Артерії нижньої кінцівки

АРТЕРІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

До артерій нижньої кінцівки (arteriae membri inferioris) належить стегнова артерія, яка проходить вниз у передньому і присередньому відділах стегна, кровопостачаючи його; підколінна артерія, яка залягає в підколінній ямці і розгалужується на передню і задню великогомілкові артерії, що живлять колінний суглоб, гомілку і стопу .

Стегнова артерія

Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени.

Разом із судинами проходить підшкірний нерв, який виходить з м’язової затоки. У стегновому трикутнику стегнова артерія йде вниз між глибоким і поверхневим листками широкої фасції, ззовні прикрита тільки шкірою, тому у цьому місці прощупується пульсація стегнової артерії.

Спочатку стегнова артерія лягає в клубово-гребінну борозну, проходить вниз і присередньо по передній стегновій борозні, яка обмежована збоку присереднім широким м’язом, а присередньо – довгим і великим привідними м’язами. Далі стегнова артерія (разом із стегновою веною і підшкірним нервом) заходить у привідний канал (канал Гунтера), прямуючи донизу і назад, і через привідний розтвір заходить у підколінну ямку, де вже називається підколінною  артерією.

Стегнова артерія кровопостачає стегнову кістку, шкіру і м’язи стегна, шкіру і м’язи нижньої частини передньої стінки черевної порожнини, кульшовий і колінний суглоби, зовнішні статеві органи. Від стегнової артерії відходять поверхнева надчеревна артерія, поверхнева огинальна артерія клубової кістки, поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії, низхідна колінна артерія і глибока стегнова артерія.

Поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) починається від передньої стінки стегнової артерії нижче пахвинної зв’язки, пронизує дірчасту фасцію в ділянці підшкірного розтвору. Потім ця артерія повертає догори, заходить у підшкірну клітковину передньої стінки черевної порожнини, галузиться і досягає пупкової ділянки, де анастомозує з гілками верхньої надчеревної артерії (гілка внутрішньої грудної артерії). Поверхнева надчеревна артерія живить нижню половину передньої стінки черевної порожнини: шкіру, підшкірну клітковину і апоневроз зовнішнього косого м’яза живота.

Поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium superficialis) відходить від стегнової артерії нижче поверхневої надчеревної артерії (або з нею одним стовбуром), прямує вбік і вверх вздовж пахвинної зв’язки до рівня верхньої передньої клубової ості, де розгалужується у прилеглих м’язах і шкірі, кровопостачаючи їх і пахвинні лімфатичні вузли. Гілки цієї артерії анастомозують з гілками глибокої огинальної артерії клубової кістки (гілка зовнішньої клубової артерії) і з висхідною гілкою бічної огинальної артерії стегна (гілка глибокої стегнової  артерії).

Поверхнева зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa superficialis) відходить від передньоприсередньої поверхні стегнової артерії дещо нижче попередніх артерій (інколи буває 2–3 гілки). Вона йде присередньо, огинаючи попереду стегнову вену, виходить через підшкірний розтвір під шкіру і далі прямує до лобкової ділянки, кровопостачаючи шкіру та підшкірну клітковину.

Глибока зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda) відходить від стегнової артерії поблизу поверхневої однойменної судини (інколи одним стовбуром), йде присередньо, огинаючи попереду стегнову вену, проходить над гребінним м’язом, пронизує широку фасцію, віддаючи 3–4 пахвинні гілки (rr. inguinales), які живлять шкіру пахвинної ділянки, а також поверхневі і глибокі пахвинні лімфатичні вузли. Часто ці гілки відходять самостійно від стегнової артерії.

У чоловіків глибока зовнішня соромітна артерія йде до калитки і розгалужується на передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores), які живлять усі оболонки передньої частини калитки, анастомозуючи з однойменними протилежними гілками. У жінок ця артерія галузиться на передні губні гілки (rr. labiales anteriores), які, анастомозуючи з однойменними протилежними гілками, живлять шкіру і підшкірну клітковину передньої частини великих соромітних губ.

Глибока стегнова  артерія  (a.  profunda  femoris) є найкрупнішою гілкою стегнової артерії, вона починається від її задньої поверхні на 3–4 см нижче пахвинної зв’язки. Далі артерія дещо відхиляється вбік і прямує вниз позаду стегнової артерії по передній поверхні клубово-поперекового, короткого і великого привідних м’язів, збоку від артерії міститься присередній широкий м’яз. Йдучи донизу і дещо дозаду, глибока стегнова артерія проходить між присереднім широким м’язом і привідними м’язами. Її кінцевий відділ, який називається третьою пронизною артерією, закінчується в нижній третині стегна між великим і довгим привідними м’язами. Таке розташування глибокої стегнової артерії трапляється у 48–50 % випадків, у 40 % осіб вона розташована позаду стегнової артерії, а в 10 % людей артерія йде присередньо і вниз. Від глибокої стегнової артерії відгалужуються присередня і бічна огинальні артерії стегна, три пронизні артерії.

Гілки глибокої стегнової артерії

Присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis) відходить від початкової ділянки глибокої стегнової артерії, йде присередньо і на бічному краї передньої поверхні гребінного м’яза розгалужується на поверхневу і глибоку гілки.

Поверхнева гілка (r. superficialis) тонша, йде присередньо по передній поверхні гребінного м’яза, проникає між ним і довгим привідним м’язом вглиб, проходячи між довгим і коротким привідними м’язами. Поверхнева гілка живить гребінний, довгий і короткий привідні, тонкий і зовнішній затульні м’язи.

Глибока гілка (r. profundus) є продовженням присередньої огинальної артерії стегна, вона крупніша, йде назад між клубово-поперековим і гребінним м’язами, повертає вбік, проходячи між зовнішнім затульним м’язом і квадратним м’язом стегна. У цій ділянці від глибокої гілки відходить  кульшовозападинна  гілка (r. acetabularis), яка кровопостачає кульшовий суглоб. Потім ця гілка огинає позаду шийку стегнової кістки і розгалужується на висхідну і низхідну гілки (rr. ascendens et descendens), а також анастомозує з бічною огинальною артерією стегна, гілками затульної артерії і першої пронизної артерії. Отже, глибока гілка кровопостачає клубово-поперековий, гребінний, зовнішній затульний і грушоподібний м’язи, а також квадратний м’яз стегна і кульшовий суглоб та проксимальний наросток (епіфіз) стегнової кістки.

У 18 % випадків присередня огинальна артерія стегна бере початок від стегнової артерії.

Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis) крупніша  за присередню  артерію, відходить від бічної поверхні початкової частини глибокої стегнової артерії. Вона прямує вбік попереду дистальної частини клубово-поперекового м’яза і позаду кравецького м’яза та прямого м’яза стегна, біля основи великого вертлюга стегнової кістки артерія розгалужується на три гілки – висхідну, поперечну і низхідну:

–             висхідна гілка (r. ascendens) іде вверх і вбік, огинаючи попереду шийку стегнової кістки і, розташовуючись під м’язом-натягувачем широкої фасції і середнім сідничним м’язом, живить ці та інші прилеглі м’язи даної ділянки. Висхідна гілка анастомозує з гілками верхньої і нижньої сідничних артерій, забезпечуючи кровопостачання сідничних м’язів. Окрім того, висхідна гілка анастомозує з глибокою гілкою присередньої огинальної артерії стегна, утворюючи навколо шийки стегна суцільне артеріальне кільце, від якого відходять верхня, передня, задня і нижня утримувальні артерії (aa. retinaculares superior, anterior, posterior et inferior), що заходять крізь капсулу кульшового суглоба і під синовіальною перетинкою йдуть вздовж шийки стегнової кістки до її головки, кровопостачаючи їх, а також інші структури кульшового суглоба;

–             поперечна гілка (r. transversus) іде вбік під пря-

мим м’язом стегна і м’язом-натягувачем широкої фасції. В ділянці передньобічної поверхні великого вертлюга стегнової кістки поперечна гілка галузиться, анастомозуючи з іншими гілками бічної і присередньої огинальних артерій стегна, кровопостачаючи ці та інші прилеглі м’язи і стегнову кістку;

–             низхідна гілка (r. descendens) найкрупніша, повертає донизу і спускається позаду прямого м’яза стегна в борозні між бічним і проміжним широкими м’язами до передньої колінної ділянки, анастомозуючи з гілками колінних артерій. Численні гілочки цієї судини живлять кравецький м’яз, усі головки чотириголового м’яза стегна і шкіру передньобічної поверхні стегна.

У 15 % людей бічна огинальна артерія стегна відходить від стегнової артерії.

Пронизні артерії (aa. perforantes) є кінцевими гілками глибокої стегнової артерії, які відходять від неї послідовно на різних відстанях. Переважно їх є три – перша, друга і третя. Вони пронизують присередню міжм’язову перегородку стегна неподалік від лінії прикріплення до стегнової кістки привідних м’язів і заходять у присередній і задній відділи стегна.

Перша пронизна артерія відходить від глибокої стегнової артерії на рівні нижнього краю гребінного м’яза, друга пронизна артерія відгалужується на рівні нижнього краю малого привідного м’яза. Третя пронизна артерія, яка є власне продовженням глибокої стегнової артерії, заходить у задню ділянку стегна на рівні нижнього краю довгого привідного м’яза стегна. Цей м’яз розташований попереду цих артерій.

Пронизні артерії кровопостачають всі привідні м’язи стегна, м’язи задньої ділянки стегна: півперетинчастий, півсухожилковий і двоголовий, а також шкіру стегна цих ділянок.  Від пронизних артерій відходять живильні артерії стегна (aa. nutriciae femoris), які кровопостачають стегнову кістку. Гілки пронизних артерій анастомозують з гілками підколінної артерії.

Від стегнової артерії послідовно відходять 7–10 м’язових гілок (rr. musculares), які живлять м’язи передньої ділянки стегна.

Низхідна колінна артерія (a. descendens genus) відходить від стегнової артерії в привідному каналі, йде вниз, пронизує разом з підшкірним нервом широкопривідну міжм’язову перегородку і огинає присередній виросток стегнової кістки. Низхідна колінна артерія, яка попереду покрита кравецьким м’язом, розгалужується на підшкірну і декілька суглобових гілок. Підшкірна гілка (r. saphenus) живить нижню ділянку присереднього широкого м’яза стегна і шкіру над цією ділянкою. Суглобові гілки (rr. articulares) галузяться в капсулі колінного суглоба і прилеглих м’язах, беручи участь в утворенні суглобової колінної сітки.

Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза. Позаду і зверху підколінну артерію прикриває півперетинчастий м’яз. Спочатку підколінна артерія йде вниз і дещо вбік, а від рівня середини підколінної ямки – вертикально вниз. З підколінної ямки артерія заходить через щілину, що позаду і з боків обмежована сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза, в гомілково-підколінний канал. На рівні нижнього краю підколінного м’яза підколінна артерія розгалужується на дві судини – передню і задню великогомілкові артерії. У підколінній ямці проходить судинно-нервовий пучок. Якщо дивитися ззаду наперед, то відразу за підколінною фасцією проходить великогомілковий нерв, глибше і присередньо – підколінна вена, найглибше і присередньо – підколінна артерія (N.V.A. – “Нева”).

Від підколінної артерії відходять п’ять колінних артерій – бічна і присередня верхні колінні артерії, середня колінна артерія, бічна і присередня нижні колінні артерії, а також литкові артерії та численні м’язові гілки:

–             верхні м’язові гілки (rr. musculares superiores), яких є переважно 3–5, відходять від проксимальної ділянки підколінної артерії і живлять двоголовий, півперетинчастий і півсухожилковий м’язи стегна;

–             бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus) відходить від підколінної артерії на рівні бічного надвиростка стегнової кістки, йде вбік під двоголовим м’язом стегна, огинає бічний надвиросток і галузиться. Гілки цієї артерії анастомозують з іншими колінними артеріями, беручи участь в утворенні суглобової колінної сітки і наколінкової сітки, від яких живляться колінний суглоб, прилеглі м’язи, зокрема, двоголовий і бічний широкий м’язи стегна, а також шкіра колінної ділянки;

–             присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis genus) відходить від присередньої поверхні підколінної артерії майже навпроти попередньої артерії, йде присередньо під сухожилками півперетинчастого і довгого привідного м’язів стегна, огинаючи стегнову кістку над її присереднім надвиростком. Її гілки анастомозують з іншими колінними артеріями, формуючи суглобову колінну сітку і наколінкову сітку, гілочки якої кровопостачають колінний суглоб, прилеглі м’язи, зокрема, присередній широкий м’яз стегна, а також шкіру колінної ділянки;

–             середня колінна артерія (a. media genus) відходить від передньої поверхні підколінної артерії на рівні середини підколінної ямки, йде вперед, пронизує над косою підколінною зв’язкою суглобову капсулу. Її гілки  живлять синовіальну перетинку суглобової капсули, схрещені зв’язки і меніски колінного суглоба;

–             литкові артерії (aa. surales), яких є переважно 2–6, відходять від задньої поверхні підколінної артерії дещо вище від початку середньої колінної артерії, розгалужуються, кровопостачаючи проксимальні ділянки триголового м’яза литки і головку підошвового м’яза;

–             бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus) починається від бічної поверхні дистальної ділянки підколінної артерії на 3–4 см нижче від бічної верхньої колінної артерії, йде вбік під бічною головкою литкового м’яза і двоголовим м’язом стегна, огинає колінний суглоб над головкою малогомілкової кістки і виходить на передню поверхню колінної ділянки. Гілки цієї артерії живлять бічну головку литкового м’яза, шкіру відповідної ділянки та інші прилеглі структури, анастомозують з гілками інших колінних артерій, беручи участь в утворенні суглобової колінної сітки і наколінкової сітки;

–             присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis genus) починається від присередньої поверхні підколінної артерії на рівні попередньої артерії, йде присередньо під присередньою головкою литкового м’яза, огинає присередній виросток великогомілкової кістки; кровопостачаючи прилеглі м’язи і шкіру колінної ділянки. Гілки цієї артерії разом з іншими колінними артеріями беруть участь в утворенні суглобової колінної сітки і наколінкової сітки.

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) у 90 % випадків відходить від підколінної артерії в підколінній ямці на рівні нижнього краю підколінного м’яза, заходить у гомілково-підколінний канал, де відразу повертає вбік і через верхній отвір у міжкістковій перетинці гомілки виходить у передню гомілкову ділянку.

Передня великогомілкова артерія може відходити від підколінної артерії на різних рівнях. Зокрема, у 3 % осіб вона відгалужується від неї вище верхнього краю підколінного м’яза, а у 1 % осіб відходить ще вище – на рівні міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки, ще в 1 % людей ця артерія також відходить на цьому рівні, але проходить вниз попереду підколінного м’яза. Можливі й інші варіанти.

Вийшовши на передню гомілкову ділянку, передня великогомілкова артерія, яку супроводжують дві однойменні вени і глибокий малогомілковий нерв, спускається по передній поверхні міжкісткової перетинки гомілки вниз між переднім великогомілковим м’язом і довгим м’язом-розгиначем великого пальця. Тут вона віддає до м’язів і шкіри передньої гомілкової ділянки численні м’язові та шкірні гілки (rr. musculares et cutanei). Потім передня великогомілкова артерія переходить на тил стопи, де вже називається тильною артерією стопи.

Від передньої великогомілкової артерії відходять задня і передня поворотні великогомілкові артерії, передня бічна і передня присередня кісточкові артерії:

–             задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior) починається від передньої великогомілкової артерії в нижній ділянці підколінної ямки, повертає догори, проходить під підколінним м’язом до колінного суглоба, де анастомозує з присередньою нижньою колінною артерією та іншими колінними артеріями, беручи участь в утворенні суглобової колінної сітки. Зокрема, вона живить підколінний м’яз і колінний суглоб;

–             передня   поворотна   великогомілкова   артерія (a. recurrens tibialis anterior) починається від передньої великогомілкової артерії відразу після її виходу у передню гомілкову ділянку. Артерія прямує догори крізь великогомілковий м’яз, виходить на передню поверхню бічного виростка великогомілкової кістки, де анастомозує з бічною нижньою та іншими колінними артеріями, беручи участь в утворенні суглобової колінної сітки і наколінкової сітки. Зокрема, передня поворотна великогомілкова артерія живить колінний і велико-малогомілковий суглоби, проксимальні ділянки переднього великогомілкового м’яза і довгого м’яза-розгинача пальців.

Отже, до колінної ділянки підходить вісім артерій, п’ять з яких є гілками підколінної артерії – присередня і бічна верхні колінні артерії, середня колінна артерія, присередня і бічна нижні колінні артерії, а також задня і передня поворотні великогомілкові артерії і низхідна колінна артерія (гілка стегнової артерії). Кінцеві гілки всіх вісьмох артерій анастомозують між собою, формуючи суглобову колінну сітку (rete articulare genus) і наколінкову сітку (rete patellare). Від цих артеріальних сіток живляться колінний і велико-малогомілковий суглоби, дистальні ділянки м’язів стегна і проксимальні ділянки м’язів гомілки, а також шкіра колінної ділянки.

Від нижньої ділянки передньої великогомілкової артерії відходять передні бічна і присередня кісточкові артерії:

–             передня бічна кісточкова артерія (a. malleolaris anterior lateralis) відгалужується від передньої великогомілкової артерії дещо вище верхнього     рівня надп’ятково-гомілкового суглоба, йде вниз і вбік під сухожилком довгого м’язарозгинача пальців до передньої поверхні бічної кісточки малогомілкової кістки. У цій ділянці вона галузиться, анастомозує з пронизною та бічними кісточковими гілками малогомілкової артерії, утворюючи з ними бічну кісточкову сітку (rete malleolare laterale). Гілки цієї сітки кровопостачають бічну кісточку, заплеснові кістки, надп’ятково-гомілковий суглоб і шкіру бічної поверхні цієї ділянки;

–             передня присередня кісточкова артерія (a. malleolaris anterior medialis) відходить від передньої великогомілкової артерії на тому ж рівні, що і передня бічна кісточкова артерія, йде присередньо і вниз під сухожилком переднього великогомілкового м’яза до передньої поверхні присередньої кісточки великогомілкової кістки. У цій ділянці вона галузиться і анастомозує з присередніми кісточковими гілками задньої великогомілкової артерії, беручи участь у формуванні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale). Гілки цієї сітки кровопостачають присередню кісточку, заплеснові кістки, надп’ятково-гомілковий суглоб і шкіру присередньої поверхні цієї ділянки.

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії на тилі стопи. Вона виходить з-під нижнього тримача м’язів-розгиначів і прямує вперед по тилу стопи до першого міжплеснового простору, розташовуючись у власній волокнистій піхві між сухожилком довгого м’яза-розгинача великого пальця і коротким м’язом-розгиначем пальців, де розгалужується на свої кінцеві гілки. На тилі стопи цю артерію можна пропальпувати під шкірою.

Від тильної артерії стопи послідовно відходять: бічна і присередня заплеснові артерії; дугоподібна артерія, від якої беруть початок ІІ, ІІІ, ІV тильні плеснові артерії; кінцеві гілки – глибока підошвова артерія, а безпосереднім продовженням тильної артерії стопи є І тильна плеснова артерія. Всі тильні плеснові артерії розгалужуються на дві тильні пальцеві артерії. Тильна артерія стопи та її гілки кровопостачають кістки і суглоби стопи, шкіру тильної поверхні, присереднього і бічного країв стопи, м’язи тилу стопи, формує тильну артеріальну дугу стопи.

Бічна заплеснова артерія (a. tarsalis lateralis) бере початок від тильної артерії стопи на рівні переднього кінця надп’яткової кістки, йде до бічного краю стопи під коротким м’язом-розгиначем пальців, кровопостачаючи його. Потім артерія повертає вперед, прямуючи по тильній поверхні заплеснових кісток до основи V плеснової кістки, де анастомозує з дугоподібною артерією. Численні гілки бічної заплеснової артерії анастомозують з іншими артеріальними гілками тилу стопи, зокрема, з пронизною гілкою малогомілкової артерії, утворюючи тильну артеріальну сітку  стопи,  та  кровопостачають  заплеснові  кістки і суглоби, сухожилки м’язів, шкіру тильної поверхні та бічного краю заплеснової ділянки стопи.

Присередні  заплеснові  артерії  (aa.  tarsales mediales), яких є переважно 2–3, відходять від тильної артерії стопи дещо дистальніше від бічної заплеснової артерії. Ці артерії йдуть до присереднього краю стопи під сухожилком довгого м’яза-розгинача пальців,  галузяться   в   цій   ділянці,   беручи   участь у формуванні присередньої кісточкової  сітки  стопи та тильної сітки стопи. Гілки присередніх заплеснових артерій кровопостачають заплеснові кістки і суглоби, сухожилки м’язів, шкіру тильної поверхні та присереднього краю заплеснової ділянки стопи.

Дугоподібна артерія (a. arcuata) бере початок від тильної артерії стопи на рівні проксимального кінця проміжної клиноподібної кістки. Артерія повертає дугоподібно вбік, проходить під коротким м’язомрозгиначем пальців на рівні основ плеснових кісток, досягнувши основи V плеснової кістки. Артерія анастомозує з бічною заплесновою  артерією.  Отже, на тилі заплеснової ділянки функціонує суцільне артеріальне кільце, яке забезпечує надійне кровопостачання усіх структур плеснової і заплеснової ділянок тилу стопи. Передньою (дистальною) ділянкою цього кола є дугоподібна артерія.

Від дугоподібної артерії беруть початок ІІ, ІІІ, і ІV тильні плеснові артерії (aa. metatarsales dorsales II, III, IV). Ці тонкі прямі артерії йдуть вперед уздовж ІІ, ІІІ і ІV міжплеснових просторів по тильних міжкісткових м’язах. У початкові ділянки ІІ, ІІІ і ІV тильних плеснових артерій на рівні основ плеснових кісток вливаються пронизні гілки, що відходять від глибокої підошвової дуги. Тобто, утворюється артеріальний анастомоз між тильною і підошвовою дугами. На рівні головок плеснових кісток кожна тильна плеснова артерія розгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які йдуть вздовж обернених один до одного країв тильної поверхні ІІ, ІІІ, ІV і V пальців. До бічного краю мізинця йде окрема тильна пальцева артерія, яка відходить від проксимальної ділянки ІV тильної плеснової артерії.

Дійшовши до І міжплеснового простору, тильна артерія стопи розгалужується на рівні основи І плеснової кістки на дві кінцеві гілки – глибоку підошвову артерію і першу тильну плеснову артерію:

–             глибока підошвова артерія (a. plantaris profunda) йде відразу вниз, пронизуючи у І міжплесновому просторі перший тильний міжкістковий м’яз, і на підошві анастомозує з глибокою підошвовою дугою;

–             перша тильна плеснова артерія (a. metatarsеа dorsalis prima) є продовженням тильної артерії стопи. Вона йде вздовж І міжплеснового простору по першому тильному міжкістковому м’язу і на рівні головки І плеснової кістки розгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які проходять вздовж обернених один до одного країв тильної поверхні І і ІІ пальців. До присереднього краю великого пальця йде окрема тильна пальцева артерія, яка відходить від початкової ділянки першої тильної плеснової артерії. Численні гілки тильних пальцевих артерій анастомозують між  собою,  особливо в ділянках кінцевих фаланг, а також з гілками власних підошвових пальцевих артерій.

Отже, тильні плеснові артерії і тильні пальцеві артерії кровопостачають кістки, суглоби дистальної частини заплеснової ділянки, плеснової ділянки і пальців стопи, а також м’язи, сухожилки і шкіру цих тильних ділянок стопи.

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є безпосереднім продовженням підколінної артерії, ця крупна судина бере початок на рівні нижнього краю підколінної ямки. Артерія прямує донизу і дещо присередньо в гомілково-підколінному  каналі  задньої  гомілкової  ділянки  між довгим м’язом-згиначем пальців (попереду) і камбалоподібним м’язом (позаду), її супроводжують дві задні великогомілкові вени, а збоку від артерії проходить великогомілковий нерв. У цьому каналі від задньої великогомілкової артерії відходять численні м’язові і шкірні гілки (rr. musculares et cutanei), які кровопостачають м’язи і шкіру присередньої частини заднього відділу гомілки. Задня великогомілкова артерія внизу виходить із гомілково-підколінного каналу під присереднім краєм камбалоподібного м’яза, йде вниз і присередньо, досягаючи заднього краю присередньої кісточки великогомілкової кістки. У цій ділянці попереду артерії, яку супроводжує великогомілковий нерв, проходять у піхвах сухожилки заднього великогомілкового м’яза і довгого м’яза-згинача пальців, а позаду – сухожилок довгого м’яза-згинача великого пальця. Збоку від артерії міститься присередній край п’яткового сухожилка. Потім артерія огинає знизу присередню кісточку, проходячи під тримачем м’язів-згиначів в окремому волокнистому каналі. У цьому місці артерія прикрита тільки шкірою і фасцією. Вийшовши з-під тримача м’язів-згиначів на підошву, задня великогомілкова артерія розгалужується на кінцеві гілки – присередню і бічну підошвові артерії.

Від задньої великогомілкової артерії послідовно відходять такі судини:

–             малогомілкова огинальна гілка (r. circumflexus fibularis; r. circumflexus peronealis) відходить від початкової ділянки великогомілкової артерії, йде вбік і вперед до головки малогомілкової кістки, кровопостачаючи прилеглі м’язи, велико-малогомілковий суглоб і шкіру цієї ділянки. Її гілочки анастомозують з колінними артеріями, беручи участь у формуванні суглобової колінної сітки;

–             малогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea) є найкрупнішою гілкою задньої великогомілкової артерії, відгалужується від неї дещо нижче рівня головки малогомілкової кістки, йде вбік і вниз, прилягаючи до малогомілкової кістки, а позаду її прикриває довгий м’яз-згинач великого пальця. Потім артерія прямує вниз у нижньому м’язово-малогомілковому каналі – по задній поверхні міжкісткової перетинки гомілки вздовж малогомілкової кістки, а позаду неї розміщений довгий м’яз-згинач великого пальця. Малогомілкова артерія кровопостачає цей м’яз,  а  також  триголовий  м’яз  литки,  довгий і короткий малогомілкові м’язи, шкіру бічного краю заднього відділу та бічного відділу гомілки. Внизу малогомілкова артерія розміщена між п’ятковим сухожилком (присередньо) та сухожилками довгого і короткого малогомілкових м’язів (збоку).

Від малогомілкової артерії відходять такі судини:

–             живильна артерія малогомілкової кістки (a. nutricia fibulae; a. nutriens fibulae) відходить від верхньої ділянки малогомілкової артерії, кровопостачаючи однойменну кістку;

–             пронизна гілка (r. perforans) бере початок від малогомілкової артерії на 4–5 см вище від бічної кісточки, проходить крізь міжкісткову перетинку гомілки, йде вниз до тилу стопи. Там вона анастомозує з передньою бічною кісточковою артерією (гілка передньої великогомілкової артерії), беручи участь в утворенні бічної кісточкової сітки і п’яткової сітки;

–             сполучна гілка (r. communicans) відходить від малогомілкової артерії дещо нижче від пронизної гілки, йде присередньо по задній поверхні великогомілкової кістки і з’єднується із задньою великогомілковою  артерією.

Кінцевими гілками малогомілкової артерії є:

–             бічні кісточкові гілки (rr. malleolares  laterales), які йдуть вбік і вперед до бічної кісточки, де анастомозують з однойменними гілками передньої великогомілкової артерії, формуючи бічну кісточкову сітку (rete malleolare laterale), від якої живляться всі структури цієї ділянки;

–             п’яткові гілки (rr. calcanei) прямують вниз і присередньо, анастомозують з однойменними гілками задньої великогомілкової артерії, формуючи п’яткову сітку (rete calcaneum). Від цієї сітки живляться всі структури п’яткової ділянки.

У 6–10 % людей малогомілкова артерія починається атипово. Зокрема, у 4 % осіб вона відходить від підколінної артерії одним стовбуром разом з передньою великогомілковою артерією, у 3 % випадків артерія відходить від задньої великогомілкової артерії значно нижче – на межі між верхньою і середньою третинами гомілки, а в 1 % осіб відходить від початкової ділянки передньої великогомілкової артерії.

На рівні верхньої третини гомілки від задньої великогомілкової артерії відгалужується живильна артерія  великогомілкової  кістки  (a.  nutricia  tibiae; a. nutriens tibiae), яка живить однойменну кістку.

Позаду присередньої кісточки від великогомілкової артерії беруть початок присередні кісточкові гілки (rr. malleolares mediales), які йдуть вперед і анастомозують з гілками передньої присередньої кісточкової артерії (гілка передньої великогомілкової артерії), утворюючи присередню кісточкову сітку (rete malleolare mediale), від якої живляться всі структури цієї ділянки. Дещо нижче рівня відходження присередніх кісточкових гілок, від задньої великогомілкової артерії відгалужуються 2–5 п’яткових гілок (rr. calcanei), які йдуть вниз на присередню поверхню п’яткового горба, де анастомозують з п’ятковими гілками малогомілкової артерії, формуючи п’яткову сітку (rete calcaneum), від якої живляться всі структури п’яткової ділянки стопи.

Вийшовши з-під тримача м’язів-згиначів на підошву, задня великогомілкова артерія розгалужується на дві кінцеві гілки – присередню і бічну підошвові артерії.

Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis) заходить у присередню підошвову борозну разом з однойменним нервом, іде по ній вперед між коротким м’язом-згиначем пальців (збоку) і відвідним м’язом великого пальця (присередньо). У цьому каналі артерія розгалужується на поверхневу і глибоку гілки:

–             поверхнева гілка (r. superficialis) відгалужується від присередньої підошвової артерії на рівні переднього краю присередньої кісточки, проходить крізь відвідний м’яз великого пальця, йде вперед до великого пальця стопи, кровопостачаючи цей м’яз і шкіру присереднього краю підошвової ділянки стопи;

–             глибока гілка (r. profundus) йде вперед у присередній  підошвовій  борозні  до  рівня  головки І плеснової кістки, де анастомозує з першою плесновою артерією або з глибокою підошвовою дугою. Ця гілка живить відвідний м’яз великого пальця  і  короткий  м’яз-згинач  пальців, а також шкіру і плеснові кістки присередньої частини підошвової ділянки стопи.

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) значно крупніша, ніж присередня підошвова артерія, заходить  у  бічну  підошвову  борозну  разом з однойменним нервом, йде по ній дугоподібно вбік і вперед між коротким м’язом-згиначем пальців (присередньо) та відвідним м’язом мізинця (збоку). Досягнувши рівня основи V плеснової кістки, бічна підошвова артерія віддає до бічного краю підошвової поверхні мізинця власну підошвову пальцеву артерію (a. digitalіs plantaris propria). Потім артерія повертає присередньо, утворюючи на рівні основ плеснових кісток глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus). Ця артеріальна дуга проходить між підошвовими міжкістковими м’язами (розташовані найглибше) і косою головкою привідного м’яза великого пальця та сухожилками довгого м’яза-згинача пальців. У ділянці бічного краю основи І плеснової кістки глибока підошвова дуга анастомозує з глибокою підошвовою артерією (гілка тильної артерії стопи) і з глибокою гілкою присередньої підошвової артерії, утворюючи на підошві суцільне артеріальне кільце. Окрім того, від глибокої підошвової дуги відходять пронизні гілки (rr. perforantes), які проходять через міжплеснові простори на тил стопи, де анастомозують з дугоподібною артерією (гілка тильної артерії стопи), або з тильними плесновими артеріями. Бічна підошвова артерія кровопостачає бічну і середню групи м’язів підошви, кістки, суглоби, зв’язки і шкіру цих частин підошвової ділянки стопи.

Від глибокої підошвової дуги відходять чотири підошвові плеснові артерії (aa. metatarsales plantares), які йдуть вперед уздовж відповідних міжплеснових просторів по підошвових міжкісткових м’язах. Дистальні частини цих артерій отримали назву загальних підошвових пальцевих артерій (aa. digitales plantares communes).

Загальні   підошвові   пальцеві   артерії   на   рівні основ проксимальних фаланг розгалужуються на власні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae). Перша загальна підошвова пальцева артерія розгалужується на три власні підошвові пальцеві артерії, дві з яких ідуть вздовж присереднього і бічного країв великого пальця, а третя – по присередньому краю ІІ пальця, живлячи їх. Друга, третя і четверта власні підошвові пальцеві артерії розгалужуються на дві загальні підошвові пальцеві артерії, які кровопостачають обернені один до одного краї підошвової поверхні ІІ, ІІІ, ІV і V пальців. На рівні головок плеснових кісток від кожної загальної підошвової пальцевої артерії відходять пронизні гілки (rr. perforantes), які проходять на тил стопи через міжплеснові простори і анастомозують з тильними плесновими артеріями або тильними пальцевими артеріями.

Отже, кожний палець стопи має чотири пальцеві артерії – дві тильні і дві підошвові. Ці артерії утворюють між собою численні анастомози, особливо густа артеріальна сітка існує в ділянках кінцевих фаланг.

Для підошвових артерій характерна значна варіабельність. У 25–30 % людей присередня підошвова артерія не анастомозує з глибокою підошвовою дугою або ця дуга не сформована. У таких випадках найчастіше глибока підошвова дуга утворюється продовженням глибокої підошвової  артерії (гілка тильної артерії стопи). Від такої дуги відходять чотири чи три підошвові плеснові артерії. Інколи до такої дуги підходить тонка гілочка від бічної підошвової артерії. Якщо від цієї дуги відходять три підошвові плеснові артерії, то четверта відгалужується від бічної підошвової артерії. У 13–15 % осіб з такими варіантами глибока підошвова артерія (гілка тильної артерії стопи) розгалужується на дві підошвові плеснові артерії, а їхні власні підошвові пальцеві артерії живлять І, ІІ і присередній край ІІІ пальців. Тоді від бічної підошвової артерії відходять ІІІ і ІV підошвові плеснові артерії, гілки яких живлять бічну поверхню ІІІ пальця та IV і V пальці. Ці дві системи можуть бути окремими або поєднані між собою тонкою гілкою. Можливі й інші варіанти.

Анастомози артерій нижніх кінцівок

Між артеріями нижньої кінцівки існують анастомози в системі внутрішньої і зовнішньої клубових артерій, стегнової і глибокої стегнової артерій, підколінної, передньої і задньої великогомілкових артерій, через які здійснюється обхідний кровоплин і забезпечується надійне живлення усіх тканин і органів кінцівки, зокрема суглобів. Численні гілки цих артерій, анастомозуючи між собою, утворюють артеріальні сітки (rete arteriosum), які особливо добре розвинуті навколо колінного та надп’ятково-гомілкового суглобів і є джерелом їх кровопостачання.

Найпотужнішими артеріальними анастомозами на нижній кінцівці є наступні.

Навколо кульшового суглоба анастомозують між собою гілки різних артерій, формуючи своєрідну артеріальну сітку. Зокрема, присередня і бічна огинальні артерії стегна (гілки глибокої стегнової артерії) утворюють навколо шийки стегнової кістки артеріальне кільце. З гілками цього кільця анастомозують кульшовозападинна гілка затульної артерії, гілки верхньої і нижньої сідничних артерій (гілки внутрішньої клубової артерії). Судини цієї сітки кровопостачають всі структурні компоненти кульшового суглоба, м’язи і шкіру кульшової ділянки.

У товщі передньої стінки черевної порожнини поверхнева надчеревна артерія, що відходить від стегнової артерії, анастомозує з гілками верхньої надчеревної артерії (кінцева гілка внутрішньої грудної артерії).

Навколо колінного суглоба формується суглобова колінна сітка (rete articulare genus) і наколінкова сітка (rete patellare), в утворенні яких беруть участь вісім артерій: п’ять з них є гілками підколінної артерії – бічна і присередня верхні колінні, бічна і присередня нижні колінні та середня колінна артерія; низхідна колінна артерія (гілка стегнової артерії); задня і передня поворотні великогомілкові артерії (гілки передньої великогомілкової артерії). Від цих обох артеріальних сіток живляться усі структури колінного і велико-малогомілкового суглобів, а також прилеглі м’язи і шкіра колінної ділянки.

У ділянці надп’ятково-гомілкового суглоба кісточкові артерії та гілки, а також п’яткові гілки передньої і задньої великогомілкових і малогомілкової артерій утворюють навколо присередньої і бічної кісточок відповідно присередню  кісточкову сітку (rete malleolare mediale) і бічну кісточкову сітку (rete malleolare laterale), а навколо п’яткового горба – п’яткову сітку (rete calcaneum). Від цих артеріальних сіток живляться: надп’ятково-гомілковий суглоб, кістки, суглоби, зв’язки, м’язи, шкіра п’яткової і значної частини заплеснової ділянок стопи.

У ділянці стопи існують потужні артеріальні анастомози між системами передньої і задньої великогомілкових артерій, гілки яких утворюють горизонтальні тильну і підошвову артеріальні дуги. Ці дві артеріальні дуги анастомозують між собою.

Тильна артеріальна дуга є переднім сегментом артеріального кільця, яке утворене дугоподібною артерією, що відходить вбік від тильної артерії стопи (гілка передньої великогомілкової артерії). Ця артерія на бічному краї тилу стопи анастомозує з бічною заплесновою артерією, що також відходить від тильної артерії стопи. Від цієї дуги відходять тильні плеснові артерії, які розгалужуються на тильні пальцеві артерії.

На підошві артеріальне кільце утворюють присередня і бічна підошвові артерії (кінцеві гілки задньої великогомілкової артерії), які попереду з’єднані глибокою підошвовою дугою (гілка бічної підошвової артерії). Від цієї дуги відходять підошвові плеснові артерії, які продовжуються у загальні підошвові пальцеві артерії, що розгалужуються на власні підошвові пальцеві артерії.

Тильна і підошвова горизонтальні артеріальні дуги з’єднує між собою вертикальна дуга – глибока підошвова артерія (гілка тильної артерії стопи). Окрім того, тильні плеснові артерії анастомозують з підошвовими плесновими артеріями через систему проксимальних і дистальних сполучних гілок, які проходять крізь міжплеснові простори. Наявність усіх цих анастомозів забезпечує надійне кровопостачання пальців при різних фізичних навантаженнях і положеннях стопи.