Грудна та черевна частини аорти.

ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА ЇЇ ГІЛКИ

Від грудної частини аорти, або грудної аорти (pars thoracica aortae; aorta thoracica) відходять нутрощеві та пристінкові гілки.

Нутрощеві гілки грудної частини аорти

Нутрощеві гілки (rr. viscerales) грудної частини аорти живлять органи, що розташовані в порожнині грудної клітки: трахею, бронхи, легені, осердя, стравохід, лімфатичні вузли середостіння. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать бронхові, стравохідні, осердні і середостінні гілки.

Бронхові гілки (rr. bronchiales), яких є 2–4, відходять від передньої стінки грудної аорти на рівні IV–V грудних хребців і лівого головного бронха. До правого головного бронха йде переважно одна гілка, яка найчастіше відходить від третьої правої задньої міжребрової артерії. До лівого головного бронха йдуть у більшості випадків дві гілки, які відходять безпосередньо від грудної аорти, відповідно на рівні IV і V грудних хребців. Бронхові гілки проходять уздовж головних бронхів, заходять у ворота легень, а далі галузяться разом з  бронхами,  живлячи  трахею,  бронхи,  тканину легень і нутрощеву плевру. Окрім того, від бронхових гілок відходять гілочки, що живлять трахео-бронхові і бронхо-легеневі лімфатичні вузли, осердя, стравохід і найближчі ділянки середостінної частини пристінкової плеври.

Можуть бути різні варіанти відходження бронхових гілок від грудної аорти; так, права і ліва бронхові гілки відходять від грудної аорти спільним стовбуром на рівні V грудного хребця. Іноді в таких випадках до лівого головного бронха підходить друга бронхова гілка, яка відходить від аорти на рівні IV грудного хребця. Часом права і ліва бронхові гілки відходять від грудної аорти окремо на рівні IV грудного хребця.

Стравохідні гілки (rr. oesophageales), яких є переважно 3–6, відходять від передньої стінки грудної аорти на рівні IV–VIII грудних хребців і кровопостачають стравохід. У стінці стравоходу вони розгалужуються на висхідні і низхідні гілки, які галузяться, утворюючи густу артеріальну сітку. В нижніх відділах стравоходу стравохідні гілки анастомозують з однойменними гілками лівої шлункової артерії (гілка черевного стовбура), а у верхніх відділах стравоходу – зі стравохідними гілками нижньої щитоподібної артерії (гілка щито-шийного стовбура підключичної  артерії).

Осердні гілки (rr. pericardiaci) є численними, вони відходять від передньої стінки грудної аорти на рівні заднього нижнього середостіння і заходять відразу в задню частину осердя. Ці гілки живлять осердя, а також лімфатичні вузли і клітковину заднього нижнього  середостіння.

Середостінні гілки (rr. mediastіnales) – це численні тонкі гілочки, що відходять від передньої і бічних стінок грудної частини аорти на рівні нижнього заднього середостіння. Ці гілки живлять клітковину і лімфатичні вузли нижнього заднього середостіння.

Пристінкові гілки грудної частини аорти

Пристінкові гілки (rr. parietales) грудної частини аорти є парними, до них належать задні міжреброві і верхні діафрагмові артерії. Ці артерії живлять стінки порожнини грудної клітки, зокрема грудні хребці, ребра, міжреброві м’язи, шкіру, спинний мозок і його оболони, діафрагму, а також значну частину передньої стінки порожнини живота.

Задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) є крупними парними судинами (десять пар – ІІІ–ХІІ), що починаються від задньої стінки грудної аорти. Дев’ять пар цих артерій ІІІ–ХІ відходять від аорти на рівні відповідних міжребрових просторів (ІІІ–ХІ) і проходять уздовж них. Десята пара артерій проходить під ХІІ ребрами і тому називається підребровими артеріями (aa. subcostales). Нагадаємо, що у задньобічних відділах двох верхніх міжребрових просторів проходять перша і друга задні міжреброві артерії, що є кінцевими гілками найвищої міжребрової артерії (гілка реброво-шийного стовбура  підключичної  артерії).

Праві задні міжреброві артерії  довші  за  ліві, бо грудна частина аорти розташована асиметрично, ліворуч від серединної  лінії.  Проходячи по передній поверхні тіл грудних хребців, праві задні міжреброві артерії віддають обхідні гілки (rr. collaterales), які з’єднуються з однойменними гілками сусідніх артерій, утворюючи передхребтові артеріальні анастомози. На бічних поверхнях хребців однойменні гілки утворюють прихребтові артеріальні анастомози. Ці гілки живлять тіла хребців, окістя і міжхребцеві диски.

Від кожної задньої міжребрової артерії на рівні головки ребра відходить спинна гілка (r. dorsalis), яка прямує назад під шийкою ребра, потім реброво-поперечними зв’язками в хребтову ділянку спини. На рівні міжхребцевих отворів від кожної спинної гілки відходить спинномозкова гілка (r. spinalis), яка через цей отвір заходить у хребтовий канал і розгалужується на:

–             зацентральну гілку (r. postcentralis), що проходить по задній поверхні тіла відповідного хребця, і передпластинкову гілку (r. prelaminaris), що проходить перед пластинкою дуги хребця. Ці гілки живлять тіла і дуги хребців, їх окістя, міжхребцеві диски, а також спинномозкову тверду оболону, утворюючи анастомози між сусідніми однойменними  гілками;

–             передню і задню корінцеві артерії (aa. radiculares anterior et posterior), які проходять уздовж відповідного спинномозкового корінця і живлять його. Ці артерії переходять на спинний мозок, але не досягають спинномозкових артерій, беручи участь у формуванні артеріального сплетення спинномозкової м’якої оболони;

–             сегментну  мозкову  артерію  (a.  medullaris  segmentalis), яка проходить вздовж переднього спинномозкового корінця, досягає передньої спинномозкової артерії і анастомозує з нею та з гілками сусідніх однойменних артерій і артерій протилежного боку. Ці артерії беруть участь у формуванні артеріального сплетення спинномозкової м’якої оболони, кровопостачаючи відповідні сегменти спинного мозку.

Проходячи назад, спинна гілка віддає м’язові гілки (rr. musculares) до глибоких м’язів спини. Кінцевий відділ кожної спинної гілки роздвоюється на:

–             присередню шкірну гілку (r. cutaneus medialis), яка живить шкіру хребтової ділянки (в ділянці остистих відростків грудних хребців) на відповідному рівні, а також найдовший і півостьовий м’язи спини;

–             бічну шкірну гілку (r. cutaneus lateralis), яка кровопостачає шкіру бічного відділу спини на відповідному рівні, а також клубово-ребровий м’яз.

Присередні і бічні шкірні гілки анастомозують з однойменними сусідніми гілками.

Кожна з дев’яти (ІІІ–ХІ) задніх міжребрових артерій, зайшовши у відповідний міжребровий простір, спочатку проходить по внутрішній поверхні зовнішнього міжребрового м’яза і прикрита тільки грудною фасцією та ребровою частиною пристінкової плеври. На рівні кутів ребер кожна задня міжреброва артерія розгалужується на дві гілки: крупнішу верхню, яка проходить у борозні ребра, що розташоване вище, і нижню тоншу, яка проходить по верхньому краю нижчерозташованого ребра. Ці дві гілки проходять уздовж міжребрового простору між зовнішнім та внутрішнім міжребровими м’язами. Підреброва артерія та її гілки проходять під ХІІ ребром між широкими м’язами живота, кровопостачаючи їх. Кінцеві гілки ІІІ–VI задніх міжребрових артерій у передньобічних ділянках міжребрових просторів анастомозують з передніми міжребровими гілками внутрішньої грудної артерії (гілка підключичної артерії). Кінцеві гілки VII–XII задніх міжребрових артерій, вийшовши з-під ребрової дуги, входять у передню стінку порожнини живота і кровопостачають широкі та прямий м’язи живота. В ділянках живота ці артерії анастомозують не тільки з однойменними артеріями протилежного боку, але й з гілками верхньої і нижньої надчеревних артерій. Окрім того, ІІІ задня міжреброва артерія анастомозує з гілками найвищої міжребрової артерії (гілка реброво-шийного стовбура). Кожна задня міжреброва артерія анастомозує також з гілками однойменних сусідніх артерій. Гілки VII–XII задніх міжребрових артерій кровопостачають  також  діафрагму.

Від бічної ділянки кожної задньої міжребрової артерії відходить бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis), яка кровопостачає відповідний сегмент шкіри. Від IV–VI бічних шкірних гілок відходять бічні гілки груді (rr. mammarii laterales), які живлять грудь.

Верхніх діафрагмових артерій (aa. phrenicae superiores) є дві – права і ліва. Вони відходять від передньої стінки грудної аорти безпосередньо над діафрагмою, входять в її поперекову частину, розгалужуючись, кровопостачають задню частину діафрагми.

ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ ТА ЇЇ ГІЛКИ

Від черевної частини аорти, або черевної аорти (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis) відходять пристінкові та нутрощеві гілки. До пристінкових гілок належать парні нижні діафрагмові артерії і поперекові артерії, а також непарна серединна крижова артерія. До нутрощевих непарних гілок належать черевний стовбур, верхня і нижня брижові артерії, а до парних гілок – середня надниркова, ниркова і яєчкова (чи яєчникова) артерії.

Пристінкові гілки черевної частини аорти

Нижні діафрагмові артерії (aa. phrenicae inferiores) є парними крупними судинами – правою і лівою. Вони відходять від переднього півкола початкового відділу черевної аорти заочеревинно на рівні ХІІ грудного хребця, прямують догори до сухожилкового центру діафрагми, кожна з яких розгалужується на передню і задню гілки. Передня гілка кровопостачає передню ділянку діафрагми і анастомозує з гілками м’язово-діафрагмової артерії (гілка внутрішньої грудної артерії), а задня гілка живить задню ділянку діафрагми і анастомозує з гілками задніх міжребрових артерій. Права нижня діафрагмова артерія проходить позаду нижньої порожнистої вени, а ліва – позаду стравоходу.

Від кожної нижньої діафрагмової артерії відходять 1–5 (інколи навіть до 24) тонких верхніх надниркових артерій (aa. suprarenales superiores), які прямують донизу і заходять переважно у присередній край надниркової залози, кровопостачаючи її. Від цих артерій відходять тоненькі гілочки, які живлять черевну частину стравоходу і прилеглу пристінкову очеревину.

Поперекові артерії (aa. lumbales), яких буває переважно 4 пари (їх може бути більше і менше), відходять заочеревинно від задньобічного півкола черевної аорти на рівні тіл І–IV поперекових хребців. Праві поперекові артерії дещо довші за ліві, бо черевна частина аорти розташована на лівій половині передньої поверхні тіл поперекових хребців.

Поперекові артерії прямують вбік, дві верхні з них проходять позаду ніжок діафрагми, а дві нижні – позаду великого поперекового м’яза. На рівні основ поперечних відростків поперекових хребців від кожної поперекової артерії відходить спинна гілка (r. dorsalis). Ці гілки прямують назад, розгалужуються у м’язах спини і шкіри поперекової ділянки, кровопостачаючи їх. На рівні відповідних міжхребцевих отворів від кожної спинної гілки відходить спинномозкова гілка (r. spinalis), яка заходить через цей отвір у хребтовий канал і розгалужується подібно до однойменних гілок задніх міжребрових артерій (див. вище). Зокрема, від кожної спинномозкової гілки відходять передня і задня корінцеві артерії (aa. radiculares anterior et posterior), сегментна спинномозкова гілка (r. medullaris segmentalis), які живлять спинномозкові корінці і поперекові сегменти спинного мозку. Зацентральні і передпластинкові гілки (rr. postcentrales et prelaminares) кровопостачають тіла та дуги поперекових хребців, їх окістя, міжхребцеві диски і спинномозкову тверду оболону цієї ділянки, утворюючи анастомози між сусідніми однойменними  гілками.

Прямуючи  майже  горизонтально  вбік,  поперекові артерії проходять позаду квадратного м’яза попереку, живлячи його. Потім ці артерії йдуть вперед і присередньо поміж поперечним та внутрішнім косим м’язами живота і входять у прямий м’яз живота, кровопостачаючи їх та шкіру відповідних ділянок.

Проходячи між м’язами спини і живота, поперекові артерії анастомозують між собою, а також з гілками верхньої і нижньої надчеревних артерій, міжребрових артерій, клубово-поперекової артерії, огинальної артерії клубової кістки і верхньої сідничної артерії. Окрім того, в ділянці білої лінії живота окремі тоненькі гілочки правих і лівих поперекових артерій анастомозують між собою.

Серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) є ніби продовженням черевної частини аорти. Це тонка гілка, яка починається від задньої поверхні аорти на рівні V поперекового хребця дещо вище її роздвоєння на праву і ліву загальні клубові артерії.

Вона проходить вниз посередині тазової поверхні крижової кістки до куприка, де закінчується у куприковому клубочку (glomus coccygeum).

На рівні V поперекового хребця від серединної крижової артерії відходять права і ліва найнижчі поперекові артерії (aa. lumbales imae), кожна з яких кровопостачає відповідний клубово-поперековий м’яз. Від цих артерій також відходить спинна гілка (r. dorsalis), яка бере участь у кровопостачанні глибоких м’язів спини. Її спинномозкова гілка (r. spinalis) бере участь у живленні нижніх сегментів спинного мозку, їх корінців та оболон, крижової кістки. На рівні кожного крижового хребця від серединної артерії відходять парні бічні крижові гілки (rr. sacrales laterales), які розгалужуються на тазовій поверхні крижової кістки, утворюючи анастомози між собою і з гілками бічної крижової артерії. Вони живлять крижову кістку, а також беруть участь у кровопостачанні спинного мозку та його оболон.

Кінцеві гілки серединної крижової артерії живлять нижню частину прямої кишки та клітковину навколо неї.

Нутрощеві гілки черевної частини аорти

До нутрощевих гілок черевної аорти належать три великі непарні артерії: черевний стовбур, верхня і нижня брижові артерії, а також парні середня надниркова, ниркова і яєчкова (чи яєчникова у жінок) артерії.

Непарні нутрощеві гілки черевної частини аорти

І. Черевний стовбур (truncus coeliacus) є крупною короткою судиною, довжиною 1–2 см, що відходить від передньої поверхні аорти на рівні ХІІ грудного хребця, або верхнього краю тіла І поперекового хребця, відразу після виходу її з аортального розтвору діафрагми. Цей стовбур іде вперед і над верхнім краєм підшлункової залози розгалужується на три крупні судини: ліву шлункову, загальну печінкову і селезінкову артерії.

  1. Ліва шлункова артерія  (a. gastrica sinistra) є найтоншою і найкоротшою гілкою черевного стовбура. Вона йде вверх і вліво до правої ділянки кардіальної частини шлунка, де від неї відходять стравохідні гілки (rr. оesophageales), які живлять нижній відділ стравоходу і анастомозують з однойменними гілками грудної аорти. Потім артерія йде вздовж малої кривини шлунка праворуч між листками малого чепця і анастомозує із правою шлунковою артерією, що є гілкою власної печінкової артерії. Від лівої шлункової артерії відходять численні гілочки, які живлять передню і задню стінки шлунка і анастомозують із шлунковими гілками лівої шлунковочепцевої артерії, утворюючи густу артеріальну сітку в стінках шлунка.
  2. Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) є крупною гілкою черевного стовбура довжиною приблизно 4 см. Вона спочатку прилягає до правої ніжки діафрагми, потім проходить праворуч по верхньому краю підшлункової залози і заходить у товщу малого чепця (між його листками). В ділянці печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (частини малого чепця) загальна печінкова артерія роздвоюється на шлунково-дванадцятипалокишкову артерію і власну печінкову артерію.

 

Шлунково-дванадцятипалокишкова    артерія (a. gastroduodenalis), відійшовши від загальної печінкової артерії, прямує вниз позаду воротарної частини шлунка і розгалужується на три судини:

–             задню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior), яка дугоподібно йде вниз по задній поверхні головки підшлункової залози, розташовуючись між нею і присереднім краєм низхідної частини дванадцятипалої кишки. Вона анастомозує із задньою гілкою нижньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (гілка верхньої брижової артерії). Від цієї артерії відходять численні гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) і дванадцятипалокишкові гілки (rr. duodenales), які живлять однойменні органи, а також спільну жовчну протоку;

–             передню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior), яка йде вниз по передньоверхній і передньонижній поверхнях головки підшлункової залози. Від цієї артерії відходять численні гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) і  дванадцятипалокишкові гілки (rr. duodenales), які живлять однойменні органи. Вона анастомозує біля нижнього краю головки підшлункової залози з передньою гілкою нижньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (гілка верхньої брижової артерії);

–             праву  шлунково-чепцеву  артерію  (a.  gastroomentalis dextra), яка є ніби продовженням підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії. Вона йде вниз позаду воротарної частини шлунка, прямує ліворуч вздовж великої кривини шлунка між листками великого чепця і анастомозує з лівою шлунково-чепцевою артерією (гілка селезінкової артерії). Від цієї артерії до передньої і задньої стінки шлунка відходять численні шлункові гілки (rr. gastrici), які анастомозують з однойменними гілками правої та лівої шлункових артерій, а великий чепець живлять чепцеві гілки (rr. omentales).

Окрімтого,додванадцятипалоїкишкиможутьпідходити інші гілки, зокрема наддванадцятипалокишкова артерія (a. supraduodenalis) і задванадцятипалокишкова артерія (a. retroduodenalis), які переважно відходять від початкового відділу власної печінкової артерії або шлунково-дванадцятипалокишкової артерії і живлять відповідно верхню і низхідну частини дванадцятипалої  кишки.

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria), відійшовши від загальної печінкової артерії, проходить вверх до воріт печінки між обидвома листками печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (частини малого чепця). Праворуч від артерії розташовані спільна жовчна і загальна печінкова протоки, а позаду – ворітна печінкова вена.

Від початкової ділянки власної печінкової артерії відходить права шлункова артерія (a. gastrica dextra), яка прямує вниз до малої кривини шлунка, а потім по ній іде ліворуч між листками малого чепця і анастомозує з лівою шлунковою артерією. Від цієї артерії до передньої і задньої стінок шлунка відходять шлункові гілки (rr. gastrici), які анастомозують з однойменними гілками правої шлунково-чепцевої артерії. Інколи права шлункова артерія може відходити від загальної печінкової артерії.

У ділянці воріт печінки власна печінкова артерія розгалужується на праву гілку (r. dexter) і ліву гілку (r. sinister) – розгалуження першого порядку, які заходять через ворота печінки відповідно у її праву і ліву частини (див. у 2-му томі підручника розділ “Будова печінки”), де розгалужуються разом з гілками ворітної печінкової вени у відповідності до п’яти відділів і восьми сегментів печінки (розгалуження другого і третього порядку), кровопостачаючи печінку.

Інколи від лівої гілки власної печінкової артерії відходить ще проміжна гілка (r. intermedius).

Від правої гілки (r. dexter) власної печінкової артерії відходить жовчноміхурова артерія (a. cystica), яка живить жовчний міхур і міхурову протоку. Потім права гілка розгалужується на такі судини другого порядку:

–             артерія хвостатої частки (a. lobi caudati), яка галузиться на судини третього порядку, що кровопостачають праву половину хвостатої частки (задньої частини печінки), тобто праву половину заднього сегмента (сегмента І);

–             артерія переднього сегмента (a. segmenti anterioris), яка розгалужується на судини третього порядку, що кровопостачають правий присередній передній сегмент (сегмент V) і правий передній сегмент (сегмент VI);

–             артерія заднього сегмента (a. segmenti posterioris), яка розгалужується на судини третього порядку, що кровопостачають правий бічний задній сегмент (сегмент VІІ) і правий присередній задній сегмент (сегмент VIІІ);

Ліва гілка (r. sinister) власної печінкової артерії розгалужується на такі судини другого порядку:

–             артерія хвостатої частки (a. lobi caudati), яка розгалужується на судини третього порядку, що кровопостачають ліву половину хвостатої частки (задньої частини печінки), тобто ліву половину заднього сегмента (сегмента І);

–             артерія присереднього сегмента (a. segmenti medialis), яка розгалужується на судини третього порядку, що живлять лівий присередній сегмент (сегмент ІV);

–             артерія бічного сегмента (a. segmenti lateralis), яка розгалужується на артерії третього порядку, що живлять лівий бічний задній сегмент (сегмент ІІ) і лівий бічний передній сегмент (сегмент IІІ);

  1. Селезінкова артерія (a. splenica; a. lienalis) є найкрупнішою і найдовшою гілкою черевного стовбура. Вона відразу повертає ліворуч, проходячи позаду верхнього краю підшлункової залози до кінця її хвоста, потім входить у шлунково-селезінкову зв’язку і розгалужується на 4–6 кінцевих селезінкових гілок (rr. splenici; rr. lienales), які входять через селезінкові ворота в її паренхіму.

Від селезінкової артерії відходять судини, які живлять підшлункову залозу, шлунок і великий чепець:

–             гілки підшлункової залози (rr. pancreatici), до складу яких належать:

–             дорсальна артерія підшлункової залози (a. pancreatica dorsalis), яка йде вниз по задній поверхні шийки підшлункової залози. Біля нижнього її краю від цієї артерії відходить нижня артерія підшлункової залози (a. pancreatica inferior), яка прямує до кінця хвоста підшлункової залози. Інша гілка дорсальної артерії огинає нижній край підшлункової залози і на її передньонижній поверхні анастомозує з передньою верхньою підшлунково-дванадцятипалокишковою артерією. Численні гілки дорсальної артерії анастомозують з іншими судинами, що кровопостачають підшлункову залозу;

–             передпідшлунковозалозова артерія (a. prepancrеatica);

– велика артерія підшлункової залози (a. pancrеatica magna) відходить від селезінкової артерії на рівні середини її тіла, розгалужуючись на численні гілки на задній поверхні залози, які анастомозують з гілками нижньої артерії підшлункової  залози;

–             артерія хвоста підшлункової залози (a. caudае pancreatis) є кінцевою гілкою селезінкової артерії, яка живить однойменну частину залози;

–             короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves), яких є переважно 3–8,  відходять  від  кінцевого відділу  селезінкової  артерії,  що  проходить у товщі шлунково-селезінкової зв’язки. Ці тонкі гілочки входять у задню  стінку  дна  шлунка, живлять його і анастомозують з іншими шлунковими гілками. Інколи до задньої стінки шлунка відходить від селезінкової артерії крупніша задня шлункова артерія (a. gastrica posterior);

–             ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra) відходить від кінцевої ділянки селезінкової артерії, де вона починає розгалужуватися на селезінкові гілки. Вона йде вниз попереду підшлункової залози і доходить до великої кривини шлунка, потім повертає праворуч і проходить по ній між листками великого чепця. На рівні межі між лівою і середньою третинами великої кривини шлунка ця артерія анастомозує з правою шлунково-чепцевою артерією (гілка шлунково-дванадцятипалокишкової артерії). Від лівої шлунково-чепцевої артерії відходять численні шлункові гілки (rr. gastrici), які кровопостачають передню і задню стінки шлунка, анастомозуючи з однойменними гілками лівої і правої шлункових та інших артерій, а також чепцеві гілки (rr. omentales), що живлять великий чепець.

Отже, шлунок має унікальну систему кровозабезпечення, в якій беруть участь усі три артерії черевного стовбура – загальна печінкова, ліва шлункова і селезінкова. Ці судини утворюють артеріальне кільце навколо шлунка, що складається з двох дуг – верхньої і нижньої. Верхня дуга проходить по малій кривині (права і ліва шлункові артерії), а нижня дуга – по великій кривині шлунка (права і ліва шлунково-чепцеві артерії). Від цих артерій  відходять  численні  шлункові  гілки,  які в передній і задній стінках шлунка анастомозують між собою, утворюючи густу артеріальну сітку.

У системі артерій, які кровопостачають печінку і жовчний міхур, можливі різні варіанти. Зокрема, загальна або власна печінкові артерії можуть відходити від верхньої брижової артерії, ліва гілка власної печінкової артерії починається від лівої шлункової артерії, а її права гілка – від шлунково-дванадцятипалокишкової артерії, від останньої може відходити жовчноміхурова  артерія.

Описане вище типове розгалуження черевного стовбура трапляється приблизно у 50–55 % людей.

В   інших   випадках   наявні   різноманітні   варіанти, а найчастіше бувають наведені нижче.

У 25 % осіб від верхньої брижової артерії (про неї див. нижче) відходять гілки до печінки. Зокрема, у 3 % людей загальна печінкова артерія бере початок від верхньої брижової артерії, а черевний стовбур роздвоюється на селезінкову (крупнішу) артерію і ліву шлункову артерію. У 3 % випадків загальна печінкова артерія відгалужується від черевної частини аорти в ділянці між черевним стовбуром і верхньою брижовою артерією.

У 10 % людей від загальної печінкової артерії відходить тільки ліва печінкова гілка, що живить ліву частину печінки, а права печінкова гілка відгалужується від верхньої брижової артерії, кровопостачаючи праву частину печінки. У 18–23 % випадків від лівої шлункової артерії відгалужується додаткова ліва печінкова гілка, яка разом з лівою гілкою власної печінкової артерії живить ліву частину печінки (інколи вона відсутня). У 7 % осіб від лівої гілки власної печінкової артерії відходить додаткова гілка до малої кривини шлунка.

У 10 % людей від черевного стовбура або від початкової ділянки селезінкової артерії відгалужується задня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія. У 5 % осіб черевний стовбур роздвоюється на загальну печінкову і селезінкову артерії, а ліва шлункова артерія окремо відходить від черевної частини аорти трохи вище від черевного стовбура.

Тільки у 60 % людей задня шлункова артерія, яка живить задню стінку шлунка, відходить від селезінкової артерії. У 35 % випадків відсутній прямий анастомоз між правою і лівою шлунково-чепцевими артеріями. Можливі інші варіанти галуження черевного стовбура.

Між артеріями черевного стовбура існують різноманітні анастомози, зокрема, між лівою шлунковою артерією і нижніми діафрагмовими артеріями, між правою і лівою гілками власної печінкової артерії.

ІІ. Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) є другою крупною непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти, яка відходить від її передньої поверхні позаду тіла підшлункової залози на рівні ХІІ грудного – І поперекового хребців, приблизно на 1–3 см нижче від черевного стовбура. Вона прямує між головкою підшлункової залози (справа) і висхідною частиною дванадцятипалої кишки (зліва), праворуч від неї проходить верхня брижова вена. Потім верхня брижова артерія йде вниз по передній поверхні горизонтальної частини дванадцятипалої кишки і заходить у товщу кореня брижі тонкої кишки. Між листками брижі  артерія повертає вправо і доходить до правої клубової ямки, утворюючи дугу, опуклість якої обернена вліво.

Від верхньої брижової артерії відходять судини, які живлять тонку кишку і значну частину товстої кишки: нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова, порожньокишкові, клубовокишкові, клубовоободовокишкова, права і середня ободово-кишкові артерії.

Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія  (a.  pancreaticoduodenalis  inferior)  відходить від правої поверхні стовбура верхньої брижової артерії на 1–2 см нижче її початку, прямує вниз і вправо по передній поверхні підшлункової залози. На рівні нижнього краю головки підшлункової залози артерія розгалужується на передню і задню гілки (rr. anterior et posterior).

Передня гілка прямує праворуч у борозні між нижнім краєм головки підшлункової залози і верхнім краєм горизонтальної частини дванадцятипалої кишки, а потім повертає догори, віддаючи до цих органів численні гілки, і анастомозує з гілками передньої верхньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (із системи черевного стовбура). Передня гілка також анастомозує з першою порожньокишковою артерією.

Задня гілка огинає знизу підшлункову залозу, потім на її задній поверхні прямує праворуч і догори, віддаючи численні гілки до головки підшлункової залози і дванадцятипалої кишки, анастомозуючи з гілками задньої верхньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (із системи черевного стовбура).

Від опуклої частини дуги верхньої брижової артерії відходять послідовно до петель порожньої і клубової кишок 12–18 порожньокишкових артерій (aa. jejunales) і клубовокишкових артерій (aa. ileales). Увійшовши в товщу брижі тонкої кишки між її листками, кожна кишкова артерія розгалужується на дві гілки, які анастомозують з такими ж гілками сусідніх артерій, утворюючи артеріальні дуги (аркади) першого порядку. Від тих дуг відходять нові артерії, які також розгалужуються і анастомозують з подібними гілками сусідніх артерій, утворюючи артеріальні дуги (аркади) другого порядку, але ці дуги вже менші за розмірами. За таким же принципом утворюються артеріальні дуги (аркади) третього, четвертого і навіть п’ятого порядків, але їхні розміри поступово зменшуються. Від останньої артеріальної дуги (аркади) безпосередньо до порожньої і клубової кишок відходять прямі артерії (aа. rectae), які галузяться, утворюючи в стінці кишки густу артеріальну сітку. Дугоподібна (аркадна) система кровопостачання брижової частини тонкої кишки забезпечує її надійне живлення при перистальтиці кишки.

Окрім того, від артеріальних дуг відходять тоненькі гілочки до брижових лімфатичних вузлів.

Клубово-ободовокишкова артерія (a. ileocolica) відходить від правої поверхні верхньої брижової артерії, приблизно посередині її стовбура, прямує позаочеревинно вниз і праворуч по задній стінці порожнини живота. В ділянці  клубово-сліпокишкового кута вона розгалужується на декілька гілок, які живлять сліпу кишку, початкову ділянку ободової кишки і кінцеву ділянку клубової кишки, а саме:

–             передню і задню сліпокишкові артерії (aa. caeсales anterior et posterior), які живлять відповідно передню і задню стінки сліпої кишки;

–             артерію червоподібного відростка (a. appendicularis), яка кровопостачає однойменний відросток сліпої кишки;

–             клубовокишкову гілку (r. ilealis), яка прямує вниз до клубово-сліпокишкового кута, де анастомозує з кінцевими гілками клубокишкових артерій, утворюючи артеріальну дугу. Від цієї дуги відходять прямі артерії, які живлять кінцевий відділ клубової кишки;

–             ободовокишкову гілку (r. colicus), яка прямує праворуч до висхідної ободової кишки і розгалужується на висхідну і низхідну гілки. Висхідна гілка (r. ascendens) йде вверх по присередньому краю початкового відділу висхідної ободової кишки і анастомозує з низхідною гілкою правої ободовокишкової артерії, утворюючи артеріальну дугу. Низхідна гілка (r. descendens) іде вниз по присередньому краю цієї кишки і анастомозує з гілкою клубово-ободовокишкової артерії, утворюючи артеріальну дугу. Від цих дуг відходять прямі артерії, які живлять висхідну ободову та сліпу кишки, а також червоподібний відросток.

Права ободовокишкова артерія (a. colica dextra) відходить від правої поверхні проксимальної третини верхньої брижової артерії від початку клубово-ободовокишкової артерії (інколи відходить від неї), на рівні кореня брижі поперечної ободової кишки. Ця артерія йде праворуч, майже горизонтально, а в ділянці присереднього краю висхідної ободової кишки (не доходячи до нього), розгалужується на висхідну і низхідну гілки (rr. ascendens et descendens). Низхідна гілка, прямуючи вниз, анастомозує з висхідною гілкою ободовокишкової гілки клубово-ободовокишкової артерії. Висхідна гілка йде догори, де анастомозує з правою гілкою середньої ободовокишкової артерії. Інколи від клубово-ободовокишкової артерії або від правої обдовокишкової артерії відходять окремо артерія правого вигину (a. flexurae dextrae) до правого згину ободової кишки. Її гілки анастомозують з гілками правої і середньої ободовокишкових артерій. Дугоподібні анастомози (аркади) перерахованих артерій утворюють неподалік від ободової кишки суцільну хвилясту артеріальну магістраль, яка називається крайовою ободовокишковою артерією (a. marginalis coli). Ця артерія проходить вздовж оберненого до середини краю всієї ободової кишки. Крайову ободовокишкову артерію також називають біляободовокишковою артерією (a. juxtacolica), або крайовою ободовокишковою дугою (arcus marginalis coli). Від цієї судини відходять прямі артерії (aa. rectae), які живлять висхідну ободову  кишку,  правий згин  ободової  кишки і початкову ділянку поперечної ободової кишки.

Середня ободовокишкова артерія (a. colica media) відходить від передньоправої поверхні початкового відділу верхньої брижової артерії, дещо нижче відходження нижньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії. Вона йде вперед і праворуч, заходить у товщу брижі поперечної ободової кишки і між її листками розгалужується на праву і ліву гілки (rr. dexter et sinister). Права гілка прямує до правого згину ободової кишки, де її гілки анастомозують з висхідною гілкою правої ободовокишкової артерії. Ліва гілка йде ліворуч уздовж брижового краю поперечної ободової кишки і в ділянці лівого згину ободової кишки анастомозує з висхідною гілкою лівої ободовокишкової артерії (гілка нижньої брижової артерії). Гілки середньої ободовокишкової артерії, анастомозуючи між собою і гілками сусідніх артерій, формують артеріальні дуги (аркади) першого, другого і третього порядків. Останні дуги утворюють суцільну хвилясту крайову ободовокишкову артерію (a. marginalis coli), яка є продовженням однойменної артерії, що йде вздовж присереднього краю висхідної ободової кишки. Від крайової ободовокишкової артерії відходять численні прямі артерії (aa. rectae), які живлять стінку поперечної ободової кишки, а також правого і лівого згинів ободової кишки.

ІІІ. Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Вона починається від лівого півкола черевної аорти на рівні нижнього краю ІІІ поперекового хребця. Артерія прямує заочеревинно вниз і ліворуч, розгалужуючись на ряд гілок: ліву ободовокишкову артерію, 2–3 сигмоподібні артерії і верхню прямокишкову артерію. Ці артерії кровопостачають ліву частину поперечної, низхідну і сигмоподібну ободові кишки, а також верхній і середній відділи прямої кишки.

Ліва ободовокишкова артерія (a. colica sinistra) йде ліворуч заочеревинно попереду лівого сечоводу і лівої яєчкової (яєчникової у жінок) артерії, розгалужуючись на  висхідну  і  низхідну гілки.  Висхідна гілка – висхідна артерія (a. ascendens) іде догори і анастомозує в ділянці лівого згину ободової кишки з лівою гілкою середньої ободовокишкової артерії, утворюючи біля краю ободової кишки велику артеріальну дугу (аркаду) першого порядку – дугу Ріолана. Низхідна гілка (r. descendens) іде ліворуч і вниз, де анастомозує із сигмоподібною артерією, утворюючи артеріальну дугу (аркаду) першого порядку. Потім гілки, які відходять від цих дуг, утворюють дуги другого порядку (інколи третього порядку), які формують біля присереднього краю низхідної ободової кишки крайову ободовокишкову артерію (a. marginalis coli). Ця артерія є частиною суцільної крайової ободовокишкової артерії, що проходить уздовж внутрішнього краю всієї ободової кишки. Від крайової ободовокишкової артерії відходять численні прямі артерії (aa. rectae), які живлять ліву частину поперечної ободової кишки з її згином і низхідну ободову кишку.

Сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), яких є переважно 2–3, прямують вниз спочатку заочеревинно, потім входять у товщу брижі сигмоподібної ободової кишки між її листками. Гілки цих артерій анастомозують між собою, а також з низхідною гілкою лівої ободовокишкової артерії та гілками верхньої прямокишкової артерії, утворюючи артеріальні дуги (аркади) першого, другого і третього (інколи четвертого і п’ятого) порядків. Останній порядок артеріальних дуг формує крайову ободовокишкову артерію (a. marginalis coli), яка є кінцевою частиною усієї єдиної артеріальної магістралі. Від цієї артерії відходять численні прямі артерії (aa. rectae), які живлять сигмоподібну ободову кишку.

Верхня прямокишкова артерія (a. rectalis superior) є кінцевою гілкою нижньої брижової артерії, прямує вниз і розгалужується на дві гілки. Одна гілка (сигмоподібна) анастомозує з гілкою сигмоподібної артерії, кровопостачаючи нижній відділ сигмоподібної кишки. Друга, потужніша гілка, йде в порожнину малого таза попереду лівої загальної клубової артерії, заходить у тазову частину брижі сигмоподібної кишки, де розгалужується на праву і ліву гілки, кровопостачаючи ампулу  прямої  кишки.  В  її  стінці гілки верхньої  прямокишкової  артерії  анастомозують з гілками середньої прямокишкової артерії (гілка внутрішньої  клубової  артерії).

У системах верхньої і нижньої брижових артерій існують різноманітні варіанти, але найчастіше трапляються такі.

Права і середня ободовокишкові артерії, а також права ободовокишкова і клубово-ободовокишкова артерії мають спільні стовбури. Середня ободовокишкова артерія відсутня, а її замінює крупна висхідна гілка лівої ободовокишкової артерії, яка йде праворуч і анастомозує з висхідною гілкою правої ободовокишкової артерії. Між середньою і лівою ободовокишковими артеріями утворюється велика артеріальна дуга (аркада) першого порядку – дуга Ріолана.

У 20 % людей права ободовокишкова артерія відсутня. У таких випадках від клубово-ободовокишкової артерії відходить крупна гілка, яка йде вверх вздовж висхідної ободової кишки і анастомозує з правою гілкою середньої ободовокишкової артерії, формуючи крайову ободовокишкову артерію. У таких випадках можливі різні варіанти утворення артеріальних дуг (аркад). У 6 % випадків від верхньої брижової артерії відходять дві праві ободовокишкові артерії до висхідної ободової кишки.

У 25 % людей нижня брижова артерія розгалужується на три гілки. Верхня гілка є лівою ободовокишковою артерією, що має крупну висхідну гілку, яка йде вздовж низхідної ободової кишки до її лівого згину, повертає праворуч і в середній ділянці поперечної ободової кишки анастомозує з короткою лівою гілкою середньої ободовокишкової артерії. Друга гілка розгалужується на  дві сигмоподібні  артерії, а третя гілка є типовою верхньою прямокишковою артерією. У 5 % випадків середня ободовокишкова артерія відходить від нижньої брижової артерії, а ще у 5 % осіб від лівої ободовокишкової артерії відгалужується додаткова середня ободовокишкова артерія.

Отже, брижову частину тонкої кишки і товсту кишку (за виключенням відхідникового каналу прямої кишки) кровопостачають гілки верхньої і нижньої брижових артерій, що є непарними нутрощевими судинами черевної частини аорти. Гілки цих судин утворюють артеріальні дуги (аркади) першого, другого, третього, четвертого і навіть п’ятого порядків. Дуги останніх порядків формують біля оберненого досередини краю ободової кишки суцільну артеріальну магістраль – крайову ободовокишкову дугу, від якої відходять численні прямі артерії, що безпосередньо живлять стінки брижової частини тонкої кишки і товстої кишки (за винятком відхідникового каналу прямої кишки).

Парні нутрощеві гілки черевної частини аорти

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти належать: середня надниркова артерія, ниркова артерія, яєчкова артерія у чоловіків і яєчникова артерія у жінок.

Середня надниркова артерія (a. suprarenalis media) є тонкою гілкою, яка відходить від бічної поверхні початкового відділу черевної аорти на рівні І поперекового хребця дещо нижче від початку верхньої брижової артерії і прямує вбік попереду ніжки діафрагми до воріт надниркової залози. Права артерія дещо довша за ліву. У паренхімі надниркової залози ця артерія анастомозує з верхніми наднирковими артеріями (гілками нижньої діафрагмової артерії) і нижньою наднирковою артерією (гілкою ниркової  артерії).

Ниркова артерія (a. renalis) є крупною судиною, яка відходить під прямим кутом від бічного півкола черевної аорти переважно на рівні ІІ поперекового хребця на 1–2 см нижче від місця відходження верхньої брижової артерії. Права ниркова артерія довша за ліву, бо черевна аорта проходить ліворуч від серединної лінії. Права ниркова артерія прямує до ниркових воріт позаду нижньої порожнистої вени, а ліва ниркова артерія – позаду лівої ниркової вени.

Від кожної ниркової артерії ще  до  входження її у ниркові ворота відходять  капсульні  гілки (rr. capsulares), які живлять ниркові капсули; нижня надниркова артерія (a. suprarenalis inferior), яка заходить в основу надниркової залози і в її паренхімі анастомозує з гілками середньої і верхньої надниркових артерій. Отже, надниркову залозу живлять три надниркові артерії – верхня, середня і нижня.

Ниркова артерія у ділянці ниркових воріт розгалужується переважно на передню і задню гілки (цих гілок може бути більше), які починають галузитися ще у ниркових воротах на внутрішньониркові артерії (aa. intrarenales), кровопостачаючи відповідні ниркові сегменти (див. у 2-му томі підручника розділ “Кровообіг нирки”).

Передня гілка (r. anterior) ниркової артерії розгалужується на судини, що живлять відповідні ниркові сегменти:

– артерія верхнього сегмента (a. segmenti superioris);

–             артерія переднього верхнього сегмента (a. segmenti anterioris superioris);

–             артерія переднього нижнього сегмента (a. segmenti anterioris inferioris);

–             артерія нижнього сегмента (a. segmenti inferioris).

Задня  гілка  (r.  posterior)  ниркової  артерії  вхо-

дить у задній нирковий сегмент, кровопостачаючи його, тому називається артерією заднього сегмента (a. segmenti posterioris). Від задньої гілки відходять сечовідні гілки (rr. ureterici), які живлять сечовід.

Ниркові артерії та їх розгалуження можуть мати різноманітні варіанти, але найчастіші такі: нижня діафрагмова артерія і верхні надниркові артерії відходять від ниркової артерії, а середня надниркова артерія відсутня; ниркова артерія представлена коротким стовбуром, який відразу розгалужується на її основні гілки.

У 13 % людей ниркова артерія (переважно права) заходить у нижню частину ниркових воріт, а від неї відгалужується декілька гілок, що входять окремо у ниркові ворота, а найвища гілка заходить у товщу верхнього полюса нирки – це верхня полюсна артерія; у 10 % випадків від аорти беруть початок дві ниркові артерії – верхня і нижня (переважно це праві ниркові артерії). У більшості таких випадків додаткова нижня права ниркова артерія проходить попереду нижньої порожнистої вени; у 7 % осіб від аорти відходить додаткова верхня полюсна артерія, або нижня полюсна артерія (переважно це праві артерії).

Яєчкова артерія (a. testicularis) є лише у чоловіків, відходить від переднього півкола черевної аорти дещо нижче від ниркової артерії (інколи права і ліва яєчкові артерії відходять від аорти одним стовбуром), прямує заочеревинно вниз і вбік (її супроводжує однойменна вена) по передній поверхні великого поперекового м’яза, перетинає попереду сечовід, а над рівнем дугоподібної лінії клубової кістки проходить попереду зовнішньої клубової артерії і заходить у глибоке пахвинне кільце. Від початкової ділянки яєчкової артерії відходять гілочки до жирової капсули нирки, а її сечовідні гілки (rr. ureterici) живлять сечовід. У порожнині малого таза гілки яєчкової артерії анастомозують з артерією м’яза-підіймача яєчка (гілка нижньої надчеревної артерії) і з артерією сім’явиносної протоки (гілка відкритої частини пупкової артерії, що відходить від внутрішньої клубової артерії).

Потім яєчкова артерія у складі сім’яного канатика проходить через пахвинний канал і заходить у калитку, де кровопостачає яєчко, а її над’яєчкові гілки (rr. epididymales) живлять над’яєчко. Гілки яєчкової артерії живлять також м’яз-підіймач яєчка.

Яєчникова артерія (a. ovarica) є лише у жінок, відходить від переднього півкола черевної аорти під гострим кутом на рівні ІІІ поперекового хребця (інколи права і ліва артерії починаються спільним стовбуром). Її топографія до входу в малий таз подібна до топографії яєчкової артерії у чоловіків. У порожнині малого таза яєчникова артерія проходить між листками широкої маткової зв’язки вздовж її вільного краю, віддаючи до маткової труби трубні гілки (rr. tubarii). Потім артерія заходить у ворота яєчника і живить його. Її гілки анастомозують з яєчниковими гілками маткової артерії (гілка внутрішньої клубової артерії). Окрім того, в малому тазі від яєчникової артерії відходять сечовідні гілки (rr. ureterici), які живлять тазову частину сечоводу.

У 20 % випадків яєчкові артерії (або яєчникові артерії у жінок) беруть початок від передньої поверхні черевної частини аорти високо, неподалік від місця відходження ниркових артерій. У таких випадках права яєчкова (яєчникова) артерія проходить позаду нижньої порожнистої вени, потім іде вниз, перетинаючи попереду праву ниркову вену. Ліва яєчкова (яєчникова) артерія проходить вниз, перетинаючи попереду ліву ниркову вену.

Як вже було сказано вище, гілки черевної частини аорти утворюють численні анастомози між собою і з гілками грудної частини аорти та клубової артерії. Зокрема, найважливішими артеріальними анастомозами є такі:

–             анастомоз між стравохідними гілками грудної частини аорти і однойменними гілками лівої шлункової артерії (гілка черевного стовбура), який функціонує в ділянці  черевної частини стравоходу;

–             ліва шлункова артерія (гілка черевного стовбура) і права шлункова артерія (гілка власної печінкової артерії) анастомозують між собою в ділянці малої кривини шлунка;

–             права шлунково-чепцева артерія (гілка шлунково-дванадцятипалокишкової артерії) і ліва шлунково-чепцева артерія (гілка селезінкової артерії) анастомозують між собою в ділянці великої кривини шлунка;

–             у товщі підшлункової залози анастомозують між собою передня і задня верхні підшлунководванадцятипалокишкові артерії (гілки черевного стовбура) з передньою і задньою гілками нижньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (гілка верхньої брижової артерії);

–             у товщі брижі тонкої кишки порожньокишкові і клубовокишкові артерії анастомозують між собою і з гілками клубово-ободовокишкової артерії, утворюючи артеріальні дуги (аркади) першого, другого, третього, четвертого і навіть п’ятого порядків;

–             вздовж оберненого досередини краю товстої кишки утворюються артеріальні анастомози між гілками клубовокишкових, клубово-ободовокишкової, правої і середньої ободовокишкових артерій (гілки верхньої брижової артерії), а також з гілками лівої ободовокишкової і сигмоподібних артерій (гілки нижньої брижової артерії). Ці артеріальні анастомози мають вигляд каскаду артеріальних дуг (аркад) першого, другого і третього порядків (інколи і більше). Останній ряд цих дуг утворює вздовж оберненого досередини краю товстої кишки велику підковоподібну суцільну артеріальну магістраль – крайову ободовокишкову артерію (крайову ободовокишкову дугу);

–             у стінці прямої кишки анастомозують гілки верхньої прямокишкової артерії (гілка нижньої брижової артерії), середньої прямокишкової артерії  (гілка  внутрішньої  клубової  артерії) і нижньої прямокишкової артерії (гілка внутрішньої соромітної артерії);

–             у капсулі і паренхімі надниркової залози анастомозують між собою гілки верхніх надниркових артерій (гілки нижньої діафрагмової артерії), середньої надниркової артерії (нутрощева гілка черевної аорти) і нижньої надниркової артерії (гілка ниркової артерії).

Отже, надниркову залозу, як важливу залозу внутрішньої секреції, кровопостачають три надниркові артерії.