Загальна клубова артерія

Загальна клубова артерія та її гілки

На рівні середини тіла IV поперекового хребця черевна частина аорти розгалужується на праву та ліву загальні клубові артерії. Кут розгалуження цих артерій спрямований вниз, у жінок він більший, ніж у чоловіків. Місце розгалуження черевної аорти називається роздвоєнням  аорти  (bifurcatio  aоrtae), а від нього донизу посередині тазової поверхні крижової кістки проходить у малий таз серединна крижова артерія (a. sacralis mediana).

Загальна клубова артерія

Загальна клубова  артерія  (a. iliaca communis) є парною судиною – правою і лівою, має довжину 5–6 см, прямує вниз і вбік у порожнину таза. На рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба загальна клубова артерія розгалужується на дві великі судини – внутрішню і зовнішню клубові артерії. Зовнішня клубова артерія продовжується на стегно, де вже називається стегновою артерією, а внутрішня клубова артерія галузиться на кінцеві гілки в ділянці малого таза.

Внутрішня клубова артерія

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna), відійшовши від загальної клубової артерії, прямує вниз у  порожнину  малого  таза  по  присередньому  краю великого поперекового м’яза, по лінії крижово-клубового суглоба. На рівні верхнього краю великого сідничого отвору артерія розгалужується на передній і задній стовбури, а від них відходять пристінкові і нутрощеві гілки. Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки і органи таза.

Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії належать: клубово-поперекова, бічні крижові, затульна, верхня і нижня сідничні артерії. Вони йдуть до стінок малого таза, у сідничну ділянку і до привідних м’язів стегна.

Клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis) відходить від заднього стовбура внутрішньої клубової артерії, прямує назад і вбік позаду великого поперекового м’яза. На рівні присереднього краю цього м’яза артерія розгалужується на поперекову і клубову гілки.

Поперекова гілка (r. lumbalis) за розташуванням подібна до спинної гілки поперекових артерій. Вона прямує вверх і назад, розгалужується на численні гілочки, які кровопостачають великий і малий поперекові м’язи, квадратний м’яз попереку та задні відділи поперечного м’яза живота. Від поперекової гілки відходить тонка спинномозкова гілка (r. spinalis), яка заходить у крижовий канал і кровопостачає корінці спинномозкових нервів, і спинномозкові оболони (подібно до однойменних гілок інших артерій).

Клубова гілка (r. iliacus) відразу розгалужується на поверхневу і глибоку гілочки. Поверхнева гілочка проходить уздовж клубового гребеня і анастомозує з огинальною артерією клубової кістки (гілка нижньої надчеревної артерії), утворюючи артеріальну дугу. Від цієї дуги відходять численні гілочки, які живлять клубовий м’яз, клубову кістку і нижню ділянку широких м’язів живота та шкіру над ними. Глибока гілочка анастомозує із затульною артерією (гілка внутрішньої клубової артерії) і кровопостачає клубову кістку.

Бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales), верхня і нижня, відходять від заднього стовбура внутрішньої клубової артерії або від початку верхньої сідничної чи клубово-поперекової артерій на рівні І–ІІ передніх крижових отворів.

Верхня бічна крижова артерія (a. sacralis lateralis superior) іде присередньо по тазовій поверхні основи крижової кістки і анастомозує з серединною крижовою артерією, а також з протилежною однойменною артерією, кровопостачаючи крижову кістку і прилеглі тканини.

Нижня бічна крижова артерія (a. sacralis lateralis inferior) іде вниз по тазовій поверхні крижової кістки до куприка присередньо від передніх крижових отворів. Від цієї артерії відходять присередні і бічні гілочки. Присередні гілочки, яких є 5–6, анастомозують із серединною крижовою артерією і однойменними протилежними гілочками, утворюючи на тазовій поверхні крижової кістки артеріальну сітку, від якої живляться крижова кістка, її зв’язки та інші прилеглі тканини. Бічні гілочки, яких є 3–5, проходять через передні крижові отвори в крижовий канал, де від них відходять спинномозкові гілки (rr. spinales). Кожна спинномозкова гілка бічної крижової артерії, як і однойменні гілки інших артерій, розгалужуються, зокрема, на задню і передню корінцеві артерії, сегментну мозкову артерію. Корінцеві артерії даної ділянки називаються артеріями кінського хвоста (aa. caudae equinae). Отже, спинномозкові гілки бічної крижової артерії живлять крижову кістку, нижні поперекові, крижові і куприкові сегменти спинного мозку та його оболони у цій ділянці.

Потім бічні гілочки через задні крижові отвори виходять у крижову ділянку спини, галузяться і кровопостачають крижову кістку та зв’язки, куприк, нижні відділи глибоких м’язів спини і шкіру цієї ділянки, крижово-клубовий суглоб, а також грушоподібний і сідничо-куприковий м’язи, м’яз-підіймач відхідника.

Затульна артерія (a. obturatоria) відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії (інколи вона починається від нижньої надчеревної артерії або зовнішньої клубової артерії). Затульна артерія йде вперед по бічній стінці малого таза до затульного отвору, паралельно до дугоподібної лінії клубової кістки, проходить через затульний канал у присередній відділ стегна. У порожнині малого таза від затульної артерії відходить лобкова гілка (r. pubicus), йде догори по задній поверхні верхньої гілки лобкової кістки до лобкового симфізу, де анастомозує з однойменною гілкою нижньої надчеревної артерії, кровопостачаючи його та прилеглі тканини.

Вийшовши із затульного каналу, затульна артерія розгалужується на передню і задню гілки. Передня гілка (r. anterior) іде вниз по поверхні зовнішнього затульного м’яза, галузиться, кровопостачаючи його, а також верхні відділи привідних м’язів стегна і шкіру зовнішніх статевих органів. Задня гілка (r. posterior) проходить вниз і назад по зовнішній поверхні затульної перетинки, її численні гілочки кровопостачають зовнішній і внутрішній затульні м’язи, сідничу кістку. Від цієї артерії відходить також кульшовозападинна гілка (r. acetabularis), яка через вирізку кульшової западини заходить у порожнину кульшового суглоба і в складі зв’язки головки стегнової кістки заходить у головку стегнової кістки, кровопостачаючи  її.

Приблизно у 22 % людей затульна артерія відходить від початкової ділянки нижньої надчеревної артерії (гілка зовнішньої клубової артерії), йде вниз і через затульний канал заходить у присередній відділ стегна.

Отже, затульна артерія кровопостачає лобковий симфіз, лобкову і сідничу кістки, кульшовий суглоб, зокрема, головку стегнової кістки і ряд м’язів: клубово-поперековий, внутрішній і зовнішній затульні м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-підіймач відхідника, привідні м’язи стегна, гребінний і тонкий м’язи, а також шкіру зовнішніх статевих органів.

 Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) є продовженням заднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Ця крупна судина прямує вбік до надгрушоподібного отвору, віддаючи гілки до м’яза-підіймача відхідника, внутрішнього затульного і грушоподібного м’язів. Вийшовши з порожнини малого таза через надгрушоподібний отвір у сідничну ділянку, верхня сіднична артерія роздвоюється на поверхневу і глибоку гілки:

– поверхнева  гілка  (r.  superficialis)  проходить між великим і середнім сідничними м’язами, кровопостачаючи  їх,  а  також  шкіру  верхньої частини сідничної ділянки;

– глибока гілка (r. profundus), проходячи між середнім і малим сідничними м’язами, розгалужується на верхню і нижню гілки (rr. superior et inferior), численні гілочки яких живлять ці м’язи, а також м’яз-натягувач широкої фасції стегна. Окрім того, від глибокої гілки відходять гілочки, які живлять кульшовий суглоб. Гілки верхньої сідничної артерії анастомозують з гілками нижньої сідничної артерії і бічної огинальної артерії стегна.

Нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) є крупною судиною, що відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, проходить вниз і вперед по передній поверхні грушоподібного м’яза та крижового нервового сплетення. Ця артерія виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір у сідничну ділянку, де відразу від неї відходить супутня артерія сідничого нерва (a. comitans nervi ischiadici), кровопостачаючи його. Численні гілки нижньої сідничної артерії кровопостачають кульшовий суглоб, шкіру сідничної ділянки і ряд м’язів: великий сідничний, грушоподібний, внутрішній і зовнішній затульні м’язи, великий привідний і квадратний м’язи стегна, верхній і нижній близнюкові м’язи, півперентинчастий м’яз і довгу головку двоголового м’яза стегна. Гілки нижньої сідничної артерії анастомозують з гілками присередньої огинальної артерії стегна і верхньої сідничної артерії, а також із задньою гілкою затульної артерії.

Нутрощеві гілки внутрішньої клубової артерії

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії належать пупкова, нижня міхурова, середня прямокишкова і внутрішня соромітна артерії, а у жінок ще є маткова і піхвова артерії. Ці артерії живлять органи, розташовані в порожнині малого таза, а також м’язи і фасції промежини. Вони послідовно відходять від внутрішньої клубової артерії у наступному порядку.

Пупкова артерія (a. umbilicalis) у плода є найкрупнішою   гілкою    внутрішньої    клубової    артерії у складі пуповини, по якій кров тече до плаценти матері. Пупкова артерія відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, йде вперед по бічній стінці малого таза, потім піднімається вздовж бічної стінки сечового міхура, лягає на задню поверхню передньої стінки черевної порожнини і під присередньою пупковою складкою пристінкової очеревини заходить у пупкове  кільце.  Згодом  права і ліва пупкові артерії у складі пуповини йдуть до плаценти матері, де відбувається газообмін і обмін речовин між кров’ю плода і матері. Збагачена киснем і поживними речовинами артеріальна кров повертається до плода по пупковій вені.

Після народження дитини дистальна частина кожної пупкової артерії, над якою пристінкова очеревина утворює присередню пупкову складку, спадається і заростає, утворюючи присередню пупкову зв’язку. Ця ділянка артерії називається закритою частиною (pars occlusa), що перетворилася у струну пупкової артерії (chorda arteriae umbilicalis). Початкова, проксимальна ділянка пупкової артерії функціонує все життя людини і називається відкритою частиною (pars patens).

Від відкритої частини пупкової артерії відходять:

–             артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), яка є тільки у чоловіків, починається від початкової ділянки пупкової артерії (або від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії) і йде вперед заочеревинно до сім’явиносної протоки, де розгалужується на дві гілки, які живлять сім’явиносну протоку. Одна гілка йде дистально вздовж сім’явиносної протоки і заходить через глибоке пахвинне кільце у пахвинний канал, де анастомозує з яєчковою артерією (гілка черевної аорти). Потім у складі сім’яного канатика доходить до над’яєчка. Друга гілка йде проксимально вздовж сім’явиносної протоки до пухирчастої залози;

–             верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores), яких є 2–4, живлять верхівку і тіло сечового міхура. Від цих артерій біля стінки сечового міхура відходять сечовідні гілки (rr. ureterici), які кровопостачають кінцевий відділ сечоводу.

Нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior) прямує заочеревинно до дна сечового міхура, де галузиться на гілочки, що живлять тіло, дно і шийку сечового міхура, анастомозуючи з верхніми міхуровими артеріями та гілками протилежних однойменних артерій. У чоловіків від нижньої міхурової артерії відходять гілки передміхурової залози (rr. prostatici), які живлять однойменний орган.

Маткова артерія (a. uterina) є тільки у жінок, почавшись від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, прямує заочеревинно вперед і присередньо між листками основи широкої маткової зв’язки до бічної стінки надпіхвової частини шийки матки, “перетинаючи” попереду сечовід. На бічній стінці шийки матки від артерії відходять низхідні піхвові гілки (rr. vaginales), які живлять піхву. Потім маткова артерія, звиваючись, піднімається по краю матки до її рогу, де анастомозує з яєчниковою артерією (гілка черевної аорти) і віддає до яєчника і маткової  труби  відповідно  яєчникову  гілку  (r.  ovaricus) і трубну гілку (r. tubarius). Вздовж від маткової артерії відходять численні  звивисті гілки (rr. helicini),  які живлять  матку.

Піхвова артерія (a. vaginalis) є тільки у жінок, часто відходить від внутрішньої клубової артерії спільним стовбуром з матковою артерією. Вона йде вниз позаочеревинно до бічної стінки піхви, кровопостачаючи її, і анастомозує з піхвовими гілками інших артерій.

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) переважно починається від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії, інколи відходить від нижньої міхурової артерії або внутрішньої соромітної артерії. Деколи ця артерія відсутня. Артерія прямує заочеревинно вниз і присередньо до ампули прямої кишки, кровопостачаючи її середній і нижній відділи, а також м’яз-підіймач відхідника. У стінці прямої кишки середня прямокишкова артерія анастомозує з гілками верхньої і нижньої прямокишкових артерій.

У чоловіків від середньої прямокишкової артерії відходять передміхурові залозові гілки (rr. prostatici), які живлять однойменний орган і пухирчасту залозу, а у жінок – піхвові гілки (rr. vaginales), що кровопостачають піхву.

Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) є кінцевою крупною гілкою внутрішньої клубової артерії, виходить з порожнини малого таза через підгрушоподібний отвір (разом з нижньою сідничною артерією) у сідничну ділянку, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову входить у порожнину малого таза. Потім внутрішня соромітна артерія разом з однойменними венами і соромітним нервом через соромітний канал (canalis pudendalis) – канал Алкома, заходить у сідничо-відхідникову ямку, розташовуючись нижче тазової діафрагми між поверхневою обгортальною фасцією промежини (фасцією Колліса) і нижньою фасцією тазової діафрагми. Артерія прямує вперед по бічній стінці сідничо-відхідникової ямки до рівня заднього краю сечово-статевої ділянки промежини, йде вздовж нижньої гілки лобкової кістки і на рівні переднього краю поверхневого поперечного м’яза промежини виходить на нижню поверхню перетинки промежини, де розгалужується на кінцеві гілки.

У сідничо-відхідниковій ямці від внутрішньої соромітної артерії відходять:

–             нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior), яка йде присередньо до відхідникового каналу прямої  кишки,  кровопостачаючи  його, а також м’яз-підіймач відхідника і зовнішній м’яз-замикач відхідника, шкіру і клітковину відхідникової  ділянки;

–             промежинна артерія (a. perinealis) проходить переважно позаду поверхневого поперечного м’яза промежини, а її численні гілки живлять м’язи і фасції промежини;

–             сечівникова артерія (a. urethralis) кровопостачає сечівник. У чоловіків ця артерія входить в губчасте тіло статевого члена і йде по ньому до його головки, де анастомозує з глибокою артерією статевого члена.

У чоловіків внутрішня соромітна артерія в сечово-статевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

–             задні калиткові гілки (rr. scrotales posteriores), які кровопостачають оболонки задньої ділянки калитки і анастомозують з передніми калитковими гілками стегнової артерії;

–             артерія цибулини статевого члена (a. bulbi penis), гілки якої живлять цибулину статевого члена, цибулинно-губчастий та інші прилеглі м’язи  промежини;

–             спинкова артерія статевого члена (a. dorsalis penis), яка є продовженням внутрішньої соромітної  артерії  і  живить  цей  орган.  Права і ліва артерії проходять вздовж пращоподібної зв’язки статевого члена до його головки, з боків від глибокої спинкової вени статевого члена, що проходить посередині його спинки. Від цієї артерії відходять гілочки до калитки і до печеристих тіл;

–             глибока артерія статевого члена (a. profunda penis) пронизує білкову оболонку печеристого тіла в його основі і прямує по ньому до його вершини, кровопостачаючи печеристе тіло статевого члена, анастомозуючи з протилежною однойменною артерією;

–             пронизні артерії статевого члена (aa.  perforantes penis) є гілками правої і лівої глибоких артерій статевого члена, які проходять крізь перегородку статевого члена. Ці гілки йдуть до протилежного печеристого тіла і анастомозують з відповідною глибокою артерією статевого члена.

У жінок внутрішня соромітна артерія в сечовостатевій ділянці промежини розгалужується на такі кінцеві гілки:

–             задні губні гілки (rr. labiales posteriores) кровопостачають задню ділянку відповідної великої соромітної губи, анастомозуючи з передніми губними гілками стегнової артерії. Інколи ці гілки відходять від промежинної артерії;

–             артерія цибулини присінка (a. bulbi vestibuli), яка живить однойменний орган, цибулинно-губчастий м’яз та інші прилеглі м’язи промежини;

–             спинкова артерія клітора (a. dorsalis clitoridis), яка є продовженням внутрішньої соромітної артерії і живить цей орган. Вона йде вздовж ніжки і тіла клітора до його головки, де анастомозує з однойменною протилежною артерією;

–             глибока артерія клітора (a. profunda clitoridis) пронизує фасцію клітора, заходить вглиб ніжки тіла клітора, потім йде в тілі клітора до його головки, живить печеристе тіло клітора, анастомозує з однойменною протилежною артерією, а також із гілками спинкової артерії клітора.

Розгалуження внутрішньої клубової артерії на передній і задній стовбури наявне приблизно у 60 % людей. У 20 % випадків внутрішня клубова артерія розгалужується на три стовбури, від яких відходять її кінцеві гілки. У 10 % осіб ця артерія представлена одним стовбуром, який прямує до підгрушоподібного отвору, де розгалужується на внутрішню соромітну і нижню сідничну артерії, а від стовбура послідовно відходять кінцеві гілки внутрішньої клубової артерії. В інших 10 % людей внутрішня клубова артерія представлена коротким стовбуром, який відразу розгалужується на численні кінцеві гілки.

Зовнішня клубова артерія

Зовнішня клубова  артерія  (a.  iliaca  externa) є крупною судиною, яка відходить від загальної клубової артерії на рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба, і є її продовженням. Артерія йде заочеревинно вниз і вперед уздовж присереднього краю великого поперекового м’яза, проходить під пахвинною зв’язкою через судинну затоку у передній відділ стегна, розташовуючись збоку від однойменної вени. У передній стегновій ділянці ця артерія вже називається стегновою артерією.

Від зовнішньої клубової артерії відходять нижня надчеревна артерія і глибока огинальна артерія клубової кістки, гілки яких кровопостачають м’язи живота і клубовий м’яз, у чоловіків – м’яз-підіймач яєчка і калитку, а у жінок – круглу маткову зв’язку, лобкове підвищення і великі соромітні губи.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота. Пристінкова очеревина утворює над цими судинами бічну пупкову складку. Потім нижня надчеревна артерія заходить у нижній відділ піхви прямого м’яза живота,  проходить  догори  між  її  задньою  пластинкою і задньою поверхнею прямого м’яза живота, кровопостачаючи їх. На рівні пупка численні кінцеві гілочки артерії анастомозують з гілками верхньої надчеревної артерії (гілка внутрішньої грудної артерії), а також з кінцевими гілками 4–5 нижніх задніх міжребрових і поперекових артерій, які заходять у піхву прямого м’яза живота.

Від нижньої надчеревної артерії відходять такі гілки:

–             лобкова гілка (r. pubicus), що починається від початкової ділянки нижньої надчеревної артерії, йде по задній поверхні лобкової кістки до лобкового симфіза, кровопостачаючи ці структури, а також нижні частини прямого і пірамідного м’язів живота. Ця судина анастомозує з однойменною протилежною гілкою. Від лобкової гілки відходить затульна гілка (r. obturatorius), яка анастомозує з лобковою гілкою затульної артерії;

–             артерія м’яза-підіймача яєчка (a. cremasterica), яка є тільки у чоловіків, починається дещо вище від попередньої судини на рівні глибокого пахвинного кільця, заходить у пахвинний канал і у складі сім’яного канатика опускається в калитку. Ця артерія кровопостачає м’яз-підіймач яєчка, а також усі оболонки сім’яного канатика і яєчка. Гілки артерії м’яза-підіймача яєчка анастомозують з гілками яєчкової артерії (гілки черевної аорти), зовнішніх соромітних артерій (гілки стегнової артерії) і артерії сім’явиносної протоки (гілка внутрішньої клубової артерії);

–             артерія круглої маткової зв’язки (a. ligamenti teretis utеri), яка є тільки у жінок, відходить від нижньої надчеревної артерії на рівні глибокого пахвинного кільця, проходить через пахвинний канал, а її гілки кровопостачають шкіру і підшкірну клітковину лобкового підвищення та великих соромітних губ. Гілки цієї артерії анастомозують з однойменною протилежною артерією і гілками зовнішніх соромітних артерій.

Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) починається від нижньої поверхні зовнішньої клубової артерії під пахвинною зв’язкою, йде разом з однойменною веною заочеревинно вбік і догори, між поперечною фасцією і клубовою частиною пристінкової фасції живота, вздовж пахвинної зв’язки до рівня верхньої передньої клубової ості. У цьому місці від артерії відходить висхідна гілка (r. ascendens), яка бере участь у кровопостачанні нижніх передньобічних ділянок м’язів живота. Потім глибока огинальна артерія клубової кістки йде вбік і назад вздовж клубового гребеня і анастомозує з клубовою гілкою клубово-поперекової артерії (гілка внутрішньої клубової артерії). Гілки цієї артерії кровопостачають нижні ділянки передньобічної стінки черевної порожнини, зокрема такі м’язи: поперечний і косий м’язи живота, клубовий м’яз, м’яз-натягувач широкої фасції стегна, кравецький м’яз.