхребцевий отвір у хребтовий канал і бере участь у живленні верхніх грудних сегментів спинного мозку (кожна така гілка галузиться подібно до однойменних судин та інших артерій).

АРТЕРІЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Артерії верхньої кінцівки (aa. membri superioris) кровопостачають кістки, м’язи та шкіру грудного пояса, бічної частини стінки грудної порожнини, а також усі органи і тканини вільної частини верхньої кінцівки .

Підключична артерія, увійшовши в пахвову ямку, вже називається пахвовою артерією, яка переходить у плечову артерію і в передній ліктьовій ділянці розгалужується на ліктьову і променеву артерії. Ці артерії є магістральними для верхньої кінцівки.

Пахвова артерія (a. axillaris) починається на рівні зовнішнього краю І ребра (є продовженням підключичної артерії), проходить вниз по присередній поверхні плечового суглоба та плечової кістки поруч з однойменною веною і охоплена пучками плечового нервового сплетення. На рівні нижнього краю великого грудного м’яза пахвова артерія переходить у плечову артерію. Відповідно до топографії передньої стінки пахвової ямки, пахвову артерію умовно поділяють на три відділи.

Перший відділ пахвової артерії проходить у межах ключично-грудного трикутника, що обмежований вгорі ключицею,  а  знизу  –  верхнім  краєм  малого грудного м’яза. Цей відділ пахвової артерії залягає на верхніх зубцях переднього зубчастого м’яза, попереду вкритий ключично-грудною фасцією. Попереду і присередньо від артерії проходить підключична вена, а попереду і збоку – стовбури плечового нервового сплетення.

Другий відділ цієї артерії проектується у грудному трикутнику, який відповідає контурам малого грудного м’яза. Ця ділянка артерії проходить вниз і вбік позаду малого грудного м’яза, оточена збоку, позаду і присередньо пучками плечового нервового сплетення.

Третій відділ пахвової артерії проходить у межах підгрудного трикутника, що обмежований зверху нижнім краєм малого грудного м’яза, а знизу – нижнім краєм великого грудного м’яза. Ця ділянка пахвової артерії розміщена позаду великого грудного м’яза, проходить вниз по передній поверхні підлопаткового м’яза і сухожилків найширшого м’яза спини та великого круглого м’яза.

Від першого відділу пахвової артерії послідовно відходять такі судини:

–             підлопаткові гілки (rr. subscapulares), які живлять однойменний м’яз;

–             верхня грудна  артерія  (a. thoracica superior) починається на рівні нижнього краю ключиці, йде вниз і присередньо. Її гілки заходять у два верхні міжреброві простори, кровопостачаючи міжреброві м’язи, а інші численні гілки живлять передній зубчастий м’яз, малий і великий грудні м’язи, грудь;

–             грудо-надплечова артерія (a. thoracoacromialis) відходить від пахвової артерії над верхнім краєм малого круглого м’яза, пронизує зсередини ключично-грудну фасцію і розгалужується на чотири гілки:

–             надплечову гілку (r. acromialis), яка  йде  вверх і вбік під дельтоподібним м’язом, кровопостачаючи його і великий грудний м’яз. Потім ця гілка підходить до надплечового відростка, де анастомозує з однойменною гілкою надлопаткової артерії, утворюючи надплечову сітку (rete acromiale). Гілочки цієї сітки живлять надплечово-ключичний і плечовий суглоби;

–             ключичну гілку (r. сlavicularis), яка кровопостачає підключичний м’яз і ключицю;

–             дельтоподібну гілку (r.  deltoideus), яка прямує вниз і вбік у дельтоподібно-грудній борозні, кровопостачаючи дельтоподібний і великий грудний м’язи, а також шкіру над ними;

–             грудні гілки (rr. pectorales), які живлять малий і великий грудні м’язи, частину переднього зубчастого м’яза.

Від другого відділу пахвової артерії відходить лише одна артерія – бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка прямує вниз позаду малого грудного м’яза, а потім по його нижньобічному краю, по зовнішній поверхні переднього зубчастого м’яза. Гілки бічної грудної артерії кровопостачають передній зубчастий і малий грудний м’язи, лімфатичні вузли і клітковину у пахвовій ямці. Бічні гілки груді (rr. mammarii lаterales) цієї артерії живлять грудь, анастомозуючи із задніми міжребровими артеріями і грудними гілками грудо-надплечової артерії.

Від третього відділу пахвової артерії відходять наступні  судини:

–             підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка бере початок на рівні нижнього краю підлопаткового м’яза, йде вниз і розгалужується на дві крупні артерії:

–             грудо-спинна артерія (a. thoracodorsalis) є продовженням підлопаткової артерії, йде вниз по задній стінці пахвової ямки вздовж бічного краю лопатки до її нижнього кута в борозні між підлопатковим м’язом та найширшим м’язом спини і великим круглим м’язом, розгалужуючись на численні гілки. Ця артерія кровопостачає найширший м’яз спини, великий круглий м’яз і передній зубчастий м’яз, анастомозуючи з глибокою гілкою поперечної артерії шиї.

–             огинальна артерія лопатки (a. circumflexa scapulae), яка йде назад, проходить через трибічний отвір, огинаючи бічний край лопатки, повертає догори і розгалужується в м’язах підостьової ямки лопатки. Ця артерія кровопостачає підлопатковий м’яз, великий і малий круглі м’язи, підостьовий м’яз, найширший м’яз спини і дельтоподібний м’яз, а також шкіру цієї ділянки, утворюючи потужні анастомози з гілками надлопаткової артерії і поперечної артерії шиї (гілки підключичної артерії);

–             передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) йде вбік позаду дзьобо-плечового м’яза і короткої головки двоголового м’яза плеча по передній поверхні хірургічної шийки плечової кістки. На рівні міжгорбкової борозни від цієї артерії відходить догори гілка, яка заходить у порожнину плечового суглоба вздовж сухожилка довгої  головки  двоголового м’яза плеча і проникає у головку плечової кістки, живлячи її. Потім артерія огинає збоку хірургічну шийку плечової кістки і анастомозує із задньою огинальною артерією плеча, віддаючи до плечового суглоба, дельтоподібного м’яза та інших прилеглих структур численні гілочки;

–             задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior) відходить від задньої поверхні пахвової артерії на одному рівні з передньою огинальною артерією плеча. Вона йде назад, проходить разом з пахвовим нервом через чотирибічний отвір, огинає позаду і збоку хірургічну шийку плечової кістки і анастомозує огинальною артерією плеча, а також з гілками огинальної артерії лопатки і надлопаткової артерії. Численні гілки задньої огинальної артерії живлять капсулу плечового суглоба та інші його структури, дельтоподібний м’яз і  шкіру  над ним.

Отже, в ділянці хірургічної шийки плечової кістки передня і задня огинальні артерії плеча утворюють артеріальне кільце, від якого відходять численні гілки, кровопостачаючи компоненти плечового суглоба та м’язи, що оточують його, зокрема, дельтоподібний м’яз і шкіру над ним.

Плечова артерія

Плечова артерія (a. brachialis) є продовженням пахвової артерії, починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, розташовуючись попереду дзьобо-плечового м’яза. Потім плечова артерія заходить у присередню двоголову борозну на передню поверхню плечового м’яза, опускаючись по ньому до ліктьової ямки. Плечову артерію супроводжують дві плечові вени і серединний нерв. Серединний нерв у верхній третині плеча проходить збоку від артерії, у середній третині – попереду неї, а в нижній третині йде присередньо від артерії. Плечова артерія разом з двома плечовими венами і серединним нервом утворюють судинно-нервовий пучок плеча.

У ліктьовій ямці плечова артерія залягає в жолобі між круглим м’язом-привертачем і плечо-променевим м’язом, а попереду прикрита апоневрозом двоголового м’яза плеча. У цій ямці на рівні шийки променевої кістки плечова артерія роздвоюється на кінцеві гілки – променеву і ліктьову артерії.

Плечова артерія кровопостачає м’язи і шкіру плеча, плечову кістку і ліктьовий суглоб. Зокрема, до м’язів плеча відходять численні м’язові гілки (rr. musculares).

Від плечової артерії відходять такі судини:

– глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка є найкрупнішою гілкою плечової артерії, починається від  її  задньовнутрішньої  поверхні у верхній третині плеча, разом з променевим нервом заходить в канал променевого нерва, йде спіралеподібно назад, вниз і вбік між задньою поверхнею плечової кістки та триголовим м’язом плеча. Її супроводжують дві глибокі плечові вени. У цьому каналі від глибокої артерії плеча відходять численні м’язові гілки (rr. musculares) до м’язів задньої групи плеча, а також:

–             живильні артерії плеча (aa. nutriciae (nutrientes) humeri), які заходять у живильні отвори плечової кістки, кровопостачаючи її;

–             дельтоподібна гілка (r. deltoideus), яка відходить від початкового відділу глибокої артерії плеча, проходить позаду дзьобо-плечового м’яза і двоголового м’яза плеча, кровопостачаючи їх. Згодом ця гілка йде вверх по передній поверхні плечової кістки до дельтоподібного м’яза і живить його.

Вийшовши з каналу променевого нерва, глибока артерія плеча розгалужується на середню обхідну і променеву обхідну артерії:

–             середня обхідна артерія (a. collateralis media)  йде вниз між боковою і присередньою головками триголового м’яза плеча разом з однойменними венами, віддаючи їм гілочки. Потім ця артерія заходить у товщу бічної головки триголового м’яза плеча, а в задній ліктьовій ділянці залягає в задній бічній ліктьовій борозні, де анастомозує з гілками поворотної міжкісткової артерії (гілка ліктьової артерії), беручи участь в утворенні ліктьової суглобової сітки;

–             променева обхідна артерія (a. collateralis radialis) є продовженням глибокої артерії плеча; спочатку вона йде позаду бічної міжм’язової перегородки плеча, заходить у передню бічну ліктьову борозну, де анастомозує з променевою поворотною артерією (гілка променевої артерії). Численні гілки цієї артерії беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки;

–             верхня ліктьова обхідна артерія (a. Collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії дещо нижче відгалуження від неї глибокої артерії плеча. Артерія йде вниз позаду присередньої міжм’язової перегородки  плеча,  зближується з ліктьовим нервом і разом з ним заходить у задню присередню ліктьову борозну, де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (гілка ліктьової артерії). Від верхньої ліктьової обхідної артерії відходять численні гілки, що беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки, яка живить ліктьовий суглоб і прилеглі до нього м’які тканини, а також кровопостачають плечовий м’яз, присередню головку триголового м’яза плеча і шкіру у цій ділянці;

–             нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) відходить  від  плечової  артерії над присереднім надвиростком плечової кістки, йде вниз по передній поверхні плечового м’яза, заходить у передню присередню ліктьову борозну, де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (гілка ліктьової артерії). Численні гілки цієї артерії беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки і живлять ліктьовий суглоб і прилеглі до нього м’язи та шкіру.

Отже, в ліктьовій ділянці є чотири потужні артеріальні анастомози, утворені чотирма обхідними судинами, що відходять від плечової артерії, і чотирма поворотними артеріями, що відходять від ліктьової і променевої артерій. Гілочки цих восьми артерій, анастомозуючи між собою, утворюють ліктьову суглобову сітку (rete articulare cubiti), від якої живляться усі елементи ліктьового суглоба, а також прилеглі до нього м’язи та шкіра цієї ділянки.

Променева артерія

Променева артерія (a. radialis) відходить від плечової артерії  в  ліктьовій ямці,  дистальніше  на 1–3 см від рівня щілини плечо-променевого суглоба. За напрямком вона є продовженням плечової артерії. Прямуючи донизу по передній поверхні круглого м’яза-привертача, променева артерія доходить до присереднього краю плечо-променевого м’яза і заходить у променеву борозну. Спочатку залягає між цим м’язом і круглим м’язом-привертачем, а нижче – між плечо-променевим м’язом і променевим м’язомзгиначем зап’ястка. З обох боків від променевої артерії проходять дві променеві вени. У нижній третині передпліччя артерія лежить поверхнево, вкрита тільки фасцією і шкірою, тому в цьому місці легко пропальпувати її пульсацію і притиснути до променевої кістки. У дистальному відділі передпліччя променева артерія повертає назад, огинає знизу шилоподібний відросток променевої кістки і переходить на тил кисті в ділянці “анатомічної табакерки” під сухожилками довгого відвідного м’яза, короткого і довгого м’язів-розгиначів великого пальця. Потім променева артерія змінює свій напрямок, пронизує привідний м’яз великого пальця в першому міжп’ястковому просторі і заходить у глибину долонної ділянки. Кінцева гілка променевої артерії повертає до ліктьового краю кисті і анастомозує з глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, утворюючи глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

Від променевої артерії послідовно відходять такі судини:

–             променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) бере початок від променевої артерії в ліктьовій ямці, прямує вбік і догори в передній бічній ліктьовій борозні між плечовим і плечо-променевим м’язами. В цьому місці вона анастомозує з променевою обхідною артерією (кінцева гілка глибокої артерії плеча), а інші її гілки беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки;

–             живильна артерія променевої кістки (a. nutricia

/nutriens/ radii) відразу заходить у живильний отвір променевої кістки і кровопостачає її;

–             м’язові   гілки   (rr.   musculares)   є   численними і живлять прилеглі м’язи променевого краю передпліччя, а також шкіру цієї ділянки;

–             долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) відходить від променевої артерії на рівні нижнього краю квадратного м’яза-привертача, йде присередньо і анастомозує з долонною зап’ястковою гілкою ліктьової артерії;

–             поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis) відходить від променевої артерії на рівні основи шилоподібного відростка променевої кістки ще до входу її в ділянку “анатомічної табакерки”. Потім ця гілка йде вниз крізь товщу м’язів підвищення великого пальця (або над ними) і анастомозує з кінцевою гілкою ліктьової артерії, беручи участь в утворенні поверхневої долонної дуги (arcus palmaris superficialis). Поверхнева долонна гілка живить також м’язи і шкіру підвищення великого пальця;

–             тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) відходить від променевої артерії після її виходу з “анатомічної табакерки”, прямує присередньо і анастомозує з тильною зап’ястковою гілкою ліктьової артерії, беручи участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale).

Від тильної зап’ясткової сітки відходять 3–4 тильні п’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales), які прямують уздовж другого, третього і четвертого міжп’ясткових просторів, живлячи тильні міжкісткові м’язи, а також кістки, шкіру та інші м’які тканини цих ділянок. Четверта тильна п’ясткова артерія (інколи відсутня) проходить уздовж ліктьового краю кисті і переходить на тил ліктьового краю мізинця і називається тильною пальцевою артерією.

На рівні головок п’ясткових кісток кожна тильна п’ясткова артерія (за винятком четвертої) розгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які проходять вздовж обернених одна до одного країв тильних поверхонь сусідніх пальців. Отже, тильні пальцеві артерії, що відходять від тильної зап’ясткової сітки, живлять всі структури тилу другого (тільки ліктьовий край), третього, четвертого і п’ятого пальців кисті. Гілки цих артерій анастомозують з власними долонними пальцевими артеріями.

Тильні поверхні першого пальця і променевого краю другого пальця кровопостачає перша тильна п’ясткова артерія (a. metacarpalis dorsalis prima). Вона відходить від променевої артерії на тилі кисті перед її входом у товщу першого тильного міжкісткового м’яза і розгалужується на три тильні пальцеві артерії, що прямують до променевого і ліктьового краю першого пальця, а також до променевого краю другого пальця.

На долоні в першому міжп’ястковому просторі від променевої артерії відходить головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка на рівні головки  першої  п’ясткової  кістки  розгалужується на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae). Ці артерії йдуть вздовж променевого і ліктьового країв на долонній поверхні першого пальця, кровопостачаючи всі його структури.

Дещо дистальніше відгалуження головної артерії великого пальця, від променевої артерії відходить променева артерія вказівного пальця (a. radialis indicis), яка йде вздовж променевого краю долонної поверхні другого пальця і живить його. Інколи ця артерія відходить від головної артерії великого пальця.

Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) утворена в основному кінцевою гілкою променевої артерії, яка анастомозує з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) ліктьової артерії. Інколи цей анастомоз відсутній. Ця дуга залягає глибоко на рівні основ ІІ–V п’ясткових кісток під сухожилками поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців, між початковими ділянками привідного м’яза великого пальця і короткого м’яза-згинача великого пальця.

Від  глибокої  долонної  дуги  відходять  три  долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales palmares), які прямують уздовж другого, третього  і  четвертого міжп’ясткових просторів, кровопостачаючи міжкісткові м’язи та інші структури зап’ястка.  На рівні головок п’ясткових кісток кінцевий відділ кожної долонної п’ясткової артерії повертає в бік долонної поверхні і впадає у відповідну загальну долонну пальцеву артерію, що відходить від поверхневої долонної дуги.

Від проксимальної ділянки кожної долонної п’ясткової артерії (або від глибокої долонної дуги) відходять пронизні гілки (rr. perforantes), які проходять через відповідні міжп’ясткові простори на тильну ділянку кисті, де анастомозують з тильними п’ястковими  артеріями.

Ліктьова артерія

Ліктьова артерія (a. ulnaris) відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці на рівні вінцевого відростка ліктьової кістки, за діаметром вона більша за променеву артерію. Артерія дугоподібно повертає присередньо до ліктьового краю передпліччя, проходить під круглим м’язом-привертачем і заходить приблизно посередині передньої передплічної ділянки в ліктьову борозну разом з ліктьовим нервом. У цьому каналі ліктьова артерія проходить вниз між поверхневим м’язом-згиначем пальців і ліктьовим м’язом-згиначем зап’ястка. Її супроводжують дві ліктьові вени.

В ділянці променево-зап’ясткового суглоба ліктьова артерія залягає збоку від горохоподібної кістки, потім проходить  через щілину  в присередній частині тримача м’язів-згиначів і під м’язами підвищення мізинця заходить на долоню. Потім артерія дугоподібно повертає до променевого краю кисті. Поступово вона тоншає і в ділянці підвищення великого пальця анастомозує з поверхневою долонною гілкою променевої артерії, утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis). Ця дуга проходить над сухожилками поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців, а ззовні вкрита долонним апоневрозом.

Від ліктьової артерії в передплічній ділянці послідовно відходять такі судини:

–             ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris) відгалужується від початкової ділянки ліктьової артерії і відразу роздвоюється на крупнішу передню гілку і тоншу задню гілку. Передня гілка (r. anterior) прямує вверх і присередньо між плечовим м’язом і круглим м’язомпривертачем. Потім вона заходить у передню присередню ліктьову борозну, де анастомозує з нижньою ліктьовою обхідною артерією (гілка плечової артерії), беручи участь в утворенні ліктьової суглобової сітки. Зокрема, передня гілка живить головки м’язів-згиначів, які беруть початок від присереднього надвиростка плечової кістки. Задня гілка (r. posterior) прямує вверх і позаду поверхневого м’яза-згинача пальців. Згодом задня гілка йде догори вздовж ліктьового нерва і заходить у задню присередню ліктьову борозну, де анастомозує з верхньою ліктьовою обхідною артерією (гілка плечової артерії), беручи участь в утворенні ліктьової суглобової сітки. Окрім того, її гілки живлять прилеглі м’язи і шкіру;

–             живильна артерія ліктьової кістки, a. nutricia (nutriens) ulnae відразу заходить у живильний отвір ліктьової кістки, кровопостачаючи її;

–             загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis) починається на рівні горбистості ліктьової кістки, прямує вниз і відразу розгалужується на передню і задню міжкісткові артерії.

Передня міжкісткова артерія (a. interossea anterior) прямує вниз по передній поверхні міжкісткової перетинки передпліччя, розташовуючись поміж глибоким м’язом-згиначем пальців і довгим м’язом-згиначем великого пальця. Від цієї артерії відходять: численні м’язові гілки (rr. musculares), які живлять м’язи переднього відділу передпліччя; живильні артерії (aa. nutriciae), які кровопостачають ліктьову і променеву кістки, а також супутня артерія серединного нерва (a. comitans nervi mediani), яка живить однойменний нерв.

На рівні верхнього краю квадратного м’язапривертача передня міжкісткова артерія розгалужується на кінцеві гілки. Частина цих гілок живить м’язи долоні, а інші анастомозують з долонними гілками променевої і ліктьової артерій, беручи участь в утворенні долонної зап’ясткової сітки (rete carpale palmare). Одна із крупних гілок – пронизна гілка (r. perforans) проходить крізь міжкісткову перетинку передпліччя, а її кінцеві гілочки анастомозують з тильними зап’ястковими гілочками променевої і ліктьової артерій, беручи участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale). Окрім того, утворюють анастомози з кінцевими гілками задньої міжкісткової артерії.

Задня міжкісткова артерія (a. interossea posterior) відразу пронизує міжкісткову перетинку передпліччя і по її задній поверхні прямує вниз. У задньому відділі передпліччя задня міжкісткова артерія проходить разом із заднім міжкістковим нервом передпліччя між глибокими і поверхневими м’язамирозгиначами до дистального відділу передпліччя. Її кінцеві гілки анастомозують з кінцевими гілками передньої міжкісткової артерії, а також з тильними зап’ястковими гілками променевої і ліктьової артерій, беручи участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale).

Від задньої міжкісткової артерії, у місці її виходу у задню передплічну ділянку, відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea recurrens), прямує вверх між ліктьовим м’язом і м’язом-відвертачем, заходить у задню бічну ліктьову борозну, де анастомозує із середньою обхідною артерією (гілки глибокої артерії плеча), беручи участь в утворенні ліктьової суглобової сітки. Від цієї артерії відходять численні м’язові гілки (rr. musculares), які живлять м’язи заднього відділу передпліччя.

Отже, в передплічній ділянці проходять чотири артеріальні магістралі: променева, ліктьова, передня і задня міжкісткові артерії, які анастомозують між собою, кровопостачаючи кістки, м’язи і шкіру передпліччя, а також ліктьовий, дистальний променеволіктьовий і променево-зап’ястковий суглоби.

На рівні шилоподібного відростка ліктьової кістки, а інколи й вище, від ліктьової артерії відходять:

–             тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis), яка проходить під сухожилком ліктьового м’язазгинача зап’ястка і прямує на тил зап’ястка, де анастомозує з однойменною гілкою променевої артерії, беручи участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale);

–             долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris), яка прямує вниз і вбік під сухожилками м’язівзгиначів, утворюючи анастомози з однойменною гілкою променевої артерії, а також з кінцевими гілками передньої міжкісткової артерії, формуючи долонну зап’ясткову сітку (rete carpale palmare).

Гілки   тильної   і   долонної   зап’ясткових   сіток живлять усі структури зап’ясткових і зап’ястковоп’ясткових суглобів, а також сухожилки м’язів і шкіру зап’ясткової ділянки.

На рівні горохоподібної кістки від ліктьової артерії відходить глибока долонна гілка (r. palmaris profundus), яка прямує вниз і вбік між коротким м’язом-згиначем мізинця та відвідним м’язом мізинця. Потім ця гілка заходить під сухожилки м’язівзгиначів пальців, де анастомозує з кінцевою гілкою променевої артерії, беручи участь в утворенні глибокої долонної дуги. Гілочки, що відходять від глибокої долонної гілки, живлять м’язи підвищення мізинця і шкіру цієї ділянки.

Як було сказано вище, кінцевий відділ ліктьової артерії дугоподібно повертає до ліктьового краю кисті, проходячи між долонним апоневрозом і сухожилками м’язів-згиначів пальців. Біля підвищення великого пальця ліктьова артерія анастомозує з поверхневою долонною гілкою променевої артерії, утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), що розташована дистальніше глибокої долонної дуги.

Від поверхневої долонної дуги відходять три (інколи чотири) загальні долонні пальцеві  артерії (aa. digitales palmares communes), які прямують дистально  вздовж  другого,  третього   і   четвертого міжп’ясткових просторів під долонним апоневрозом, кровопостачаючи прилеглі структури п’ясткової ділянки. На рівні головок п’ясткових кісток у кожну загальну долонну пальцеву артерію впадає відповідна долонна п’ясткова артерія, що відходить від глибокої долонної дуги. Дещо дистальніше від цього  місця  кожна  загальна  долонна  пальцева  артерія  розгалужується   на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae), які прямують вздовж обернених один до одного  долонних  країв  сусідніх  пальців. Ці три артерії живлять усі структури долонних ділянок  ліктьового  краю  ІІ  пальця,  ІІІ  і  ІV  пальців і променевого краю V пальця.

Від місця згину ліктьової артерії, вбік до променевого краю кисті відходить четверта загальна долонна пальцева артерія, яка переходить у власну долонну пальцеву артерію, що йде вздовж ліктьового краю долонної ділянки мізинця, живлячи прилеглі його структури.

Отже, кожний палець кисті має чотири пальцеві артерії – дві долонні і дві тильні. Ці артерії утворюють між собою численні анастомози, особливо густа артеріальна сітка в ділянках кінцевих фаланг.

Анастомози артерій верхніх кінцівок

Між артеріями верхньої кінцівки існують анастомози в системі підключичної, пахвової, плечової, променевої і ліктьової артерій, через які здійснюється обхідний кровоплин і забезпечується надійне живлення усіх тканин і органів кінцівки, зокрема суглобів. Численні гілки цих артерій, анастомозуючи між собою, утворюють артеріальні сітки (retia arteriosa), які особливо добре розвинені навколо суглобів і є джерелом їх кровопостачання.

Найпотужнішими артеріальними анастомозами є наступні.

Навколо плечового суглоба і в лопатковій ділянці є густа артеріальна сітка, яка називається надплечовою сіткою (rete acromiale). У м’язах надостьової і підостьової ямок анастомозують гілки надлопаткової артерії (гілка підключичної артерії) з гілками огинальної артерії лопатки (гілка пахвової артерії). Цей анастомоз забезпечує надійне живлення верхньої кінцівки при аномаліях, пошкодженнях дистального відділу підключичної артерії або проксимального відділу пахвової артерії. Окрім того, в лопатковій ділянці через міжреброві артерії утворюються анастомози між внутрішньою грудною артерією і грудо-спинною артерією, що є гілкою підлопаткової артерії (гілка пахвової артерії).

У дельтоподібній ділянці безпосередньо над надплечовим відростком (акроміоном) утворюється анастомоз між гілочками надплечової гілки надлопаткової артерії (гілка підключичної артерії) і гілочками надплечової гілки грудо-надплечової артерії (гілка пахвової артерії). Ці гілки формують артеріальну надплечову сітку (rete acromiale), яка живить плечовий суглоб, кістки, м’язи і шкіру дельтоподібної ділянки.

Навколо   хірургічної   шийки   плечової   кістки функціонує анастомоз між передньою і задньою огинальними артеріями плеча (гілка пахвової артерії), а також з гілками глибокої артерії плеча (гілка плечової артерії).

У ліктьовій ділянці є чотири потужні артеріальні анастомози, що утворені між чотирма обхідними артеріями, які є гілками плечової артерії, і чотирма поворотними артеріями, які відходять від променевої і ліктьової артерій. Гілки цих восьми артерій формують ліктьову суглобову сітку (rete articulare cubiti), від якої живиться ліктьовий суглоб, м’язи і шкіра ліктьової  ділянки.

Ці анастомози розміщені в чотирьох ліктьових борознах, а саме:

–             у передній бічній ліктьовій борозні анастомозує  променева  обхідна  артерія  (кінцева  гілка глибокої артерії плеча) з променевою поворотною артерією (гілка променевої артерії);

–             у задній бічній ліктьовій борозні анастомозує середня обхідна артерія (кінцева гілка глибокої артерії плеча) з поворотною міжкістковою артерією, що відходить переважно від задньої міжкісткової артерії (гілка ліктьової артерії);

–             у передній присередній ліктьовій борозні анастомозує нижня ліктьова обхідна артерія (гілка плечової артерії) з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (гілка ліктьової артерії);

–             у задній присередній ліктьовій борозні анастомозує верхня ліктьова обхідна артерія (гілка плечової артерії) із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (гілка ліктьової артерії).

Кисть та пальці виконують численні складні та витончені рухи, зокрема “хапальні” рухи, які забезпечує унікальна система кровопостачання. До цієї системи належать тильна і долонна зап’ясткові сітки, поверхнева і глибока долонні дуги, які з’єднані між собою численними анастомозами.

Навколо зап’ястка тильні і долонні зап’ясткові гілки променевої та ліктьової артерій, розгалужуючись, утворюють кільце у вигляді тильної і долонної артеріальних сіток. Із цими сітками анастомозують кінцеві гілки передньої і задньої міжкісткових артерій, що є гілками ліктьової артерії. Від цих сіток живляться кістки, суглоби, м’язи і шкіра зап’ясткової ділянки.

Найкраще виражена тильна зап’ясткова сітка (rete cаrpale dorsale), яку формують тильні зап’ясткові гілки променевої і ліктьової артерій, а також кінцеві гілки передньої і задньої міжкісткових артерій (гілки ліктьової артерії), між якими існують численні анастомози.

Від тильної зап’ясткової сітки відходять 3–4 тильні п’ясткові артерії, три з них на рівні головок ІІ–V п’ясткових кісток роздвоюються на тильні пальцеві артерії, які живлять суміжні тильні ділянки II–V пальців. До ліктьового краю мізинця підходить окрема тильна пальцева артерія, що є продовженням IV тильної п’ясткової артерії. До тильних ділянок І пальця і променевого краю ІІ пальця підходять три окремі тильні пальцеві артерії, що є кінцевими гілками І тильної п’ясткової артерії, яка безпосередньо відходить від променевої артерії.

Поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis) розташована під долонним апоневрозом, утворена в основному кінцевим відділом ліктьової артерії і поверхневою долонною гілкою променевої артерії, які анастомозують між собою.

Від поверхневої долонної дуги відходять чотири загальні долонні пальцеві артерії, І, ІІ, ІІІ з яких розгалужуються на дві власні долонні пальцеві артерії, які живлять суміжні долонні ділянки ІІ–V пальців. До ліктьового краю долонної ділянки мізинця підходить власна долонна пальцева артерія, що є продовженням четвертої загальної долонної пальцевої артерії. До долонних ділянок І пальця і променевого краю ІІ пальця підходять власні долонні пальцеві артерії, відповідно від головної артерії великого пальця та променевої артерії вказівного пальця, що відходять від променевої артерії. Між тильними пальцевими і власними долонними пальцевими артеріями існують численні анастомози, особливо в ділянках кінцевих фаланг.

Глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) утворена в основному кінцевим відділом променевої артерії і глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, які анастомозують між собою. Вона розташована проксимальніше від поверхневої долонної дуги на рівні основ п’ясткових кісток і розміщена під сухожилками м’язів-згиначів пальців. Від глибокої долонної дуги відходять три долонні п’ясткові артерії, які проходять вздовж ІІ, ІІІ і ІV міжп’ясткових просторів, кровопостачаючи міжкісткові м’язи і п’ясткові кістки. На рівні головок п’ясткових кісток долонні п’ясткові артерії впадають у відповідні загальні долонні пальцеві артерії, утворюючи анастомози між поверхневою і глибокою долонними дугами.

Окрім того, від долонних п’ясткових артерій (інколи від глибокої  долонної  дуги)  відходять  пронизні гілки, які проходять  у  міжп’ясткових  просторах на тил кисті і анастомозують з відповідними тильними п’ястковими артеріями, що відходять від тильної зап’ясткової сітки. Пронизні гілки забезпечують надійне кровопостачання м’язів кисті при виконанні “хапальних”  рухів.

Варіанти глибокої і поверхневої долонних дуг

Типова будова глибокої долонної дуги спостерігається у 79 % людей, у інших осіб трапляються різноманітні варіанти. Найпоширенішими є такі варіанти. Приблизно у 5 % людей у глибоку долонну дугу впадає передня міжкісткова артерія. При цьому глибока долонна гілка променевої артерії добре розвинена, можливі анастомози з поверхневою долонною дугою. У 3 % випадків глибока долонна дуга відсутня, при цьому кінцеві відділи променевої і ліктьової артерій галузяться на 2–3 долонні п’ясткові артерії, а вони інколи розгалужуються на власні долонні пальцеві артерії.

Поверхнева долонна дуга має типову будову тільки у 55 % людей. У 24 % осіб суцільна поверхнева долонна дуга відсутня, бо відсутня поверхнева долонна гілка променевої артерії. У таких випадках кінцевий відділ ліктьової артерії загинається до променевого боку кисті, від якої відходять 3–4 загальні долонні пальцеві артерії. Вони галузяться на власні долонні пальцеві артерії, що живлять долонні ділянки ліктьового краю ІІ пальця та ІІІ–V  пальців. Долонні ділянки  І  пальця  і  променевого  краю ІІ пальця кровопостачають власні долонні пальцеві артерії, що відходять від променевої артерії.

У 10 % випадків променева артерія на долоню гілок не віддає. Тоді від кінцевого відділу ліктьової артерії, яка дугоподібно вигинається в променевий бік, відходять 4–5 загальних долонних пальцевих артерій. Вони розгалужуються на власні долонні пальцеві артерії, які живлять долонні ділянки усіх п’ятьох пальців.

У 3 % людей поверхнева долонна дуга відсутня, а кінцеві відділи променевої і ліктьової артерій розгалужуються на три загальні долонні пальцеві артерії, які галузяться на власні долонні пальцеві артерії, що живлять відповідно долонні ділянки двох з половиною пальців. У 2 % до долонних ділянок І, ІІ і променевого краю ІІІ пальця власні долонні пальцеві артерії відходять від кінцевого відділу передньої міжкісткової артерії. Інколи (1 % випадків) передня міжкісткова артерія проходить уздовж другого міжп’ясткового проміжку і розгалужується на дві власні долонні пальцеві артерії, які живлять сусідні долонні ділянки ІІ і ІІІ пальців, а інші пальці живляться від ліктьової і променевої артерій.